www.wikidata.uk-ua.nina.az

Удовиченко Петро Платонович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Удовиченко Петро Платонович Удовиченко

Удовиченко Петро Платонович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Удовиченко.

Петро Платонович Удовиченко (17 лютого 1914; с. Броварки, нині Заможне, Глобинський район, Полтавська область – 29 травня 1992, Київ) — міністр освіти УРСР (1967–1971), український радянський дипломат, історик, педагог, Академік АПН СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання.

Удовиченко Петро Платонович
Народився 17 лютого 1914(1914-02-17)
Заможне, Глобинський район, Полтавська область
Помер 29 травня 1992(1992-05-29) (78 років)
Київ, Україна
Країна  Російська імперія
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
 Україна
Діяльність дипломат, історик, політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)d (1944)
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Вчене звання професор[d]
Заклад Організація Об’єднаних Націй
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис Редагувати

Народився 17 лютого 1914 року, в селі Броварки (нині Заможне) Глобинського району Полтавщині. Закінчив Новомосковський педагогічний інститут Дніпропетровська область (1934), історичний факультет; Вищу партійну школа при ЦК ВКП(б) (1944); Кандидат історичних наук (1947); Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР по Відділенню загальної освіти (1967); Професор (1971).

У 1934 — 1936 роках — учитель історії в школі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. У 1936 — 1937 роках — служба в Червоній армії. У 1937 — 1939 роках — учитель історії, директор середньої школи міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939 — 1941 роках — директор Тарнопольського педагогічного училища.

З 1941 — на партійній роботі. У 1941 році працював інструктором, заступником завідувача відділу пропаганди і агітації Тернопільського обласного комітету КП(б)У.

У 1941 — 1942 роках — завідувач військового відділу Магнітогорського міського комітету ВКП(б) Челябінської області РРФСР. У 1942 — 1944 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). У 1944 році працював в Народному комісаріаті закордонних справ СРСР.

З листопада 1944 року — помічник члена Політбюро ЦК КП(б)У, секретаря ЦК КП(б)У, заступника голови Ради Міністрів Української РСР Дмитра Захаровича Мануїльського.

На 1946 рік — в.о. завідувача Політичного відділу Міністерства закордонних справ Української РСР.

З 1947 — викладач Київського державного університету імені Т. Г. Шевченко.

У 1948 — 1952 роках — заступник міністра закордонних справ Української РСР.

У 1952 — 1956 роках — доцент кафедри історії міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР. У 1956 — 1958 роках — проректор з навчальної роботи Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

24 березня 1958 — 1961 р. — Постійний представник Української РСР при ООН.

У 1961 — 1967 роках — завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Одночасно, у 1964 — 1967 роках — секретар партійного комітету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

21 січня 1967 — 2 березня 1971 роках — міністр освіти УРСР.

У 1971 — 1984 роках — в.о. професора кафедри історії міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім — на пенсії у Києві.

Автор: «З історії зовнішньої політики УРСР 1919–1922» (1957).

Ненависть до української мови Редагувати

На одній з нарад у Москві Петро Удовиченко так висловився про українську мову: «Пора покончить с этим языком!» (укр. Пора покінчити з цією мовою!). За що отримав догану від міністра освіти СРСР Геннадія Ягодіна, мовляв, «Ещё рано» (укр. Ще зарано).

Нагороди Редагувати

Джерела Редагувати

  • Гай-Нижник П. Удовиченко Петро Платонович // Тернопільський Енциклопедичний Словник. — Тернопіль: ВАТ ТВПК «Збруч», 2009. — Т.4 (додатковий). А–Я. — С.644.
  • Головченко В. І.  Удовиченко Петро Платонович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2016. 
  2. . Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 3 вересня 2016. 
  3. Хай (не)живе українофобія в Україні!

