www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мустелові 1 2 3 або куницеві 4 5 або горностаєві 6 7 або тхореві 6 Mustelidae родина ссавців ряду хижих Є найбагатшою ви

Мустелові

Мустелові, або куницеві або горностаєві, або тхореві (Mustelidae) — родина ссавців ряду хижих. Є найбагатшою видами родиною хижих ссавців, містить 66 сучасних видів у 23 родах. Куницеві сформувалися приблизно 40 мільйонів років тому. До куницевих відносяться куниці, норки, видри, борсуки, тхори та подібні до них тварини. Куницеві вміють добре пристосовуватися до різних умов, тому представлені майже у всіх частинах Землі.

Мустелові
Період існування: олігоцен — наш час
Чорні тхори
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Надродина: Мустелуваті (Musteloidea)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Fischer, 1817
Підродини / роди

†Leptarctinae
†Mustelavinae
†Oligobuninae

Вікісховище: Mustelidae

У фауні України родина представлена 12 видами — Mustelinae: горностай, ласиця мала, норка європейська, тхір степовий, тхір лісовий, інтродуцент візон річковий; Guloninae: куниця лісова, куниця кам'яна, регіонально вимерла росомаха; Ictonychinae: перегузня звичайна; Melinae: борсук європейський; Lutrinae: видра річкова.

Загальний опис Редагувати

Видра річкова
Тайра
Зовнішній вигляд Редагувати

Види, що об'єднуються в родину куницевих, вельми сильно розрізняються будовою тіла, способом життя і адаптивним пристосуванням до місця існування. До родини входять дрібні (найменші в ряді) або середні хижаки. Довжина тіла від 11 (мала ласка) до 150 см (калан), маса від 25 грамів (ласиця мала) до ≈ 40 кг (калан). Самці в середньому на 25% більші за самиць. Тіло зазвичай сильно витягнуте, гнучке, рідше відносно коротке, часто масивне (борсук, росомаха). Кінцівки короткі, пальці стопоходячі, п'ятипалі. Кігті не втяжні; у деяких видів між пальцями є шкірні складки (перетинки). Підошви кінцівок покриті волоссям, мають голі подушки, або цілком голі. У калана кінцівки сильно змінені: задні перетворилися на ласти, а на передніх пальці укорочені і сполучені між собою.

Голова зазвичай невелика, на короткій, але дуже рухомій шиї. Очі середніх розмірів, або великі. Вуха маленькі, рідше великі, з округлими вершинами. У представників, що пристосовані до життя у воді (видра, калан), вушні раковини сильно зредуковані. Хутро, як правило, густе, пухнасте, з м'яким підшерстям. Забарвлення хутра різноманітне: однотонне, двобарвне, смугасте, плямисте. Пишнота і густина шерсті сильно змінюються по сезонах; у горностая забарвлення взимку стає білосніжним. Особливі анальні залози виділяють секрет з різким запахом, подібний до секрету скунсів.

Череп, зуби Редагувати

Череп невеликий, з укороченим лицевим відділом і роздутою мозковою частиною. У великих форм сильно розвинені гребені на черепі. Очні ямки зазвичай великі. Число зубів значно змінюється у різних родів, головним чином, за рахунок передкутніх і кутніх зубів. Тільки у калана зменшення зубів до 32 відбулося за рахунок редукції пари нижніх різців. Ікла і хижі зуби сильно розвинені. Жувальна поверхня корінних зубів може мати гострі або притуплені вершини. Загальне число зубів 28–38, найчастіше зубна формула така: I 3/3, C 1/1, P 3/3, M 1/2 = 34.

Розповсюдження Редагувати

Поширені куницеві дуже широко. Відсутні тільки в Антарктиді, на Фолклендських і Галапагоських островах, острові Мадагаскар, в Ісландії і на деяких островах Вест-Індії, Північного Льодовитого і Тихого океану. Завезені в Австралію і Нову Зеландію.

