www.wikidata.uk-ua.nina.az

Толерантність У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Толера нтність від лат tolerantia стійкість

Толерантність

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Толерантність (значення).

Толера́нтність (від лат. tolerantia — «стійкість, витривалість»; «терпимість»; «допуск») — у загальному розумінні слова, — це «допустиме відхилення». Протилежність толерантності — це нетерпимість. Толерантність потрібно відрізняти від пасивної добровільності (адже таке пасивне прийняття не виражає позитивного значення судження, і не формує протилежності відхиленню) і від синкретизму.

Через багатоаспектність феномену «толерантності» у теорії сучасного наукового знання мають місце різні підходи до розуміння цього феномену. Філософський аспект пропонує розгляд толерантності як готовності постійно і з гідністю сприймати особистість, річ або подію, як терпіння, терпимість, витримка, примирення. Політичний контекст центрує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки. Соціологія трактує толерантність як милостивість, делікатність, прихильність до іншого тощо. У загальнопедагогічному контексті толерантність трактується як готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння.

Соціальна толерантність Редагувати

Передумовою толерантності є те, що ви не згодні з цінністю, яку ви терпите. Ви не можете говорити про толерантність до речей, з якими ви погоджуєтесь. Справа в тому, що толерантність стосується як більшості, так і меншості. Меншість не має права висувати свої власні цінності більшості. Більшість мусить терпіти меншість, але лише так, щоб це не підривало здатність суспільства функціонувати.

Також це особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Поняття терпимості принципово є моральним поняттям, яке стало політичним і правовим поняттям. Толерантність є людською чеснотою, і у сенсі моралі означає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим, здатність мати права і свободи, не порушуючи прав і свобод інших.

За Філософським енциклопедичним словником «толерантність» — це термін, котрим позначають доброзичливе або, принаймні, стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою толерантності є поціновування різноманітності — природної, індивідуальної, культурної.

Резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року затверджено Декларацію принципів толерантності. Цією декларацією дається визначення поняття «толерантність», а також вона проголошує 16 листопада Міжнародним днем, присвяченим толерантності, який відзначається щорічно.

— Декларація принципів толерантності ЮНЕСКО; Декларація, Міжнародний документ від 16.11.1995

У Декларації принципів толерантності підкреслюється також освітянське завдання, що виховання у дусі толерантності слід розглядати як невідкладний імператив; у зв'язку з цим необхідно заохочувати методи систематичного й раціонального навчання толерантності, що розкривають культурні, соціальні, економічні, політичні та релігійні джерела нетерпимості, які лежать в основі насильства і відчуження.

Організація Об'єднаних Націй прийняла дві заяви про релігійну нетерпимість. У деклараціях окреслено свободу думки та релігії, викладену в Декларації прав людини та право вільного вираження у суспільстві без дискримінації.

Толерантність в біології Редагувати

Толерантність — екологічна пластичність. Здатність організмів витримувати відхилення чинників середовища від оптимальних для них.

Толерантність в медицині Редагувати

  • Толерантність (медицина) — в даному випадку поняття означає ступінь, до якої ліки можна вводити або споживати, не викликаючи шкідливих побічних ефектів.

Застосування терміну Редагувати

Тепер цей термін використовується для позначення широкого кола терпимого ставлення до способу життя та існування соціальних груп, політичних партій або ідей, які багато хто вважає неприйнятними. Серед інших найчастіше йдеться про релігійну, національну, расову, політичну толерантність, толерантність до конкретної статі (чоловічої або жіночої), до сексуальних меншин і т. ін. Зазвичай принцип толерантності не визнають релігійні фундаменталісти, расисти, сексуальні шовіністи, радикальні націоналісти, ксенофоби, етноцентристи. Тоталітарні та авторитарні суспільства також великою мірою нетолерантні до тих чи інших соціальних груп або поглядів і думок інших людей

Приклади толерантності: батьки миряться з певною поведінкою своїх дітей; людина терпить слабкості іншої людини; людина терпить толерантність; монарх терпить інакомислення; релігійна течія терпимо ставиться до гомосексуалів; держава визнає релігійні меншини; суспільство терпимо ставиться до певних форм девіантної поведінки.

Концептуальне обґрунтування толерантності Редагувати

Толерантність обґрунтовується на підставі досить різних точок зору, з яких найбільше поширені такі:

  • Позиція державного патерналізму.

Держава визнає терпимість до релігійних та ін. груп, якщо вони не ставлять під сумнів владу монарха та його династії, а також певні особливості державного ладу (наприклад — пануючу релігію), на підставі чого влада «добровільно» терпить практику меншості, яка, у свою чергу, не має переходити межі допустимого.

Вона ґрунтується на:

  • концепції рівності усіх людей у їхніх гідності та свободі, як створених за образом і подобою Бога;
  • кожен має право на свою думку, тобто на несхожість на інших;
  • ніхто, крім Бога, не має монополії на істину і право на особливу близькість до неї;
  • оскільки людина ушкоджена первородним гріхом, як людські спільноти, так і влада та держава також не гарантовані від помилок;
  • порушення загальнообов'язкових норм поведінки, зафіксованих у світових релігіях (не вбивай, не кради, не зашкодь та ін.) не підлягає включенню до сфери толерантності.
  • Позиція відділення церкви від держави.

Держава, виступаючи як світська нерелігійна інстанція, не повинна порушувати принцип свободи совісті, має виявляти однакове ставлення до різних віровизнавчих спільнот, атеїстів, а також прихильників різних норм моралі; у цьому вона керується необхідністю «загального блага».

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом i совістю i повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства».

Ліберальне суспільство відмовляється від засобів політичного примусу, керується принципами демократії та дотримання прав людини, свободи асоціацій та виключення насильства над совістю членів асоціацій. В основі такого підходу — егалітарно-універсалістський критерій громадянської рівності, який вимагає як рівного ставлення, так і взаємного визнання всіх громадян як «рівних» і «повноцінних» членів політичної спільноти. Тільки за умови повного і безумовного включення громадян у соціум досягається громадянська єдність.

Толерантність залишає недоторканими властиві різним релігіям, політичним партіям та іншим соціальним групам претензії на істину і правоту. Проте, вони не повинні претендувати на моральну або владну монополію і мають обмежити їх практичну значущість. Переконання повинні бути практично значущими тільки у межах, визначених нормою повного і пропорційного включення всіх громадян у соціум. Така вимога означає послідовну реалізацію можливостей слідувати тому способу життя, який наказує людині її релігія або етос. Однак, вона повинна реалізовувати свій етос у межах норм громадянського рівноправ'я, і також зобов'язана поважати у цих межах етос інших.

Проблематичність толерантності Редагувати

Щодо поняття толерантності і досі точаться дискусії. Позиції розділяються на дві протилежні:

  • цей термін є попереднім та, хоч і є історично справедливим, однак має бути уточнений або замінений на більш позитивний та супроводжуватись чіткою оцінкою плюралізму та різноманіття;
  • він є абсолютним концептом, що важливий для існування суспільства та обмеження дискримінації.

Також дискусії точаться з приводу міри толерантності — якою мірою і в яких ситуаціях толерантність має бути присутня. Проблематичною є повна (радикальна) толерантність, яка вимагає толерантності навіть до радикалів, що потенційно становлять загрозу для дотримання прав частини громадян або стабільності соціальної системи.

Ефективна толерантність неминуче повинна бути абсолютною, і, щоб дієво виконувати свої функції — бути примусом, бути нетолерантною до нетолерантності. К. Поппер (Karl Popper) це визначив як «парадокс терпимості»: «необмежена терпимість повинна привести до нетерпимості». У цьому плані суперечка стосується меж терпимості — наскільки суспільство і його соціальні інститути мають віднайти розумні засоби самозбереження, що певною мірою підмінює принцип толератності.