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Udovichenko Petro Platonovich Udovichenko 17 lyutogo 1914 s Brovarki nini Zamozhne Globinskij rajon Poltavska oblast 29 travnya 1992 Kiyiv ministr osviti URSR 1967 1971 ukrayinskij radyanskij diplomat istorik pedagog Akademik APN SRSR Deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 go sklikannya Udovichenko Petro PlatonovichNarodivsya 17 lyutogo 1914 1914 02 17 Zamozhne Globinskij rajon Poltavska oblastPomer 29 travnya 1992 1992 05 29 78 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR UkrayinaDiyalnist diplomat istorik politikAlma mater Visha partijna shkola pri CK VKP b d 1944 Naukovij stupin kandidat istorichnih naukVchene zvannya profesor d Zaklad Organizaciya Ob yednanih NacijPosada deputat Verhovnoyi Radi URSR d Partiya KPRSNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Nenavist do ukrayinskoyi movi 3 Nagorodi 4 Dzherela 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 17 lyutogo 1914 roku v seli Brovarki nini Zamozhne Globinskogo rajonu Poltavshini Zakinchiv Novomoskovskij pedagogichnij institut Dnipropetrovska oblast 1934 istorichnij fakultet Vishu partijnu shkola pri CK VKP b 1944 Kandidat istorichnih nauk 1947 Dijsnij chlen Akademiyi pedagogichnih nauk SRSR po Viddilennyu zagalnoyi osviti 1967 Profesor 1971 U 1934 1936 rokah uchitel istoriyi v shkoli mista Dniprodzerzhinska Dnipropetrovskoyi oblasti U 1936 1937 rokah sluzhba v Chervonij armiyi U 1937 1939 rokah uchitel istoriyi direktor serednoyi shkoli mista Dniprodzerzhinska Dnipropetrovskoyi oblasti Chlen VKP b z 1939 roku U 1939 1941 rokah direktor Tarnopolskogo pedagogichnogo uchilisha Z 1941 na partijnij roboti U 1941 roci pracyuvav instruktorom zastupnikom zaviduvacha viddilu propagandi i agitaciyi Ternopilskogo oblasnogo komitetu KP b U U 1941 1942 rokah zaviduvach vijskovogo viddilu Magnitogorskogo miskogo komitetu VKP b Chelyabinskoyi oblasti RRFSR U 1942 1944 rokah sluhach Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK VKP b U 1944 roci pracyuvav v Narodnomu komisariati zakordonnih sprav SRSR Z listopada 1944 roku pomichnik chlena Politbyuro CK KP b U sekretarya CK KP b U zastupnika golovi Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR Dmitra Zaharovicha Manuyilskogo Na 1946 rik v o zaviduvacha Politichnogo viddilu Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR Z 1947 vikladach Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenko U 1948 1952 rokah zastupnik ministra zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR U 1952 1956 rokah docent kafedri istoriyi mizhnarodnih vidnosin ta zovnishnoyi politiki SRSR U 1956 1958 rokah prorektor z navchalnoyi roboti Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka 24 bereznya 1958 1961 r Postijnij predstavnik Ukrayinskoyi RSR pri OON U 1961 1967 rokah zaviduvach kafedri mizhnarodnih vidnosin ta zovnishnoyi politiki SRSR Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka Odnochasno u 1964 1967 rokah sekretar partijnogo komitetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka 21 sichnya 1967 2 bereznya 1971 rokah ministr osviti URSR 1 U 1971 1984 rokah v o profesora kafedri istoriyi mizhnarodnih vidnosin ta zovnishnoyi politiki SRSR Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka 2 Potim na pensiyi u Kiyevi Avtor Z istoriyi zovnishnoyi politiki URSR 1919 1922 1957 Nenavist do ukrayinskoyi movi RedaguvatiNa odnij z narad u Moskvi Petro Udovichenko tak vislovivsya pro ukrayinsku movu Pora pokonchit s etim yazykom ukr Pora pokinchiti z ciyeyu movoyu Za sho otrimav doganu vid ministra osviti SRSR Gennadiya Yagodina movlyav Eshyo rano ukr She zarano 3 Nagorodi Redaguvatiorden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Znak PoshaniDzherela RedaguvatiGaj Nizhnik P Udovichenko Petro Platonovich Ternopilskij Enciklopedichnij Slovnik Ternopil VAT TVPK Zbruch 2009 T 4 dodatkovij A Ya S 644 Golovchenko V I Udovichenko Petro Platonovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Primitki Redaguvati Udovichenko Petro Platonovich Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 3 veresnya 2016 Kafedra mizhnarodnih vidnosin i zovnishnoyi politiki Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 3 veresnya 2016 Haj ne zhive ukrayinofobiya v Ukrayini Posilannya RedaguvatiUkrayinskij diplomatichnij korpus Vidatni ukrayinski pedagogi Pam yatni dati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Udovichenko Petro Platonovich amp oldid 40519118