www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борсук Борсу к 1 харсун 2 Meles рід ссавців родини мустелових Mustelidae Період існування ранній плейстоцен наш часMeles

Борсук

Борсу́к, харсун(Meles) — рід ссавців родини мустелових (Mustelidae).

Борсук
Період існування: ранній плейстоцен — наш час
Meles meles, M. leucurus, M. anakuma.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Melinae
Рід: Борсук (Meles)
Brisson, 1762
Види
Зелений колір — борсук європейський, коричневий — борсук азійський, блакитний — борсук японський
Вікісховище: Meles

Таксономія й етимологія ред.

Найближчим родичем роду борсук є теледу (Arctonyx).

Систематику борсуків постійно переглядають. Зараз фахівці схильні колишній «великий» і єдиний у свому роді вид «борсук звичайний» розподіляти на 4 сучасні види:

Етимологія: наукова назва Meles є назвою борсука на латині. Українська назва борсук (з фонетичними варіантами борсюк, бурсюк, бурзюк) — очевидно давньоруське запозичення з тюркських мов. Назва харсун неясного походження; це може бути експресивна видозміна первісного борсук; не виключений також зв'язок із праслов'янським хар- — «скребти, дерти», як назва тварини, що риє нори. Також зафіксована давня назва язвець від праслов'янського язва — «тріщина, діра», і ямник — теж із огляду на життя в норі.

Морфологічна характеристика ред.

Довжина голови й тулуба 560–900 мм, довжина хвоста 115–202 мм, вага зазвичай 10–16 кг, однак старі самці сягаю 30 кг пізньої осені. Верх тіла сіруватий (чи сіро-коричневий у M. anakuma), нижні частини тіла і кінцівки чорні. Є дві темні лицеві смуги, що простягаються від кінчика носа до очей і вище. Тіло огрядне, а кінцівки та хвіст короткі.

Поширення й екологія ред.

Борсуки живуть у Європі (у т. ч. Британські й Середземноморські острови) й Азії (середня смуга від Туреччини до Японії). Населяє ліси й місцевості з густою рослинністю. Їх нерідко можна зустріти і в населених пунктах, іноді навіть на околицях міських поселень. Всеїдна дієта включає: малих ссавців, птахів, плазунів, жаб, молюсків, комах у різних стадіях, черви, стерво, горіхи, жолуді, ягоди, фрукти, насіння, бульби, кореневища, гриби. Крім людини, у дорослих борсуків немає природних хижаків. Проте вовки, здичавілі пси, рисі, росомахи та ведмеді іноді можуть бути хижаками, особливо щодо молодших борсуків.

Спосіб життя ред.

Вони в основному активні в сутінках і вночі. Зазвичай живуть у комунальних самостійно виритих розгалужених норах з кількома виходами й кількома камерами. Нори використовуються як для проживання вдень, так і для вирощування молоді. Борсуки живуть сімейними групами, які зазвичай складаються з однієї або кількох самок з потомством до двох років поспіль.

Самці і самки спарюються з кількома партнерами протягом року. Дітонародження зазвичай відбувається у другій половині зими чи на початку весни (за рахунок відстроченої імплантації). Вагітність триває від 9 до 12 місяців. Народжується 1–4(6) дитинчат. Дитинчата виходять зі свого лігва приблизно через 8–10 тижнів після народження. Вигодовуються молоком 1–2.5 місяця. Самці й самиці досягають статевої зрілості через рік чи два після народження.

Тривалість життя у природі — 6 років. У неволі борсуки можуть дожити до 19 років. Смертність дитинчат протягом першого року життя висока.

Еволюція ред.

