www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фортеця Гоензальцбург Гогензальцбург нім Hohensalzburg одна з найбільших середньовічних фортець Європи Розташована на ве

Фортеця Гоензальцбург

Гогензальцбург (нім. Hohensalzburg) — одна з найбільших середньовічних фортець Європи. Розташована на вершині гори Фестунг поруч із Зальцбургом, Австрія, на висоті 120 метрів. Фортеця Зальцбурга — одна із повністю збережених фортець. Площа будівлі — 30 тис. м² (до 250 м у довжину та 150 м в ширину). Добратись до фортеці можна або на фунікулері з Старого міста, або пішки. Після Відня (Замок Шенборн, Зоопарк Шенбрунн, Собор святого Стефана та Пратер) фортеця Гогензальцбург є другим за відвідуваністю туристами місцем у Австрії.

Фортеця Гоензальцбург

47°47′42″ пн. ш. 13°02′50″ сх. д. / 47.79500000002777682° пн. ш. 13.047300000028° сх. д. / 47.79500000002777682; 13.047300000028Координати: 47°47′42″ пн. ш. 13°02′50″ сх. д. / 47.79500000002777682° пн. ш. 13.047300000028° сх. д. / 47.79500000002777682; 13.047300000028
Тип музей
фортеця і замок
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини[d]
Країна  Австрія
Розташування Зальцбург
Висота н.р.м. 540 м
Засновано 1077
Власник Зальцбург
Адреса Mönchsbergd
Сайт salzburg-burgen.at/de/hohensalzburg-castle/
Фортеця Гоензальцбург (Австрія)
 Фортеця Гоензальцбург у Вікісховищі

Історія Редагувати

Рання історія Редагувати

Одне з найперших зображень замку в 1460-х роках із Schedel'sche Weltchronik

Археологічні розкопки показали, що в найвищій точці цієї фортеці існував римський форт. Його не слід плутати з більш значним римським castrum superius на Ноннберзькій терасі.

Будівництво нинішньої фортеці розпочалося в 1077 році під керівництвом архієпископа Ґебгарда фон Гельфенштейна. Оригінальний проєкт являв собою базове укріплення з дерев'яним частоколом. У Священній Римській імперії архієпископи Зальцбурга вже були впливовими політичними фігурами, і вони розширили фортецю, щоб захистити свої інтереси. Конфлікт Гельфенштейна з імператором Генріхом IV під час боротьби про інвеституру вплинув на розширення фортеці, коли архієпископ взяв бік Папи Григорія VII та німецького короля Рудольфа Швабського. Протягом наступних століть фортеця поступово розширювалася. Кільцеві стіни та вежі були побудовані в 1462 році за принца-архієпископа Буркгарда II фон Вайспріаха.

Принц-архієпископ Леонгард фон Койчах ще більше розширив фортецю під час свого правління з 1495 по 1519 рр. Його сподвижник Маттеус Ланг фон Велленбург, який пізніше мав стати наступником Леонгарда, у 1515 році написав опис Reisszug, примітивного фунікулера, який забезпечував доступ вантажів до верхнього двору фортеці. Лінія все ще існує, хоча й у оновленому вигляді, і, мабуть, є найстарішим діючим залізничним транспортом у світі. Нинішні зовнішні бастіони, започатковані в XVI столітті та завершені в XVII столітті, були додані як запобіжний захід через побоювання турецького вторгнення.

Єдиний раз фортеця потрапила в облогу під час селянської війни в Німеччині в 1525 році, коли група шахтарів, фермерів і городян намагалася витіснити з фортеці принца-архієпископа Маттеуса Ланга, але не змогла взяти фортецю. У 1617 році скинутий архієпископ Вольф Дітріх фон Райтенау помер у фортечній в'язниці. Під час тридцятилітньої війни архієпископ граф Паріс Лодронський зміцнив оборону міста, включно з Гогензальцбургом. Він додав до фортеці порохові склади та додаткові ворота. Фортеця була здана без бою французьким військам під командуванням генерала Жана Віктора Марі Моро під час наполеонівської війни Другої коаліції в 1800 році, а останній князь-архієпископ граф Ієронім фон Коллоредо втік до Відня. У XIX столітті фортеця використовувалася як казарма, склад і підземелля, перш ніж її покинули як військовий форпост у 1861 році.

Новітня історія Редагувати

Фортеця Гогензальцбург була відремонтована з кінця XIX століття і стала визначною туристичною пам'яткою завдяки фунікулеру Festungsbahn, відкритому в 1892 році , який веде від міста до Газенґрабенбаштай. Сьогодні фортеця є одним із найкраще збережених замків у Європі.

На початку XX століття вона використовувалася як в'язниця, де утримувалися італійські військовополонені під час Першої світової війни та нацистські активісти до анексії Німеччиною Австрії в березні 1938 року.

Німецький кераміст, скульптор і художник Арно Леманн жив і творив у фортеці Гогензальцбург з 1949 року до своєї смерті в 1973 році.

Фортеця Гогензальцбург була обрана для пам’ятної монети австрійського абатства Ноннберг, викарбуваної 5 квітня 2006 року. Це була перша монета серії «Великі абатства Австрії». На ній зображено бенедиктинський монастир Ноннберзького абатства. На вершині пагорба на задньому плані видно фортецю та церкву Кайєтанер. Також у 1977 році Монетний двір Австрії випустив монету до 900-річчя фортеці Гогензальцбург.

Інтер'єр Редагувати

Внутрішнє подвір'я в стороні Hohe Stock та каплиці Святого Георгія

Фортеця складається з різних крил і внутрішнього двору. Апартаменти принца-єпископа розташовані в так званому «Hoher Stock» (вищий поверх).

Зальцбурзький бик Редагувати

На території фортеці у Krautturm розміщений великий аерофон із понад 200 труб, який називають «Зальцбурзьким биком» (Salzburger Stier). Цей величезний механічний орган був побудований у 1502 році архієпископом Леонгардом фон Койчахом. Його відновив Рохус Еґедахер у 1735 році.

«Зальцбурзький бик» грає від Вербної неділі до 31 жовтня щодня о 7, 11 та 18 годині.

На його честь названо одне з найвідоміших кабаре Австрії.

Золотий зал Редагувати

Починаючи з 1498 року архієпископ Леонгард фон Койчах розпорядився розмістити державні апартаменти на третьому поверсі. Кімнати, в яких зазвичай жили архієпископи, були поверхом нижче. Державні квартири використовувалися переважно для представницьких цілей і для урочистостей. Золотий зал був багато прикрашений і свідчить про те, що фортеця служила архієпископам не лише притулком у часи кризи, але також як резиденція аж до XVI століття.

Щоб отримати більше простору, архієпископ Леонгард фон Койчах побудував чотири масивні мармурові колони на правій зовнішній стіні та додав лоджію. Як і в інших кімнатах, стеля кесонна, кожна скриня прикрашена золотими ґудзиками, що символізують зірки на небі.

Особливо варто відзначити 17-метрову балку, що підтримує стелю. На ній зображено герб Леонгарда фон Койчаха разом із гербами Священної Римської імперії, наймогутніших німецьких міст і єпископств, які були пов’язані із Зальцбургом.

Каплиця архієпископа Леонгарда фон Койчаха Редагувати

Каплиця архієпископа Леонгарда фон Койчаха

Архієпископ Леонгард фон Койчах (1495-1519) наказав побудувати каплицю на території фортеці. Одну з фігурних консолей у балочному перекритті довелося зняти, щоб звільнити для неї місце. Стелю каплиці прикрашає багато орнаментоване зірчасте склепіння. Внутрішня частина дверей при вході покрита ліпниною. На намальованій рамі зображені червоні колони на високому постаменті з сірими капітелями. Герб Зальцбурга та Леонгарда фон Койчаха відтворено на тимпані під митрою, легатським хрестом і мечем. На гербі зображено турнепс, і в багатьох місцях у фортеці його можна знайти як ознаку будівельної діяльності принца-архієпископа Кейчаха. У північній стіні каплиці є два отвори, які дозволяли відвідувати богослужіння з бічної кімнати.

Золота палата Редагувати

Золота палата — найрозкішніше обставлена кімната з палат принца. Дві довгі стіни займають лави, які багато прикрашені лозою, виноградом, листям і тваринами. Раніше ці лави були покриті тканиною або шкірою, але оббивка не збереглася до сучасності. Колись стіни також були покриті шкіряним гобеленом із золотим тисненням, який прикрашав нижню частину стіни.

