www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тимірязєв Климент Аркадійович Климе нт Арка дійович Тиміря зєв також Тімірязєв 1 рос Тимирязев Климент Аркадьевич 22 тра

Тимірязєв Климент Аркадійович

Климе́нт Арка́дійович Тиміря́зєв (також Тімірязєв; рос. Тимирязев Климент Аркадьевич; 22 травня (3 червня) 1843(18430603), Петербург, Російська імперія — 28 квітня 1920, Москва, Російська РФСР) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент РАН (1917 рік; член-кореспондент Петербурзької АН з 1890 року).

Климент Аркадійович Тимірязєв
рос. Климент Аркадьевич Тимирязев
К. А. Тимірязєв
Народився 22 травня (3 червня) 1843(1843-06-03)
Петербург, Російська імперія
Помер 28 квітня 1920(1920-04-28) (76 років)
Москва, Російська РФСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 РСФРР
 Російська СФРР
Національність росіянин
Діяльність природознавець, біолог, фізіолог
Галузь біологія
Відомий завдяки один з основоположників російської фізіологічної школи
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Науковий ступінь доктор наук (1875)
Вчителі Жан Батіст Буссенго
Знання мов російська
Заклад МДУ і Імператорський Московський університетd
Членство Лондонське королівське товариство і Петербурзька академія наук
Титул член-кореспондент Петербурзької АН (з 1890)
Рід House of Timiryazevd
Батько Q112625396?
Мати Q112625438?
Брати, сестри Vasily Timiryazevd і Nikolay Arkadievich Timiryazevd
Діти Arkadi Timiryazevd
Нагороди

Круніанська лекціяd (1903)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 листопада 1911)

Життєпис ред.

Климент Аркадійович Тимірязєв народився в Петербурзі у 1843. Початкову освіту здобув удома. В 1866 році закінчив Петербурзький університет як вільний слухач, оскільки 1861 року його виключили з університету за участь у студентських заворушеннях.

У 1868—70 роках Тимірязєв навчався і працював за кордоном у лабораторіях німецьких (К. Гірхофа, Г. Гельмгольца, Р. Бунзена, Ф. Гофмайстера) та французьких (П. Бертло, Ж. Буссенго, К. Бернара) вчених.

Повернувшись до Росії, Тимірязєв захистив дисертацію на тему «Спектральний аналіз хлорофілу», і в 1871 році його було призначено на професорську посаду в Петровську сільськогосподарську академію в Москві.

Протягом 1870—92 років викладав ботаніку в Московській сільськогосподарській академії, з 1875 р. — ординарний професор, з 1877 р. — завідувач першою в Росії кафедрою анатомії і фізіології рослин, одночасно з 1877 р. — професор Московського університету.

У 1911 році залишив Московський університет (на знак протесту проти дій міністра освіти Кассо).

Останні 10 років Тимірязєв займався лише науковою та літературно-публіцистичною діяльністю. Відомо, що він гаряче вітав більшовицький Жовтневий переворот 1917 року, а в рік смерті (1920) навіть був обраний робітниками депутатом московської ради.

Учений помер 28 квітня 1920 року в Москві від тяжкої двобічної крупозної пневмонії.

Наукова діяльність і вшанування Тимірязєва ред.

Наукові погляди ред.

Першу наукову працю 25-річний К. Тимірязєв надрукував якраз перед закордонним відрядженням — «Прилад для дослідження розкладу вуглекислоти» (рос. Прибор для исследования разложения углекислоты, 1868).

Наукові праці Тимірязєва, що вирізняються стрункістю структури, чіткістю і послідовністю викладення фактичного матеріалу, присвячені експериментальній і теоретичній розробці проблеми фотосинтезу. Тимірязєв встановив, що фотосинтез здійснюється відповідно до закону збереження енергії; інтенсивність фотосинтезу тісно пов'язана з інтенсивністю світла. Тимірязєв висловив думку, що хлорофіл не тільки фізично, а й хімічно бере участь у фотосинтезі, передбачивши тим самим розвиток сучасної науки.

К. Тимірязєв за роботою

Дослідження вченим енергетичних закономірностей фотосинтезу мало важливе значення в обґрунтуванні вчення про єдність і зв'язок живої та неживої матерії в процесі колообігу речовин і енергії в природі. К. А. Тимірязєв порушив проблему еволюції фотосинтезу, яка знайшла свій розвиток у сучасній науці.

Тимірязєв розробляв також питання водного режиму та мінерального живлення рослин; у впровадженні досягнень фізіології рослин і агрохімії в сільськогосподарську практику вчений бачив основи раціонального землеробства.

Крім теоретичних досліджень, до заслуг Тимірязєва варто віднести практичні успіхи — він першим запровадив у Російській імперії дослідження з окультуренням рослин у штучних ґрунтах. Саме задля цього у Петровській сільськогосподарській академії було влаштовано першу теплицю, досвід організації якої вчений перейняв, навчаючись у Німеччині.

Тимірязєв був у Росії одним з найпослідовніших прихильників, пропагандистів і теоретиків дарвінізму. Вчений уточнив значення багатьох його важливих понять, захищав вчення Чарлза Дарвіна в публічних лекціях і друкованих працях. Тимірязєв став першим вченим з Російської Імперії, якому доручили прочитати у Великій Британії так звану Круніанську лекцію[en], яку Лондонське королівське товариство (англ. The President, Council, and Fellows of the Royal Society of London for Improving Natural Knowledge) разом з Королівським медичним коледжем (англ. Royal College of Physicians) щорічно присвячує найзначнішому відкриттю в галузі природознавства згідно з заповітом доктора Вільяма Круна[en]. Тимірязєв прочитав таку лекцію на тему «Про космічну роль рослини» у 1903 році, де зокрема висунув положення стосовно дії світла на рослину — «асиміляція лише при відносно малих напруженнях світла зростає пропорційно кількості його, але потім відстає від нього і досягає максимуму при напрузі, приблизно рівній половині напруги сонячного променя, що падає на лист у нормальному напрямку. Подальше зростання напруги вже не супроводжується посиленням асиміляції світла».

Вибрана бібліографія творів Тимірязєва ред.

Професорський корпус Московського університету, обведено обличчя К. Тимірязєва, 1911

Твори Тимірязєва публікували як окремими виданнями, так і у складі наукових збірників:

  • «Публичные лекции и речи», М., 1888
  • «Некоторые основные задачи современного естествознания», М., 1895
  • «Земледелие и физиология растений» М., 1893
  • «Чарлз Дарвин и его учение» випуск 4., М., 1898
  • «Жизнь растения», М., 1898
  • Сочинения, т.1-10, М., 1937-40
  • Вибрані твори, т.1-4., К.-Х., 1949-50 (укр.)
  • Наука и демократия., М., 1963

Вшанування Тимірязєва ред.

К. А. Тимірязєву були присуджені звання член-кореспондента Академії наук, почесного члена Санкт-Петербурзького університету, багатьох наукових і громадських товариств і організацій. Почесним професором зробив Тимірязєва також і Харківський університет.

Нині ім'я Тимірязєва носить Російський Державний аграрний університет (колишня сільгоспакадемія). У Москві є вулиця Тимірязєва, район «Тимірязєвка», станція Московського метро імені Тимірязєва (відкрито у 1991 році).

В Україні, утворені від імені вченого, популярними є топоніми Тімірязєве і Тімірязєвка. А вулиці, названі на честь К. А. Тимірязєва, є у Києві, Дніпрі, Львові, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Вінниці, Луганську та багатьох інших містах.

У 1931 році на Миколаївському суднобудівному заводі був спущений на воду теплохід «Тимірязєв».

Цікаві факти ред.

  • У 1920 році К. А. Тимірязєв один з перших примірників своєї праці «Наука і демократія» вислав В. Леніну.
  • Критичні відгуки при загальній зацікавленості генетикою К. А. Тимірязєвим були достатньою підставою для несумлінного використання творчості вченого прибічниками Т. Д. Лисенка у 1930—50-і роки у боротьбі з генетиками.
  • Україна переможе у війні 2023 року

Примітки ред.

  1. Тімірязєв // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела, література, посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тимірязєв Климент Аркадійович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klime nt Arka dijovich Timirya zyev takozh Timiryazyev 1 ros Timiryazev Kliment Arkadevich 22 travnya 3 chervnya 1843 18430603 Peterburg Rosijska imperiya 28 kvitnya 1920 Moskva Rosijska RFSR rosijskij prirodoznavec darvinist biolog fiziolog odin z osnovopolozhnikiv rosijskoyi i radyanskoyi shkoli fiziologiv roslin chlen korespondent RAN 1917 rik chlen korespondent Peterburzkoyi AN z 1890 roku Kliment Arkadijovich Timiryazyevros Kliment Arkadevich TimiryazevK A TimiryazyevNarodivsya 22 travnya 3 chervnya 1843 1843 06 03 Peterburg Rosijska imperiyaPomer 28 kvitnya 1920 1920 04 28 76 rokiv Moskva Rosijska RFSRPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya RSFRR Rosijska SFRRNacionalnist rosiyaninDiyalnist prirodoznavec biolog fiziologGaluz biologiyaVidomij zavdyaki odin z osnovopolozhnikiv rosijskoyi fiziologichnoyi shkoliAlma mater fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetud i Imperatorskij Sankt Peterburzkij universitetdNaukovij stupin doktor nauk 1875 Vchiteli Zhan Batist BussengoZnannya mov rosijskaZaklad MDU i Imperatorskij Moskovskij universitetdChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo i Peterburzka akademiya naukTitul chlen korespondent Peterburzkoyi AN z 1890 Rid House of TimiryazevdBatko Q112625396 Mati Q112625438 Brati sestri Vasily Timiryazevd i Nikolay Arkadievich TimiryazevdDiti Arkadi TimiryazevdNagorodi Krunianska lekciyad 1903 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 9 listopada 1911 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist i vshanuvannya Timiryazyeva 2 1 Naukovi poglyadi 2 2 Vibrana bibliografiya tvoriv Timiryazyeva 2 3 Vshanuvannya Timiryazyeva 3 Cikavi fakti 4 Primitki 5 Dzherela literatura posilannyaZhittyepis red Kliment Arkadijovich Timiryazyev narodivsya v Peterburzi u 1843 Pochatkovu osvitu zdobuv udoma V 1866 roci zakinchiv Peterburzkij universitet yak vilnij sluhach oskilki 1861 roku jogo viklyuchili z universitetu za uchast u studentskih zavorushennyah U 1868 70 rokah Timiryazyev navchavsya i pracyuvav za kordonom u laboratoriyah nimeckih K Girhofa G Gelmgolca R Bunzena F Gofmajstera ta francuzkih P Bertlo Zh Bussengo K Bernara vchenih Povernuvshis do Rosiyi Timiryazyev zahistiv disertaciyu na temu Spektralnij analiz hlorofilu i v 1871 roci jogo bulo priznacheno na profesorsku posadu v Petrovsku silskogospodarsku akademiyu v Moskvi Protyagom 1870 92 rokiv vikladav botaniku v Moskovskij silskogospodarskij akademiyi z 1875 r ordinarnij profesor z 1877 r zaviduvach pershoyu v Rosiyi kafedroyu anatomiyi i fiziologiyi roslin odnochasno z 1877 r profesor Moskovskogo universitetu U 1911 roci zalishiv Moskovskij universitet na znak protestu proti dij ministra osviti Kasso Ostanni 10 rokiv Timiryazyev zajmavsya lishe naukovoyu ta literaturno publicistichnoyu diyalnistyu Vidomo sho vin garyache vitav bilshovickij Zhovtnevij perevorot 1917 roku a v rik smerti 1920 navit buv obranij robitnikami deputatom moskovskoyi radi Uchenij pomer 28 kvitnya 1920 roku v Moskvi vid tyazhkoyi dvobichnoyi krupoznoyi pnevmoniyi Naukova diyalnist i vshanuvannya Timiryazyeva red Naukovi poglyadi red Pershu naukovu pracyu 25 richnij K Timiryazyev nadrukuvav yakraz pered zakordonnim vidryadzhennyam Prilad dlya doslidzhennya rozkladu vuglekisloti ros Pribor dlya issledovaniya razlozheniya uglekisloty 1868 Naukovi praci Timiryazyeva sho viriznyayutsya strunkistyu strukturi chitkistyu i poslidovnistyu vikladennya faktichnogo materialu prisvyacheni eksperimentalnij i teoretichnij rozrobci problemi fotosintezu Timiryazyev vstanoviv sho fotosintez zdijsnyuyetsya vidpovidno do zakonu zberezhennya energiyi intensivnist fotosintezu tisno pov yazana z intensivnistyu svitla Timiryazyev visloviv dumku sho hlorofil ne tilki fizichno a j himichno bere uchast u fotosintezi peredbachivshi tim samim rozvitok suchasnoyi nauki nbsp K Timiryazyev za robotoyuDoslidzhennya vchenim energetichnih zakonomirnostej fotosintezu malo vazhlive znachennya v obgruntuvanni vchennya pro yednist i zv yazok zhivoyi ta nezhivoyi materiyi v procesi koloobigu rechovin i energiyi v prirodi K A Timiryazyev porushiv problemu evolyuciyi fotosintezu yaka znajshla svij rozvitok u suchasnij nauci Timiryazyev rozroblyav takozh pitannya vodnogo rezhimu