Спосіб життя Редагувати

Калан

Серед представників родини є наземні, напівдеревні, напівводні й майже водні форми. Населяють найрізноманітніші ландшафти, зустрічаючись від тундри до пустель і від підніжжя гір до альпійських лугів. Як правило, ведуть одиночний територіальний спосіб життя, іноді тримаються сім'ями і дуже рідко утворюють невеликі групи. Наприклад, на частині свого ареалу борсуки живуть групами з декількох самців і самиць, тоді як в інших популяціях — парами або поодинці.

За характером харчування більшість видів — хижаки, але поїдають і рослинні корми. У деяких є тенденція до всеїдності. Полюють переважно на дрібних ссавців; видри харчуються рибою, ракоподібними і водними безхребетними. Тхори, ласки і росомаха роблять запаси їжі. Зазвичай, куницеві ведуть осілий спосіб життя. Притулком їм служать вириті нори. Активні переважно вночі, частково в сутінки. З органів чуття краще всього розвинений слух, у деяких також нюх.

Більшість видів полігамні. Розмножуються в певний сезон, що зазвичай триває 3–4 місяці. Для багатьох куницевих характерна затримка імплантації ембріона, що триває до 10 місяців (борсук). Сама вагітність триває від 30 до 65 днів. Щороку самиці дають один приплід, в якому буває 1—14 дитинчат. Дитинчата народжуються сліпими й голими; матері піклуються про них до 2 місяців. Статева зрілість у молоді наступає між 8 місяцями і 2 роками. Тривалість життя в природі — від 5 до 20 років.

Вплив на екосистему Редагувати

Члени родини роблять помітний вплив на популяції дрібних ссавців, особливо гризунів і птахів. Деякі види (наприклад калан) є одними з основних хижаків в своїх біотопах. Медоїди перебувають у коменсальних відносинах одночасно з людьми і з птахами-воскоїдами (Indicator), за допомогою яких відшукує медоносних бджіл.

Своєю чергою куницеві стають жертвами більших хижаків, як правило, вовчих, а також великих змій, хижих птахів і сов. Деякі види використовують їдкий секрет анальних залоз, щоб відлякувати ворогів, а також застережливе (апосематичне) забарвлення.

Значення для людини Редагувати

Фрагмент картини Леонардо да Вінчі «Леді з горностаєм» (в дійсності, тхором).

Промислове значення Редагувати

Майже всі куницеві мають промислове значення, даючи цінне хутро (особливо куниці, видри, соболь, калан тощо). Служать об'єктами полювання. Найвідомішими є давні промисли на куну (літописну «білу»), а особливо на її тайгову форму з найбільш м'яким хутром — соболя.

Промисловці полюють на кун (у тому числі й соболів) з нарізною зброєю, з псами, які допомагають вишукувати куниць на деревах. На наземних і біляводних горностаєвих полюють переважно капканами з привадою (м'ясо, риба). На видр у давнину полювали взимку біля ополонок, вибираючи для полювання місячні ночі (Тепер полювання у сутінках і темряві заборонене у зв'язку з вимогами техніки безпеки на полюванні).

Деякі види розводять в спеціальних господарствах або акліматизують в природі. Відомі ферми з розведення соболя (вид роду куна, Martes zibellina). Зокрема, в Україні у II пол. XX ст. існувала велика кількість звіроферм, на яких розводили «американську норку» — вид роду Візон (Neovison vison) у зв'язку з величезним попитом на хутро для коштовних «норкових» шуб. За рахунок втеч зі звіроферм у багатьох країнах сформувалися здичавілі популяції цього виду, який помітно потіснив місцеві види дрібних хижих.

Лісовий тхір (Mustela putorius) був одомашнений. Багато видів корисні як винищувачі шкідливих гризунів і комах; окремі м'ясоїдні види можуть завдавати збитку птахівництву, рибництву (видра), мисливському господарству.

Медичне значення Редагувати

Деякі види можуть переносити інфекційні хвороби. Так, борсук є одним з переносників бичачого туберкульозу, який передається великій рогатій худобі через його екскременти. Місцями ним заражено до 20% популяції борсуків. Куницеві також переносять сказ [1] [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.].

Охорона Редагувати

Норка європейська (Mustela lutreola)

В результаті переслідування з боку людини у ряді місць куницеві помітно зменшили свою чисельність і скоротили ареали або зовсім зникли. Приблизно 38% видів цієї родини занесено до Міжнародної Червоної книги (в середньому, цей показник для ссавців становить 15%).

Види на межі вимирання:

Деякі види втрачені безповоротно. Морська норка (Neogale macrodon) вимерла вже в історичний час. Тхір чорноногий (Mustela nigripes) вважається видом, вимерлим у дикій природі, хоча робляться спроби його реінтродукувати.

Класифікація Редагувати

По числу видів і родів родина куницевих — найчисленніша у ряді хижих. У ній налічується близько 56 видів, які об'єднуються в 21–22 роди і 2 або 4 підродини. Систематика родини остаточно не встановлена. Традиційно до складу родини відносять чотири підродини (Mephitinae, Melinae, Mustelinae, і Lutrinae), але Маккенна і Белл (1997) також визнавали Mellivorinae і Guloninae. Тепер скунсів виділяють в окрему родину скунсових (Mephitidae). До цієї родини також пізніше перенесли рід Mydaus. Положення деяких інших таксонів (наприклад росомахи) також спірно та постійно переглядається.

За останнім зведенням «Види ссавців світу» (2005), сучасна класифікація родини на рівні підродин і родів виглядає так (в дужках — назви родів і видів, зірочками відмічено види, що зустрічаються в Україні [2] [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.]):

родина Mustelidae Fischer, 1817

Підродина Борсукові — Melinae (s. lato) Редагувати

Борсук японський (Meles anakuma)
  • група харсунових (Helictidinae, можливо, в групі Lutrinae-Mustelinae-Martinae)
    • рід Харсун — Melogale (everetti, moschata, orientalis, personata) («тхореві борсуки»)

Підродина Мустелові — Mustelinae Редагувати

Ласиця (Mustela nivalis)
  • група горностаєвидих родів
    • рід «Рисезуб» — Lyncodon (patagonicus)
    • рід Мустела — Mustela* (africana, altaica, erminea*, eversmanii*, felipei, frenata, itatsi, kathiah, lutreola*, lutreolina, nigripes, nivalis*, nudipes, putorius*, sibirica, strigidorsa, subpalmata)
    • рід Візон — Neovison* (macrodon, vison*)

Підродина Видрові — Lutrinae Редагувати

Aonyx cinerea

Викопні роди Редагувати

Систематика за даними генетичного аналізу Редагувати

За даними генетичного аналізу родину Mustelidae пропонують поділяти на 8 сучасних підродин:

Mustelidae
 
 
 
 
 
 

Lutrinae — 7 сучасних родів

 
 

Mustela, Neovison (підродина Mustelinae)

 
 
 

Galictis, Vormela, Ictonyx, Poecilogale (підродина Galictinae)

 
 
 

Melogale (підродина Helictidinae)

 
 
 
 

Eira, Gulo, Martes (підродина Martinae)

 
 

Arctonyx, Meles (підродина Melinae)

 
 
 
 

Mellivora (підродина Mellivorinae)

 
 
 

Taxidea (підродина Taxideinae)

 
 

Примітки Редагувати

  1. Філіпенко, С. Зразки родини Мустелові (Mustelidae) з України в колекціях зоологічних музеїв України // Природничі музеї: роль в освіті та науці. — 2015. — С. 69–71.
  2. Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164. — № 3. — С. 124–135.
  3. Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5–30.
  4. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014. 
  5. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 194.
  6. ↑ Кагало О.О., Проць Б.Г. (ред.). Про збереження природних оселищ (habitats) та видів природної фауни й флори : Директива Ради Європи 92/43/ЕЕС від 21 травня, 1992 року. — Львів, 2011. — 202 с.
  7. Загороднюк, І.; Дикий, І. Мисливська теріофауна України: видовий склад і вернакулярні назви // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2012. — Вип. 58. — С. 21–44.
  8. . American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 03.02.2022. 
  9. . Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 22 червня 2011. 
  10. Koepfli, Klaus-Peter; Deere, K.A.; Slater, G.J.; Begg, C.; Begg, K.; Grassman, L.; Lucherini, M.; Veron, G. та ін. (February 2008). . BMC Biology 6: 10. PMC 2276185. PMID 18275614. doi:10.1186/1741-7007-6-10. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 2 березня 2012.  . — пдф цієї статті [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Абелєнцев В. I. Куницеві [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
  • D. E. Wilson, D. M. Reeder:Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4 (розділ Mustelidae [4] [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.])
  • Коробченко М. А. Зооноз сказу в диких і синантропних угрупованнях ссавців східної частини України // Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: IV Міжнародна наукова конференція (Дніпропетровськ, ДНУ, 9-12.10.2007 р.). — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. — С. 486–488. [5] [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Systematics of Mustelid-like carnivores — Journal of Mammalogy, Vol. 78, No. 2, May, 1997 [6]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mustelovi 1 2 3 abo kunicevi 4 5 abo gornostayevi 6 7 abo thorevi 6 Mustelidae rodina ssavciv ryadu hizhih Ye najbagatshoyu vidami rodinoyu hizhih ssavciv mistit 66 suchasnih vidiv u 23 rodah 8 Kunicevi sformuvalisya priblizno 40 miljoniv rokiv tomu Do kunicevih vidnosyatsya kunici norki vidri borsuki thori ta podibni do nih tvarini Kunicevi vmiyut dobre pristosovuvatisya do riznih umov tomu predstavleni majzhe u vsih chastinah Zemli MusteloviPeriod isnuvannya oligocen nash chasChorni thoriBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Nadrodina Musteluvati Musteloidea Rodina Mustelovi Mustelidae Fischer 1817Pidrodini rodiBorsukovi Melinae s lato tipovij rid Borsuk Meles Vidrovi Lutrinae tipovij rid Vidra Lutra Zorilovi Ictonychinae tipovij rid Zorila Medoyidovi Mellivorinae tipovij rid Medoyid Mellivora Mustelovi Mustelinae tipovij rid Mustela Mustela Rosomahovi Guloninae tipovij rid Rosomaha Gulo Taksideyevi Taxidiinae tipovij rid Taxidea Helictidinae yedinij rid Melogale Leptarctinae Mustelavinae OligobuninaeVikishovishe MustelidaeU fauni Ukrayini rodina predstavlena 12 vidami Mustelinae gornostaj lasicya mala norka yevropejska thir stepovij thir lisovij introducent vizon richkovij Guloninae kunicya lisova kunicya