www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фауна Албанії Фа уна Алба нії налічує понад 15 600 1 видів хребетних та безхребетних тварин Водночас у першій чверті XXI

Фауна Албанії

Фа́уна Алба́нії налічує понад 15 600 видів хребетних та безхребетних тварин. Водночас у першій чверті XXI століття вона залишається однією з найменш вивчених у Європі через складний рельєф країни, війни та політичну закритість у другій половині XX століття. Видовий склад хребетних тварин вивчений краще, а безхребетних почали активно вивчати на початку XXI століття. Безхребетні та фауна прісноводних водойм характеризується високим рівнем ендемізму. Чимало видів тварин перебувають під загрозою зникнення. 571 вид тварин було внесено до регіонального червоного списку Албанії 2013 року, з них 297 безхребетних і 274 хребетних.

Фауна Албанії
?
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Голарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент Європа
Країна  Албанія
Територія Південна Європа
Фауна вищого рангу
За географією Фауна Балканів
За систематикою Тварини
За біогеографією фауна Палеарктики
Період існування
Особливості
Визначні раритетні види тюлень-монах звичайний, кульон тонкодзьобий, осетер європейський
Ключові індикаторні види ведмідь бурий, рись євразійська, вовк, пелікан кучерявий
Видовий обсяг 15600
Типові риси суміш центральноєвропейської та середземноморської фауни
Чужорідні види принаймні 47

Зоогеографія ред.

Більша частина території Албанії зайнята горами. Приблизно чверть площі країни займають ліси, хоча їхня площа стрімко зменшується з кінця XX століття. Територію країни за ландшафтами поділяють на приморську низовину на заході, гірські райони внутрішньої частини країни, міжгірські низовини.

Фауна країни за складом являє собою суміш центральноєвропейської та середземноморської.

На території Албанії розташовані частини акваторії великих озер: Шкодерське, Преспа, Охридське. Серед них Охридське має одну з найрозмаїтіших у світі фаун з майже 600 видів тварин, причому окремі їхні групи слабко вивчені станом на першу чверть XXI століття, а принаймні 212 видів є ендемічними, переважно кільчасті черви, молюски та ракоподібні. Країна має широку мережу невеликих річок, що стікають з гір та також мають різноманітну фауну.

Албанія має довге (476 км) морське узбережжя Адріатичного та Іонічного морів з кількома невеликими островами, з яких найбільшим є Сазані. Лагуни та заболочені дельти річок формують водно-болотні угіддя, де гніздяться прибережні птахи. У прибережних водах мешкають характерні для північного Середземномор'я види молюсків, ракоподібних, червів, хрящових та кісткових риб, морських черепах, китоподібних ссавців.

Хребетні ред.

Загалом у Албанії зареєстровано майже 800 видів хребетних тварин.

Ссавці ред.

Нічниця довгопала, один з видів албанських кажанів

Описано приблизно 70 видів ссавців Албанії. Серед дрібних ссавців наявні 21 вид гризунів, 6 видів мідицевих та 1 вид їжака — їжак білочеревий.

Хижі представлені великими хижаками — вовком, лисицею, шакалом, ведмедем бурим, риссю, котом лісовим, а також 6 видами родини тхорових. Серед парнокопитих поширена сарна європейська, популяція якої в середині 1990-х оцінювалася близько 900 особинами, численний кабан, а колись поширений олень благородний вимер локально, як і, ймовірно, лань. Лиликоподібні представлені 20 видами.

До ссавців Албанії належать китоподібні, серед яких найчастіше трапляються афаліна та дельфін білобокий, та єдиний вид ластоногих, тюлень-монах звичайний, які трапляються в морях, що омивають береги країни. Загальна кількість видів ссавців зіставна з кількістю в сусідніх країнах — Чорногорії, Північній Македонії, Греції.

Птахи ред.

Пелікан кучерявий, Албанія

На території країни зареєстровано понад 350 видів птахів. Серед важливих для охорони природи видів — пелікан кучерявий, що гніздиться на узбережжі в західній низинній області країни, великі орли (орлан-білохвіст, орел-могильник та беркут), з якими за однією з гіпотез[en] пов'язують походження назви країни алб. Shqiperia=Країна орлів.

Понад 70 видів водоплавних птахів зупиняються в Албанії під час міграцій або на зимівлю, а загальна кількість мігрантів перевищує 250 видів. Країна знаходиться на важливому адріатичному міграційному шляху, у її межах виділено 16 важливих орнітологічних територій загальною площею більш як 140 тисяч га. Утім, низка цих територій не захищені на державному рівні, а нелегальне полювання призводить до загибелі чималої кількості птахів.

Серед морських птахів 2 види буревісникових, 2 види бакланових, 14 мартинових та 4 качкових.

Плазуни ред.

Черепаха Германа, один з найпоширеніших в Албанії вид рептилій

Також у країні мешкають приблизно 46 видів рептилій, що значно більше, ніж у багатьох інших країнах Європи. Більшість видів є наземними, а 4 види — морські черепахи, що трапляються у територіальних водах Албанії та зрідка відкладають яйця на березі: шкіряста черепаха, зелена черепаха, довгоголова морська черепаха, бісса. Зокрема Дринська затока[en] на півночі країни є важливим місцем живлення адріатичної популяції довгоголової морської черепахи. Серед наземних плазунів відомо 5 видів черепах, 17 видів змій, 18 ящірок.

Амфібії ред.

Тритон Triturus macedonicus, поширений у Албанії та сусідніх балканських країнах

В Албанії також відомо 16 видів амфібій. Поблизу прісних водойм тримаються 3 види роду зелена жаба (зокрема Pelophylax kurtmuelleri, Pelophylax epeiroticus та Pelophylax shqipericus) та кумка жовточерева. Натомість ропухи звичайна, зелена, Bufo variabilis, райка Hyla arborea, жаба Rana dalmatina, тритони Triturus macedonicus та Lissotriton graecus поза сезоном розмноження відходять досить далеко від води та є доволі поширеними. Ichthyosaura alpestris, Rana temporaria та Salamandra atra мешкають виключно в гірському поясі. Відносно поширеними видами в країні є Rana graeca та Salamandra salamandra; часничниця сирійська виявлена лише на південному сході країни, на межі свого ареалу. В албанських амфібій відомі випадки мікозу, спричиненого грибом Batrachochytrium dendrobatidis, але реальна поширеність захворювання невідома.

Риби ред.

Пструг охридський на рибній фермі поблизу Поградеца

У прісноводних водоймах Албанії відомо понад 70 видів кісткових риб, з яких принаймні 18 є інвазійними. У річках мешкає єдиний вид міногових — мінога річкова, а ще один вид, мінога морська — у прибережних водах. У територіальних водах Албанії описано принаймні 250 видів морських риб. У районі Саранди на півдні країни ведеться активна риболовля промислових барабулі смугастої та хека європейського.

Хрящові риби албанської акваторії слабко досліджені. Для її Адріатичної частини різними авторами наводиться близько 30 видів акул, серед яких велика біла акула, оселедцева акула атлантична, акула-мако тощо, всі з яких трапляються досить рідко на початку XXI століття.

Рідкісні види ред.

274 види хребетних було внесено до регіонального червоного списку Албанії 2013 року.

У першій національній доповіді щодо біорізноманіття серед хребетних тварин Албанії (1999), що перебувають у критичній небезпеці у всьому світі, виділено по одному виду ссавців, птахів та риб. Біля скелястих берегів півострова Карабурун (а ще в 1980-х — у лагунах Караваста та Бутрінт) зрідка спостерігали тюленя-монаха, який зник у більшій частині Середземного та Чорного морів, де ще на початку XX століття був відносно численним. У прибережних низинних болотах ще в середині XX століття зустрічався птах кульон тонкодзьобий, який, імовірно, зник у країні. В Адріатичному морі зрідка трапляється осетер європейський, який заходить на нерест до річок Дрин та Буна. У доповіді щодо біорізноманіття, підготованої експертами США 2003 року, серед видів, що перебувають під загрозою зникнення глобально, названо 21 вид ссавців, 18 видів птахів, 4 види плазунів, 2 види земноводних та 28 видів риб.

Албанська жаба, що мешкає майже виключно на заході Албанії

Під загрозою зникнення перебувають також шкіряста черепаха — середземноморський вид, що інколи з'являється поблизу албанського морського узбережжя — та албанська жаба Pelophylax shqipericus[en].

Популяції великих хижих ссавців Албанії — бурого ведмедя, рисі євразійської та вовка — знижувалися впродовж XX століття. Кількість ведмедів впала з майже 700 у 1960-х роках до 250 на початку 2000-х років. Популяція вовка пережила велике зменшення в 1960-ті — 1980-ті роки, але надалі стабілізувалася на кількості приблизно 1100—1200 особин. У найбільш непевному стані перебуває популяція рисі, яка досягла свого мінімуму (17 особин) 1995 року, тоді як у 1960-ті роки в країні було майже 60 особин.

Безхребетні ред.