Спальня Редагувати

Спальня — найінтимніша кімната палат принца. Оригінальні меблі та дорогоцінний текстиль, наприклад, гобелени, з часом були замінені більш «сучасними». Витончена обшивка, яка захищає від холоду, все ще є свідченням пишноти минулого. Верхня частина панелей прикрашена позолоченими ґудзиками та розетами, тоді як нижня частина, яка сьогодні оголена, ймовірно, була покрита шкіряним або оксамитовим гобеленом. Двері приховують туалет, який по суті є отвором у підлозі з дерев’яною рамою. У минулому це був дуже сучасний санвузол, доступ до якого був з кожного поверху.

Галерея Редагувати

Література Редагувати

  • Nicole Riegel: Die Bautätigkeit des Kardinals Matthäus Lang von Wellenburg (1468–1540), Münster (Westf.) 2009. ISBN 978-3-930454-75-4
  • Karl Heinz Ritschel: Salzburger Miniaturen 2. Otto Müller Verlag, Salzburg-Wien 2001, ISBN 3-7013-1037-8
  • Reinhard Medicus: Schlossberg (heute Festungsberg) und Nonnberg in Kultur- und Naturgeschichte, in: Bastei — Zeitschrift für die Erhaltung und Pflege von Bauten, Kultur und Gesellschaft, 54. Jahrgang. 3. Folge, Salzburg, 2005
  • Patrick Schicht, Die Festung Hohensalzburg, Der Führer zu Geschichte und Architektur, Phoibos-Verlag, Wien 2007, ISBN 978-3-901232-88-6
  • Richard Schlegel: Feste Hohensalzburg, Otto Müller Verlag Salzburg, Salzburg 1944

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фортеця Гоензальцбург

Примітки Редагувати

  1. ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. https://www.sn.at/salzburg/politik/der-bund-schenkt-dem-land-salzburg-die-festung-hohensalzburg-820942
  3. Salzburg Museum: FORTRESS MUSEUM: HOHENSALZBURG FORTRESS. Процитовано 17 квітня 2023. 
  4. Binder, Elisabeth (2014). Colloquium Iuvavum 2012. Das municipium Claudium Iuvavum (нім.). с. 17–39. 
  5. de Fabianis, Valeria, ed. Castles of the World. Metro Books, 2013, p. 167. ISBN 978-1-4351-4845-1
  6. ↑ de Fabianis, p. 168.
  7. Kriechbaum, Reinhard (15 травня 2004). Die große Reise auf den Berg. der Tagespost (нім.). Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 22 квітня 2009. 
  8. Der Reiszug - Part 1 - Presentation. Funimag. Процитовано 22 квітня 2009. 
  9. Vaelske, Urd (2007). Arno Lehmann (1905-1973) - Keramiker, Maler, Bildhauer. Salzburg Museum (нім.). Salzburger Museum Carolino-Augusteum. Процитовано 6 лютого 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gogenzalcburg nim Hohensalzburg odna z najbilshih serednovichnih fortec Yevropi Roztashovana na vershini gori Festung poruch iz Zalcburgom Avstriya na visoti 120 metriv Fortecya Zalcburga odna iz povnistyu zberezhenih fortec Plosha budivli 30 tis m do 250 m u dovzhinu ta 150 m v shirinu Dobratis do forteci mozhna abo na funikuleri z Starogo mista abo pishki Pislya Vidnya Zamok Shenborn Zoopark Shenbrunn Sobor svyatogo Stefana ta Prater fortecya Gogenzalcburg ye drugim za vidviduvanistyu turistami miscem u Avstriyi Fortecya Goenzalcburg47 47 42 pn sh 13 02 50 sh d 47 79500000002777682 pn sh 13 047300000028 sh d 47 79500000002777682 13 047300000028 Koordinati 47 47 42 pn sh 13 02 50 sh d 47 79500000002777682 pn sh 13 047300000028 sh d 47 79500000002777682 13 047300000028Tip muzej fortecya i zamok 1 Status spadshini pam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 Roztashuvannya Zalcburg 1 Visota n r m 540 mZasnovano 1077Vlasnik Zalcburg 2 Adresa MonchsbergdSajt salzburg burgen at de hohensalzburg castle Fortecya Goenzalcburg Avstriya Fortecya Goenzalcburg u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Rannya istoriya 1 2 Novitnya istoriya 2 Inter yer 2 1 Zalcburzkij bik 2 2 Zolotij zal 2 3 Kaplicya arhiyepiskopa Leongarda fon Kojchaha 2 4 Zolota palata 2 5 Spalnya 3 Galereya 4 Literatura 5 Posilannya 6 PrimitkiIstoriya RedaguvatiRannya istoriya Redaguvati nbsp Odne z najpershih zobrazhen zamku v 1460 h rokah iz Schedel sche WeltchronikArheologichni rozkopki pokazali sho v najvishij tochci ciyeyi forteci isnuvav rimskij fort 3 Jogo ne slid plutati z bilsh znachnim rimskim castrum superius na Nonnberzkij terasi 4 Budivnictvo ninishnoyi forteci rozpochalosya v 1077 roci pid kerivnictvom arhiyepiskopa Gebgarda fon Gelfenshtejna 5 Originalnij proyekt yavlyav soboyu bazove ukriplennya z derev yanim chastokolom U Svyashennij Rimskij imperiyi arhiyepiskopi Zalcburga vzhe buli vplivovimi politichnimi figurami i voni rozshirili fortecyu shob zahistiti svoyi interesi Konflikt Gelfenshtejna z imperatorom Genrihom IV pid chas borotbi pro investituru vplinuv na rozshirennya forteci koli arhiyepiskop vzyav bik Papi Grigoriya VII ta nimeckogo korolya Rudolfa Shvabskogo Protyagom nastupnih stolit fortecya postupovo rozshiryuvalasya Kilcevi stini ta vezhi buli pobudovani v 1462 roci za princa arhiyepiskopa Burkgarda II fon Vajspriaha Princ arhiyepiskop Leongard fon Kojchah she bilshe rozshiriv fortecyu pid chas svogo pravlinnya z 1495 po 1519 rr 6 Jogo spodvizhnik Matteus Lang fon Vellenburg yakij piznishe mav stati nastupnikom Leongarda u 1515 roci napisav opis Reisszug primitivnogo funikulera yakij zabezpechuvav dostup vantazhiv do verhnogo dvoru forteci Liniya vse she isnuye hocha j u onovlenomu viglyadi i mabut ye najstarishim diyuchim zaliznichnim transportom u sviti 7 8 Ninishni zovnishni bastioni zapochatkovani v XVI stolitti ta zaversheni