kam yana regionalno vimerla rosomaha Ictonychinae pereguznya zvichajna Melinae borsuk yevropejskij Lutrinae vidra richkova Zmist 1 Zagalnij opis 1 1 Zovnishnij viglyad 1 2 Cherep zubi 2 Rozpovsyudzhennya 3 Sposib zhittya 4 Vpliv na ekosistemu 5 Znachennya dlya lyudini 5 1 Promislove znachennya 5 2 Medichne znachennya 6 Ohorona 7 Klasifikaciya 7 1 Pidrodina Borsukovi Melinae s lato 7 2 Pidrodina Mustelovi Mustelinae 7 3 Pidrodina Vidrovi Lutrinae 7 4 Vikopni rodi 8 Sistematika za danimi genetichnogo analizu 9 Primitki 10 Posilannya 11 LiteraturaZagalnij opis Redaguvati nbsp Vidra richkova nbsp TajraZovnishnij viglyad Redaguvati Vidi sho ob yednuyutsya v rodinu kunicevih velmi silno rozriznyayutsya budovoyu tila sposobom zhittya i adaptivnim pristosuvannyam do miscya isnuvannya Do rodini vhodyat dribni najmenshi v ryadi abo seredni hizhaki Dovzhina tila vid 11 mala laska do 150 sm kalan masa vid 25 gramiv lasicya mala do 40 kg kalan Samci v serednomu na 25 bilshi za samic Tilo zazvichaj silno vityagnute gnuchke ridshe vidnosno korotke chasto masivne borsuk rosomaha Kincivki korotki palci stopohodyachi p yatipali Kigti ne vtyazhni u deyakih vidiv mizh palcyami ye shkirni skladki peretinki Pidoshvi kincivok pokriti volossyam mayut goli podushki abo cilkom goli U kalana kincivki silno zmineni zadni peretvorilisya na lasti a na perednih palci ukorocheni i spolucheni mizh soboyu Golova zazvichaj nevelika na korotkij ale duzhe ruhomij shiyi Ochi serednih rozmiriv abo veliki Vuha malenki ridshe veliki z okruglimi vershinami U predstavnikiv sho pristosovani do zhittya u vodi vidra kalan vushni rakovini silno zredukovani Hutro yak pravilo guste puhnaste z m yakim pidsherstyam Zabarvlennya hutra riznomanitne odnotonne dvobarvne smugaste plyamiste Pishnota i gustina shersti silno zminyuyutsya po sezonah u gornostaya zabarvlennya vzimku staye bilosnizhnim Osoblivi analni zalozi vidilyayut sekret z rizkim zapahom podibnij do sekretu skunsiv Cherep zubi Redaguvati Cherep nevelikij z ukorochenim licevim viddilom i rozdutoyu mozkovoyu chastinoyu U velikih form silno rozvineni grebeni na cherepi Ochni yamki zazvichaj veliki Chislo zubiv znachno zminyuyetsya u riznih rodiv golovnim chinom za rahunok peredkutnih i kutnih zubiv Tilki u kalana zmenshennya zubiv do 32 vidbulosya za rahunok redukciyi pari nizhnih rizciv Ikla i hizhi zubi silno rozvineni Zhuvalna poverhnya korinnih zubiv mozhe mati gostri abo pritupleni vershini Zagalne chislo zubiv 28 38 najchastishe zubna formula taka I 3 3 C 1 1 P 3 3 M 1 2 34 Rozpovsyudzhennya RedaguvatiPoshireni kunicevi duzhe shiroko Vidsutni tilki v Antarktidi na Folklendskih i Galapagoskih ostrovah ostrovi Madagaskar v Islandiyi i na deyakih ostrovah Vest Indiyi Pivnichnogo Lodovitogo i Tihogo okeanu Zavezeni v Avstraliyu i Novu Zelandiyu Sposib zhittya Redaguvati nbsp KalanSered predstavnikiv rodini ye nazemni napivderevni napivvodni j majzhe vodni formi Naselyayut najriznomanitnishi landshafti zustrichayuchis vid tundri do pustel i vid pidnizhzhya gir do alpijskih lugiv Yak pravilo vedut odinochnij teritorialnij sposib zhittya inodi trimayutsya sim yami i duzhe ridko utvoryuyut neveliki grupi Napriklad na chastini svogo arealu borsuki zhivut grupami z dekilkoh samciv i samic todi yak v inshih populyaciyah parami abo poodinci Za harakterom harchuvannya bilshist vidiv hizhaki ale