Упаніша́ди (мн. від санскр. उपनिषद्, «одкровення», «те, що руйнує невігластво») — давньоіндійські релігійно-філософські брахманські тексти. Центральною темою є концепція єдності атмана — «я», «душі» й абсолютного духа — Брахмана. Написані в різний час (від VII—III ст. до н. д. до XIV—XV ст. н. д.), різними авторами. Упанішади є частиною індійських священних текстів шруті (почуте), і складені у вигляді діалогу учителя з учнем, в якому вчитель пояснює суть Вед.
| Індуїстська література |
| Веди |
|---|
| Ріґ · Яджур |
| Сама · Атхарва |
| Розподіл |
| Самгіти · Брагмани |
| Араньяки · Упанішади |
| Упанішади |
| Айтарея · Брігадараньяка |
| Іша · Кена · Катха |
| Чхандог'я · Тайттірія |
| Прашна · Шветашватара |
| Мундака · Мандук'я |
| Веданґа |
| Шикша · Чандас |
| В'акарана · Нірукта |
| Джйотиша · Кальпа |
| Ітігаси |
| Магабгарата · Рамаяна |
| Пурани |
| Бхаґавата · Брагмавайварта |
| Ваю · Вішну · Падма |
| Маркандея · Нарада |
| Інші тексти |
| Смріті · Стотри · Шруті · Сутри |
| Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · |
| Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача |
| Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · |
| Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха |
| Теварам · Чайтанья-чарітамріта · |
| Шукасаптаті |
| Портал «Індуїзм» |
Загальна кількість упанішад невідома. Існує легенда, що їх 1180 (за кількістю ведичних шкіл). Найповнішою збіркою Упанішад є Муктіка (звільнення), що складається з 108 упанішад. 10 з них стосуються Рігведи, 51 — Яджурведи, 16 — Самаведи і 31 — Атхарваведи.
«Головними» вважаються 11 найдавніших упанішад, що були коментовані Шанкарою:
- Айтарея (відноситься до Рігведи);
- Бріхадараньяка (до Яджурведи);
- Іша (до Яджурведи);
- Тайтирія (до Яджурведи);
- Катха (до Яджурведи);
- Чхандог'я (до Самаведи);
- Кена (до Самаведи);
- Мундака (до Атхарваведи);
- Мандук'я (до Атхарваведи);
- Прашна (до Атхарваведи);
- Шветашватара (до Яджурведи);
Упанішади — це також, завершальний етап у розвитку Вед.
Примітки Редагувати
-
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.8).
Джерела та література Редагувати
- О. Луцишина. Упанішади // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 657. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.?)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.(С.?)
Посилання Редагувати
- Упанішади // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 515-516.
- Тексти 70 (всіх нині доступних російською мовою) упанішад з числа 108 основних, включаючи 10 головних, а також класифікація упанішад по групах.
| Це незавершена стаття про індуїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |