www.wikidata.uk-ua.nina.az

Френсіс Саймон або Франц Ойген Сімон англ Sir Francis Simon нім Franz Eugen Simon нар 2 липня 1893 1893липня02 Берлін по

Френсіс Саймон

Френсіс Саймон або Франц Ойген Сімон (англ. Sir Francis Simon, нім. Franz Eugen Simon; нар. 2 липня 1893(1893липня02), Берлін — пом. 31 жовтня 1956, Оксфорд) — німецький і британський фізик-експериментатор. Член Лондонського королівського товариства (1941). Наукові праці присвячені переважно фізиці низьких температур і високих тисків, ядерній фізиці, магнетизму.

Френсіс Саймон
нім. Franz Eugen Simon
Народився 2 липня 1893(1893-07-02)
Берлін, Німецька імперія
Помер 31 жовтня 1956(1956-10-31) (63 роки)
Оксфорд, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Німеччина
Діяльність фізик, викладач університету, хімік
Alma mater HU Berlin
Галузь фізика, фізична хімія і фізика низьких температур
Заклад Університет Оксфорда
Науковий керівник Вальтер Герман Нернст
Відомі учні Kurt Mendelssohnd
Аспіранти, докторанти Kurt Mendelssohnd
Brebis Bleaneyd
Членство Лондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Війна Перша світова війна
Нагороди
 Френсіс Саймон у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Ранні роки. Служба в армії (1893—1919) Редагувати

Франц Ойген Сімон народився в Берліні у сім'ї багатого єврейського торговця. Серед його предків по материнській лінії — відомий філософ Мозес Мендельсон. У 1903 році Сімон вступив до гімназії кайзера Фрідріха, де вивчав латинську та грецьку мови та інші предмети класичного циклу, під час канікул відвідував Велику Британію, щоб практикуватися в англійській. Проте він проявляв очевидну схильність до природничих наук, це помітив друг сім'ї відомий біохімік Леонор Міхаеліс. Міхаеліс вмовив батьків Сімона дозволити йому обрати фізику своєю професією. У 1912 році Сімон вступив до Берлінського університету, де збирався вивчати фізику, хімію та математику. У той час серед студентів була поширена практика відвідування інших університетів у перші два роки навчання (ніяких іспитів за цей час не передбачалося), тому Сімон вирушив спочатку до Мюнхенського університету, де навчався в Арнольда Зоммерфельда, а потім до Геттінгенського.

Восени 1913 року Сімона призвали на рік на обов'язкову військову службу та до початку Першої світової війни все ще перебував в армії. Наступні чотири роки він служив у польовій артилерії (у званні лейтенанта) в основному на Західному фронті. Він отримав отруєння в одній із газових атак, був двічі поранений. Друге поранення, отримане лише за два дні до Комп'єнського перемир'я, виявилося настільки важким, що він виписався зі шпиталю лише навесні 1919 року. За особисту мужність Сімона нагородили Залізним хрестом 1-го класу, проте згодом не любив згадувати цю сторінку свого життя.

Берлін (1919—1930) Редагувати

Навесні 1919 року Симон відновив свої заняття в Берлінському університеті, відвідуючи лекції Макса Планка, Макса фон Лауе, Фріца Габера та Вальтера Нернста. Останній став науковим керівником Сімона, який у січні 1920 року розпочав роботу над докторською дисертацією. Праця, присвячена поведінці питомої теплоємності речовин за низьких температур, була закінчена через 18 місяців. Після здобуття у грудні 1921 року ступеня доктора філософії Сімон залишився працювати в університеті. У 1922 році його призначили асистентом Нернста і того ж року він побрався з Шарлоттою Мюнхгаузен (Charlotte Munchhausen), яка народила йому двох доньок.

У цей час Сімон працював в університетському Фізико-хімічному інституті, яким спочатку керував Нернст, а потім Макс Боденштейн. У 1924 році Сімон отримав посаду приват-доцента, у 1927 році став асистентом професора (Außerordentliche professor). Протягом 1920-х років йому вдалося створити в інституті відділ фізики низьких температур, який продовжував плідну роботу з вивчення теплоємності тіл, отримання твердого гелію, дослідження адсорбції газів і структури кристалів. Для проведення всіх цих робіт було необхідно розробляти нове обладнання: за проєктом Сімона в інституті створили новий ожижник водню, копії якого побудували у багатьох лабораторіях світу, і устаткування зі зрідження гелію, четверте у світі на той момент. До кінця 1920-х років Сімон став широко відомий у наукових колах, запрошувався на різні конференції та зустрічі. Зокрема, влітку 1930 року разом з дружиною він відвідав Радянський Союз, побувавши в Одесі, Москві та Ленінграді.

Бреслау (1931—1933) Редагувати

На початку 1931 року Сімон переїхав до Бреслау на посаду професора фізичної хімії місцевого Технічного університету (Technische Hochschule Breslau, нині Вроцлавський технологічний університет). Весняний семестр 1932 року він провів у Університеті Каліфорнії в Берклі, куди прибув за запрошенням Гілберта Льюїса. Тут Сімон реалізував ідею зрідження гелію шляхом адіабатичного розширення. Після повернення до Бреслау він отримав посаду декану факультету хімії та гірничої справи та поринув у адміністративні справи. У січні 1933 року, після приходу до влади в Німеччині нацистів, Сімон усвідомив необхідність еміграції. Хоча антиєврейські закони на той момент ще не торкалися його становища (учасників світової війни не виганяли з університетів), він почав шукати собі відповідну позицію за кордоном. У червні 1933 року він отримав запрошення від Фредеріка Ліндемана, директора Кларендонської лабораторії Оксфордського університету, і з радістю прийняв його.

Оксфорд (1933—1956) Редагувати

Кларендонська лабораторія в Оксфорді

У серпні 1933 року Сімон з сім'єю прибув в Оксфорд. Ліндеману вдалося виклопотати дослідницькі гранти компанії Imperial Chemical Industries для Сімона та трьох інших біженців з Німеччини (також фахівців із низькотемпературної фізики і також з Бреслау) — Курта Мендельсона (двоюрідного брата Сімона), Ніколаса Курті та Гайнца Лондона. Сімон захопив із собою з Німеччини деяке обладнання та почав налагоджувати в Кларендонській лабораторії експериментальну роботу, розгорнувши широкі дослідження з магнітного охолодження та інших тем. А втім, Сімон не був задоволений скромними можливостями лабораторії, він хотів більшої самостійності та шукав відповідну професорську позицію. Ці пошуки не мали успіху: отримати місце в Бірмінгемському університеті йому не вдалося, а від пропозицій зі Стамбула та Єрусалиму він відмовився сам. Через скромні можливості в Оксфорді йому доводилося багато подорожувати: він відвідував Амстердам, де було обладнання для вивчення властивостей рідин при високих тисках, а роботи з магнітного охолодження привели його до тісної співпраці (особливо в 1935—1938) з паризькою лабораторією Еме Коттона, в якій були пристрої для отримання доволі сильних магнітних полів. Хоча спочатку Сімон не мав постійної посади в університеті, незабаром після приїзду він здобув ступінь магістра мистецтв і його допустили до професорської коледжу Бейлліол, у 1935 році почав читати лекції з термодинаміки. Наприкінці 1938 року Сімон отримав британське громадянство, з цього часу все більшого поширення став набувати англомовний варіант його імені — Френсіс Саймон.