poyidayut i roslinni kormi U deyakih ye tendenciya do vseyidnosti Polyuyut perevazhno na dribnih ssavciv vidri harchuyutsya riboyu rakopodibnimi i vodnimi bezhrebetnimi Thori laski i rosomaha roblyat zapasi yizhi Zazvichaj kunicevi vedut osilij sposib zhittya Pritulkom yim sluzhat viriti nori Aktivni perevazhno vnochi chastkovo v sutinki Z organiv chuttya krashe vsogo rozvinenij sluh u deyakih takozh nyuh Bilshist vidiv poligamni Rozmnozhuyutsya v pevnij sezon sho zazvichaj trivaye 3 4 misyaci Dlya bagatoh kunicevih harakterna zatrimka implantaciyi embriona sho trivaye do 10 misyaciv borsuk Sama vagitnist trivaye vid 30 do 65 dniv Shoroku samici dayut odin priplid v yakomu buvaye 1 14 ditinchat Ditinchata narodzhuyutsya slipimi j golimi materi pikluyutsya pro nih do 2 misyaciv Stateva zrilist u molodi nastupaye mizh 8 misyacyami i 2 rokami Trivalist zhittya v prirodi vid 5 do 20 rokiv Vpliv na ekosistemu RedaguvatiChleni rodini roblyat pomitnij vpliv na populyaciyi dribnih ssavciv osoblivo grizuniv i ptahiv Deyaki vidi napriklad kalan ye odnimi z osnovnih hizhakiv v svoyih biotopah Medoyidi perebuvayut u komensalnih vidnosinah odnochasno z lyudmi i z ptahami voskoyidami Indicator za dopomogoyu yakih vidshukuye medonosnih bdzhil Svoyeyu chergoyu kunicevi stayut zhertvami bilshih hizhakiv yak pravilo vovchih a takozh velikih zmij hizhih ptahiv i sov Deyaki vidi vikoristovuyut yidkij sekret analnih zaloz shob vidlyakuvati vorogiv a takozh zasterezhlive aposematichne zabarvlennya Znachennya dlya lyudini Redaguvati nbsp Fragment kartini Leonardo da Vinchi Ledi z gornostayem v dijsnosti thorom 9 Promislove znachennya Redaguvati Majzhe vsi kunicevi mayut promislove znachennya dayuchi cinne hutro osoblivo kunici vidri sobol kalan tosho Sluzhat ob yektami polyuvannya Najvidomishimi ye davni promisli na kunu litopisnu bilu a osoblivo na yiyi tajgovu formu z najbilsh m yakim hutrom sobolya Promislovci polyuyut na kun u tomu chisli j soboliv z nariznoyu zbroyeyu z psami yaki dopomagayut vishukuvati kunic na derevah Na nazemnih i bilyavodnih gornostayevih polyuyut perevazhno kapkanami z privadoyu m yaso riba Na vidr u davninu polyuvali vzimku bilya opolonok vibirayuchi dlya polyuvannya misyachni nochi Teper polyuvannya u sutinkah i temryavi zaboronene u zv yazku z vimogami tehniki bezpeki na polyuvanni Deyaki vidi rozvodyat v specialnih gospodarstvah abo aklimatizuyut v prirodi Vidomi fermi z rozvedennya sobolya vid rodu kuna Martes zibellina Zokrema v Ukrayini u II pol XX st isnuvala velika kilkist zviroferm na yakih rozvodili amerikansku norku vid rodu Vizon Neovison vison u zv yazku z velicheznim popitom na hutro dlya koshtovnih norkovih shub Za rahunok vtech zi zviroferm u bagatoh krayinah sformuvalisya zdichavili populyaciyi cogo vidu yakij pomitno potisniv miscevi vidi dribnih hizhih Lisovij thir Mustela putorius buv odomashnenij Bagato vidiv korisni yak vinishuvachi shkidlivih grizuniv i komah okremi m yasoyidni vidi mozhut zavdavati zbitku ptahivnictvu ribnictvu vidra mislivskomu gospodarstvu Medichne znachennya Redaguvati Deyaki vidi mozhut perenositi infekcijni hvorobi Tak borsuk ye odnim z perenosnikiv bichachogo tuberkulozu yakij peredayetsya velikij rogatij hudobi cherez jogo ekskrementi Miscyami nim zarazheno do 20 populyaciyi borsukiv Kunicevi takozh perenosyat skaz 1 Arhivovano 4 travnya 2014 u