Жук-стрибун підвиду Cicindela hybrida albanica в Національному парку Дів'яке-Караваста

Дослідження початку XXI століття виявили чималу кількість нових для країни видів комах, але ці дослідження все ще недостатні. Деякі групи лишаються одними з найменш дослідженими в Європі. Виявлене різноманіття комах оцінюється в 4 тисячі видів, при цьому ймовірно, що їх може бути знайдено до 14 тисяч видів. Зокрема було виявлено 8 видів богомолів Албанії, 187 видів денних метеликів, 55 видів бабок, 14 видів мурашиних левів. Лише на півдні країни знайдено 87 видів прямокрилих. За кількістю таксонів жуків-турунів Албанія посідає перше місце на Балканах — їх близько 500 видів, а скарабеоїдних жуків знайдено принаймні 201 вид. Волохокрильців у країні виявлено понад 50 видів

Серед павукоподібних знайдено не менше 335 видів павуків, приблизно 30 видів косариків, 18 видів кліщів інфраряду Uropodina[fr] (Mesostigmata), 111 видів панцирних кліщів.

Також у країні виявлено приблизно 400 видів наземних і прісноводних молюсків, майже половина з яких є вузькими ендеміками. Дослідники резонно припускають, що число виявлених видів молюсків може зрости в найближчі роки. На території Албанії трапляється 30 видів дощових червів.

Рідкісні види ред.

У доповіді щодо біорізноманіття, підготованої експертами США 2003 року, названо 12 видів безхребетних, що перебувають під загрозою глобально. Серед рідкісних видів безхребетних, занесених до Червоної книги Албанії 1995 року — стрілка Меркурія, аполлон, синявець Аріон, Lycaena ottomanus[en], медична п'явка, синявець Алькон. До регіонального червоного списку Албанії 2013 року було внесено 297 видів безхребетних..

Серед рідкісних видів комах у країні відмічені златка блискуча, вусач дубовий великий західний, морімус блакитний, розалія альпійська, Osmoderma eremita, Carabus intricatus, дибка степова.

Ендемічні види ред.

Албанія вважається однією із зон з високим рівнем біорізноманіття в Європі. Складний рельєф сприяє географічній ізоляції популяцій та утворенню нових видів з малим ареалом. Велика кількість внутрішніх прісноводних водойм також підвищує кількість ендемічних видів.

Гнойовик Ahermodontus bischoffi (ліворуч самець, праворуч самиця) виявлений у країні вдруге 2018 року

Серед прісноводних риб відомо 2 ендеміки з роду бистрянка (Alburnoides): A. fangfangae та А. devolli.. У озері Охрид мешкають ендемічні пструги Salmo ohridanus[en] та пструг охридський.

Серед амфібій нема повних ендеміків, але є види, що поширені лише в західних Балканах, зокрема жаби Pelophylax epeiroticus, Pelophylax shqipericus, Rana graeca та тритони Triturus macedonicus і Lissotriton graecus.

Найбільше ендеміків виявлено серед комах. Особливу групу складають жуки печер: Ceuthophyes enormis, Albanotrechus beroni, Dalmatoreicheia maderi, Albanodirus trezziii, Pseudamaurops albanicus, Pseudamaurops muellerianus. Серед інших комах гнойовик Ahermodontus bischoffi, вусачі Dorcadion albanicum[en] та Vadonia albanica, ковалик Dima moraveci[ru], довгоносики Sciaphobus angustus та Sciaphobus globipennis, веснянка Isoperla vjosae, міль Kessleria mixta[en], саранові Peripodisma ceraunii та Peripodisma llofizii, цвіркун-трубачик Uromenus dyrrhachiacus[sv].

Рідкісний метелик Pseudochazara amymone[fr] у селі Бобоштіце[en] поблизу Корчі

Також зниклий повсюдно метелик Pseudochazara amymone[fr] міг зберегтися лише в Албанії. Приблизно третина всіх видів жуків турунів Албанії (понад 160 видів) трапляються тільки в цій країні.

Інші групи членистоногих також містять низку ендемічних видів. Скорпіон Euscorpius beroni відомий лише у Північній Албанії. Серед ендемічних павуків Harpactea albanica[fr] та Liocranoeca vjosensis, серед косариків — Megabunus pifkoi. Відомі також двопаронога багатоніжка Typhloiulus beroni[sv], ракоподібне Albanogammarus inguscioi[nl].

Чимало ендеміків (майже 200) серед наземних черевоногих молюсків, зокрема Cochlostoma lanatum, Bythiospeum gittenbergeri, Gyralina nopcsai, Paladilhiopsis prekalensis, Spelaeodiscus virpazarioides, Albinaria delvinensis, Pseudamnicola krumensis, Helicigona zebiana. Відомі ендемічні дощові черви Octodrilus albanicus та Eisenia muranyii.

Інвазійні види ред.

До інвазійних видів належать тварини, які розширюють свій ареал з сусідніх країн або переносяться людиною. Станом на 2018 рік у країні було зафіксовано 47 інвазійних видів, більшість з яких — комахи (21 вид) і риби (18 видів). Серед інших: п'ять видів ссавців, два види десятиногих раків, по одному виду молюсків і нематод.

Зокрема, інвазійними є риби гамбузія та білий амур, які спеціально інтродуковані людиною та витісняють місцевих риб. Інтродуковані також ссавці: нутрія, миша хатня, пацюк сірий та пацюк чорний. Натомість шакал звичайний розширює свій ареал з 1970-х років, займаючи місцевості, де знищено вовків. Серед випадково інтродукованих у 2010-х роках комах — деревний богомол закавказький, що розширює свій ареал.

Охорона фауни ред.

Природоохоронні території Албанії

Охорона тваринного світу здійснюється шляхом створення та розширення заповідних територій на територіях з особливо цінною фауною та ландшафтами. Зокрема в Албанії створено 14 національних парків, декілька заповідників, регіональних парків, заказників, пам'яток природи. У національному парку Дів'яке-Караваста охороняється пелікан кучерявий та інші коловодні птахи, в національному парку Теті охороняється популяція рисі тощо. Особливий статус має національний морський парк Карабурун-Сазан, де під захистом перебуває морська фауна, зокрема дельфіни та інші китоподібні. Загальна площа природоохоронних територій до 2019 року досягла 16,61 % від усієї площі країни.

Також здійснюються заходи щодо обмеження полювання й за межами природоохоронних територій. З 1990 року по всій країні діє заборона полювання на ведмедів, з 1994 року — на рись, також із 1994 року обмежено полювання на вовків. На 2014—2021 роки в Албанії було повністю заборонено полювання. Утім заборони часто порушуються навіть у національних парках. Так у нацпарку Ллогара ще в кінці 1990-х — на початку 2000-х на ссавців та птахів полювали представники місцевих кримінальних кіл та багаті іноземці, а також існує нелегальне полювання на птахів під час зимових міграцій.

Окрім обмежувальних заходів Національна агенція охоронних територій Албанії та громадські організації здійснюють просвітницьку роботу задля демонстрації необхідності захисту тварин. Албанське орнітологічне товариство регулярно проводить обліки коловодних птахів на зимівлі та публікує результати з метою захисту птахів-мігрантів. Також з просвітницькою метою щороку 10 травня в національному парку Дів'яке-Караваста відзначають День пелікана, привертаючи увагу співгромадян до захисту цього птаха.

Червона книга Албанії видана 1995 року, наступне видання — 2008 року. Загалом до регіонального червоного списку Албанії 2013 року було внесено 571 вид тварин.

Викопна фауна ред.

Океан Тетіс у рюпельському (нижньому) ярусі олігоцену. Більшу частину сучасної території Албанії вкривало море

Територія Албанії впродовж палеозойської, мезозойської та більшості кайнозойської ер являла собою океанічну кору, а її гори переважно складені морськими мезозойськими осадовими породами. Серед палеозойських знахідок на території країни відомі силурійські граптоліти, конодонти. Мезозойські офіоліти басейну океану Тетіс багаті на радіолярій , широко представлені й олігоценові форамініфери. У мезозойських відкладах чимало молюсків.

Викопні наземні тварини відомі з міоцену. Знахідки міоценових та пліоценових ссавців з території Албанії вкрай нечисленні, зокрема дрібні гризуни взагалі невідомі, попри наявність багатьох знахідок з територій сусідніх балканських країн. Серед знахідок викопний їжатець, викопний благородний олень та плейстоценовий макака лісовий.

Історія досліджень ред.

Піонер дослідження Албанської фауни — барон Ференц Нопча в албанському одязі (1915)

Територія Албанії до кінця XIX століття перебувала у складі Османської імперії, була важкодоступна для європейських науковців. Лише в 1900-х роках перші зоологи, переважно австро-угорські, потрапили до країни. Вивчаючи фауну частин Балканського півострова, що належали Австро-Угорщині, дослідники порівнювали з ними тваринний світ Албанії. Піонером досліджень був барон Ференц Нопча, який працював у північній Албанії у 1903—1916 роках. 1914 року в герпетологічній експедиції в країні працював австрійський зоолог Фелікс Копштейн[en]. Три важливі експедиції здійснив угорець Ерно Чикі[en] у 1917—1919 роках на зайнятій австро-угорськими військами під час Першої світової війни території північно-східної Албанії. Після розпаду імперії угорці й надалі працювали в країні, було створено Балканський інститут, який зокрема організовував і зоологічні експедиції. Основні результати були видані в двох збірках 1923 та 1940 років під редакцією ентомолога Ерно Чикі та географа Пала Телекі. Чималі колекції албанської фауни зберігаються в Угорському науково-природничому музеї. Різноманіття птахів у 1930-ті роки досліджували британські й американські зоологи, зокрема Г'ю Вістлер[en], Патрик Бакстон[en], Волтер Тодд.