Після початку Другої світової війни роботи в лабораторії зупинили, проте уряд ще не наважувався залучати недавніх іммігрантів до проблем військового характеру. Отримавши багато вільного часу, Саймон та інші його колеги-біженці (особливо Рудольф Пайєрлс й Отто Фріш) почали активно розробляти нову тему атомної енергії. Лише влітку 1940 року роботи з цієї тематики офіційно затвердили. Оскільки його дружину та дітей евакуювали до Канади, Саймон зміг повністю зосередитися на роботі в рамках британського атомного проєкту, займаючись в основному питанням розділення ізотопів. За участь у цьому проєкті у 1946 році його нагородили орденом Британської імперії. Роком раніше Саймон отримав посаду співробітника (Student) коледжу Крайст Черч, а потім звання професора та керівництво спеціально для нього організованою кафедрою термодинаміки.

У повоєнний час Саймон приділяв багато уваги суспільно-політичним питанням, у 1948—1951 роках працював науковим кореспондентом газети «Файненшл таймс», співпрацював з управлінням з атомної енергії, був членом дослідницької ради Управління з електроенергії та ради Лондонського королівського товариства, обіймав посаду голови комісії з дуже низьких температур Міжнародного союзу чистої та прикладної фізики. Одночасно налагоджував роботу з низькотемпературної фізики в Кларендонській лабораторії, розширюючи штат й обладнання свого відділу.

У 1956 році Саймона обрали наступником Ліндемана (тоді вже лорда Черуелла) на посаді професора експериментальної філософії (Dr. Lee's Professor of Experimental Philosophy) і директором Кларендонської лабораторії. Влітку він зліг через загострення коронарної хвороби серця, від якої став поступово одужувати. 1 жовтня 1956 року Саймон вступив на посаду директора лабораторії, проте наприкінці жовтня стався рецидив хвороби, і 31 жовтня він помер.

Публікації Редагувати

Теплоємність і третій закон термодинаміки Редагувати

Перші роботи Саймона (початку 1920-х років) були присвячені вивченню поведінки питомої теплоємності речовин при низьких температурах. Ця тематика тісно пов'язана з обґрунтуванням третього закону термодинаміки, який раніше сформулював керівник Саймона Вальтер Нернст у формі так званої теплової теореми. Увагу Саймона привертали в першу чергу різні аномалії (аномалії лямбда-типу, аномалії Шотткі та інші), які, здавалося, порушують необхідне в міру наближення до абсолютного нуля прагнення ентропії до однієї й тієї ж межі незалежно від фазового стану речовини. Саймон вказав, що у всіх подібних випадках система не знаходиться в стані внутрішньої рівноваги, і тому звичайні термодинамічні уявлення до неї незастосовні. Така ситуація виникає в разі аморфних речовин, різних сумішей і сплавів, що знаходяться в так званих метастабільних станах. Проведена робота дозволила Саймону дати нове формулювання третього закону термодинаміки і, як зазначає Ніколас Курті,

Той факт, що теплова теорема Нернста в наш час розглядається як третій закон термодинаміки, що має те ж фундаментальне значення, що перший і другий закони, багато в чому обумовлено роботою і впливом Саймона.

Оригінальний текст (англ.)
The fact that the Nernst heat theorem is now regarded as the 3rd law of thermodynamics, equal in fundamental importance to the 1st and the 2nd laws, is largely due to Simon's work and influence.

Результати Саймона в цій галузі знайшли й практичне застосування: проведений ним аналіз рівноваги графіт/алмаз General Electric використала для успішного отримання штучних алмазів. З усім тим, Саймон пророкував існування і реальних фундаментальних аномалій у поведінці теплоємності, пов'язаних із квантовими ефектами. Першу таку аномалію виявили у 1929 році у твердому водні, що пов'язано з існуванням двох його модифікацій — пара- і орто-водню (останній характеризується виродженням основного стану). У 1950-х роках Саймон повертався до вивчення властивостей орто-пара-систем.

Кріогенетика та дотичні дослідження Редагувати

У 1926 році Саймон розробив метод адіабатичної десорбції для отримання рідкого гелію: з посудини з гелієм, адсорбованим вугіллям при температурі рідкого водню, відкачується газ, що дозволяє різко знизити температуру нижче за критичну. У 1932 році він запропонував новий метод зрідження гелію — так званий експансійний метод на основі його ізоентропійного розширення. Підхід виявився відносно простим і дешевим, тому дозволив інтенсифікувати проведення низькотемпературних досліджень у Кларендонській лабораторії та інших наукових центрах.

Розроблені методики охолодження активно застосовувалися Саймоном у дослідженнях властивостей речовин при екстремально низьких температурах. На початку 1930-х років він розпочав цикл досліджень властивостей рідкого та твердого гелію, які продовжив у післявоєнні роки. Зокрема вивчили криві плавлення гелію, продемонстрували роль поверхневої плівки рідкого гелію у тепловій реакції резервуара з цією рідиною, вивчили процеси теплопередачі в рідкому гелії при температурах нижче 1 К і так далі.

Ще в Берліні Саймон почав роботу з вивчення кривих плавлення таких речовин, як гелій, при зміні тиску. В результаті даної роботи вдалося показати справедливість принципу відповідних станів у цьому випадку та отримати напівемпіричний вираз для тиску плавлення, який можна застосовувати до інших, недоступних на той час для вивчення речовин. У повоєнний час криву плавлення гелію вивчили аж до тисків у 7300 атмосфер, що відповідає температурі плавлення 50 К. При цьому не виявили жодних свідчень існування критичної точки для переходу тверде тіло—рідина.

В останні роки Саймон почав вивчення теплопровідності діелектричних кристалів, робота обмежувалась процесами перекиду (розсіювання фононів внаслідок зіткнень один з одним) та процесами розсіювання фононів на межах кристала. Саймон зі співробітниками експериментально продемонстрував, що за низьких температур перший тип процесів відіграє незначну роль у повній відповідності до теоретичних очікувань, тоді як теплопровідність повністю визначається розсіюванням фононів на кристалічних гранях і, таким чином, залежить від розмірів зразка.

Магнітне та ядерне охолодження Редагувати

У 1926 році Петер Дебай і Вільям Джіоко незалежно запропонували метод отримання низьких температур за допомогою адіабатичного розмагнічування парамагнітних солей. На початку 1930-х років Саймону вдалося показати, що мінімальна досяжна температура визначається тепловою аномалією, пов'язаною з виникненням упорядкованих орієнтацій спінів електронів. У 1934 році спільно з Ніколасом Курті він розпочав серію експериментів з магнітного охолодження. Насамперед необхідно було встановити термодинамічну шкалу температур у новому діапазоні, тобто навчитися визначати температуру, досяжну у цьому підході (це можна зробити, наприклад, методом нагрівання речовини гамма-випромінюванням). Після цього стало можливим вимірювання властивості речовин (парамагнітних солей) залежно від температури, зокрема, вивчили процес переходу спінової системи в упорядкований стан. Серед інших додатків магнітного охолодження — охолодження різних речовин у новому температурному діапазоні, пошук нових надпровідників, вимірювання теплової релаксації та теплопровідності речовин і так далі.

У 1935 році разом з Курті та незалежно від Корнеліса Гортера Саймон висунув ідею ядерного охолодження. Це показано у працях з адіабатичного розмагнічування, гранична температура охолодження визначається енергією взаємодії спінів (або магнітних моментів) електронів. З іншого боку, енергія взаємодії ядерних магнітних моментів набагато менша, тому, якщо парамагнетизм речовини визначається його ядерними спінами, можна досягти ще нижчих температур. У наступні роки Саймон обґрунтував можливість реалізації цього підходу, проте він мав великі експериментальні труднощі, зокрема необхідність отримання досить сильних магнітних полів і попереднім охолодженням до сотих часток К. Тому перші успішні досліди з ядерного охолодження провели лише влітку 1956 року, коли вдалося опустити спінову температуру до 10 мкК .

Поділ ізотопів Редагувати

Невдовзі після початку Другої світової війни Саймон дізнався про можливість отримання ядерної вибухівки на основі урану-235. У зв'язку з цим постало питання про створення ефективних методик виокремлення цього ізотопу. Уже до літа 1940 року почались перші експерименти з розділення методом дифузії газової суміші через мембрану. Оскільки усіх британських фізиків залучили до військових робіт, у цих дослідженнях брали участь такі ж іммігранти як Саймон. Перші досліди були доволі примітивними. Згідно зі спогадами Ніколаса Курті:

Хоча було б перебільшенням сказати, як у деяких легковажних спогадах, що перші експерименти з поділу ізотопів у Кларендонській лабораторії проводились на газованій воді за допомогою кухонного фільтра місіс Саймон, це було не так далеко від істини.
Оригінальний текст (англ.)
Thus, although it would be an exaggeration to say, as has been done in some lighthearted reminiscences, that the first separation experiments at the Clarendon were done on soda-water with the help of Mrs Simon's kitchen strainer, the truth is not far off.

Після створення британського атомного проєкту ці роботи отримали офіційний статус. Велику роль у цьому (поряд з «меморандумом Фріша — Паєрлса») зіграла доповідь, складена Саймоном, а також той факт, що лорд Черуелл, Керівник Кларендонської лабораторії, був радником Вінстона Черчилля з наукових питань. Роботи в групі Саймона були значно розширені: проводилися дослідження властивостей гексафториду урану та металевого урану, різних типів мембран, і вже у грудні 1940 року Саймон представив реалістичний проєкт заводу з розділення ізотопів урану. Експериментально вивчалися й інші можливості розділення, зокрема метод центрифугування, теорія якого створив Поль Дірак. Результати, отримані Саймоном і його групою, використовувалися також у рамках Мангеттенського проєкту.

Особистість і громадська позиція Саймона Редагувати

Під час війни Саймон зміг ближче познайомитися з організацією англійської науки та промисловості. Це знайомство дозволило йому сформувати власний, досить песимістичний погляд на роль і перспективи науки в британському суспільстві. Як фахівець з термодинаміки він виступав різко проти непотрібних витрат палива та людських зусиль, закликав до економії вугілля, найважливішого паливного ресурсу, та заміні традиційних опалювальних систем більш розумними. Його активність в цьому питанні була багато в чому викликана дефіцитом вугілля в післявоєнний час. Водночас він не поділяв супероптимістичного погляду на перспективи ядерної енергетики, вважаючи, що в найближчому майбутньому вугілля, як і раніше, буде основним джерелом тепла. Особливе занепокоєння Саймона викликало становище науки в Англії. Він стверджував, що їй приділяється недостатньо уваги в порівнянні з іншими країнами (США і особливо СРСР), і цей розрив, на його думку, лише зростатиме, що може призвести до серйозних наслідків для майбутнього Великої Британії. В одній із останніх своїх статей він писав:

У нас повинна бути довгострокова політика, істотною частиною якої було б пристосування нашої системи освіти до вимог технологічної епохи. Без політики ми не зможемо конкурувати з Радами. <…> у Британії повинна відбутися ретельна переоцінка ролі науки, і ми повинні подолати брак розуміння серед гуманітаріїв, які займають майже всі ключові позиції в країні.

Оригінальний текст (англ.)
We must have a long-term policy, an essential part of which would be the adjustment of our education system to the demands of the technological age. Without a policy we shall not be able to compete with the Soviets. <...> in Britain, a thorough revaluation of the role of science must take place, and we shall have to overcome the lack of understanding in the arts men who occupy almost all the key positions in the country.

Саймон не був хорошим лектором, він взагалі не любив виступати публічно (всі його виступи були ретельно підготовлені та вимагали від нього великої напруги). Його вплив на учнів і колег здійснювався швидше за допомогою неформальних контактів і близького спілкування. Хоча він тривалий час жив в Англії, він говорив англійською з невеликим акцентом і був не впевнений у своєму знанні мови, називаючи себе «віцепрезидентом Союзу говорять ламаною англійською» (президентство він віддавав своєму другові Фріцу Лондону). Скаржачись на ненадійну пам'ять, він завжди носив при собі блокнот, куди записував почуту інформацію.

Саймон був завжди готовий допомогти своїм колегам, які залишили нацистську Німеччину, але і після війни він з тривогою стежив за розвитком ситуації на батьківщині, відзначаючи, що дух фашизму ще живий в країні та що багато вчених і політиків, які співпрацювали з нацистами, як і раніше займали важливі посади. Його успішна робота в Кларендонській лабораторії, що стала одним з найбільших центрів кріогеніки, була багато в чому зобов'язана хорошій атмосфері в колективі. Ніколас Курті писав з цього приводу:

Можна сказати, що кларендонські фізики-низькотемпературники, розсіяні по багатьох країнах, утворили щось на зразок великої родини з Саймоном на чолі. Він постійно листувався з ними, підтримуючи їх інтерес один до одного та до роботи один одного, і у своїх численних поїздках він завжди відвідував їх.

Оригінальний текст (англ.)
It may be said that Clarendon low-temperature physicists, scattered though they were over many countries, formed something like a large family with Simon as its head. He continually corresponded with them, keeping alive their interest in each other and in the work that each was doing and on his many travels he always looked them up.

Один з колишніх співробітників Саймона так охаректеризував його у некролозі журналу «Nature»:

Він був бешкетним, жвавим, благородним і сердечним, завжди доступним, його неможливо було образити.

Оригінальний текст (англ.)
He was mischievous, mercurial, generous and warm-hearted, always approachable, impossible to offend.

Нагороди та пам'ять Редагувати

Британський Інститут фізики нагороджує Меморіальною премією Саймона з 1959 року.

Публікації Редагувати

Основні наукові роботи Редагувати

Саймон — автор понад 120 наукових статей, з яких досить умовно можна виділити:

  • F. Simon, F. Lange. Zur Frage der Entropie amorpher Substanzen // Zeitschrift für Physik. — 1926. — Т. 38, № 3 (16 жовтня). — С. 227—236.[недоступне посилання з Февраль 2020]
  • F. Simon, K. Mendelssohn, M. Ruhemann. Anomale spezifische Wärmen des festen Wasserstoffs bei Heliumtemperaturen // Naturwissenschaften. — 1930. — Т. 18, № 2 (16 жовтня). — С. 34—35.[недоступне посилання з Февраль 2020]
  • F. Simon, M. Ruhemann, W. A. M. Edwards. Die Schmelzkurven von Wasserstoff, Neon, Stickstoff und Argon // Zeitschrift für Physikalische Chemie B. — 1930. — Т. 6 (16 жовтня). — С. 331.
  • F. Simon. Über eine Möglichkeit zur Erreichung beliebig tiefer Temperaturen // Zeitschrift für Physik. — 1933. — Т. 81, № 11—12 (16 жовтня). — С. 824—831.[недоступне посилання з Февраль 2020]
  • N. Kurti, F. Simon. Kalorimetrischer Nachweis einer Termaufspaltung im Gadoliniumsulfat // Naturwissenschaften. — 1933. — Т. 21, № 8 (16 жовтня). — С. 178—179.[недоступне посилання з Февраль 2020]
  • F. Simon. Behaviour of Condensed Helium near Absolute Zero // Nature. — 1934. — Т. 133 (16 жовтня). — С. 529.
  • N. Kurti, F. Simon. Further Experiments with the Magnetic Cooling Method // Nature. — 1935. — Т. 135 (16 жовтня). — С. 31.
  • N. Kurti, F. Simon. Experiments at Very Low Temperatures Obtained by the Magnetic Method. I. The Production of the Low Temperatures // Proc. R. Soc. Lond. A. — 1935. — Т. 149 (16 жовтня). — С. 152—176.
  • Дж. Мак-Леннан, В. Х. Кеезом, В. Мейснер, Р. Кроніг, Н. Курті, Ф. Симон, Ф. Лондон, К. Мендельсон. Сверхпроводимость (дискуссия) // УФН. — 1936. — Т. 16, вип. 3 (16 жовтня). — С. 396—424.
  • A. H. Cooke, B. V. Rollin, F. Simon. A New Form of Expansion Liquefier for Helium // Review of Scientific Instruments. — 1939. — Т. 10, № 9 (16 жовтня). — С. 251—253.[недоступне посилання з Июнь 2019]
  • F. A. Holland, J. A. W. Huggill, G. O. Jones, F. Simon. Solid Helium at 'High' Temperatures // Nature. — 1950. — Т. 165 (16 жовтня). — С. 147—148.
  • F. Simon, C. A. Swenson. The Liquid–Solid Transition in Helium Near Absolute Zero // Nature. — 1950. — Т. 165 (16 жовтня). — С. 829—831.
  • R. Berman, F. Simon, J. Wilks. Thermal Conductivity of Dielectric Crystals: The ‘Umklapp’ Process // Nature. — 1951. — Т. 168 (16 жовтня). — С. 277—280.
  • N. Kurti, F. N. H. Robinson, F. Simon, D. A. Spohr. Nuclear Cooling // Nature. — 1956. — Т. 178 (16 жовтня). — С. 450—453.
  • F. Simon. The third law of thermodynamics — an historical survey (40th Guthrie lecture) // Yearbook of the Physical Society. — 1956. — 16 жовтня. — С. 1—.

Саймон є автором низки статей публіцистичного характеру в різних виданнях, зокрема в газетах «Санді таймс» і «Файненшл таймс» (він був кореспондентом останньої протягом кількох років). Деякі з публікацій наведені нижче:

  • F. Simon. The neglect of science. — Oxford : Basil Blackwell, 1951.
  • F. Simon. Waste, the threat to our natural resourses: 34th Earl Grey Memorial Lecture. — Newcastle, 1954.
  • F. Simon. The 'Atomic' rivals // Файненшл таймс. — 2023. — 6 серпня.
  • F. Simon. Fuel problems of the future // Файненшл таймс. — 2023. — 12 жовтня.
  • F. Simon. The Soviet bid for technological leadership // The Listener. — 2023. — 19 січня.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136672116 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Kurti, 1958, с. 224—226.
  6. Kurti, 1958, с. 226.
  7. Kurti, 1958, с. 227.
  8. Kurti, 1958, с. 227—228.
  9. Kurti, 1958, с. 229.
  10. Kurti, 1958, с. 230.
  11. J. Morrell. Архівована копія. — P. 252. з джерела 20 грудня 2016
  12. ↑ Kurti, 1958, с. 231.
  13. ↑ Rabinowitch, 1956, с. 382.
  14. Kurti, 1958, с. 232.
  15. Kurti, 1958, с. 233.
  16. ↑ Kurti, 1958, с. 233—235.
  17. Об изменениях, внесённых Саймоном в формулировку, см.: K. J. Laidler. Архівована копія. — P. 128. з джерела 20 грудня 2016
  18. О методе Саймона см., например, G. K. White, P. J. Meeson. Архівована копія. — P. 11. з джерела 20 грудня 2016; M. Mukhopadhyay. Архівована копія. — P. 99—103. з джерела 20 грудня 2016
  19. Kurti, 1958, с. 241.
  20. Kurti, 1958, с. 236.
  21. Kurti, 1958, с. 237.
  22. Kurti, 1958, с. 238.
  23. Kurti, 1958, с. 239.
  24. Kurti, 1958, с. 240.
  25. S. W. Van Scive. Архівована копія. — P. 373. з джерела 20 грудня 2016
  26. F. Pobell. Архівована копія. — P. 217. з джерела 20 грудня 2016
  27. ↑ Kurti, 1958, с. 246—250.
  28. Per F. Dahl. Архівована копія. — P. 123. з джерела 20 грудня 2016
  29. Kurti, 1958, с. 242—243.
  30. Kurti, 1958, с. 243—245.
  31. Jones, 1956, с. 1434—1435.

Література Редагувати

  • Rabinowitch E. Sir Francis Simon // Bulletin of the Atomic Scientists. — 1956. — Т. 12, № 10 (16 жовтня). — С. 382.
  • Jones G. O. Sir Francis Simon, C.B.E., F.R.S. // Nature. — 1956. — Т. 178 (16 жовтня). — С. 1434—1435.
  • Kurti N. Franz Eugen Simon (1893-1956) // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. — 1958. — Т. 4 (16 жовтня). — С. 224—256.
  • Bridgman P. W. Sir Francis Simon // Science. — 1960. — Т. 131 (16 жовтня). — С. 1647—1654.
  • Arms N. A Prophet in Two Countries: the Life of F. E. Simon. — New York : Pergamon Press, 1966. — 171 p. Архивная копия от 5 мая 2010 на Wayback Machine
  • Храмов Ю. А. Саймон Френсис (Francis Simon, born Franz Eugen Simon) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 241. — 400 с. — 200 000 экз.
  • McRae K.D. Nuclear Dawn: F. E. Simon and the Race for Atomic Weapons in World War II. — Oxford University Press, 2014.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Frensis Sajmon abo Franc Ojgen Simon angl Sir Francis Simon nim Franz Eugen Simon nar 2 lipnya 1893 1893lipnya02 Berlin pom 31 zhovtnya 1956 Oksford nimeckij i britanskij fizik eksperimentator Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1941 Naukovi praci prisvyacheni perevazhno fizici nizkih temperatur i visokih tiskiv yadernij fizici magnetizmu Frensis Sajmonnim Franz Eugen SimonNarodivsya 2 lipnya 1893 1893 07 02 1 2 3 Berlin Nimecka imperiya 1 Pomer 31 zhovtnya 1956 1956 10 31 1 2 3 63 roki Oksford Angliya Velika Britaniya 1 Krayina Velika Britaniya NimechchinaDiyalnist fizik vikladach universitetu himikAlma mater HU BerlinGaluz fizika fizichna himiya 4 i fizika nizkih temperatur 4 Zaklad Universitet OksfordaNaukovij kerivnik Valter German NernstVidomi uchni Kurt MendelssohndAspiranti doktoranti Kurt Mendelssohnd Brebis BleaneydChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i naukVijna Persha svitova vijnaNagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Medal Rumforda 1948 Kamerlingh Onnes Awardd 1950 lekciya Gatri d 1956 Frensis Sajmon u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki Sluzhba v armiyi 1893 1919 1 2 Berlin 1919 1930 1 3 Breslau 1931 1933 1 4 Oksford 1933 1956 2 Publikaciyi 2 1 Teployemnist i tretij zakon termodinamiki 2 2 Kriogenetika ta dotichni doslidzhennya 2 3 Magnitne ta yaderne oholodzhennya 2 4 Podil izotopiv 3 Osobistist i gromadska poziciya Sajmona 4 Nagorodi ta pam yat 5 Publikaciyi 5 1 Osnovni naukovi roboti 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRanni roki Sluzhba v armiyi 1893 1919 Redaguvati Franc Ojgen Simon narodivsya v Berlini u sim yi bagatogo yevrejskogo torgovcya Sered jogo predkiv po materinskij liniyi vidomij filosof Mozes Mendelson U 1903 roci Simon vstupiv do gimnaziyi kajzera Fridriha de vivchav latinsku ta grecku movi ta inshi predmeti klasichnogo ciklu pid chas kanikul vidviduvav Veliku Britaniyu shob praktikuvatisya v anglijskij Prote vin proyavlyav ochevidnu shilnist do prirodnichih nauk ce pomitiv drug sim yi vidomij biohimik Leonor Mihaelis Mihaelis vmoviv batkiv Simona dozvoliti jomu obrati fiziku svoyeyu profesiyeyu U 1912 roci Simon vstupiv do Berlinskogo universitetu de zbiravsya vivchati fiziku himiyu ta matematiku U toj chas sered studentiv bula poshirena praktika vidviduvannya inshih universitetiv u pershi dva roki navchannya niyakih ispitiv za cej chas ne peredbachalosya tomu Simon virushiv spochatku do Myunhenskogo universitetu de navchavsya v Arnolda Zommerfelda a potim do Gettingenskogo 5 Voseni 1913 roku Simona prizvali na rik na obov yazkovu vijskovu sluzhbu ta do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vse she perebuvav v armiyi Nastupni chotiri roki vin sluzhiv u polovij artileriyi u zvanni lejtenanta v osnovnomu na Zahidnomu fronti Vin otrimav otruyennya v odnij iz gazovih atak buv dvichi poranenij Druge poranennya otrimane lishe za dva dni do Komp yenskogo peremir ya viyavilosya nastilki vazhkim sho vin vipisavsya zi shpitalyu lishe navesni 1919 roku Za osobistu muzhnist Simona nagorodili Zaliznim hrestom 1 go klasu prote zgodom ne lyubiv zgaduvati cyu storinku svogo zhittya 6 Berlin 1919 1930 Redaguvati Navesni 1919 roku Simon vidnoviv svoyi zanyattya v Berlinskomu universiteti vidviduyuchi lekciyi Maksa Planka Maksa fon Laue Frica Gabera ta Valtera Nernsta Ostannij stav naukovim kerivnikom Simona yakij u sichni 1920 roku rozpochav robotu nad doktorskoyu disertaciyeyu Pracya prisvyachena povedinci pitomoyi teployemnosti rechovin za nizkih temperatur bula zakinchena cherez 18 misyaciv Pislya zdobuttya u grudni 1921 roku stupenya doktora filosofiyi Simon zalishivsya pracyuvati v universiteti U 1922 roci jogo priznachili asistentom Nernsta i togo zh roku vin pobravsya z Sharlottoyu Myunhgauzen Charlotte Munchhausen yaka narodila jomu dvoh donok 7 U cej chas Simon pracyuvav v universitetskomu Fiziko himichnomu instituti yakim spochatku keruvav Nernst a potim Maks Bodenshtejn U 1924 roci Simon otrimav posadu privat docenta u 1927 roci stav asistentom profesora Ausserordentliche professor Protyagom 1920 h rokiv jomu vdalosya stvoriti v instituti viddil fiziki nizkih temperatur yakij prodovzhuvav plidnu robotu z vivchennya teployemnosti til otrimannya tverdogo geliyu doslidzhennya adsorbciyi gaziv i strukturi kristaliv Dlya provedennya vsih cih robit bulo neobhidno rozroblyati nove obladnannya za proyektom Simona v instituti stvorili novij ozhizhnik vodnyu kopiyi yakogo pobuduvali u bagatoh laboratoriyah svitu i ustatkuvannya zi zridzhennya geliyu chetverte u sviti na toj moment Do kincya 1920 h rokiv Simon stav shiroko vidomij u naukovih kolah zaproshuvavsya na rizni konferenciyi ta zustrichi Zokrema vlitku 1930 roku razom z druzhinoyu vin vidvidav Radyanskij Soyuz pobuvavshi v Odesi Moskvi ta Leningradi 8 Breslau 1931 1933 Redaguvati Na pochatku 1931 roku Simon pereyihav do Breslau na posadu profesora fizichnoyi himiyi miscevogo Tehnichnogo universitetu Technische Hochschule Breslau nini Vroclavskij tehnologichnij universitet Vesnyanij semestr 1932 roku vin proviv u Universiteti Kaliforniyi v Berkli kudi pribuv za zaproshennyam Gilberta Lyuyisa Tut Simon realizuvav ideyu zridzhennya geliyu shlyahom adiabatichnogo rozshirennya Pislya povernennya do Breslau vin otrimav posadu dekanu fakultetu himiyi ta girnichoyi spravi ta porinuv u administrativni spravi U sichni 1933 roku pislya prihodu do vladi v Nimechchini nacistiv Simon usvidomiv neobhidnist emigraciyi Hocha antiyevrejski zakoni na toj moment she ne torkalisya jogo stanovisha uchasnikiv svitovoyi vijni ne viganyali z universitetiv vin pochav shukati sobi vidpovidnu poziciyu za kordonom U chervni 1933 roku vin otrimav zaproshennya vid Frederika Lindemana direktora Klarendonskoyi laboratoriyi Oksfordskogo universitetu i z radistyu prijnyav jogo 9 Oksford 1933 1956 Redaguvati nbsp Klarendonska laboratoriya v OksfordiU serpni 1933 roku Simon z sim yeyu pribuv v Oksford Lindemanu vdalosya viklopotati doslidnicki granti kompaniyi Imperial Chemical Industries dlya Simona ta troh inshih bizhenciv z Nimechchini takozh fahivciv iz nizkotemperaturnoyi fiziki i takozh z Breslau Kurta Mendelsona dvoyuridnogo brata Simona Nikolasa Kurti ta Gajnca Londona Simon zahopiv iz soboyu z Nimechchini deyake obladnannya ta pochav nalagodzhuvati v Klarendonskij laboratoriyi eksperimentalnu robotu rozgornuvshi shiroki doslidzhennya z magnitnogo oholodzhennya ta inshih tem 10 A vtim Simon ne buv zadovolenij skromnimi mozhlivostyami laboratoriyi vin hotiv bilshoyi samostijnosti ta shukav vidpovidnu profesorsku poziciyu Ci poshuki ne mali uspihu otrimati misce v Birmingemskomu universiteti jomu ne vdalosya a vid propozicij zi Stambula ta Yerusalimu vin vidmovivsya sam Cherez skromni mozhlivosti v Oksfordi jomu dovodilosya bagato podorozhuvati vin vidviduvav Amsterdam de bulo obladnannya dlya vivchennya vlastivostej ridin pri visokih tiskah a roboti z magnitnogo oholodzhennya priveli jogo do tisnoyi spivpraci osoblivo v 1935 1938 z parizkoyu laboratoriyeyu Eme Kottona v yakij buli pristroyi dlya otrimannya dovoli silnih magnitnih poliv 11 Hocha spochatku Simon ne mav postijnoyi posadi v universiteti nezabarom pislya priyizdu vin zdobuv stupin magistra mistectv i jogo dopustili do profesorskoyi koledzhu Bejlliol u 1935 roci pochav chitati lekciyi z termodinamiki Naprikinci 1938 roku Simon otrimav britanske gromadyanstvo z cogo chasu vse bilshogo poshirennya stav nabuvati anglomovnij variant jogo imeni Frensis Sajmon 12 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni roboti v laboratoriyi zupinili prote uryad she ne navazhuvavsya zaluchati nedavnih immigrantiv do problem vijskovogo harakteru Otrimavshi bagato vilnogo chasu Sajmon ta inshi jogo kolegi bizhenci osoblivo Rudolf Pajyerls j Otto Frish pochali aktivno rozroblyati novu temu atomnoyi energiyi 13 Lishe vlitku 1940 roku roboti z ciyeyi tematiki oficijno zatverdili Oskilki jogo druzhinu ta ditej evakuyuvali do Kanadi Sajmon zmig povnistyu zosereditisya na roboti v ramkah britanskogo atomnogo proyektu zajmayuchis v osnovnomu pitannyam rozdilennya izotopiv Za uchast u comu proyekti u 1946 roci jogo nagorodili ordenom Britanskoyi imperiyi Rokom ranishe Sajmon otrimav posadu spivrobitnika Student koledzhu Krajst Cherch a potim zvannya profesora ta kerivnictvo specialno dlya nogo organizovanoyu kafedroyu termodinamiki 12 U povoyennij chas Sajmon pridilyav bagato uvagi suspilno politichnim pitannyam u 1948 1951 rokah pracyuvav naukovim korespondentom gazeti Fajnenshl tajms spivpracyuvav z upravlinnyam z atomnoyi energiyi buv chlenom doslidnickoyi radi Upravlinnya z elektroenergiyi ta radi Londonskogo korolivskogo tovaristva obijmav posadu golovi komisiyi z duzhe nizkih temperatur Mizhnarodnogo soyuzu chistoyi ta prikladnoyi fiziki Odnochasno nalagodzhuvav robotu z nizkotemperaturnoyi fiziki v Klarendonskij laboratoriyi rozshiryuyuchi shtat j obladnannya svogo viddilu 14 U 1956 roci Sajmona obrali nastupnikom Lindemana todi vzhe lorda Cheruella na posadi profesora eksperimentalnoyi filosofiyi Dr Lee s Professor of Experimental Philosophy i direktorom Klarendonskoyi laboratoriyi Vlitku vin zlig cherez zagostrennya koronarnoyi hvorobi sercya vid yakoyi stav postupovo oduzhuvati 1 zhovtnya 1956 roku Sajmon vstupiv na posadu direktora laboratoriyi prote naprikinci zhovtnya stavsya recidiv hvorobi i 31 zhovtnya vin pomer 15 Publikaciyi RedaguvatiTeployemnist i tretij zakon termodinamiki RedaguvatiPershi roboti Sajmona pochatku 1920 h rokiv buli prisvyacheni vivchennyu povedinki pitomoyi teployemnosti rechovin pri nizkih temperaturah Cya tematika tisno pov yazana z obgruntuvannyam tretogo zakonu termodinamiki yakij ranishe sformulyuvav kerivnik Sajmona Valter Nernst u formi tak zvanoyi teplovoyi teoremi Uvagu Sajmona privertali v pershu chergu rizni anomaliyi anomaliyi lyambda tipu anomaliyi Shottki ta inshi yaki zdavalosya porushuyut neobhidne v miru nablizhennya do absolyutnogo nulya pragnennya entropiyi do odniyeyi j tiyeyi zh mezhi nezalezhno vid fazovogo stanu rechovini Sajmon vkazav sho u vsih podibnih vipadkah sistema ne znahoditsya v stani vnutrishnoyi rivnovagi i tomu zvichajni termodinamichni uyavlennya do neyi nezastosovni Taka situaciya vinikaye v razi amorfnih rechovin riznih sumishej i splaviv sho znahodyatsya v tak zvanih metastabilnih stanah 16 Provedena robota dozvolila Sajmonu dati nove formulyuvannya tretogo zakonu termodinamiki 17 i yak zaznachaye Nikolas Kurti 16 Toj fakt sho teplova teorema Nernsta v nash chas rozglyadayetsya yak tretij zakon termodinamiki sho maye te zh fundamentalne znachennya sho pershij i drugij zakoni bagato v chomu obumovleno robotoyu i vplivom Sajmona 16 Originalnij tekst angl The fact that the Nernst heat theorem is now regarded as the 3rd law of thermodynamics equal in fundamental importance to the 1st and the 2nd laws is largely due to Simon s work and influence Rezultati Sajmona v cij galuzi znajshli j praktichne zastosuvannya provedenij nim analiz rivnovagi grafit almaz General Electric vikoristala dlya uspishnogo otrimannya shtuchnih almaziv Z usim tim Sajmon prorokuvav isnuvannya i realnih fundamentalnih anomalij u povedinci teployemnosti pov yazanih iz kvantovimi efektami Pershu taku anomaliyu viyavili u 1929 roci u tverdomu vodni sho pov yazano z isnuvannyam dvoh jogo modifikacij para i orto vodnyu ostannij harakterizuyetsya virodzhennyam osnovnogo stanu U 1950 h rokah Sajmon povertavsya do vivchennya vlastivostej orto para sistem 16 Kriogenetika ta dotichni doslidzhennya Redaguvati U 1926 roci Sajmon rozrobiv metod adiabatichnoyi desorbciyi dlya otrimannya ridkogo geliyu z posudini z geliyem adsorbovanim vugillyam pri temperaturi ridkogo vodnyu vidkachuyetsya gaz sho dozvolyaye rizko zniziti temperaturu nizhche za kritichnu U 1932 roci vin zaproponuvav novij metod zridzhennya geliyu tak zvanij ekspansijnij metod na osnovi jogo izoentropijnogo rozshirennya 18 Pidhid viyavivsya vidnosno prostim i deshevim tomu dozvoliv intensifikuvati provedennya nizkotemperaturnih doslidzhen u Klarendonskij laboratoriyi ta inshih naukovih centrah 19 Rozrobleni metodiki oholodzhennya aktivno zastosovuvalisya Sajmonom u doslidzhennyah vlastivostej rechovin pri ekstremalno nizkih temperaturah Na pochatku 1930 h rokiv vin rozpochav cikl doslidzhen vlastivostej ridkogo ta tverdogo geliyu yaki prodovzhiv u pislyavoyenni roki Zokrema vivchili krivi plavlennya geliyu prodemonstruvali rol poverhnevoyi plivki ridkogo geliyu u teplovij reakciyi rezervuara z ciyeyu ridinoyu vivchili procesi teploperedachi v ridkomu geliyi pri temperaturah nizhche 1 K i tak dali 20 She v Berlini Sajmon pochav robotu z vivchennya krivih plavlennya takih rechovin yak gelij pri zmini tisku V rezultati danoyi roboti vdalosya pokazati spravedlivist principu vidpovidnih staniv u comu vipadku ta otrimati napivempirichnij viraz dlya tisku plavlennya yakij mozhna zastosovuvati do inshih nedostupnih na toj chas dlya vivchennya rechovin U povoyennij chas krivu plavlennya geliyu vivchili azh do tiskiv u 7300 atmosfer sho vidpovidaye temperaturi plavlennya 50 K Pri comu ne viyavili zhodnih svidchen