Лінія Meles, схоже, розвивалася в лісах помірного клімату Азії. Можливо, борсуки походять із пліоценового роду Melodon Zdansky в Китаї. Найдавнішими відомими представниками Meles є пізньопліоценовий M. chiai Teilhard de Chardin з Китаю та M. thorali Viret з Франції. M. chiai за морфологією зубів нагадує M. leucurus, а M. thorali має змішану морфологію, але ближчий до M. meles. Meles iberica Arribas et Garrido з пліоплейстоцену Іспанії та M. dimitrius Koufos із раннього плейстоцену Греції виявляються схожими (ймовірно, підвиди) до M. thorali, оскільки присутні Pm1, Pm2 великий і М1 із зовнішньою виїмкою. Meles hollitzeri Rabeder із ранньоплейстоценових відкладів Центральної Європи (Австрія, Німеччина) вже мав характерні для M. meles ознаки (наявність Pm1, великого Pm2, meles-морфотипи Pm4 та М1). Meles мав широке палеарктичне розповсюдження протягом пізнього пліоцену. Палеонтологічні дані підтверджують, що Meles досяг Піренейського півострова до початку льодовиково-міжльодовикових циклів у північній півкулі (близько 2.6 млн років). Наприкінці пліоцену — в ранньому плейстоцені ця Meles мав розділитися на дві лінії: західну чи європейську (meles-canescens), і східну чи азійську (leucurus-anakuma) між 2.87 і 0.55 Ma, ≈ 1.8 Ma через палеокліматичні зміни. Західна лінія еволюціонувала через M. thorali (включаючи M. iberica) до M. hollitzeri, а потім до M. meles і M. canescens. Східна ж лінія еволюціонувала до M. leucurus і M. anakuma. Згідно з даними mtDNA M. canescens і M. meles розділилися 2.37–0.45 Ma, а M. anakuma й M. leucurus — 1.09–0.21 Ma. Таке відокремлення могло бути наслідком гірських зледенінь, розширення Каспійського моря та інших ландшафтних змін протягом льодовикових епох, а також інших палеокліматичних факторів.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 150.
  2. Згадки в словниках https://r2u.org.ua/s?w=Харсун&scope=all&dicts=all&highlight=on http://slovopedia.org.ua/93/53413/1011715.html
  3. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 22.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 235.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 159. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 537. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  7. ↑ Nowak R. M. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 164, 165. — ISBN 0801880327. (англ.)
  8. ↑ Wang, A. (2011). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 21.05.2022.  (англ.)
  9. ↑ Oldham, C. (2014). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 21.05.2022.  (англ.)
  10. ↑ Riney, J. (2011). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 21.05.2022.  (англ.)
  11. Abramov, A. V.; Puzachenko, A. Y. The taxonomic status of badgers (Mammalia, Mustelidae) from Southwest Asia based on cranial morphometrics, with the redescription of Meles canescens // Zootaxa. — 2013. — Вип. 3681. — № 1. — С. 44–58. — DOI:10.11646/zootaxa.3681.1.2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Borsu k 1 harsun 2 Meles rid ssavciv rodini mustelovih Mustelidae BorsukPeriod isnuvannya rannij plejstocen nash chasMeles meles M leucurus M anakuma Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Pidrodina MelinaeRid Borsuk Meles Brisson 1762VidiMeles anakuma Meles canescens Meles leucurus Meles meles Meles chiai Meles dimitrius jmovirno pidvid Meles hollitzeri Meles iberica jmovirno pidvid Meles thorali Zelenij kolir borsuk yevropejskij korichnevij borsuk azijskij blakitnij borsuk yaponskijVikishovishe Meles Zmist 1 Taksonomiya j etimologiya 2 Morfologichna harakteristika 3 Poshirennya j ekologiya 4 Sposib zhittya 5 Evolyuciya 6 Galereya 7 PrimitkiTaksonomiya j etimologiya red Najblizhchim rodichem rodu borsuk ye teledu Arctonyx Sistematiku borsukiv postijno pereglyadayut Zaraz fahivci shilni kolishnij velikij i yedinij u svomu rodi vid borsuk zvichajnij rozpodilyati na 4 suchasni vidi Borsuk yevropejskij Meles meles Borsuk azijskij Meles leucurus Borsuk yaponskij Meles anakuma Meles canescens borsuk kavkazkij Etimologiya naukova nazva Meles ye nazvoyu borsuka na latini Ukrayinska nazva borsuk z fonetichnimi variantami borsyuk bursyuk burzyuk 3 ochevidno davnoruske zapozichennya z tyurkskih mov 4 Nazva harsun neyasnogo pohodzhennya ce mozhe buti ekspresivna vidozmina pervisnogo borsuk ne viklyuchenij takozh zv yazok iz praslov yanskim har skrebti derti yak nazva tvarini sho riye nori 5 Takozh zafiksovana davnya nazva yazvec vid praslov yanskogo yazva trishina dira i yamnik tezh iz oglyadu na zhittya v nori 5 6 Morfologichna harakteristika red Dovzhina golovi j tuluba 560 900 mm dovzhina hvosta 115 202 mm vaga zazvichaj 10 16 kg odnak stari samci syagayu 30 kg piznoyi oseni Verh tila siruvatij chi siro korichnevij u M anakuma nizhni chastini tila i kincivki chorni Ye dvi temni licevi smugi sho prostyagayutsya vid kinchika nosa do ochej i vishe Tilo ogryadne a kincivki ta hvist korotki 7 Poshirennya j ekologiya red Borsuki zhivut u Yevropi