Wayback Machine Ohorona Redaguvati nbsp Norka yevropejska Mustela lutreola V rezultati peresliduvannya z boku lyudini u ryadi misc kunicevi pomitno zmenshili svoyu chiselnist i skorotili areali abo zovsim znikli Priblizno 38 vidiv ciyeyi rodini zaneseno do Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi v serednomu cej pokaznik dlya ssavciv stanovit 15 Vidi na mezhi vimirannya Norka yevropejska Mustela lutreola Harsun everetiv Melogale everetti Vidra sumatranska Lutra sumatrana Mustela yavanska Mustela lutreolina Lontra kotyacha Lontra felina Lontra pivdenna Lontra provocax Kalan Enhydra lutris Gigantska vidra Pteronura brasiliensis Deyaki vidi vtracheni bezpovorotno Morska norka Neogale macrodon vimerla vzhe v istorichnij chas Thir chornonogij Mustela nigripes vvazhayetsya vidom vimerlim u dikij prirodi hocha roblyatsya sprobi jogo reintrodukuvati Klasifikaciya RedaguvatiPo chislu vidiv i rodiv rodina kunicevih najchislennisha u ryadi hizhih U nij nalichuyetsya blizko 56 vidiv yaki ob yednuyutsya v 21 22 rodi i 2 abo 4 pidrodini Sistematika rodini ostatochno ne vstanovlena Tradicijno do skladu rodini vidnosyat chotiri pidrodini Mephitinae Melinae Mustelinae i Lutrinae ale Makkenna i Bell 1997 takozh viznavali Mellivorinae i Guloninae Teper skunsiv vidilyayut v okremu rodinu skunsovih Mephitidae Do ciyeyi rodini takozh piznishe perenesli rid Mydaus Polozhennya deyakih inshih taksoniv napriklad rosomahi takozh spirno ta postijno pereglyadayetsya Za ostannim zvedennyam Vidi ssavciv svitu 2005 suchasna klasifikaciya rodini na rivni pidrodin i rodiv viglyadaye tak v duzhkah nazvi rodiv i vidiv zirochkami vidmicheno vidi sho zustrichayutsya v Ukrayini 2 Arhivovano 18 sichnya 2011 u Wayback Machine rodina Mustelidae Fischer 1817 Pidrodina Borsukovi Melinae s lato Redaguvati nbsp Borsuk yaponskij Meles anakuma grupa borsukovidih rodiv Melinae s str rid Teledu Arctonyx collaris rid Borsuk Meles anakuma leucurus meles grupa medoyidovih Mellivorinae rid Medoyid Mellivora capensis grupa taksideyevih Taxideinae rid Taksideya Taxidea taxus grupa harsunovih Helictidinae mozhlivo v grupi Lutrinae Mustelinae Martinae rid Harsun Melogale everetti moschata orientalis personata thorevi borsuki Pidrodina Mustelovi Mustelinae Redaguvati nbsp Lasicya Mustela nivalis grupa kunovidih rodiv rid Tajra Eira barbara rid Rosomaha Gulo gulo rid Kuna Martes americana flavigula foina gwatkinsii martes melampus pennanti zibellina grupa zorilovidih rodiv inkoli yak pidrodina Galictinae rid Zorila Ictonyx libyca striatus rid Afrolaska Poecilogale albinucha smugasti laski rid Pereguznya Vormela peregusna rid Grizon Galictis cuja vittata grupa gornostayevidih rodiv rid Risezub Lyncodon patagonicus rid Mustela Mustela africana altaica erminea eversmanii felipei frenata itatsi kathiah lutreola lutreolina nigripes nivalis nudipes putorius sibirica strigidorsa subpalmata rid Vizon Neovison macrodon vison Pidrodina Vidrovi Lutrinae Redaguvati nbsp Aonyx cinerearid Aoniks Aonyx capensis cinerea rid Kalan Enhydra lutris rid Hydrictis maculicollis rid Lontra Lontra canadensis felina longicaudis provocax rid Vidra Lutra lutra nippon sumatrana rid Lutrogale perspicillata rid Pteronura Pteronura brasiliensis Vikopni rodi Redaguvati Brachypsalis Chamitataxus Corumictis Cyrnaonyx Ekorus Eomellivora Hoplictis Megalictis Oligobunis Plesictis Sthenictis