www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уходники Ухо дники люди різних станів селяни міщани бояри і навіть маґнати які любили пригоди і ризик та ходили у 14 16

Уходники

Ухо́дники, люди різних станів — селяни, міщани, бояри і навіть маґнати, які любили пригоди і ризик та ходили у 14—16 століттях на «уходи» в степ на полювання, рибальство, збирання меду. Уходники походили з суміжних зі степом Черкащини, Канівщини, Київщини, Брацлавщини; йшли навесні на низ Дніпра, а взимку поверталися до своїх осель. З часом залишалися назавжди в степах, головним чином на Пониззі Дніпра, об'єднувалися в організовані ватаги, відбивали награбовану татарами худобу в Україні ті «ясир», перетворилися на окрему суспільну верству населення; і їх почали називати козаками.

Походження

Небезпечне життя на прикордонних територіях, як уже зазначалося, унеможливлювало ведення повноцінної господарської діяльності. Ті можливості, що існували для цього в межах прикордонних поселень, не могли забезпечити пристойних умов життя її мешканцям. В умовах екстенсивного господарства люди поставали перед дилемою: існувати на межі виживання й у відносній безпеці чи намагатися підвищити свій добробут, але з певним ризиком навіть для власного життя. Багато хто обирав останнє. Так з'явилося уходництво — уходи на промисел у степи. Багато в чому цьому явищу сприяла непокора основної маси прикордонного населення офіційній владі.

Уходництво мало сезонний характер. Заглиблення у степи на промисли (бджолярство, рибальство, мисливство тощо) здійснювалося в теплі часи, після чого уходники поверталися до своїх домівок зі здобутими продуктами або здобиччю. Це багато в чому нагадує діяльність буканьєрів у Карибському морі початкового періоду з тією різницею, що ті змушені були одразу селитися на освоюваних ними землях, оскільки ті являли собою острови.

Широка воля і свобода у спільних відносинах, набагато менші утиски з боку влади приваблювали населення з більш залюднених та захищених українських земель. Тому уходництвом починали займатися й мешканці Волині, Київщини та інших територій. Поступово уходництво набуло такого масового характеру, що влада вдалася до регулювання відносин, пов'язаних з ним, надаючи дозволи на заняття подібною діяльністю не безкоштовно, а за частку у здобичі. Мед від уходників забирали до своїх корчем місцеві старости, те саме вони робили і з іншою промисловою продукцією.

Звичайно ж, займатися промислами на територіях, що перебували у сфері татарського впливу, було неабияк небезпечно. Тому без зброї у степу (і навіть у прикордонних землях Литви і Польщі) з'являтися було неможливо. У будь-який час могла відбутися сутичка з татарами. Так само небезпечним було і одноосібне уходництво. Для збереження безпеки і для потреб самого промислу уходники об'єднувалися в більші або менші ватаги. Отже, уходницька діяльність була колективним заняттям. Таким чином, ватаги уходників являли собою водночас і промислову компанію, і певну військову силу. «Про наявність чіткої організаційної структури цих стихійних воєнізованих угруповань не могло бути й мови. Однак незаперечним є те, що саме уходництво започаткувало формування перших воєнізованих угруповань степової людності» — відзначають В. Ф. Боєчко та А. Ю. Чабан.

Цікавим є ще один момент, важливий для того, щоб з'ясувати деякі принципи виникнення козацтва. Автори одного з підручників відзначають: «Хоч у Польсько-Литовської держави не було „своєї“ ні Америки, ні інших заморських територій, цю роль успішно виконували порубіжні степові землі, що починалися одразу ж південніше Києва…». Отже, уходництво було свого роду різновидом територіальної експансії на кшталт експансії західноєвропейських держав на Американському континенті та в Азії й Африці. Так само, як, наприклад, іспанські конкістадори у пошуках здобичі вирушали за океан, українські уходники нишпорили по татарських степах. Польща і Литва, як та сама Іспанія, бажали позбутися слабко контрольованого озброєного елементу, спрямувавши його енергію на зовнішню експансію, аби всередині країни було спокійніше.