isnuvannya kritichnoyi tochki dlya perehodu tverde tilo ridina 21 V ostanni roki Sajmon pochav vivchennya teploprovidnosti dielektrichnih kristaliv robota obmezhuvalas procesami perekidu rozsiyuvannya fononiv vnaslidok zitknen odin z odnim ta procesami rozsiyuvannya fononiv na mezhah kristala Sajmon zi spivrobitnikami eksperimentalno prodemonstruvav sho za nizkih temperatur pershij tip procesiv vidigraye neznachnu rol u povnij vidpovidnosti do teoretichnih ochikuvan todi yak teploprovidnist povnistyu viznachayetsya rozsiyuvannyam fononiv na kristalichnih granyah i takim chinom zalezhit vid rozmiriv zrazka 22 Magnitne ta yaderne oholodzhennya Redaguvati U 1926 roci Peter Debaj i Vilyam Dzhioko nezalezhno zaproponuvali metod otrimannya nizkih temperatur za dopomogoyu adiabatichnogo rozmagnichuvannya paramagnitnih solej Na pochatku 1930 h rokiv Sajmonu vdalosya pokazati sho minimalna dosyazhna temperatura viznachayetsya teplovoyu anomaliyeyu pov yazanoyu z viniknennyam uporyadkovanih oriyentacij spiniv elektroniv U 1934 roci spilno z Nikolasom Kurti vin rozpochav seriyu eksperimentiv z magnitnogo oholodzhennya Nasampered neobhidno bulo vstanoviti termodinamichnu shkalu temperatur u novomu diapazoni tobto navchitisya viznachati temperaturu dosyazhnu u comu pidhodi ce mozhna zrobiti napriklad metodom nagrivannya rechovini gamma viprominyuvannyam Pislya cogo stalo mozhlivim vimiryuvannya vlastivosti rechovin paramagnitnih solej zalezhno vid temperaturi zokrema vivchili proces perehodu spinovoyi sistemi v uporyadkovanij stan Sered inshih dodatkiv magnitnogo oholodzhennya oholodzhennya riznih rechovin u novomu temperaturnomu diapazoni poshuk novih nadprovidnikiv vimiryuvannya teplovoyi relaksaciyi ta teploprovidnosti rechovin i tak dali 23 U 1935 roci razom z Kurti ta nezalezhno vid Kornelisa Gortera Sajmon visunuv ideyu yadernogo oholodzhennya Ce pokazano u pracyah z adiabatichnogo rozmagnichuvannya granichna temperatura oholodzhennya viznachayetsya energiyeyu vzayemodiyi spiniv abo magnitnih momentiv elektroniv Z inshogo boku energiya vzayemodiyi yadernih magnitnih momentiv nabagato mensha tomu yaksho paramagnetizm rechovini viznachayetsya jogo yadernimi spinami mozhna dosyagti she nizhchih temperatur U nastupni roki Sajmon obgruntuvav mozhlivist realizaciyi cogo pidhodu prote vin mav veliki eksperimentalni trudnoshi zokrema neobhidnist otrimannya dosit silnih magnitnih poliv i poperednim oholodzhennyam do sotih chastok K Tomu pershi uspishni doslidi z yadernogo oholodzhennya proveli lishe vlitku 1956 roku koli vdalosya opustiti spinovu temperaturu do 10 mkK 24 25 26 Podil izotopiv Redaguvati Nevdovzi pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Sajmon diznavsya pro mozhlivist otrimannya yadernoyi vibuhivki na osnovi uranu 235 U zv yazku z cim postalo pitannya pro stvorennya efektivnih metodik viokremlennya cogo izotopu Uzhe do lita 1940 roku pochalis pershi eksperimenti z rozdilennya metodom difuziyi gazovoyi sumishi cherez membranu Oskilki usih britanskih fizikiv zaluchili do vijskovih robit u cih doslidzhennyah brali uchast taki zh immigranti yak Sajmon Pershi doslidi buli dovoli primitivnimi Zgidno zi spogadami Nikolasa Kurti Hocha bulo b perebilshennyam skazati yak u deyakih legkovazhnih spogadah sho pershi eksperimenti z podilu izotopiv u Klarendonskij laboratoriyi provodilis na gazovanij vodi za dopomogoyu kuhonnogo filtra misis Sajmon ce bulo ne tak daleko vid istini 27 Originalnij tekst angl Thus although it would be an exaggeration to say as has been done in some lighthearted reminiscences that the first separation experiments at the Clarendon were done on soda water with the help of Mrs Simon s kitchen strainer the truth is not far off Pislya stvorennya britanskogo atomnogo proyektu ci roboti otrimali oficijnij status Veliku rol u comu poryad z memorandumom Frisha Payerlsa zigrala dopovid skladena Sajmonom a takozh toj fakt sho lord Cheruell Kerivnik Klarendonskoyi laboratoriyi buv radnikom Vinstona Cherchillya z naukovih pitan 28 Roboti v grupi Sajmona buli znachno rozshireni provodilisya doslidzhennya vlastivostej geksaftoridu uranu ta metalevogo uranu riznih tipiv membran i vzhe u grudni 1940 roku Sajmon predstaviv realistichnij proyekt zavodu z rozdilennya izotopiv uranu Eksperimentalno vivchalisya j inshi mozhlivosti rozdilennya zokrema metod centrifuguvannya teoriya yakogo stvoriv Pol Dirak Rezultati otrimani Sajmonom i jogo grupoyu vikoristovuvalisya takozh u ramkah Mangettenskogo proyektu 29 Osobistist i gromadska poziciya Sajmona RedaguvatiPid chas vijni Sajmon zmig blizhche poznajomitisya z organizaciyeyu anglijskoyi nauki ta promislovosti Ce znajomstvo dozvolilo jomu sformuvati vlasnij dosit pesimistichnij poglyad na rol i perspektivi nauki v britanskomu suspilstvi Yak fahivec z termodinamiki vin vistupav rizko proti nepotribnih vitrat paliva ta lyudskih zusil zaklikav do ekonomiyi vugillya najvazhlivishogo palivnogo resursu ta zamini tradicijnih opalyuvalnih sistem bilsh rozumnimi Jogo aktivnist v comu pitanni bula bagato v chomu viklikana deficitom vugillya v pislyavoyennij chas Vodnochas vin ne podilyav superoptimistichnogo poglyadu na perspektivi yadernoyi energetiki vvazhayuchi sho v najblizhchomu majbutnomu vugillya yak i ranishe bude osnovnim dzherelom tepla Osoblive zanepokoyennya Sajmona viklikalo stanovishe nauki v Angliyi Vin stverdzhuvav sho yij pridilyayetsya nedostatno uvagi v porivnyanni z inshimi krayinami SShA i osoblivo SRSR i cej rozriv na jogo dumku lishe zrostatime sho mozhe prizvesti do serjoznih naslidkiv dlya majbutnogo Velikoyi Britaniyi 30 V odnij iz ostannih svoyih statej vin pisav U nas povinna buti dovgostrokova politika istotnoyu chastinoyu yakoyi bulo b pristosuvannya nashoyi sistemi osviti do vimog tehnologichnoyi epohi Bez politiki mi ne zmozhemo konkuruvati z Radami lt gt u Britaniyi povinna vidbutisya retelna pereocinka roli nauki i mi povinni podolati brak rozuminnya sered gumanitariyiv yaki zajmayut majzhe vsi klyuchovi poziciyi v krayini 13 Originalnij tekst angl We must have a long term policy an essential part of which would be the adjustment of our education system to the demands of the technological age Without a policy we shall not be able to compete with the Soviets lt gt in Britain a thorough revaluation of the role of science must take place and we shall have to overcome the lack of understanding in the arts men who occupy almost all the key positions in the country Sajmon ne buv horoshim lektorom vin vzagali ne lyubiv vistupati publichno vsi jogo vistupi buli retelno pidgotovleni ta vimagali vid nogo velikoyi naprugi Jogo vpliv na uchniv i koleg zdijsnyuvavsya shvidshe za dopomogoyu neformalnih kontaktiv i blizkogo spilkuvannya Hocha vin trivalij chas zhiv v Angliyi vin govoriv anglijskoyu z nevelikim akcentom i buv ne vpevnenij u svoyemu znanni movi nazivayuchi sebe viceprezidentom Soyuzu govoryat lamanoyu anglijskoyu prezidentstvo vin viddavav svoyemu drugovi Fricu Londonu Skarzhachis na nenadijnu pam yat vin zavzhdi nosiv pri sobi bloknot kudi zapisuvav