ta mineralnogo zhivlennya roslin u vprovadzhenni dosyagnen fiziologiyi roslin i agrohimiyi v silskogospodarsku praktiku vchenij bachiv osnovi racionalnogo zemlerobstva Krim teoretichnih doslidzhen do zaslug Timiryazyeva varto vidnesti praktichni uspihi vin pershim zaprovadiv u Rosijskij imperiyi doslidzhennya z okulturennyam roslin u shtuchnih gruntah Same zadlya cogo u Petrovskij silskogospodarskij akademiyi bulo vlashtovano pershu teplicyu dosvid organizaciyi yakoyi vchenij perejnyav navchayuchis u Nimechchini Timiryazyev buv u Rosiyi odnim z najposlidovnishih prihilnikiv propagandistiv i teoretikiv darvinizmu Vchenij utochniv znachennya bagatoh jogo vazhlivih ponyat zahishav vchennya Charlza Darvina v publichnih lekciyah i drukovanih pracyah Timiryazyev stav pershim vchenim z Rosijskoyi Imperiyi yakomu doruchili prochitati u Velikij Britaniyi tak zvanu Kruniansku lekciyu en yaku Londonske korolivske tovaristvo angl The President Council and Fellows of the Royal Society of London for Improving Natural Knowledge razom z Korolivskim medichnim koledzhem angl Royal College of Physicians shorichno prisvyachuye najznachnishomu vidkrittyu v galuzi prirodoznavstva zgidno z zapovitom doktora Vilyama Kruna en Timiryazyev prochitav taku lekciyu na temu Pro kosmichnu rol roslini u 1903 roci de zokrema visunuv polozhennya stosovno diyi svitla na roslinu asimilyaciya lishe pri vidnosno malih napruzhennyah svitla zrostaye proporcijno kilkosti jogo ale potim vidstaye vid nogo i dosyagaye maksimumu pri napruzi priblizno rivnij polovini naprugi sonyachnogo promenya sho padaye na list u normalnomu napryamku Podalshe zrostannya naprugi vzhe ne suprovodzhuyetsya posilennyam asimilyaciyi svitla Vibrana bibliografiya tvoriv Timiryazyeva red nbsp Profesorskij korpus Moskovskogo universitetu obvedeno oblichchya K Timiryazyeva 1911Tvori Timiryazyeva publikuvali yak okremimi vidannyami tak i u skladi naukovih zbirnikiv Publichnye lekcii i rechi M 1888 Nekotorye osnovnye zadachi sovremennogo estestvoznaniya M 1895 Zemledelie i fiziologiya rastenij M 1893 Charlz Darvin i ego uchenie vipusk 4 M 1898 Zhizn rasteniya M 1898 Sochineniya t 1 10 M 1937 40 Vibrani tvori t 1 4 K H 1949 50 ukr Nauka i demokratiya M 1963Vshanuvannya Timiryazyeva red K A Timiryazyevu buli prisudzheni zvannya chlen korespondenta Akademiyi nauk pochesnogo chlena Sankt Peterburzkogo universitetu bagatoh naukovih i gromadskih tovaristv i organizacij Pochesnim profesorom zrobiv Timiryazyeva takozh i Harkivskij universitet Nini im ya Timiryazyeva nosit Rosijskij Derzhavnij agrarnij universitet kolishnya silgospakademiya U Moskvi ye vulicya Timiryazyeva rajon Timiryazyevka stanciya Moskovskogo metro imeni Timiryazyeva vidkrito u 1991 roci V Ukrayini utvoreni vid imeni vchenogo populyarnimi ye toponimi Timiryazyeve i Timiryazyevka A vulici nazvani na chest K A Timiryazyeva ye u Kiyevi Dnipri Lvovi Harkovi Zaporizhzhi Uzhgorodi Vinnici Lugansku ta bagatoh inshih mistah U 1931 roci na Mikolayivskomu sudnobudivnomu zavodi buv spushenij na vodu teplohid Timiryazyev Cikavi fakti red U 1920 roci K A Timiryazyev odin z pershih primirnikiv svoyeyi praci Nauka i demokratiya vislav V Leninu Kritichni vidguki pri zagalnij zacikavlenosti genetikoyu K A Timiryazyevim buli dostatnoyu pidstavoyu dlya nesumlinnogo vikoristannya tvorchosti vchenogo pribichnikami T D Lisenka u 1930 50 i roki u borotbi z genetikami Ukrayina peremozhe u vijni 2023 rokuPrimitki red Timiryazyev Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dzherela literatura posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Timiryazyev Kliment ArkadijovichManorik A V K A Timiryazyev osnovopolozhnik naukovogo zemlerobstva K 1962 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 K 1984 T 11 Kn 1 S 264 265 Senchenkova E M K A Timiryazev i uchenie o fotosinteze M 1961 ros Lozhechko A B Kliment Timiryazev M 1964 ros K A Timiryazyev Lekciya I Zovnishnya i vnutrishnya budova roslini i dali she 8 lekcij ta deyaki tvori na sinsam kirsoft com ru Samoorganizaciya i neravnovesnye processy v fizike himii i biologii ros Pro diyalnist K A Timiryazyeva u statti P A Koshel Fotosintez ros Biografiya Timiryazyeva na www rulex ru ros Pro Timiryazyeva na Rasskazy o biologah nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros K A Timiryazyev na Lyudi ru ros Pro K A Timiryazyeva na Biografiya ru ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Timiryazyev Kliment Arkadijovich amp oldid 40783176