Наявність в уходників озброєння зумовлювалася не лише потребами оборони. Ефективнішим засобом отримання здобичі були грабіжницькі напади. Насамперед вони були спрямовані на татарських степових кочівників. Спочатку це були дрібні сутички з татарами — напади на чабанів, у яких відбирали худобу, засідки з метою захоплення полонених та отримання за них викупу тощо. Це з кінця XV століття стало звичайним явищем у житті українського прикордонного суспільства. Але неправильно стверджувати, що наступальні дії проти татар були лише відповіддю на аналогічні їхні дії проти українського населення. Від розбійних нападів жителів українського порубіжжя діставалося усім, хто являв собою більш-менш цінну та вразливу здобич. Так, 1489 року «люди» київського воєводи Юрія Паца (треба вважати ними осіб, що проживали на підконтрольній цьому воєводі території) розгромили торговельний караван московських купців на дніпровському перевозі Тавані, а 1492 року там же було пограбовано навіть посла Московської держави, що прямував в Очаків. Отже, ці факти є свідченням того, що не напади на татар і помста їм за образи були самоціллю нападників, а саме отримання здобичі. Хоча, звичайно. Татари були основним об'єктом таких нападів, оскільки ними були заселені степи. Інші ставали жертвами лише тоді, коли з'являлися в невдалий час у невдалому місці. Зазвичай такі самі ватаги, створювані татарами, діяли аналогічно. Це не були повномасштабні акції з обох боків, а лише дрібні сутички, які були буденністю місцевого життя. Озброєні групи з обох боків об'єднувала спільна мета: отримання здобичі, засобів для існування, і діяли вони за принципом «захист-напад». Михайло Грушевський так характеризує те дрібну війну на порубіжжі: «Розвивався певного роду пограничний спорт: хто кого — татари наших, чи наші татар… Як для тих, так і для других се було так само питання честі, так сказати, як і зовсім реального заробітку…».

Стародубщина й Чернігово-Сіверщина

У добу ВКЛ Стародубщина й Чернігово-Сіверщина стали особливо привабливими теренами для осадників (переселенців) із власне Литви й Білорусі — насамперед завдяки своїм природним ресурсам і рідкій залюдненості. Спочатку тут розвивалися переважно промисли (уходи), а пізніше — скотарство й хліборобство, головним знаряддям селянина було рало із залізним наконечником, а тягловою силою — коні. Відбувалися певні вдосконалення сільськогосподарської техніки — з'явилися вітряки й водяні млини, більші серпи, довші коси на саженному (двометровому) кіссі з промовистою назвою «литовки», а також литовські ціпи.

Примітки

  1. ↑ стор. 3473, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  2. Те саме, що флібустьєри.
  3. Боєчко В. Ф., Чабан А. Ю. Роль зарубіжних територій в процесі генезису козацтва// Український історичний журнал. — 1999. — № 2. — С. 49.
  4. Мишина И. А. и др. Всемирная история. Эпоха становления современной цивилизации (конец XV — начало ХХ вв.). — К., 1995. — С. 35.
  5. Грушевський М. С. Історія України-Руси — К., 1995. — Т. 7. — С. 57.
  6. Непокупний А. П. Балтійсько-українські взаємозв'язки і паралелі. цитовано за Історія, походження назв міст, сіл і річок Чернігівщини та Сіверщини [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uho dniki lyudi riznih staniv selyani mishani boyari i navit magnati yaki lyubili prigodi i rizik ta hodili u 14 16 stolittyah na uhodi v step na polyuvannya ribalstvo zbirannya medu 1 Uhodniki pohodili z sumizhnih zi stepom Cherkashini Kanivshini Kiyivshini Braclavshini jshli navesni na niz Dnipra a vzimku povertalisya do svoyih osel 1 Z chasom zalishalisya nazavzhdi v stepah golovnim chinom na Ponizzi Dnipra ob yednuvalisya v organizovani vatagi vidbivali nagrabovanu tatarami hudobu v Ukrayini ti yasir peretvorilisya na okremu suspilnu verstvu naselennya i yih pochali nazivati kozakami 1 Zmist 1 Pohodzhennya 2 Starodubshina j Chernigovo Sivershina 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiNebezpechne zhittya na prikordonnih teritoriyah yak uzhe zaznachalosya unemozhlivlyuvalo vedennya povnocinnoyi gospodarskoyi diyalnosti Ti mozhlivosti sho isnuvali dlya cogo v mezhah prikordonnih poselen ne mogli zabezpechiti pristojnih umov zhittya yiyi meshkancyam V umovah ekstensivnogo gospodarstva lyudi postavali pered dilemoyu isnuvati na mezhi vizhivannya j u vidnosnij bezpeci chi namagatisya pidvishiti svij dobrobut ale z pevnim rizikom navit dlya vlasnogo zhittya Bagato hto obirav ostannye Tak z yavilosya uhodnictvo uhodi na promisel u stepi Bagato v chomu comu yavishu spriyala nepokora osnovnoyi masi prikordonnogo naselennya oficijnij vladi Uhodnictvo malo sezonnij harakter Zagliblennya u stepi na promisli bdzholyarstvo ribalstvo mislivstvo tosho zdijsnyuvalosya v tepli chasi pislya chogo uhodniki povertalisya do svoyih domivok zi zdobutimi produktami abo zdobichchyu Ce bagato v chomu nagaduye diyalnist bukanyeriv 2 u Karibskomu mori pochatkovogo periodu z tiyeyu rizniceyu sho ti zmusheni buli odrazu selitisya na osvoyuvanih nimi zemlyah oskilki ti yavlyali soboyu ostrovi Shiroka volya i svoboda u spilnih vidnosinah nabagato menshi utiski z boku vladi privablyuvali naselennya z bilsh zalyudnenih ta zahishenih ukrayinskih zemel Tomu uhodnictvom pochinali zajmatisya j meshkanci Volini Kiyivshini ta inshih teritorij Postupovo uhodnictvo nabulo takogo masovogo harakteru sho vlada vdalasya do regulyuvannya vidnosin pov yazanih z nim nadayuchi dozvoli na zanyattya podibnoyu diyalnistyu ne bezkoshtovno a za chastku u zdobichi Med vid uhodnikiv zabirali do svoyih korchem miscevi starosti te same voni robili i z inshoyu promislovoyu produkciyeyu Zvichajno zh zajmatisya promislami na teritoriyah sho perebuvali u sferi tatarskogo vplivu bulo neabiyak nebezpechno Tomu bez zbroyi u stepu i navit u prikordonnih zemlyah Litvi i Polshi z yavlyatisya bulo nemozhlivo U bud yakij chas mogla vidbutisya sutichka z tatarami Tak samo nebezpechnim bulo i odnoosibne uhodnictvo Dlya zberezhennya bezpeki i dlya potreb samogo promislu uhodniki ob yednuvalisya v bilshi abo menshi vatagi Otzhe uhodnicka diyalnist bula kolektivnim zanyattyam Takim chinom vatagi uhodnikiv yavlyali soboyu vodnochas i promislovu kompaniyu i pevnu vijskovu silu Pro nayavnist chitkoyi organizacijnoyi strukturi cih stihijnih voyenizovanih ugrupovan ne moglo buti j movi Odnak nezaperechnim ye te sho same uhodnictvo zapochatkuvalo formuvannya pershih voyenizovanih ugrupovan stepovoyi lyudnosti vidznachayut V F Boyechko ta A Yu Chaban 3 Cikavim ye she odin moment vazhlivij dlya togo shob z yasuvati deyaki principi viniknennya kozactva Avtori odnogo z pidruchnikiv vidznachayut Hoch u Polsko Litovskoyi derzhavi ne bulo svoyeyi ni Ameriki ni inshih zamorskih teritorij cyu rol uspishno vikonuvali porubizhni stepovi zemli sho pochinalisya odrazu zh pivdennishe Kiyeva 4 Otzhe uhodnictvo bulo svogo rodu riznovidom teritorialnoyi ekspansiyi na kshtalt ekspansiyi zahidnoyevropejskih derzhav na Amerikanskomu kontinenti ta v Aziyi j Africi Tak samo yak napriklad ispanski konkistadori u poshukah zdobichi virushali za okean ukrayinski uhodniki nishporili po tatarskih stepah Polsha i Litva yak ta sama Ispaniya bazhali pozbutisya slabko kontrolovanogo ozbroyenogo elementu spryamuvavshi jogo energiyu na zovnishnyu ekspansiyu abi vseredini krayini bulo spokijnishe Nayavnist v uhodnikiv ozbroyennya zumovlyuvalasya ne lishe potrebami oboroni Efektivnishim zasobom otrimannya zdobichi buli grabizhnicki napadi Nasampered voni buli spryamovani na tatarskih stepovih kochivnikiv Spochatku ce buli dribni sutichki z tatarami napadi na chabaniv u yakih vidbirali hudobu zasidki z metoyu zahoplennya polonenih ta otrimannya za nih vikupu tosho Ce z kincya XV stolittya stalo zvichajnim yavishem u zhitti ukrayinskogo prikordonnogo suspilstva Ale nepravilno stverdzhuvati sho nastupalni diyi proti tatar buli lishe vidpoviddyu na analogichni yihni diyi proti ukrayinskogo naselennya Vid rozbijnih napadiv zhiteliv ukrayinskogo porubizhzhya distavalosya usim hto yavlyav soboyu bilsh mensh cinnu ta vrazlivu zdobich Tak 1489 roku lyudi kiyivskogo voyevodi Yuriya Paca treba vvazhati nimi osib sho prozhivali na pidkontrolnij comu voyevodi teritoriyi rozgromili torgovelnij karavan moskovskih kupciv na dniprovskomu perevozi Tavani a 1492 roku tam zhe bulo pograbovano navit posla Moskovskoyi derzhavi sho pryamuvav v Ochakiv Otzhe ci fakti ye svidchennyam togo sho ne napadi na tatar i pomsta yim za obrazi buli samocillyu napadnikiv a same otrimannya zdobichi Hocha zvichajno Tatari buli osnovnim ob yektom takih napadiv oskilki nimi buli zaseleni stepi Inshi stavali zhertvami lishe todi koli z yavlyalisya v nevdalij chas u nevdalomu misci Zazvichaj taki sami vatagi stvoryuvani tatarami diyali analogichno Ce ne buli povnomasshtabni akciyi z oboh bokiv a lishe dribni sutichki yaki buli budennistyu miscevogo zhittya Ozbroyeni grupi z oboh bokiv ob yednuvala spilna meta otrimannya zdobichi zasobiv dlya isnuvannya i diyali voni za principom zahist napad Mihajlo Grushevskij tak harakterizuye te dribnu vijnu na porubizhzhi Rozvivavsya pevnogo rodu pogranichnij sport hto kogo tatari nashih chi nashi tatar Yak dlya tih tak i dlya drugih se bulo tak samo pitannya chesti tak skazati yak i zovsim realnogo zarobitku 5 Starodubshina j Chernigovo Sivershina RedaguvatiU dobu VKL Starodubshina j Chernigovo Sivershina stali osoblivo privablivimi terenami dlya osadnikiv pereselenciv iz vlasne Litvi j Bilorusi nasampered zavdyaki svoyim prirodnim resursam i ridkij zalyudnenosti Spochatku tut rozvivalisya perevazhno promisli uhodi a piznishe skotarstvo j hliborobstvo golovnim znaryaddyam selyanina bulo ralo iz zaliznim nakonechnikom a tyaglovoyu siloyu koni Vidbuvalisya pevni vdoskonalennya silskogospodarskoyi tehniki z yavilisya vitryaki j vodyani mlini bilshi serpi dovshi kosi na sazhennomu dvometrovomu kissi z promovistoyu nazvoyu litovki a takozh litovski cipi 6 Primitki Redaguvati a b v stor 3473 tom 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 2000 r ISBN 5 7707 4048 5 Te same sho flibustyeri Boyechko V F Chaban A Yu Rol zarubizhnih teritorij v procesi genezisu kozactva Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1999 2 S 49 Mishina I A i dr Vsemirnaya istoriya Epoha stanovleniya sovremennoj civilizacii konec XV nachalo HH vv K 1995 S 35 Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi K 1995 T 7 S 57 Nepokupnij A P Baltijsko ukrayinski vzayemozv yazki i paraleli citovano za Istoriya pohodzhennya nazv mist sil i richok Chernigivshini ta Sivershini Arhivovano 26 listopada 2012 u Wayback Machine Dzherela ta literatura RedaguvatiSherbak V O Uhodnictvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 256 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiUhodi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1972 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uhodniki amp oldid 34050635