Після Другої світової війни й до 1990-х років іноземців практично не пускали до країни. Деяка співпраця відбувалася з радянськими науковцями щодо дослідження іхтіофауни. 1960 року відбулися 2 короткі експедиції: румунська Імре Локші вивчала ґрунтових безхребетних та угорська на чолі з Яношем Медьєрі (угор. Megyeri János), що досліджувала прісноводних тварин.

Албанія знову стала доступною для іноземних дослідників у 1990-х роках, але через політичну нестабільність регулярні дослідження стали можливі лише у 2000-х роках. Чимало експедицій до Албанії здійснили угорські зоологи. Також албанську фауну вивчали науковці сусідніх Італії, Греції, Північної Македонії. Через складну історію за багатьма групами тварин, зокрема рептиліями, комахами, фауна Албанії лишається найменш дослідженою на Балканах і однією з найменш досліджених у Європі.

2015 року, за сприяння міжнародних природоохоронних організацій, розпочалося створення Національної мережі біорізноманіття Албанії (англ. Biodiversity National Network of Albania (BioNNA)), інтернетної бази даних, що збирає первинну інформацію про види рослин і тварин. Станом на 2018 рік ця база містила понад 11 тисяч записів про 637 видів, до того ж, наприклад, комахи в ній представлені дуже мало через нестачу місцевих ентомологів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ 6th National Report to the Convention on biological diversity of the Republic of Albania (2019)(англ.)
  2. ↑ Red List of Wild Flora and Fauna, Albania Approved by Ministerial Order 1280, 20.11.2013(англ.)(алб.)
  3. Frank Carter; David Turnock (26 вересня 2002). Environmental Problems in East-Central Europe. Routledge. с. 270. ISBN 978-1-134-68807-4. (англ.)
  4. Albrecht, Christian; Wilke, Thomas (2008). Ancient Lake Ohrid: biodiversity and evolution. Hydrobiologia 615 (1): 103–140. ISSN 0018-8158. doi:10.1007/s10750-008-9558-y. (англ.)
  5. Michael White, Idriz Haxhiu, Vassilis Kouroutos, Arian Gace, Andrian Vaso, Sajmir Beqiraj, Antonis Plytas, Zamir Dedej Marine Turtle and Monk Seal Conservation in Albania. Rapid Assessment Survey of important marine turtle and monk seal habitats in the coastal area of Albania October — November 2005(англ.)
  6. ↑ Albania. Biodiversity Assessment. ARD-BIOFOR IQC Consortium submitted to USAID [ 2021-05-03 у Wayback Machine.] (2003)(англ.)
  7. ↑ Animal Biodiversity of Albania [ 2020-07-16 у Wayback Machine.]. BIODIVERSITY NATIONAL NETWORK OF ALBANIA(англ.)
  8. ↑ Prigioni C (1996) Distribution of mammals in Albania. Hystrix (n.s.) 8: 67–83.(англ.)
  9. ↑ Bego, Ferdinand; Saçdanaku, Enerit; Pacifici, Michela; Rondinini, Carlo (2018). Small terrestrial mammals of Albania: distribution and diversity (Mammalia, Eulipotyphla, Rodentia). ZooKeys 742: 127–163. ISSN 1313-2970. doi:10.3897/zookeys.742.22364. (англ.)
  10. Stolarik, Ivan; Gruľa, Daniel; Jablonski, Daniel (2017). Two new species of Cricetidae for the fauna of Albania. Biologia 72 (5). ISSN 0006-3088. doi:10.1515/biolog-2017-0057. (англ.)
  11. Lepage, Denis. Checklist of birds of Albania. Bird Checklists of the World. Avibase. Процитовано 2 May 2020. (англ.)
  12. Tiberio Occhione. The children of the Eagle. Albanian News in Italy, November 27, 2012[недоступне посилання](англ.)
  13. ↑ BirdLife International. Albania. (англ.)
  14. Fabio Casale, Taulant Bino. Important Bird Areas in Europe — Albania. (2000) Vol 2, pp 67-76(англ.)
  15. ↑ Schneider-Jacoby, M., & Spangenberg, A. (2010). Bird hunting along Adriatic Flyway — an assessment of bird hunting in Albania, Bosnia and Herzegovina, Croatia, Montenegro, Slovenia and Serbia. Adriatic flyway-closing the gap in bird conservation.–Euronatur, Radolfzell, 33-52(англ.)
  16. ↑ Mizsei, Edvárd; Jablonski, Daniel; Végvári, Zsolt; Lengyel, Szabolcs; Szabolcs, Márton (2017). Distribution and diversity of reptiles in Albania: a novel database from a Mediterranean hotspot. Amphibia-Reptilia 38 (2): 157–173. ISSN 0173-5373. doi:10.1163/15685381-00003097. (англ.)
  17. Frank, T., Saçdanaku, E., Duda, M., & Bego, F. (2018). Amphibian and reptile fauna of the Vjosa River, Albania. Acta ZooBot Austria, 155, 323—336(англ.)
  18. Yilmaz, C., Turkozan, O., Bardakcı, F., White, M., & Kararaj, E. (2012). Loggerhead turtles (Caretta caretta) foraging at Drini Bay in Northern Albania: Genetic characterisation reveals new haplotypes. Acta Herpetologica, 7(1), 155—162.(англ.)
  19. ↑ Szabolcs, Márton; Mizsei, Edvárd; Jablonski, Daniel; Vági, Balázs; Mester, Béla; Végvári, Zsolt; Lengyel, Szabolcs (2017). Distribution and diversity of amphibians in Albania: new data and foundations of a comprehensive database. Amphibia-Reptilia 38 (4): 435–448. ISSN 0173-5373. doi:10.1163/15685381-00003126. 
  20. Shumka, S., Meulenbroek, P., Schiemer, F., & Šanda, R. (2018). Fishes of River Vjosa–an annotated checklist. Acta ZooBot Austria, 155, 163—176.(англ.)
  21. Shumka S., Paparisto A., Grazhdani S. Identification of non-native freshwater fishes in Albania and assessment of their potential threats to the national biological freshawater diversity. Proceedings Balwois Conference (Vol. 40, pp. 1-6).(англ.)
  22. ↑ Rakaj, N.; Flloko, A. (1995). Conservation status of freshwater fish of Albania. Biological Conservation 72 (2): 195–199. ISSN 00063207. doi:10.1016/0006-3207(94)00082-2. (англ.)
  23. Bakiu, R., & Gurma, M. (2018). Characterization of small-scale and large-scale fisheries in Saranda (South Albania, Ionian Sea). Fisheries, 24(2)(англ.)
  24. Madiraca, F., Davidov, B., & Udovicic, D. (2015). Analyses on the occurrence of pelagic sharks in the Eastern Adriatic sea. Pluralidade: Revista Cientca Multidisciplinar, 5: 1–27.(англ.)
  25. ↑ First National Report to the Convention on biological diversity of the Republic of Albania. с. 94-100(англ.)
  26. ↑ Bego, F. (2005). On the status and distribution of the large carnivores (Mammalia: Carnivora: brown bear, wolf and lynx) in Albania. Albanian J. Nat. Tech. Sci, 1, 41-53.(англ.)
  27. . Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020. 
  28. Šašić, Martina; Popović, Miloš; Cuvelier, Sylvain; Đurić, Milan; Franeta, Filip; Gascoigne-Pees, Martin; Koren, Toni; Maes, Dirk; Micevski, Branko; Micevski, Nikola; Mølgaard, Morten S.; van Swaay, Chris; Wynhoff, Irma; Verovnik, Rudi (2015). Contribution to the knowledge of the butterfly fauna of Albania. Nota Lepidopterologica 38 (1): 29–45. ISSN 2367-5365. doi:10.3897/nl.38.8814. (англ.)
  29. Murányi, D. (2007). Contribution to the Odonata fauna of Albania. Folia entomologica hungarica, 68, 41-53.
  30. Antlions (Insecta: Neuroptera: Myrmeleontidae) of Albania. doi:10.3906/zoo-1209-23. 
  31. Lemonnier-Darcemont, M., Puskás, G., & Darcemont, C. (2015). First overview of the south Albanian Orthoptera fauna. Articulata, 30, 63-80
  32. ↑ Victor Fet; Alexi Popov (21 червня 2007). Biogeography and Ecology of Bulgaria. Springer Science & Business Media. с. 302. ISBN 978-1-4020-4417-5. (англ.)
  33. Byk, A., Gazurek, T., Rutkiewicz, A., & Tylkowski, S. (2019). New Data on the Occurrence of Scarabeoid Beetles (Coleoptera: Scarabaeoidea) in Albania. Acta Zoologica Bulgarica, 71(3), 365—376(англ.)
  34. Kumanski, K. (1997). Contributions to the caddisfly fauna (Trichoptera) of the central-western part of the Balkan Peninsula. Lautbornia, 31, 73-82.(англ.)
  35. Deltshev, C., Vrenosi, B., Blagoev, G., & Lazarov, S. (2011). Spiders of Albania–faunistic and zoogeographical review (Arachnida: Araneae). Acta Zoologica Bulgarica 63(2): 125—144 (2011)(англ.)
  36. Mitov, Plamen (2000). Contribution to the knowledge of the harvestmen (Arachnida: Opiliones) of Albania. Ekologia, 19(3), 159—170(англ.)
  37. Mahunka S. 2008a — Faunistical and taxonomical studieson oribatids collected in Albania (Acari: Oribatida), I— Opusc. Zool. Budapest, 37: 43-62.(англ.)
  38. Fehér, ZoltÁn, & Erőss, Z. (2009). Contribution to the Mollusca fauna of Albania. Results of the field trips of the Hungarian Natural History Museum between 1992 and 2007. Schriften zur Malakozoologie, 25, 3-21.
  39. Szederjesi, T., & Csuzdi, C. (2012). New earthworm species and records from Albania (Oligochaeta, Lumbricidae). Acta Zoologica Academiae Scientiarum Hungaricae, 58(3), 259—274(англ.)
  40. ↑ Albania. Living National treasures(англ.)
  41. Byk, Adam; Bezděk, Aleš; Gazurek, Tomasz; Král, David; Tylkowski, Sebastian (2018). Ahermodontus bischoffi—rediscovery of an endemic dung beetle species (Coleoptera: Scarabaeidae: Aphodiinae) in Albania after more than 80 years. Zootaxa 4370 (3): 283. ISSN 1175-5334. doi:10.11646/zootaxa.4370.3.8. (англ.)
  42. Krofel, M., Giannatos, G., Ćirovič, D., Stoyanov, S., & Newsome, T. M. (2017). Golden jackal expansion in Europe: a case of mesopredator release triggered by continent-wide wolf persecution?. Hystrix: Italian journal of mammalogy, 28(1), 9-15.(англ.)
  43. van der Heyden, Torsten (2018). First record of Hierodula transcaucasica Brunner von Wattenwyl (Mantodea: Mantidae: Mantinae: Paramantini) in Albania. Revista Chilena de Entomología 44 (4): 407–409. (англ.)
  44. Completed: International Waterbirds Census 2020 in Albania. Albanian Ornthological Society, Jan 31, 2020
  45. Nicolas, A.; Meshi, A.; Boudier, F.; Jousselin, D.; Muceku, B. (2017). Mylonites in ophiolite of Mirdita (Albania): Oceanic detachment shear zone. Geosphere 13 (1): 136–154. ISSN 1553-040X. doi:10.1130/GES01383.1. (англ.)
  46. Maletz, Jörg; Königshof, Peter; Meço, Selam; Schindler, Eberhard (1998). Late Wenlock to Early Ludlow graptolites from Albania. Senckenbergiana lethaea 78 (1-2): 141–151. ISSN 0037-2110. doi:10.1007/BF03042765. 
  47. Schönlaub, H. P., & Meco, S. (1985). Lower Palaeozoic conodonts from Albania. Jahrbuch der Geologischen Bundesanstalt, 128(3-4), 439-447.
  48. M. Chiari, M. Marcucci, M. Prela. New Species of Jurassic Radiolarians in the Sedimentary Cover of Ophiolites in the Mirdita Area, Albania. Micropaleontology. Vol. 48, Supplement 1: Micropaleontology of Radiolarians: Proceedings of INTERRAD 9 (2002), pp. 61-87 (англ.)
  49. Myftari, S.; Baro, M.; Myftari, B. (2018). The study of lepidocyclina (eulepidina) (foraminifera) from middle Oligocene to lower Miocene of South Albania. Bulletin of the Geological Society of Greece 34 (2): 541. ISSN 2529-1718. doi:10.12681/bgsg.17090. (англ.)
  50. Koufos, George D.; Vasileiadou, Katerina (2015). Miocene/Pliocene mammal faunas of southern Balkans: implications for biostratigraphy and palaeoecology. Palaeobiodiversity and Palaeoenvironments 95 (3): 285–303. ISSN 1867-1594. doi:10.1007/s12549-015-0201-4. (англ.)
  51. Koufos, G. D. (2003). Late Miocene mammal events and biostratigraphy in the Eastern Mediterranean. Deinsea, 10(1), 343-372.
  52. Fistani, A. B., Pavlakis, P. P., & Symeonidis, N. (1996). First discovery of Hystrix primigenia Wagner from the late Miocene to early Pliocene deposits of Shahinova, Berat, South-West Albania. Annalen des Naturhistorischen Museums in Wien. Serie A für Mineralogie und Petrographie, Geologie und Paläontologie, Anthropologie und Prähistorie, 155-172
  53. Fistani, A. (1991). First record of Cervus elaphus L., 1758, from Albania. Zeitschrift Saeugetierkunde. Т. 56(англ.)
  54. Shearer, B.; Delson, E. (2012) Fossil macaque from Middle Pleistocene of Gajtan Cave, Albania, aligns with Macaca sylvanus via geometric morphometric analysis (abstract). American Journal of Physical Anthropology, Supplement 54: 268-269(англ.)
  55. ↑ FEHÉR, Z., ERŐSS, Z., KONTSCHÁN, J., MURÁNYI, D. (2004): Collecting sites of the zoological expediti-ons of the Hungarian Natural History Museum to Albania (1992—2003). Folia historico-naturalia Musei Matraensis, 28: 67–82.(англ.)
  56. Zoltán Hajdú (2007). Southeast-Europe: State Borders, Cross-border Relations, Spatial Structures. Centre for Regional Studies. с. 23. ISBN 978-963-9052-65-9. 
  57. ↑ Murányi, D., Kontschán, J., & Fehér, Z. (2011). Zoological collectings in Albania between 2004 and 2010 by the Hungarian Natural History Museum and the Hungarian Academy of Sciences. Opuscula Zoologica Instituti Zoosystematici et Oecologici Universitatis Budapestinensis, 42(2) [ 2019-03-10 у Wayback Machine.](англ.)
  58. The Albanian Fauna. Nature 146 (3708): 681–681. 1940. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/146681a0. (англ.)
  59. Poljakov G.D., Filipi N., Basho K. & Hysenaj A., 1958: Peshqit e Shqiperise (Fishes of Albania). Tirana, 187 pp.(алб.)
  60. ↑ Pacifici, Michela; Attorre, Fabio; Martellos, Stefano; Bego, Ferdinand; De Sanctis, Michele; Hoda, Petrit; Meço, Marjol; Rondinini, Carlo; Saçdanaku, Enerit; Salihaj, Elson; Scepi, Edoardo; Shuka, Lulëzim; Ghiurghi, Andrea (2018). BioNNA: the Biodiversity National Network of Albania. Nature Conservation 25: 77–88. ISSN 1314-3301. doi:10.3897/natureconservation.25.22387. (англ.)

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фауна Албанії
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fa una Alba niyi nalichuye ponad 15 600 1 vidiv hrebetnih ta bezhrebetnih tvarin Vodnochas u pershij chverti XXI stolittya vona zalishayetsya odniyeyu z najmensh vivchenih u Yevropi cherez skladnij relyef krayini vijni ta politichnu zakritist u drugij polovini XX stolittya Vidovij sklad hrebetnih tvarin vivchenij krashe a bezhrebetnih pochali aktivno vivchati na pochatku XXI stolittya Bezhrebetni ta fauna prisnovodnih vodojm harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu Chimalo vidiv tvarin perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya 571 vid tvarin bulo vneseno do regionalnogo chervonogo spisku Albaniyi 2013 roku z nih 297 bezhrebetnih i 274 hrebetnih 2 Fauna Albaniyi BioregionBiogeografichnij ekoregion GolarktikaEkozona PalearktikaMiscevistKontinent YevropaKrayina AlbaniyaTeritoriya Pivdenna YevropaFauna vishogo ranguZa geografiyeyu Fauna BalkanivZa sistematikoyu TvariniZa biogeografiyeyu fauna PalearktikiPeriod isnuvannyaOsoblivostiViznachni raritetni vidi tyulen monah zvichajnij kulon tonkodzobij oseter yevropejskijKlyuchovi indikatorni vidi vedmid burij ris yevrazijska vovk pelikan kucheryavijVidovij obsyag 15600Tipovi risi sumish centralnoyevropejskoyi ta seredzemnomorskoyi fauniChuzhoridni vidi prinajmni 47 Zmist 1 Zoogeografiya 2 Hrebetni 2 1 Ssavci 2 2 Ptahi 2 3 Plazuni 2 4 Amfibiyi 2 5 Ribi 2 6 Ridkisni vidi 3 Bezhrebetni 3 1 Ridkisni vidi 4 Endemichni vidi 5 Invazijni vidi 6 Ohorona fauni 7 Vikopna fauna 8 Istoriya doslidzhen 9 Div takozh 10 Primitki 11 DzherelaZoogeografiya red Dokladnishe Lisi Albaniyi ta Ekoregioni AlbaniyiBilsha chastina teritoriyi Albaniyi zajnyata gorami Priblizno chvert ploshi krayini zajmayut lisi hocha yihnya plosha strimko zmenshuyetsya z kincya XX stolittya Teritoriyu krayini za landshaftami podilyayut na primorsku nizovinu na zahodi girski rajoni vnutrishnoyi chastini krayini mizhgirski nizovini 1 Fauna krayini za skladom yavlyaye soboyu sumish centralnoyevropejskoyi ta seredzemnomorskoyi 3 Na teritoriyi Albaniyi roztashovani chastini akvatoriyi velikih ozer Shkoderske Prespa Ohridske Sered nih Ohridske maye odnu z najrozmayitishih u sviti faun z majzhe 600 vidiv tvarin prichomu okremi yihni grupi slabko vivcheni stanom na pershu chvert XXI stolittya a prinajmni 212 vidiv ye endemichnimi perevazhno kilchasti chervi molyuski ta rakopodibni 4 Krayina maye shiroku merezhu nevelikih richok sho stikayut z gir ta takozh mayut riznomanitnu faunu Albaniya maye dovge 476 km morske uzberezhzhya Adriatichnogo ta Ionichnogo moriv z kilkoma nevelikimi ostrovami z yakih najbilshim ye Sazani 5 Laguni ta zabolocheni delti richok formuyut vodno bolotni ugiddya de gnizdyatsya priberezhni ptahi U priberezhnih vodah meshkayut harakterni dlya pivnichnogo Seredzemnomor ya vidi molyuskiv rakopodibnih cherviv hryashovih ta kistkovih rib morskih cherepah kitopodibnih ssavciv Hrebetni red Zagalom u Albaniyi zareyestrovano majzhe 800 vidiv hrebetnih tvarin 6 7 Ssavci red nbsp Nichnicya dovgopala odin z vidiv albanskih kazhanivDokladnishe Spisok ssavciv AlbaniyiOpisano priblizno 70 vidiv ssavciv Albaniyi 8 9 Sered dribnih ssavciv nayavni 21 vid grizuniv 6 vidiv midicevih ta 1 vid yizhaka yizhak bilocherevij 10 9 Hizhi predstavleni velikimi hizhakami vovkom lisiceyu shakalom vedmedem burim rissyu kotom lisovim a takozh 6 vidami rodini thorovih 8 Sered parnokopitih poshirena sarna yevropejska populyaciya yakoyi v seredini 1990 h ocinyuvalasya blizko 900 osobinami chislennij kaban a kolis poshirenij olen blagorodnij vimer lokalno yak i jmovirno lan 8 Lilikopodibni predstavleni 20 vidami 8 Do ssavciv Albaniyi nalezhat kitopodibni sered yakih najchastishe traplyayutsya afalina ta delfin bilobokij ta yedinij vid lastonogih tyulen monah zvichajnij yaki traplyayutsya v moryah sho omivayut beregi krayini Zagalna kilkist vidiv ssavciv zistavna z kilkistyu v susidnih krayinah Chornogoriyi Pivnichnij Makedoniyi Greciyi Ptahi red nbsp Pelikan kucheryavij AlbaniyaDokladnishe Spisok ptahiv AlbaniyiNa teritoriyi krayini zareyestrovano ponad 350 vidiv ptahiv 11 Sered vazhlivih dlya ohoroni prirodi vidiv pelikan kucheryavij sho gnizditsya na uzberezhzhi v zahidnij nizinnij oblasti krayini veliki orli orlan bilohvist orel mogilnik ta berkut z yakimi za odniyeyu z gipotez en pov yazuyut pohodzhennya nazvi krayini alb Shqiperia Krayina orliv 12 Ponad 70 vidiv vodoplavnih ptahiv zupinyayutsya v Albaniyi pid chas migracij abo na zimivlyu 7 a zagalna kilkist migrantiv perevishuye 250 vidiv Krayina znahoditsya na vazhlivomu adriatichnomu migracijnomu shlyahu u yiyi mezhah vidileno 16 vazhlivih ornitologichnih teritorij zagalnoyu plosheyu bilsh yak 140 tisyach ga 13 Utim nizka cih teritorij ne zahisheni na derzhavnomu rivni 14 a nelegalne polyuvannya prizvodit do zagibeli chimaloyi kilkosti ptahiv 15 Sered morskih ptahiv 2 vidi burevisnikovih 2 vidi baklanovih 14 martinovih ta 4 kachkovih 13 Plazuni red nbsp Cherepaha Germana odin z najposhirenishih v Albaniyi vid reptilijTakozh u krayini meshkayut priblizno 46 vidiv reptilij 16 sho znachno bilshe nizh u bagatoh inshih krayinah Yevropi 17 Bilshist vidiv ye nazemnimi a 4 vidi morski cherepahi sho traplyayutsya u teritorialnih vodah Albaniyi ta zridka vidkladayut yajcya na berezi shkiryasta cherepaha zelena cherepaha dovgogolova morska cherepaha bissa 16 Zokrema Drinska zatoka en na pivnochi krayini ye vazhlivim miscem zhivlennya adriatichnoyi populyaciyi dovgogolovoyi morskoyi cherepahi 18 Sered nazemnih plazuniv vidomo 5 vidiv cherepah 17 vidiv zmij 18 yashirok 16 Amfibiyi red nbsp Triton Triturus macedonicus poshirenij u Albaniyi ta susidnih balkanskih krayinahV Albaniyi takozh vidomo 16 vidiv amfibij Poblizu prisnih vodojm trimayutsya 3 vidi rodu zelena zhaba zokrema Pelophylax kurtmuelleri Pelophylax epeiroticus ta Pelophylax shqipericus ta kumka zhovtochereva Natomist ropuhi zvichajna zelena Bufo variabilis rajka Hyla arborea zhaba Rana dalmatina tritoni Triturus macedonicus ta Lissotriton graecus poza sezonom rozmnozhennya vidhodyat dosit daleko vid vodi ta ye dovoli poshirenimi Ichthyosaura alpestris Rana temporaria ta Salamandra atra meshkayut viklyuchno v girskomu poyasi Vidnosno poshirenimi vidami v krayini ye Rana graeca ta Salamandra salamandra chasnichnicya sirijska viyavlena lishe na pivdennomu shodi krayini na mezhi svogo arealu V albanskih amfibij vidomi vipadki mikozu sprichinenogo gribom Batrachochytrium dendrobatidis ale realna poshirenist zahvoryuvannya nevidoma 19 Ribi red nbsp Pstrug ohridskij na ribnij fermi poblizu PogradecaU prisnovodnih vodojmah Albaniyi vidomo ponad 70 vidiv kistkovih rib z yakih prinajmni 18 ye invazijnimi 20 21 U richkah meshkaye yedinij vid minogovih minoga richkova a she odin vid minoga morska u priberezhnih vodah 22 U teritorialnih vodah Albaniyi opisano prinajmni 250 vidiv morskih rib 6 U rajoni Sarandi na pivdni krayini vedetsya aktivna ribolovlya promislovih barabuli smugastoyi ta heka yevropejskogo 23 Hryashovi ribi albanskoyi akvatoriyi slabko doslidzheni Dlya yiyi Adriatichnoyi chastini riznimi avtorami navoditsya blizko 30 vidiv akul sered yakih velika bila akula oseledceva akula atlantichna akula mako tosho vsi z yakih traplyayutsya dosit ridko na pochatku XXI stolittya 24 Ridkisni vidi red 274 vidi hrebetnih bulo vneseno do regionalnogo chervonogo spisku Albaniyi 2013 roku 2 U pershij nacionalnij dopovidi shodo bioriznomanittya sered hrebetnih tvarin Albaniyi 1999 sho perebuvayut u kritichnij nebezpeci u vsomu sviti 25 vidileno po odnomu vidu ssavciv ptahiv ta rib Bilya skelyastih beregiv pivostrova Karaburun a she v 1980 h u lagunah Karavasta ta Butrint 8 zridka sposterigali tyulenya monaha yakij znik u bilshij chastini Seredzemnogo ta Chornogo moriv de she na pochatku XX stolittya buv vidnosno chislennim U priberezhnih nizinnih bolotah she v seredini XX stolittya zustrichavsya ptah kulon tonkodzobij yakij imovirno znik u krayini V Adriatichnomu mori zridka traplyayetsya oseter yevropejskij yakij zahodit na nerest do richok Drin ta Buna 25 U dopovidi shodo bioriznomanittya pidgotovanoyi ekspertami SShA 2003 roku sered vidiv sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya globalno nazvano 21 vid ssavciv 18 vidiv ptahiv 4 vidi plazuniv 2 vidi zemnovodnih ta 28 vidiv rib 6 nbsp Albanska zhaba sho meshkaye majzhe viklyuchno na zahodi AlbaniyiPid zagrozoyu zniknennya perebuvayut takozh shkiryasta cherepaha seredzemnomorskij vid sho inkoli z yavlyayetsya poblizu albanskogo morskogo uzberezhzhya 25 ta albanska zhaba Pelophylax shqipericus en Populyaciyi velikih hizhih ssavciv Albaniyi burogo vedmedya risi yevrazijskoyi ta vovka znizhuvalisya vprodovzh XX stolittya Kilkist vedmediv vpala z majzhe 700 u 1960 h rokah do 250 na pochatku 2000 h rokiv Populyaciya vovka perezhila velike zmenshennya v 1960 ti 1980 ti roki ale nadali stabilizuvalasya na kilkosti priblizno 1100 1200 osobin U najbilsh nepevnomu stani perebuvaye populyaciya risi yaka dosyagla svogo minimumu 17 osobin 1995 roku todi yak u 1960 ti roki v krayini bulo majzhe 60 osobin 26 Bezhrebetni red nbsp Zhuk stribun pidvidu Cicindela hybrida albanica v Nacionalnomu parku Div yake KaravastaDoslidzhennya pochatku XXI stolittya viyavili chimalu kilkist novih dlya krayini vidiv komah ale ci doslidzhennya vse she nedostatni Deyaki grupi lishayutsya odnimi z najmensh doslidzhenimi v Yevropi Viyavlene riznomanittya komah ocinyuyetsya v 4 tisyachi vidiv pri comu jmovirno sho yih mozhe buti znajdeno do 14 tisyach vidiv 27 Zokrema bulo viyavleno 8 vidiv bogomoliv Albaniyi 187 vidiv dennih metelikiv 28 55 vidiv babok 29 14 vidiv murashinih leviv 30 Lishe na pivdni krayini znajdeno 87 vidiv pryamokrilih 31 Za kilkistyu taksoniv zhukiv turuniv Albaniya posidaye pershe misce na Balkanah yih blizko 500 vidiv 32 a skarabeoyidnih zhukiv znajdeno prinajmni 201 vid 33 Volohokrilciv u krayini viyavleno ponad 50 vidiv 34 Sered pavukopodibnih znajdeno ne menshe 335 vidiv pavukiv 35 priblizno 30 vidiv kosarikiv 36 18 vidiv klishiv infraryadu Uropodina fr Mesostigmata 111 vidiv pancirnih klishiv 37 Takozh u krayini viyavleno priblizno 400 vidiv nazemnih i prisnovodnih molyuskiv majzhe polovina z yakih ye vuzkimi endemikami Doslidniki rezonno pripuskayut sho chislo viyavlenih vidiv molyuskiv mozhe zrosti v najblizhchi roki 38 Na teritoriyi Albaniyi traplyayetsya 30 vidiv doshovih cherviv 39 Ridkisni vidi red U dopovidi shodo bioriznomanittya pidgotovanoyi ekspertami SShA 2003 roku nazvano 12 vidiv bezhrebetnih sho perebuvayut pid zagrozoyu globalno Sered ridkisnih vidiv bezhrebetnih zanesenih do Chervonoyi knigi Albaniyi 1995 roku strilka Merkuriya apollon sinyavec Arion Lycaena ottomanus en medichna p yavka sinyavec Alkon 6 Do regionalnogo chervonogo spisku Albaniyi 2013 roku bulo vneseno 297 vidiv bezhrebetnih 2 Sered ridkisnih vidiv komah u krayini vidmicheni zlatka bliskucha vusach dubovij velikij zahidnij morimus blakitnij rozaliya alpijska Osmoderma eremita Carabus intricatus dibka stepova Endemichni vidi red Albaniya vvazhayetsya odniyeyu iz zon z visokim rivnem bioriznomanittya v Yevropi Skladnij relyef spriyaye geografichnij izolyaciyi populyacij ta utvorennyu novih vidiv z malim arealom Velika kilkist vnutrishnih prisnovodnih vodojm takozh pidvishuye kilkist endemichnih vidiv 40 nbsp Gnojovik Ahermodontus bischoffi livoruch samec pravoruch samicya viyavlenij u krayini vdruge 2018 rokuSered prisnovodnih rib vidomo 2 endemiki z rodu bistryanka Alburnoides A fangfangae ta A devolli 40 U ozeri Ohrid meshkayut endemichni pstrugi Salmo ohridanus en ta pstrug ohridskij Sered amfibij nema povnih endemikiv ale ye vidi sho poshireni lishe v zahidnih Balkanah zokrema zhabi Pelophylax epeiroticus Pelophylax shqipericus Rana graeca ta tritoni Triturus macedonicus i Lissotriton graecus 19 Najbilshe endemikiv viyavleno sered komah Osoblivu grupu skladayut zhuki pecher Ceuthophyes enormis Albanotrechus beroni Dalmatoreicheia maderi Albanodirus trezziii Pseudamaurops albanicus Pseudamaurops muellerianus Sered inshih komah gnojovik Ahermodontus bischoffi 41 vusachi Dorcadion albanicum en ta Vadonia albanica kovalik Dima moraveci ru dovgonosiki Sciaphobus angustus ta Sciaphobus globipennis vesnyanka Isoperla vjosae mil Kessleria mixta en saranovi Peripodisma ceraunii ta Peripodisma llofizii cvirkun trubachik Uromenus dyrrhachiacus sv nbsp Ridkisnij metelik Pseudochazara amymone fr u seli Boboshtice en poblizu KorchiTakozh zniklij povsyudno metelik Pseudochazara amymone fr mig zberegtisya lishe v Albaniyi 40 Priblizno tretina vsih vidiv zhukiv turuniv Albaniyi ponad 160 vidiv traplyayutsya tilki v cij krayini 32 Inshi grupi chlenistonogih takozh mistyat nizku endemichnih vidiv Skorpion Euscorpius beroni vidomij lishe u Pivnichnij Albaniyi Sered endemichnih pavukiv Harpactea albanica fr ta Liocranoeca vjosensis sered kosarikiv Megabunus pifkoi Vidomi takozh dvoparonoga bagatonizhka Typhloiulus beroni sv rakopodibne Albanogammarus inguscioi nl 40 Chimalo endemikiv majzhe 200 sered nazemnih cherevonogih molyuskiv zokrema Cochlostoma lanatum Bythiospeum gittenbergeri Gyralina nopcsai Paladilhiopsis prekalensis Spelaeodiscus virpazarioides Albinaria delvinensis Pseudamnicola krumensis Helicigona zebiana Vidomi endemichni doshovi chervi Octodrilus albanicus ta Eisenia muranyii 40 Invazijni vidi red Do invazijnih vidiv nalezhat tvarini yaki rozshiryuyut svij areal z susidnih krayin abo perenosyatsya lyudinoyu Stanom na 2018 rik u krayini bulo zafiksovano 47 invazijnih vidiv bilshist z yakih komahi 21 vid i ribi 18 vidiv Sered inshih p yat vidiv ssavciv dva vidi desyatinogih rakiv po odnomu vidu molyuskiv i nematod 1 Zokrema invazijnimi ye ribi gambuziya ta bilij amur yaki specialno introdukovani lyudinoyu ta vitisnyayut miscevih rib 22 Introdukovani takozh ssavci nutriya misha hatnya pacyuk sirij ta pacyuk chornij 9 Natomist shakal zvichajnij rozshiryuye svij areal z 1970 h rokiv zajmayuchi miscevosti de znisheno vovkiv 42 Sered vipadkovo introdukovanih u 2010 h rokah komah derevnij bogomol zakavkazkij sho rozshiryuye svij areal 43 Ohorona fauni red nbsp Prirodoohoronni teritoriyi AlbaniyiOhorona tvarinnogo svitu zdijsnyuyetsya shlyahom stvorennya ta rozshirennya zapovidnih teritorij na teritoriyah z osoblivo cinnoyu faunoyu ta landshaftami Zokrema v Albaniyi stvoreno 14 nacionalnih parkiv dekilka zapovidnikiv regionalnih parkiv zakaznikiv pam yatok prirodi U nacionalnomu parku Div yake Karavasta ohoronyayetsya pelikan kucheryavij ta inshi kolovodni ptahi v nacionalnomu parku Teti ohoronyayetsya populyaciya risi tosho Osoblivij status maye nacionalnij morskij park Karaburun Sazan de pid zahistom perebuvaye morska fauna zokrema delfini ta inshi kitopodibni Zagalna plosha prirodoohoronnih teritorij do 2019 roku dosyagla 16 61 vid usiyeyi ploshi krayini 1 Takozh zdijsnyuyutsya zahodi shodo obmezhennya polyuvannya j za mezhami prirodoohoronnih teritorij Z 1990 roku po vsij krayini diye zaborona polyuvannya na vedmediv z 1994 roku na ris takozh iz 1994 roku obmezheno polyuvannya na vovkiv 26 Na 2014 2021 roki v Albaniyi bulo povnistyu zaboroneno polyuvannya 1 Utim zaboroni chasto porushuyutsya navit u nacionalnih parkah Tak u nacparku Llogara she v kinci 1990 h na pochatku 2000 h na ssavciv ta ptahiv polyuvali predstavniki miscevih kriminalnih kil ta bagati inozemci 26 a takozh isnuye nelegalne polyuvannya na ptahiv pid chas zimovih migracij 15 Okrim obmezhuvalnih zahodiv Nacionalna agenciya ohoronnih teritorij Albaniyi ta gromadski organizaciyi zdijsnyuyut prosvitnicku robotu zadlya demonstraciyi neobhidnosti zahistu tvarin Albanske ornitologichne tovaristvo regulyarno provodit obliki kolovodnih ptahiv na zimivli ta publikuye rezultati z metoyu zahistu ptahiv migrantiv 44 Takozh z prosvitnickoyu metoyu shoroku 10 travnya v nacionalnomu parku Div yake Karavasta vidznachayut Den pelikana privertayuchi uvagu spivgromadyan do zahistu cogo ptaha 1 Chervona kniga Albaniyi vidana 1995 roku nastupne vidannya 2008 roku Zagalom do regionalnogo chervonogo spisku Albaniyi 2013 roku bulo vneseno 571 vid tvarin 2 Vikopna fauna red nbsp Okean Tetis u ryupelskomu nizhnomu yarusi oligocenu Bilshu chastinu suchasnoyi teritoriyi Albaniyi vkrivalo moreTeritoriya Albaniyi vprodovzh paleozojskoyi mezozojskoyi ta bilshosti kajnozojskoyi er yavlyala soboyu okeanichnu koru a yiyi gori perevazhno skladeni morskimi mezozojskimi osadovimi porodami 45 Sered paleozojskih znahidok na teritoriyi krayini vidomi silurijski graptoliti 46 konodonti 47 Mezozojski ofioliti basejnu okeanu Tetis bagati na radiolyarij 48 shiroko predstavleni j oligocenovi foraminiferi 49 U mezozojskih vidkladah chimalo molyuskiv Vikopni nazemni tvarini vidomi z miocenu Znahidki miocenovih ta pliocenovih ssavciv z teritoriyi Albaniyi vkraj nechislenni 50 zokrema dribni grizuni vzagali nevidomi popri nayavnist bagatoh znahidok z teritorij susidnih balkanskih krayin 51 Sered znahidok vikopnij yizhatec 52 vikopnij blagorodnij olen 53 ta plejstocenovij makaka lisovij 54 Istoriya doslidzhen red nbsp Pioner doslidzhennya Albanskoyi fauni baron Ferenc Nopcha v albanskomu odyazi 1915 Teritoriya Albaniyi do kincya XIX stolittya perebuvala u skladi Osmanskoyi imperiyi bula vazhkodostupna dlya yevropejskih naukovciv Lishe v 1900 h rokah pershi zoologi perevazhno avstro ugorski potrapili do krayini Vivchayuchi faunu chastin Balkanskogo pivostrova sho nalezhali Avstro Ugorshini doslidniki porivnyuvali z nimi tvarinnij svit Albaniyi Pionerom doslidzhen buv baron Ferenc Nopcha yakij pracyuvav u pivnichnij Albaniyi u 1903 1916 rokah 55 1914 roku v gerpetologichnij ekspediciyi v krayini pracyuvav avstrijskij zoolog Feliks Kopshtejn en 19 Tri vazhlivi ekspediciyi zdijsniv ugorec Erno Chiki en u 1917 1919 rokah na zajnyatij avstro ugorskimi vijskami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriyi pivnichno shidnoyi Albaniyi 55 Pislya rozpadu imperiyi ugorci j nadali pracyuvali v krayini bulo stvoreno Balkanskij institut yakij zokrema organizovuvav i zoologichni ekspediciyi 56 Osnovni rezultati buli vidani v dvoh zbirkah 1923 ta 1940 rokiv pid redakciyeyu entomologa Erno Chiki ta geografa Pala Teleki Chimali kolekciyi albanskoyi fauni zberigayutsya v Ugorskomu naukovo prirodnichomu muzeyi 57 Riznomanittya ptahiv u 1930 ti roki doslidzhuvali britanski j amerikanski zoologi zokrema G yu Vistler en Patrik Bakston en Volter Todd 58 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni j do 1990 h rokiv inozemciv praktichno ne puskali do krayini Deyaka spivpracya vidbuvalasya z radyanskimi naukovcyami shodo doslidzhennya ihtiofauni 59 1960 roku vidbulisya 2 korotki ekspediciyi rumunska Imre Lokshi vivchala gruntovih bezhrebetnih ta ugorska na choli z Yanoshem Medyeri ugor Megyeri Janos sho doslidzhuvala prisnovodnih tvarin 55 Albaniya znovu stala dostupnoyu dlya inozemnih doslidnikiv u 1990 h rokah ale cherez politichnu nestabilnist regulyarni doslidzhennya stali mozhlivi lishe u 2000 h rokah Chimalo ekspedicij do Albaniyi zdijsnili ugorski zoologi 55 57 Takozh albansku faunu vivchali naukovci susidnih Italiyi 60 Greciyi Pivnichnoyi Makedoniyi Cherez skladnu istoriyu za bagatma grupami tvarin zokrema reptiliyami 16 komahami 60 fauna Albaniyi lishayetsya najmensh doslidzhenoyu na Balkanah i odniyeyu z najmensh doslidzhenih u Yevropi 2015 roku za spriyannya mizhnarodnih prirodoohoronnih organizacij rozpochalosya stvorennya Nacionalnoyi merezhi bioriznomanittya Albaniyi angl Biodiversity National Network of Albania BioNNA internetnoyi bazi danih sho zbiraye pervinnu informaciyu pro vidi roslin i tvarin Stanom na 2018 rik cya baza mistila ponad 11 tisyach zapisiv pro 637 vidiv do togo zh napriklad komahi v nij predstavleni duzhe malo cherez nestachu miscevih entomologiv 60 Div takozh red Spisok ssavciv Albaniyi Spisok ptahiv Albaniyi Spisok bogomoliv Albaniyi Spisok luskokrilih AlbaniyiPrimitki red a b v g d e 6th National Report to the Convention on biological diversity of the Republic of Albania 2019 angl a b v g Red List of Wild Flora and Fauna Albania Approved by Ministerial Order 1280 20 11 2013 angl alb Frank Carter David Turnock 26 veresnya 2002 Environmental Problems in East Central Europe Routledge s 270 ISBN 978 1 134 68807 4 angl Albrecht Christian Wilke Thomas 2008 Ancient Lake Ohrid biodiversity and evolution Hydrobiologia 615 1 103 140 ISSN 0018 8158 doi 10 1007 s10750 008 9558 y angl Michael White Idriz Haxhiu Vassilis Kouroutos Arian Gace Andrian Vaso Sajmir Beqiraj Antonis Plytas Zamir Dedej Marine Turtle and Monk Seal Conservation in Albania Rapid Assessment Survey of important marine turtle and monk seal habitats in the coastal area of Albania October November 2005 angl a b v g Albania Biodiversity Assessment ARD BIOFOR IQC Consortium submitted to USAID Arhivovano 2021 05 03 u Wayback Machine 2003 angl a b Animal Biodiversity of Albania Arhivovano 2020 07 16 u Wayback Machine BIODIVERSITY NATIONAL NETWORK OF ALBANIA angl a b v g d Prigioni C 1996 Distribution of mammals in Albania Hystrix n s 8 67 83 angl a b v Bego Ferdinand Sacdanaku Enerit Pacifici Michela Rondinini Carlo 2018 Small terrestrial mammals of Albania distribution and diversity Mammalia Eulipotyphla Rodentia ZooKeys 742 127 163 ISSN 1313 2970 doi 10 3897 zookeys 742 22364 angl Stolarik Ivan Gruľa Daniel Jablonski Daniel 2017 Two new species of Cricetidae for the fauna of Albania Biologia 72 5 ISSN 0006 3088 doi 10 1515 biolog 2017 0057 angl Lepage Denis Checklist of birds of Albania Bird Checklists of the World Avibase Procitovano 2 May 2020 angl Tiberio Occhione The children of the Eagle Albanian News in Italy November 27 2012 nedostupne posilannya angl a b BirdLife International Albania angl Fabio Casale Taulant Bino Important Bird Areas in Europe Albania 2000 Vol 2 pp 67 76 angl a b Schneider Jacoby M amp Spangenberg A 2010 Bird hunting along Adriatic Flyway an assessment of bird hunting in Albania Bosnia and Herzegovina Croatia Montenegro Slovenia and Serbia Adriatic flyway closing the gap in bird conservation Euronatur Radolfzell 33 52 angl a b v g Mizsei Edvard Jablonski Daniel Vegvari Zsolt Lengyel Szabolcs Szabolcs Marton 2017 Distribution and diversity of reptiles in Albania a novel database from a Mediterranean hotspot Amphibia Reptilia 38 2 157 173 ISSN 0173 5373 doi 10 1163 15685381 00003097 angl Frank T Sacdanaku E Duda M amp Bego F 2018 Amphibian and reptile fauna of the Vjosa River Albania Acta ZooBot Austria 155 323 336 angl Yilmaz C Turkozan O Bardakci F White M amp Kararaj E 2012 Loggerhead turtles Caretta caretta foraging at Drini Bay in Northern Albania Genetic characterisation reveals new haplotypes Acta Herpetologica 7 1 155 162 angl a b v Szabolcs Marton Mizsei Edvard Jablonski Daniel Vagi Balazs Mester Bela Vegvari Zsolt Lengyel Szabolcs 2017 Distribution and diversity of amphibians in Albania new data and foundations of a comprehensive database Amphibia Reptilia 38 4 435 448 ISSN 0173 5373 doi 