Гілберт Ньютон Льюїс

Ґі́лберт Нью́тон Лью́їс (англ. Gilbert Newton Lewis; 23 жовтня 1875 року — 23 березня 1946 року) — американський хімік, фізхімік. Відомий своїми роботами по хімічному зв'язку, фотохімії, кислотно-основною теорією; вперше отримав важку воду.

Ґілберт Ньютон Льюїс
англ. Gilbert Newton Lewis
Ім'я при народженні	англ. Gilbert Newton Lewis
Народився	23 жовтня 1875(1875-10-23)^[…] Веймут, Норфолк, Массачусетс, США
Помер	23 березня 1946(1946-03-23)^[…] (70 років) Університет Каліфорнії (Берклі), Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
Країна	США
Діяльність	хімік, фізик, викладач університету, письменник-документаліст
Alma mater	Гарвардський університет Массачусетський технологічний інститут
Галузь	фізична хімія
Заклад	Університет Каліфорнії (Берклі) Массачусетський технологічний інститут
Науковий ступінь	фізико-хімік^[d]
Науковий керівник	Теодор Вільям Річардс
Відомі учні	Каша Михайло Гарольд Клейтон Юрі
Аспіранти, докторанти	Гарольд Клейтон Юрі Джозеф Едвард Маєр John Chipman^d Simon Freed^d William N. Lacey^d
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук
Відомий завдяки:	відкриття ковалентного зв'язку, Кислотно-основна теорія Льюїса
Нагороди	медаль Вілларда Гіббза (1924) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсе^d (1934) медаль Деві (1929) іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (23 травня 1940) Silliman Memorial Lectures^d (1925)
Гілберт Ньютон Льюїс у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Льюїс.

Біографія

Ґілберт Льюїс народився 23 жовтня 1875 року в містечку Веймут біля Бостона, штат Массачусетс. Але в 1884 його сім'я переїхала в штат Небраска. З раннього дитинства був дуже розвиненим. Навчався 2 роки в університеті Небраски, в 1893 році перевівся в Гарвардський університет, де отримав ступінь бакалавра в 1896 році. Після закінчення університету рік працював викладачем, тоді вернувся в Гарвардський університет, де захистив у 1899 році докторську дисертацію по термодинаміці амальгам цинку та кадмію під керівництвом Теодора Вільяма Річардса.

У 1900–1901 роках стажувався в лабораторіях Вільгельма Оствальда в Лейпцигу та Вальтера Нернста в Ґеттінгені. Після поїздки повертається у Гарвард, де працює молодшим викладачем. У 1904 році переїжджає в Манілу, де рік обіймає посаду керівника Палати ваг і мір. У 1905 році Льюїс прийняв пропозицію з МІТ, де працював під керівництвом А. А. Нойса до 1912 року. У МІТ він продовжував працювати над термодинамічними системами та розвитком сучасної термодинаміки.

Помер Льюїс 23 березня 1946 року в своїй лабораторії в Берклі.

Див. також

• Кислотно-основна теорія Льюїса

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
   d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
4. Льюис Гилберт Ньютон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. . Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 31 травня 2012. 
7. Harold H. Harris. A Biography of Distinguished Scientist Gilbert Newton Lewis // J. Chem. Educ.. — 1999. — Т. 76, вип. 11. — С. 1487. — DOI:10.1021/ed076p1487. Процитовано 06.06.2012.(англ.)