Василик Лев Дмитрович

Лев-Богдан Дмитрович Василик (14 квітня 1921, с. Угринь, нині Чортківського району Тернопільської області — 13 червня 2002, м. Івано-Франківськ) — український лікар, громадський діяч. Член ОУН (1937), учасник проголошення 30 червня 1941 у Львові Акту відновлення Української держави.

Лев-Богдан Дмитрович Василик
Народився	14 квітня 1921(1921-04-14) с. Угринь, нині Чортківського району Тернопільської області
Помер	13 червня 2002(2002-06-13) (81 рік) м. Івано-Франківськ
Громадянство	Польща →  Українська держава (1941) →  УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	фармацевт
Alma mater	Львівський медичний інститут
Партія	ОУН

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василик.

Життєпис

Лев Василик народився у родині Дмитра Василика (1887- після 1940), угринського священика з 1922 до 1940 року, автора опису парафії 1926 року, голови читальні при угринському товаристві «Просвіта». Матір звали Елилія.

Випускник Станиславівської гімназії 1939 р.

З 1937 року — член ОУН. В жовтні 1939 р. спробував вступити на медичний факультет Львівського університету, а у анкеті на питання про батька написав "син селянина, трудящий інтелігент". У 1941 році поступив на відділення фармакології Львівського медичного інституту (закінчив у 1943 році). Навчаючись в інституті, підтримував контакти із крайовою провідницею Українського Червоного Хреста (УЧХ) Катериною Зарицькою (псевдо «Монета») й Юлією Ганущак (псевдо «Галичанка»), провідницею жіночої сітки і референтури УЧХ Станіславівського обласного проводу ОУН. Брав участь в організації медичної служби УПА, відповідав за забезпечення медикаментами Буковини, Закарпаття та Станіславщини. Крім того, маючи підтримку ректора університету, за завданням Проводу ОУН лікував поранених і хворих у підпільних шпиталях, займався постачанням ліків до відділів самооборони. Брав участь у боях на Станіславщині (нині Івано-Франківська область), зокрема у селах Завій і Грабівка.

Восени 1944 року Лева Василика заарештував відділ СМЕРШ, Станіславським військовим трибуналом він був засуджений до смертної кари. Вирок було замінено на п'ятнадцять років у «Степлагу».

Звільнений 1956 року. Працював фармацевтом, завідувачем аптеки в Івано-Франківську. У 1990-х став ініціатором відродження гімназії в цьому місті, староста її опікунської ради.

Член Братства ОУН і УПА Карпатського краю, голова Івано-Франківської асоціації колишніх гімназистів. Співорганізатор світових з'їздів гімназистів Станіславщини (1992, 2002).

Примітки

1. Блаженко, Анна (11 листопада 2016 року). . с. 4. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. 
2. . ichistory.org.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017. 
3. . ugruny.at.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017. 
4. . chortkivrr.gov.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017. 
5. . Збруч. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017. 
6. Архів Львівського Університету ім. Івана Франка, Фонд 119, опис 1, справа 4889, стор.368-369 (анкета вступника Лев-Богдан Василик, 1939). 
7. . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 11 лютого 2017. 
8. . Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017. 
9. Reporter. Назвалися першими – будьмо такими | «Репортер». "Репортер". Процитовано 11 лютого 2017. 

Джерела

• Ониськів М. Василик Лев // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 224. — ISBN 966-528-197-6.
• Салдит Оксана. Св. п. Лев Василик був патріотом [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Свобода, 2002. — 23 серпня. — С. 30.
• . — № 1778. (рос.)