Угри́нь — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Угринської сільської ради. До сільської ради належало с. Синякове (нині віднесене до м. Чортків).
| село Угринь | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Заводська селищна громада |
| Облікова картка | Угринь |
| Основні дані | |
| Засноване | 1427 |
| Населення | 831 (на 2021) |
| Територія | 2.8 км² |
| Густота населення | 411.48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48550 |
| Телефонний код | +380 380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д.Координати: 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д. |
| Водойми | р. Серет |
| Найближча залізнична станція | Шманьківчики |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Угринь, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48550 |
| Староста | Володимир Плішка |
| Карта | |
Угринь | |
Угринь | |
| Мапа | |
Етимологія Редагувати
За переказами, Угринь заснували угри (угорці), які володіли Галичиною наприкінці XVI столітті. В церковному описі парафії (1926 р.) священик Дмитро Василик стверджував, що село започаткували у XVII ст. угорські колоністи, які згодом змішалися з місцевим населенням. Жителі Угриня займалися рільництвом, тваринництвом, вирощували капусту.
Географія Редагувати
Розташування Редагувати
Розташоване на лівому березі р. Серету (ліва притока Дністра), за 12 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Західною околицею села пролягла об'їзна дорога м. Чортків, складова частина автошляху Луцьк–Тернопіль–Чернівці.
Місцевості Редагувати
- За селом — хутір, розташований за 2 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 11 жителів.
Історія Редагувати
Давні часи Редагувати
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. У 2012 р. в невеликому скельному ґроті неподалік Угриня археолог Володимир Добрянський знайшов та дослідив рунічні написи германців III—IX ст. У цих написах поєднані повні магічні закодовані слова і символи, що мають сакральне значення. Пам'ятка унікальна, їй немає аналогів у Східній Європі.
Середньовіччя, Новий Час Редагувати
Перша письмова згадка датована 1427 р.
Відомо, що 1785 р. у селі проживали 709 осіб.
XX століття Редагувати
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Тадеушеві Потоцькому. За статистикою, в селі у 1900 р. — 1574 жителі, 1910—1711, 1921—1360, 1931—1705; у 1921 р. — 323, 1931—393 двори.
За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).
Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився мешканець села Михайло Коцюба.
Деякий період Угринь був центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934 до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.
Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади органи НКВС у Чортківській тюрмі знищили жителів селя Василя Бегара, Богдана Дутку, Осипа Кобзара, Павла Межиброцького, Северина Штиру; розстріляли в місті Умані на Черкащині Петра Лесіва.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
- Михайло Андрійчук (нар. 1914),
- Іван Андрусів (нар. 1925),
- Захарій (нар. 1903),
- Петро Балакунець(нар. 1920),
- Йосип Бас (нар. 1924),
- Павло Бас (нар. 1911),
- Роман Бас (нар. 1908),
- Євстахій Безпалько (нар. 1911),
- Андрій Богун (нар. 1908),
- Петро Бурдинський (нар. 1919),
- Василь Данилович (нар. 1923),
- Василь Романович (нар. 1925),
- Василь Тимофійович (нар. 1914),
- Володимир Вівчар (нар. 1912),
- Костянтин Вівчар (нар. 1921),
- Петро Гнибіда,
- Роман Гулька,
- Йосип Гут.
В УПА воювали:
- Ганна Балакунець,
- Роман Бегар,
- Володимир Вільхов,
- Марія Вільхов,
- Микола Вільхові,
- Василь Гнибід,
- Іван Гнибід,
- Антін Іванців,
- Василь Кобзар,
- Євгенія Кобзарі,
- Володимир Лесів,
- Євген Лесіви,
- Богдан Липов,
- Володимир Липов,
- Федір Липов,
- Микола Маньовський,
- Петро Маньовський,
- Євстахій Марчин,
- Петро Мельник,
- Іван Плішка («Лис»),
- Ярослав Правецький,
- Василь Ткач («Грім»),
- Григорій Шушка («Шум»).
Період Незалежности Редагувати
З 11 серпня 2015 року Угринь належить до Заводської селищної громади.
12 листопада 2021 року утворено Угринський старостинський округ з центром в селі Угрині
Пам'ятки Редагувати
- Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Стінка «Угринська».
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гравітаційні складки.
- карстова печера «Угринь».
Поселення Угринь І Редагувати
Розташоване в західній околиці села, на високому правому березі р. Серет. Поселення перерізає об'їзна дорога Чорткова. Площа — 5 га.
Під час обстеження виявлено трипільську (V-IV тис. до н.е.) та голіградську культури (ХІІ-VIII ст. до н.е); давньоруський час, ХІІ-ХІІІ ст. У 2011 р. обстежувалося В. Добрянським та у 2013 р. М. Ягодинською та В. Ільчишином.
Пам'ятники Редагувати
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987),
- Тарасові Шевченку (1991),
- пам'ятний знак УСС (1992)
- хрест на честь проголошення незалежності України (1992).
Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни Редагувати
Пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 869.