10 1163 15685381 00003126 Shumka S Meulenbroek P Schiemer F amp Sanda R 2018 Fishes of River Vjosa an annotated checklist Acta ZooBot Austria 155 163 176 angl Shumka S Paparisto A Grazhdani S Identification of non native freshwater fishes in Albania and assessment of their potential threats to the national biological freshawater diversity Proceedings Balwois Conference Vol 40 pp 1 6 angl a b Rakaj N Flloko A 1995 Conservation status of freshwater fish of Albania Biological Conservation 72 2 195 199 ISSN 00063207 doi 10 1016 0006 3207 94 00082 2 angl Bakiu R amp Gurma M 2018 Characterization of small scale and large scale fisheries in Saranda South Albania Ionian Sea Fisheries 24 2 angl Madiraca F Davidov B amp Udovicic D 2015 Analyses on the occurrence of pelagic sharks in the Eastern Adriatic sea Pluralidade Revista Cientca Multidisciplinar 5 1 27 angl a b v First National Report to the Convention on biological diversity of the Republic of Albania s 94 100 angl a b v Bego F 2005 On the status and distribution of the large carnivores Mammalia Carnivora brown bear wolf and lynx in Albania Albanian J Nat Tech Sci 1 41 53 angl Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 lipnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2020 Sasic Martina Popovic Milos Cuvelier Sylvain Đuric Milan Franeta Filip Gascoigne Pees Martin Koren Toni Maes Dirk Micevski Branko Micevski Nikola Molgaard Morten S van Swaay Chris Wynhoff Irma Verovnik Rudi 2015 Contribution to the knowledge of the butterfly fauna of Albania Nota Lepidopterologica 38 1 29 45 ISSN 2367 5365 doi 10 3897 nl 38 8814 angl Muranyi D 2007 Contribution to the Odonata fauna of Albania Folia entomologica hungarica 68 41 53 Antlions Insecta Neuroptera Myrmeleontidae of Albania doi 10 3906 zoo 1209 23 Lemonnier Darcemont M Puskas G amp Darcemont C 2015 First overview of the south Albanian Orthoptera fauna Articulata 30 63 80 a b Victor Fet Alexi Popov 21 chervnya 2007 Biogeography and Ecology of Bulgaria Springer Science amp Business Media s 302 ISBN 978 1 4020 4417 5 angl Byk A Gazurek T Rutkiewicz A amp Tylkowski S 2019 New Data on the Occurrence of Scarabeoid Beetles Coleoptera Scarabaeoidea in Albania Acta Zoologica Bulgarica 71 3 365 376 angl Kumanski K 1997 Contributions to the caddisfly fauna Trichoptera of the central western part of the Balkan Peninsula Lautbornia 31 73 82 angl Deltshev C Vrenosi B Blagoev G amp Lazarov S 2011 Spiders of Albania faunistic and zoogeographical review Arachnida Araneae Acta Zoologica Bulgarica 63 2 125 144 2011 angl Mitov Plamen 2000 Contribution to the knowledge of the harvestmen Arachnida Opiliones of Albania Ekologia 19 3 159 170 angl Mahunka S 2008a Faunistical and taxonomical studieson oribatids collected in Albania Acari Oribatida I Opusc Zool Budapest 37 43 62 angl Feher ZoltAn amp Eross Z 2009 Contribution to the Mollusca fauna of Albania Results of the field trips of the Hungarian Natural History Museum between 1992 and 2007 Schriften zur Malakozoologie 25 3 21 Szederjesi T amp Csuzdi C 2012 New earthworm species and records from Albania Oligochaeta Lumbricidae Acta Zoologica Academiae Scientiarum Hungaricae 58 3 259 274 angl a b v g d Albania Living National treasures angl Byk Adam Bezdek Ales Gazurek Tomasz Kral David Tylkowski Sebastian 2018 Ahermodontus bischoffi rediscovery of an endemic dung beetle species Coleoptera Scarabaeidae Aphodiinae in Albania after more than 80 years Zootaxa 4370 3 283 ISSN 1175 5334 doi 10 11646 zootaxa 4370 3 8 angl Krofel M Giannatos G Cirovic D Stoyanov S amp Newsome T M 2017 Golden jackal expansion in Europe a case of mesopredator release triggered by continent wide wolf persecution Hystrix Italian journal of mammalogy 28 1 9 15 angl van der Heyden Torsten 2018 First record of Hierodula transcaucasica Brunner von Wattenwyl Mantodea Mantidae Mantinae Paramantini in Albania Revista Chilena de Entomologia 44 4 407 409 angl Completed International Waterbirds Census 2020 in Albania Albanian Ornthological Society Jan 31 2020 Nicolas A Meshi A Boudier F Jousselin D Muceku B 2017 Mylonites in ophiolite of Mirdita Albania Oceanic detachment shear zone Geosphere 13 1 136 154 ISSN 1553 040X doi 10 1130 GES01383 1 angl Maletz Jorg Konigshof Peter Meco Selam Schindler Eberhard 1998 Late Wenlock to Early Ludlow graptolites from Albania Senckenbergiana lethaea 78 1 2 141 151 ISSN 0037 2110 doi 10 1007 BF03042765 Schonlaub H P amp Meco S 1985 Lower Palaeozoic conodonts from Albania Jahrbuch der Geologischen Bundesanstalt 128 3 4 439 447 M Chiari M Marcucci M Prela New Species of Jurassic Radiolarians in the Sedimentary Cover of Ophiolites in the Mirdita Area Albania Micropaleontology Vol 48 Supplement 1 Micropaleontology of Radiolarians Proceedings of INTERRAD 9 2002 pp 61 87 angl Myftari S Baro M Myftari B 2018 The study of lepidocyclina eulepidina foraminifera from middle Oligocene to lower Miocene of South Albania Bulletin of the Geological Society of Greece 34 2 541 ISSN 2529 1718 doi 10 12681 bgsg 17090 angl Koufos George D Vasileiadou Katerina 2015 Miocene Pliocene mammal faunas of southern Balkans implications for biostratigraphy and palaeoecology Palaeobiodiversity and Palaeoenvironments 95 3 285 303 ISSN 1867 1594 doi 10 1007 s12549 015 0201 4 angl Koufos G D 2003 Late Miocene mammal events and biostratigraphy in the Eastern Mediterranean Deinsea 10 1 343 372 Fistani A B Pavlakis P P amp Symeonidis N 1996 First discovery of Hystrix primigenia Wagner from the late Miocene to early Pliocene deposits of Shahinova Berat South West Albania Annalen des Naturhistorischen Museums in Wien Serie A fur Mineralogie und Petrographie Geologie und Palaontologie Anthropologie und Prahistorie 155 172 Fistani A 1991 First record of Cervus elaphus L 1758 from Albania Zeitschrift Saeugetierkunde T 56 angl Shearer B Delson E 2012 Fossil macaque from Middle Pleistocene of Gajtan Cave Albania aligns with Macaca sylvanus via geometric morphometric analysis abstract American Journal of Physical Anthropology Supplement 54 268 269 angl a b v g FEHER Z EROSS Z KONTSCHAN J MURANYI D 2004 Collecting sites of the zoological expediti ons of the Hungarian Natural History Museum to Albania 1992 2003 Folia historico naturalia Musei Matraensis 28 67 82 angl Zoltan Hajdu 2007 Southeast Europe State Borders Cross border Relations Spatial Structures Centre for Regional Studies s 23 ISBN 978 963 9052 65 9 a b Muranyi D Kontschan J amp Feher Z 2011 Zoological collectings in Albania between 2004 and 2010 by the Hungarian Natural History Museum and the Hungarian Academy of Sciences Opuscula Zoologica Instituti Zoosystematici et Oecologici Universitatis Budapestinensis 42 2 Arhivovano 2019 03 10 u Wayback Machine angl The Albanian Fauna Nature 146 3708 681 681 1940 ISSN 0028 0836 doi 10 1038 146681a0 angl Poljakov G D Filipi N Basho K amp Hysenaj A 1958 Peshqit e Shqiperise Fishes of Albania Tirana 187 pp alb a b v Pacifici Michela Attorre Fabio Martellos Stefano Bego Ferdinand De Sanctis Michele Hoda Petrit Meco Marjol Rondinini Carlo Sacdanaku Enerit Salihaj Elson Scepi Edoardo Shuka Lulezim Ghiurghi Andrea 2018 BioNNA the Biodiversity National Network of Albania Nature Conservation 25 77 88 ISSN 1314 3301 doi 10 3897 natureconservation 25 22387 angl Dzherela red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fauna Albaniyi6th National Report to the Convention on biological diversity of the Republic of Albania 2019 angl Red List of Wild Flora and Fauna Albania Approved by Ministerial Order 1280 20 11 2013 angl alb Albania Living National treasures angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fauna Albaniyi amp oldid 39575254