u t ch Britanski j Seredzemnomorski ostrovi j Aziyi serednya smuga vid Turechchini do Yaponiyi Naselyaye lisi j miscevosti z gustoyu roslinnistyu Yih neridko mozhna zustriti i v naselenih punktah inodi navit na okolicyah miskih poselen Vseyidna diyeta vklyuchaye malih ssavciv ptahiv plazuniv zhab molyuskiv komah u riznih stadiyah chervi stervo gorihi zholudi yagodi frukti nasinnya bulbi korenevisha gribi Krim lyudini u doroslih borsukiv nemaye prirodnih hizhakiv Prote vovki zdichavili psi risi rosomahi ta vedmedi inodi mozhut buti hizhakami osoblivo shodo molodshih borsukiv 7 8 9 10 Sposib zhittya red Voni v osnovnomu aktivni v sutinkah i vnochi Zazvichaj zhivut u komunalnih samostijno viritih rozgaluzhenih norah z kilkoma vihodami j kilkoma kamerami Nori vikoristovuyutsya yak dlya prozhivannya vden tak i dlya viroshuvannya molodi Borsuki zhivut simejnimi grupami yaki zazvichaj skladayutsya z odniyeyi abo kilkoh samok z potomstvom do dvoh rokiv pospil 8 9 10 Samci i samki sparyuyutsya z kilkoma partnerami protyagom roku Ditonarodzhennya zazvichaj vidbuvayetsya u drugij polovini zimi chi na pochatku vesni za rahunok vidstrochenoyi implantaciyi Vagitnist trivaye vid 9 do 12 misyaciv Narodzhuyetsya 1 4 6 ditinchat Ditinchata vihodyat zi svogo ligva priblizno cherez 8 10 tizhniv pislya narodzhennya Vigodovuyutsya molokom 1 2 5 misyacya Samci j samici dosyagayut statevoyi zrilosti cherez rik chi dva pislya narodzhennya 8 9 10 Trivalist zhittya u prirodi 6 rokiv U nevoli borsuki mozhut dozhiti do 19 rokiv Smertnist ditinchat protyagom pershogo roku zhittya visoka 8 9 10 Evolyuciya red Liniya Meles shozhe rozvivalasya v lisah pomirnogo klimatu Aziyi Mozhlivo borsuki pohodyat iz pliocenovogo rodu Melodon Zdansky v Kitayi Najdavnishimi vidomimi predstavnikami Meles ye piznopliocenovij M chiai Teilhard de Chardin z Kitayu ta M thorali Viret z Franciyi M chiai za morfologiyeyu zubiv nagaduye M leucurus a M thorali maye zmishanu morfologiyu ale blizhchij do M meles Meles iberica Arribas et Garrido z plioplejstocenu Ispaniyi ta M dimitrius Koufos iz rannogo plejstocenu Greciyi viyavlyayutsya shozhimi jmovirno pidvidi do M thorali oskilki prisutni Pm1 Pm2 velikij i M1 iz zovnishnoyu viyimkoyu Meles hollitzeri Rabeder iz rannoplejstocenovih vidkladiv Centralnoyi Yevropi Avstriya Nimechchina vzhe mav harakterni dlya M meles oznaki nayavnist Pm1 velikogo Pm2 meles morfotipi Pm4 ta M1 Meles mav shiroke palearktichne rozpovsyudzhennya protyagom piznogo pliocenu Paleontologichni dani pidtverdzhuyut sho Meles dosyag Pirenejskogo pivostrova do pochatku lodovikovo mizhlodovikovih cikliv u pivnichnij pivkuli blizko 2 6 mln rokiv Naprikinci pliocenu v rannomu plejstoceni cya Meles mav rozdilitisya na dvi liniyi zahidnu chi yevropejsku meles canescens i shidnu chi azijsku leucurus anakuma mizh 2 87 i 0 55 Ma 1 8 Ma cherez paleoklimatichni zmini Zahidna liniya evolyucionuvala cherez M thorali vklyuchayuchi M iberica do M hollitzeri a potim do M meles i M canescens Shidna zh liniya evolyucionuvala do M leucurus i M anakuma Zgidno z danimi mtDNA M canescens i M meles rozdililisya 2 37 0 45 Ma a M anakuma j M leucurus 1 09 0 21 Ma Take vidokremlennya moglo buti naslidkom girskih zledenin rozshirennya Kaspijskogo morya ta inshih landshaftnih zmin protyagom lodovikovih epoh a takozh inshih paleoklimatichnih faktoriv 11 Galereya red source source source source source Paruvannya borsuka v Bolgariyi source source source source Borsuk zbiraye pidstilkovij material nbsp Borsuk z o Krit Meles canescens nbsp Borsuk z Velikoyi Britaniyi Meles meles nbsp Borsuk azijskij Meles leucurus nbsp Borsuk z g Ibuki o Honsyu Yaponiya Meles anakumaPrimitki red Markevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 150 Zgadki v slovnikah https r2u org ua s w Harsun amp scope all amp dicts all amp highlight on http slovopedia org ua 93 53413 1011715 html Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 22 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in S 235 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in S 159 ISBN 978 966 00 0197 8 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in S 537 ISBN 978 966 00 0197 8 a b Nowak R M Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 164 165 ISBN 0801880327 angl a b v g Wang A 2011 Meles meles Animal Diversity Web Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 21 05 2022 angl a b v g Oldham C 2014 Meles leucurus Animal Diversity Web Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 21 05 2022 angl a b v g Riney J 2011 Meles anakuma Animal Diversity Web Arhiv originalu za 2 serpnya 2020 Procitovano 21 05 2022 angl Abramov A V Puzachenko A Y The taxonomic status of badgers Mammalia Mustelidae from Southwest Asia based on cranial morphometrics with the redescription of Meles canescens Zootaxa 2013 Vip 3681 1 S 44 58 DOI 10 11646 zootaxa 3681 1 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Borsuk amp oldid 37858240