pochutu informaciyu 27 Sajmon buv zavzhdi gotovij dopomogti svoyim kolegam yaki zalishili nacistsku Nimechchinu ale i pislya vijni vin z trivogoyu stezhiv za rozvitkom situaciyi na batkivshini vidznachayuchi sho duh fashizmu she zhivij v krayini ta sho bagato vchenih i politikiv yaki spivpracyuvali z nacistami yak i ranishe zajmali vazhlivi posadi Jogo uspishna robota v Klarendonskij laboratoriyi sho stala odnim z najbilshih centriv kriogeniki bula bagato v chomu zobov yazana horoshij atmosferi v kolektivi Nikolas Kurti pisav z cogo privodu Mozhna skazati sho klarendonski fiziki nizkotemperaturniki rozsiyani po bagatoh krayinah utvorili shos na zrazok velikoyi rodini z Sajmonom na choli Vin postijno listuvavsya z nimi pidtrimuyuchi yih interes odin do odnogo ta do roboti odin odnogo i u svoyih chislennih poyizdkah vin zavzhdi vidviduvav yih 27 Originalnij tekst angl It may be said that Clarendon low temperature physicists scattered though they were over many countries formed something like a large family with Simon as its head He continually corresponded with them keeping alive their interest in each other and in the work that each was doing and on his many travels he always looked them up Odin z kolishnih spivrobitnikiv Sajmona tak oharekterizuvav jogo u nekrolozi zhurnalu Nature Vin buv beshketnim zhvavim blagorodnim i serdechnim zavzhdi dostupnim jogo nemozhlivo bulo obraziti 31 Originalnij tekst angl He was mischievous mercurial generous and warm hearted always approachable impossible to offend Nagorodi ta pam yat RedaguvatiZaliznij hrest 1 go klasu 1918 Komandor ordenu Britanskoyi imperiyi 1946 Medal Rumforda Londonskogo korolivskogo tovaristva 1948 Persha Medal Kamerling Onnesa Gollandskogo institutu oholodzhennya 1952 Medal K Linde 1952 Pochesnij chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1952 Licarstvo 1955 Medal i premiya Gutri 1956 Britanskij Institut fiziki nagorodzhuye Memorialnoyu premiyeyu Sajmona z 1959 roku Publikaciyi RedaguvatiOsnovni naukovi roboti Redaguvati Sajmon avtor ponad 120 naukovih statej z yakih dosit umovno mozhna vidiliti F Simon F Lange Zur Frage der Entropie amorpher Substanzen Zeitschrift fur Physik 1926 T 38 3 16 zhovtnya S 227 236 nedostupne posilannya z Fevral 2020 F Simon K Mendelssohn M Ruhemann Anomale spezifische Warmen des festen Wasserstoffs bei Heliumtemperaturen Naturwissenschaften 1930 T 18 2 16 zhovtnya S 34 35 nedostupne posilannya z Fevral 2020 F Simon M Ruhemann W A M Edwards Die Schmelzkurven von Wasserstoff Neon Stickstoff und Argon Zeitschrift fur Physikalische Chemie B 1930 T 6 16 zhovtnya S 331 F Simon Uber eine Moglichkeit zur Erreichung beliebig tiefer Temperaturen Zeitschrift fur Physik 1933 T 81 11 12 16 zhovtnya S 824 831 nedostupne posilannya z Fevral 2020 N Kurti F Simon Kalorimetrischer Nachweis einer Termaufspaltung im Gadoliniumsulfat Naturwissenschaften 1933 T 21 8 16 zhovtnya S 178 179 nedostupne posilannya z Fevral 2020 F Simon Behaviour of Condensed Helium near Absolute Zero Nature 1934 T 133 16 zhovtnya S 529 N Kurti F Simon Further Experiments with the Magnetic Cooling Method Nature 1935 T 135 16 zhovtnya S 31 N Kurti F Simon Experiments at Very Low Temperatures Obtained by the Magnetic Method I The Production of the Low Temperatures Proc R Soc Lond A 1935 T 149 16 zhovtnya S 152 176 Dzh Mak Lennan V H Keezom V Mejsner R Kronig N Kurti F Simon F London K Mendelson Sverhprovodimost diskussiya UFN 1936 T 16 vip 3 16 zhovtnya S 396 424 A H Cooke B V Rollin F Simon A New Form of Expansion Liquefier for Helium Review of Scientific Instruments 1939 T 10 9 16 zhovtnya S 251 253 nedostupne posilannya z Iyun 2019 F A Holland J A W Huggill G O Jones F Simon Solid Helium at High Temperatures Nature 1950 T 165 16 zhovtnya S 147 148 F Simon C A Swenson The Liquid Solid Transition in Helium Near Absolute Zero Nature 1950 T 165 16 zhovtnya S 829 831 R Berman F Simon J Wilks Thermal Conductivity of Dielectric Crystals The Umklapp Process Nature 1951 T 168 16 zhovtnya S 277 280 N Kurti F N H Robinson F Simon D A Spohr Nuclear Cooling Nature 1956 T 178 16 zhovtnya S 450 453 F Simon The third law of thermodynamics an historical survey 40th Guthrie lecture Yearbook of the Physical Society 1956 16 zhovtnya S 1 Sajmon ye avtorom nizki statej publicistichnogo harakteru v riznih vidannyah zokrema v gazetah Sandi tajms i Fajnenshl tajms vin buv korespondentom ostannoyi protyagom kilkoh rokiv Deyaki z publikacij navedeni nizhche F Simon The neglect of science Oxford Basil Blackwell 1951 F Simon Waste the threat to our natural resourses 34th Earl Grey Memorial Lecture Newcastle 1954 F Simon The Atomic rivals Fajnenshl tajms 2023 6 serpnya F Simon Fuel problems of the future Fajnenshl tajms 2023 12 zhovtnya F Simon The Soviet bid for technological leadership The Listener 2023 19 sichnya Primitki Redaguvati a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 136672116 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Munzinger Personen d Track Q107343683 a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kurti 1958 s 224 226 Kurti 1958 s 226 Kurti 1958 s 227 Kurti 1958 s 227 228 Kurti 1958 s 229 Kurti 1958 s 230 J Morrell Arhivovana kopiya P 252 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 a b Kurti 1958 s 231 a b Rabinowitch 1956 s 382 Kurti 1958 s 232 Kurti 1958 s 233 a b v g Kurti 1958 s 233 235 Ob izmeneniyah vnesyonnyh Sajmonom v formulirovku sm K J Laidler Arhivovana kopiya P 128 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 O metode Sajmona sm naprimer G K White P J Meeson Arhivovana kopiya P 11 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 M Mukhopadhyay Arhivovana kopiya P 99 103 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 Kurti 1958 s 241 Kurti 1958 s 236 Kurti 1958 s 237 Kurti 1958 s 238 Kurti 1958 s 239 Kurti 1958 s 240 S W Van Scive Arhivovana kopiya P 373 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 F Pobell Arhivovana kopiya P 217 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 a b v Kurti 1958 s 246 250 Per F Dahl Arhivovana kopiya P 123 Arhivovano z dzherela 20 grudnya 2016 Kurti 1958 s 242 243 Kurti 1958 s 243 245 Jones 1956 s 1434 1435 Literatura RedaguvatiRabinowitch E Sir Francis Simon Bulletin of the Atomic Scientists 1956 T 12 10 16 zhovtnya S 382 Jones G O Sir Francis Simon C B E F R S Nature 1956 T 178 16 zhovtnya S 1434 1435 Kurti N Franz Eugen Simon 1893 1956 Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 1958 T 4 16 zhovtnya S 224 256 Bridgman P W Sir Francis Simon Science 1960 T 131 16 zhovtnya S 1647 1654 Arms N A Prophet in Two Countries the Life of F E Simon New York Pergamon Press 1966 171 p Arhivnaya kopiya ot 5 maya 2010 na Wayback Machine Hramov Yu A Sajmon Frensis Francis Simon born Franz Eugen Simon Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 241 400 s 200 000 ekz McRae K D Nuclear Dawn F E Simon and the Race for Atomic Weapons in World War II Oxford University Press 2014 Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frensis Sajmon amp oldid 40588029