Споруджений з бетону в 1985 р. за архітектурним планом І. Маркевича.
Освіта Редагувати
Протягом певного часу в селі діяла тривіальна школа (зокрема, у 1871 році), учителем в якій працював Юліан Голодзинський (пол. Julian Głodziński).
Потім протягом певного часу діяла філіальна школа. Учителями в ній працювали: у 1875 році — Юліан Родзинський (пол. Julian Rodziński), у 1880 — Мечислав Хімяковський (пол. Mieczysław Chimiakowski).
За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання (від 1865), за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).
У січні 1970 року введено в експлуатацію двоповерховий будинок. У 1970-х роках у восьмирічній школі працювали 12 вчителів, які навчали більше 200 учнів.
У 1990-х роках школа стає дев'ятирічною.
У 2021 році реорганізована у філію опорного навчального закладу «Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів».
Директори: Байрак Зиновій Михайлович, Пастухов Василь Трохимович, Біль Михайло Автанович, Гаврилюк Василь Ярославович, Ільницький Михайло Миколайович, Самолюк Юрій Юрійович, Подоляк Наталія Олександрівна.
Завідувачі: Наталія Подоляк (від 2021).
Релігія Редагувати
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (ПЦУ; 1870; з чудотворним образом Матері Божої «Невтомима поміч»),
- капличка (відновлена 1996 р.; фундатор Тадей Потоцький).
Населення Редагувати
| Чисельність населення, чол. | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | 2021 |
| 1574 | 1711 | 1360 | 1705 | 1005 | 989 | 831 |
Мовні особливості Редагувати
Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані в Угрині:
- босаки — босоніжки
- бурти — сукняне взуття
- жидик — птах, який перед дощем квилить
- закоп'янки — вид чобіт
- карніші — карнизи
- кобрак — тепла безрукавка
- марок — прилад для проведення рядків на полі
- палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
- райтки — штани-галіфе
- сволок — брус, що підтримує стелю
- тирба — суп із кукурудзяного борошна
- шмір — мазут
- япко — яблуко
- банєчок — чашка
- ябчанка, ябчєнка — зупа з яблук
- ягодянка — зупа із ягід
- балакати — говорити
- восипка — зерно
- путня — відро
- видіти — бачити.
Соціальна сфера, господарство Редагувати
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива.
У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив роботу 1947 р.
Протягом 1960–1980-х рр. функціонував (до розпаювання земель і майна) колгосп; діяв цегельний завод.
До 2021 року функціонував будинок культури та бібліотека, які реорганізували в студію Центру культурних послуг Заводської селищної ради.
Нині діють школа, дитячий садочок, студія Центру культурних послуг Заводської селищної ради (від 2021), ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Відомі люди Редагувати
- Михайло Балакунець (нар. 1930) — різьбяр, народний майстер декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка дерева, соломи, кістки);
- Лев Василик (1921—2002) — лікар, громадський діяч;
- Михайло-Модест Ґнесько (1921—2008) — релігійний діяч, учений у Канаді;
- Володимир Дідик (1903—1981) — громадський діяч у США;
- Іван Ляховський (нар. 1950) — актор, режисер, літератор, заслужений артист України (1991), член НСЖУ (2000);
- Микола Маньовський (псевдо «Соловій»; 1921—1989) — учасник національно-визвольних змагань;
- Володимир Поповський (нар. 1923) — громадський діяч у Австралії;
- Тимотей Починок (1875—1962) — громадсько-політичний діяч у США.
- Петро Онищук (1993—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
- Іван Сов'як (нар. ?).
Примітки Редагувати
- ↑ s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...».
- Повідомлення про результати місцевих виборів старости села Угринь // Голос народу. — 2018. — № 21 (25 травня). — С. 2. — (Вибори-2018).
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
- ВВРУ, 2015, № 49-50, стор. 2478
- Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 15.05.2014 № 76-од
- Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 26 серпня 1986 р. № 250.
- Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1871. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1871. — S. 399. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1875. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1875. — S. 415. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1880. — S. 391. (пол.)
- Рішення Заводської селищної ради від 3 лютого 2021 р. № 68 «Про утворення Опорного закладу «Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області».
- Угринська ЗОШ I—II ст. // ТерноВікі
- s:Наказ директора Заводської загальноосвітньої школи від 17.08.2021 р. № 43-к/тр.
- Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- Лист Чортківської РДА від 9 липня 2018 р. № 01-1026 [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №569 «Про перейменування та внесення змін...».
- Іноземцева, Ю. Без тата залишились двоє діток. На Чортківщині прощаються із захисником Петром Онищуком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 21 липня.
- Рішення Заводської селищної ради № 177 від 19 липня 2016 року «Про затвердження Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин села Угринь «Про присвоєння Селітбовському Владиславу Альбіновичу звання «Почесний громадянин села Угринь»
Джерела Редагувати
- Уніят В. Угринь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 482—483. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Мельничук Б., Уніят В., Федечко М. Угринь // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 513—514. — ISBN 978-966-457-246-7.