v XVII stolitti buli dodani yak zapobizhnij zahid cherez poboyuvannya tureckogo vtorgnennya 6 Yedinij raz fortecya potrapila v oblogu pid chas selyanskoyi vijni v Nimechchini v 1525 roci koli grupa shahtariv fermeriv i gorodyan namagalasya vitisniti z forteci princa arhiyepiskopa Matteusa Langa ale ne zmogla vzyati fortecyu U 1617 roci skinutij arhiyepiskop Volf Ditrih fon Rajtenau pomer u fortechnij v yaznici Pid chas tridcyatilitnoyi vijni arhiyepiskop graf Paris Lodronskij zmicniv oboronu mista vklyuchno z Gogenzalcburgom Vin dodav do forteci porohovi skladi ta dodatkovi vorota Fortecya bula zdana bez boyu francuzkim vijskam pid komanduvannyam generala Zhana Viktora Mari Moro pid chas napoleonivskoyi vijni Drugoyi koaliciyi v 1800 roci a ostannij knyaz arhiyepiskop graf Iyeronim fon Kolloredo vtik do Vidnya U XIX stolitti fortecya vikoristovuvalasya yak kazarma sklad i pidzemellya persh nizh yiyi pokinuli yak vijskovij forpost u 1861 roci Novitnya istoriya Redaguvati Fortecya Gogenzalcburg bula vidremontovana z kincya XIX stolittya i stala viznachnoyu turistichnoyu pam yatkoyu zavdyaki funikuleru Festungsbahn vidkritomu v 1892 roci 6 yakij vede vid mista do Gazengrabenbashtaj Sogodni fortecya ye odnim iz najkrashe zberezhenih zamkiv u Yevropi Na pochatku XX stolittya vona vikoristovuvalasya yak v yaznicya de utrimuvalisya italijski vijskovopoloneni pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ta nacistski aktivisti do aneksiyi Nimechchinoyu Avstriyi v berezni 1938 roku Nimeckij keramist skulptor i hudozhnik Arno Lemann zhiv i tvoriv u forteci Gogenzalcburg z 1949 roku do svoyeyi smerti v 1973 roci 9 Fortecya Gogenzalcburg bula obrana dlya pam yatnoyi moneti avstrijskogo abatstva Nonnberg vikarbuvanoyi 5 kvitnya 2006 roku Ce bula persha moneta seriyi Veliki abatstva Avstriyi Na nij zobrazheno benediktinskij monastir Nonnberzkogo abatstva Na vershini pagorba na zadnomu plani vidno fortecyu ta cerkvu Kajyetaner Takozh u 1977 roci Monetnij dvir Avstriyi vipustiv monetu do 900 richchya forteci Gogenzalcburg Inter yer Redaguvati nbsp Vnutrishnye podvir ya v storoni Hohe Stock ta kaplici Svyatogo GeorgiyaFortecya skladayetsya z riznih kril i vnutrishnogo dvoru Apartamenti princa yepiskopa roztashovani v tak zvanomu Hoher Stock vishij poverh Zalcburzkij bik Redaguvati Na teritoriyi forteci u Krautturm rozmishenij velikij aerofon iz ponad 200 trub yakij nazivayut Zalcburzkim bikom Salzburger Stier Cej velicheznij mehanichnij organ buv pobudovanij u 1502 roci arhiyepiskopom Leongardom fon Kojchahom Jogo vidnoviv Rohus Egedaher u 1735 roci Zalcburzkij bik graye vid Verbnoyi nedili do 31 zhovtnya shodnya o 7 11 ta 18 godini Na jogo chest nazvano odne z najvidomishih kabare Avstriyi Zolotij zal Redaguvati Pochinayuchi z 1498 roku arhiyepiskop Leongard fon Kojchah rozporyadivsya rozmistiti derzhavni apartamenti na tretomu poversi Kimnati v yakih zazvichaj zhili arhiyepiskopi buli poverhom nizhche Derzhavni kvartiri vikoristovuvalisya perevazhno dlya predstavnickih cilej i dlya urochistostej Zolotij zal buv bagato prikrashenij i svidchit pro te sho fortecya sluzhila arhiyepiskopam ne lishe pritulkom u chasi krizi ale takozh yak rezidenciya azh do XVI stolittya Shob otrimati bilshe prostoru arhiyepiskop Leongard fon Kojchah pobuduvav chotiri masivni marmurovi koloni na pravij zovnishnij stini ta dodav lodzhiyu Yak i v inshih kimnatah stelya kesonna kozhna skrinya prikrashena zolotimi gudzikami sho simvolizuyut zirki na nebi Osoblivo varto vidznachiti 17 metrovu balku sho pidtrimuye stelyu Na nij zobrazheno gerb Leongarda fon Kojchaha razom iz gerbami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi najmogutnishih nimeckih mist i yepiskopstv yaki buli pov yazani iz Zalcburgom Kaplicya arhiyepiskopa Leongarda fon Kojchaha Redaguvati nbsp Kaplicya arhiyepiskopa Leongarda fon KojchahaArhiyepiskop Leongard fon Kojchah 1495 1519 nakazav pobuduvati kaplicyu na teritoriyi forteci