Teruelictis TrochictisSistematika za danimi genetichnogo analizu RedaguvatiZa danimi genetichnogo analizu rodinu Mustelidae proponuyut podilyati na 8 suchasnih pidrodin 10 Mustelidae Lutrinae 7 suchasnih rodiv Mustela Neovison pidrodina Mustelinae Galictis Vormela Ictonyx Poecilogale pidrodina Galictinae Melogale pidrodina Helictidinae Eira Gulo Martes pidrodina Martinae Arctonyx Meles pidrodina Melinae Mellivora pidrodina Mellivorinae Taxidea pidrodina Taxideinae Primitki Redaguvati Filipenko S Zrazki rodini Mustelovi Mustelidae z Ukrayini v kolekciyah zoologichnih muzeyiv Ukrayini Prirodnichi muzeyi rol v osviti ta nauci 2015 S 69 71 Zagorodnyuk I Harchuk S Nazivnichi zasadi opisu taksonomichnogo riznomanittya ssavciv Yevropi Naukovij visnik NUBiP Ukrayini Seriya lisivnictvo ta dekorativne sadivnictvo 2011 Vip 164 3 S 124 135 Zagorodnyuk I V Yemelyanov I G Taksonomiya i nomenklatura ssavciv Ukrayini Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2012 Vip 10 S 5 30 Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 10 1979 Stor 332 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2014 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 194 a b Kagalo O O Proc B G red Pro zberezhennya prirodnih oselish habitats ta vidiv prirodnoyi fauni j flori Direktiva Radi Yevropi 92 43 EES vid 21 travnya 1992 roku Lviv 2011 202 s Zagorodnyuk I Dikij I Mislivska teriofauna Ukrayini vidovij sklad i vernakulyarni nazvi Visnik Lvivskogo universitetu Seriya biologichna 2012 Vip 58 S 21 44 Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 03 02 2022 Cosi nacque la nuova aristocrazia del denaro Arhiv originalu za 14 sichnya 2012 Procitovano 22 chervnya 2011 Koepfli Klaus Peter Deere K A Slater G J Begg C Begg K Grassman L Lucherini M Veron G ta in February 2008 Multigene phylogeny of the Mustelidae Resolving relationships tempo and biogeographic history of a mammalian adaptive radiation BMC Biology 6 10 PMC 2276185 PMID 18275614 doi 10 1186 1741 7007 6 10 Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Procitovano 2 bereznya 2012 rekomenduyetsya displayauthors dovidka pdf ciyeyi statti Arhivovano 25 listopada 2011 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiRodina kunicevih harakteristika i klasifikaciya ros Spisok ssavciv Ukrayini vidi vidomi za ostanni dva stolittya 3 Arhivovano 18 sichnya 2011 u Wayback Machine Class Mammalia gt Mammals gt Order Carnivora gt Mustelidae gt Mustelidae na www cartage org lb Mustelid MAMMAL Arhivovano 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Literatura RedaguvatiAbelyencev V I Kunicevi Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Kiyiv Naukova dumka 1968 280 s Fauna Ukrayini Tom 1 vipusk 2 D E Wilson D M Reeder Mammal Species of the World Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 ISBN 0 8018 8221 4 rozdil Mustelidae 4 Arhivovano 21 travnya 2011 u Wayback Machine Korobchenko M A Zoonoz skazu v dikih i sinantropnih ugrupovannyah ssavciv shidnoyi chastini Ukrayini Bioriznomanittya ta rol tvarin v ekosistemah IV Mizhnarodna naukova konferenciya Dnipropetrovsk DNU 9 12 10 2007 r Dnipropetrovsk Vid vo DNU 2007 S 486 488 5 Arhivovano 4 travnya 2014 u Wayback Machine Systematics of Mustelid like carnivores Journal of Mammalogy Vol 78 No 2 May 1997 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mustelovi amp oldid 35467104