Odnu z figurnih konsolej u balochnomu perekritti dovelosya znyati shob zvilniti dlya neyi misce Stelyu kaplici prikrashaye bagato ornamentovane zirchaste sklepinnya Vnutrishnya chastina dverej pri vhodi pokrita lipninoyu Na namalovanij rami zobrazheni chervoni koloni na visokomu postamenti z sirimi kapitelyami Gerb Zalcburga ta Leongarda fon Kojchaha vidtvoreno na timpani pid mitroyu legatskim hrestom i mechem Na gerbi zobrazheno turneps i v bagatoh miscyah u forteci jogo mozhna znajti yak oznaku budivelnoyi diyalnosti princa arhiyepiskopa Kejchaha U pivnichnij stini kaplici ye dva otvori yaki dozvolyali vidviduvati bogosluzhinnya z bichnoyi kimnati Zolota palata Redaguvati Zolota palata najrozkishnishe obstavlena kimnata z palat princa Dvi dovgi stini zajmayut lavi yaki bagato prikrasheni lozoyu vinogradom listyam i tvarinami Ranishe ci lavi buli pokriti tkaninoyu abo shkiroyu ale obbivka ne zbereglasya do suchasnosti Kolis stini takozh buli pokriti shkiryanim gobelenom iz zolotim tisnennyam yakij prikrashav nizhnyu chastinu stini Spalnya Redaguvati Spalnya najintimnisha kimnata palat princa Originalni mebli ta dorogocinnij tekstil napriklad gobeleni z chasom buli zamineni bilsh suchasnimi Vitonchena obshivka yaka zahishaye vid holodu vse she ye svidchennyam pishnoti minulogo Verhnya chastina panelej prikrashena pozolochenimi gudzikami ta rozetami todi yak nizhnya chastina yaka sogodni ogolena jmovirno bula pokrita shkiryanim abo oksamitovim gobelenom Dveri prihovuyut tualet yakij po suti ye otvorom u pidlozi z derev yanoyu ramoyu U minulomu ce buv duzhe suchasnij sanvuzol dostup do yakogo buv z kozhnogo poverhu Galereya Redaguvati nbsp Fortecya Gogenzalcburg i Zalcburg vid z Gersberg Alm nbsp Gogenzalcburg vnochi nbsp Zolota palata nbsp Spalnya princa yepiskopa nbsp Gogenzalcburg vid z Muzeyu suchasnogo mistectva nbsp Vid iz ZalcahaLiteratura RedaguvatiNicole Riegel Die Bautatigkeit des Kardinals Matthaus Lang von Wellenburg 1468 1540 Munster Westf 2009 ISBN 978 3 930454 75 4 Karl Heinz Ritschel Salzburger Miniaturen 2 Otto Muller Verlag Salzburg Wien 2001 ISBN 3 7013 1037 8 Reinhard Medicus Schlossberg heute Festungsberg und Nonnberg in Kultur und Naturgeschichte in Bastei Zeitschrift fur die Erhaltung und Pflege von Bauten Kultur und Gesellschaft 54 Jahrgang 3 Folge Salzburg 2005 Patrick Schicht Die Festung Hohensalzburg Der Fuhrer zu Geschichte und Architektur Phoibos Verlag Wien 2007 ISBN 978 3 901232 88 6 Richard Schlegel Feste Hohensalzburg Otto Muller Verlag Salzburg Salzburg 1944Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fortecya GoenzalcburgOficijna storinka na sajti Salzburger Burgen und Schlosser Arhivovano 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine Hohensalzburg privatna storinka Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Fortecya na sajti burgenseite com Arhivovano 11 lipnya 2012 u Wayback Machine Moneta do 900 richchya zamku Gogenzalcburg Turistichnij ofis Zalcburga Cifrova rekonstrukciya zamku Vid na fortecyu GogenzalcburgPrimitki Redaguvati a b v g Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 https www sn at salzburg politik der bund schenkt dem land salzburg die festung hohensalzburg 820942 Salzburg Museum FORTRESS MUSEUM HOHENSALZBURG FORTRESS Procitovano 17 kvitnya 2023 Binder Elisabeth 2014 Colloquium Iuvavum 2012 Das municipium Claudium Iuvavum nim s 17 39 de Fabianis Valeria ed Castles of the World Metro Books 2013 p 167 ISBN 978 1 4351 4845 1 a b v de Fabianis p 168 Kriechbaum Reinhard 15 travnya 2004 Die grosse Reise auf den Berg der Tagespost nim Arhiv originalu za 28 chervnya 2012 Procitovano 22 kvitnya 2009 Der Reiszug Part 1 Presentation Funimag Procitovano 22 kvitnya 2009 Vaelske Urd 2007 Arno Lehmann 1905 1973 Keramiker Maler Bildhauer Salzburg Museum nim Salzburger Museum Carolino Augusteum Procitovano 6 lyutogo 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fortecya Goenzalcburg amp oldid 40646157