Американський дослідник Р. Інґлехарт (Ronald Inglehart) безпосередньо пов'язує толерантність із рівнем матеріального добробуту, економічним прогресом та типом культури. Вона, на його думку, залежить від того, чи суспільство ближче до «традиційної», чи до «секулярно-раціональної» культури. Суспільствам першого типу культури властиві «цінності виживання», неповага до етнічного рівноправ'я, рівності статей, низький рівень міжособистісної довіри, нетерпимість до інакомислячих; для спільнот з культурою другого типу характерні «цінності самовираження».

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Толерантність

Примітки Редагувати

  1. Хомяков М. Б. Толерантность: парадоксальная ценность / М. Б. Хомяков // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2003. — № 4. — Т. VI. — № 4 — С. 98 — 112. (стор.: 16)
  2. Бех І. Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І. Д. Бех // Початкова школа. — 2001. — № 12. — С. 32 — 35.
  3. Філософський енциклопедичний словник/ [голова редкол. В. І. Шинкарук]. — К.: Абрис, 2002. — С. 642 В. Лісовий. Толерантність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ: Абрис, 2002. — С. 642. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. (стор.: 642)
  4. Декларація принципів толерантності ЮНЕСКО; Декларація, Міжнародний документ від 16.11.1995 [ 2018-07-15 у Wayback Machine.] zakon2.rada.gov.ua (дивись назву українською мовою вгорі, над російськомовним текстом)
  5. Декларация принципов толерантности // Век толерантности: [научно-публицистический вестник]. — М. : Изд-во МГУ, 2001. — 452 с. (стор.: 87)
  6. Резолюція 36/55 Генеральної Асамблеї ООН "Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та і дискримінації на основі релігії або переконань; Резолюція, Міжнародний документ від 25.11.1981 [ 2018-07-15 у Wayback Machine.] zakon2.rada.gov.ua
  7. Toleration.
  8. Хабермас Ю. Расколотый Запад / Пер. с нем. О. И. Величко и Е. Л. Петренко. — М., 2008. — С. 9–29.
  9. Новик В. Духовный смысл толерантности (Толерантность: сила или слабость?).
  10. Логинов А. В. Глава 5. Толерантность в государственно-конфессиональных отношениях (Зарубежный опыт) // Толерантность. — М., 2004.
  11. Загальна декларація прав людини.
  12. Хабермас Ю. Когда мы должны быть толерантными? О конкуренции видений мира, ценностей и теорий // Социологические исследования. — 2006. — № 1. — С. 45–53.
  13. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. — К., 1994.
  14. Инглхарт Р. Культура и демократия // Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу / Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. — М. 2002. — С. 106—128.
  15. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 22 листопада 2010. 

Джерела Редагувати

  • Толерантність Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Література Редагувати

  • В. Лісовий. Толерантність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 642. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • В. Явір. Толерантність політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.715 ISBN 978-966-611-818-2
  • Толерантність як соціально-культурний феномен: світоглядно-методологічний аспект: кол. моногр. / [Ф. С. Бацевич С. Л. Грабовська, О. В. Дарморіз та ін.]; за ред. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника. — Львів: ЛНУ імені ІванаФранка, 2012. — 330 с.
  • Бистрицький, Є., 1997. Конфлікт культур і філософія толерантності. Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. Київ: Політична думка, С. 147—168.
  • Абашнік В. О. Толерантність: філософсько-правові аспекти // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Науковий збірник. — Харків: ХЕПУ, 2019. — № 1 (22). — травень. — С. 106—114.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tolerantnist znachennya Tolera ntnist vid lat tolerantia stijkist vitrivalist terpimist dopusk u zagalnomu rozuminni slova ce dopustime vidhilennya Protilezhnist tolerantnosti ce neterpimist Tolerantnist potribno vidriznyati vid pasivnoyi dobrovilnosti adzhe take pasivne prijnyattya ne virazhaye pozitivnogo znachennya sudzhennya i ne formuye protilezhnosti vidhilennyu i vid sinkretizmu Cherez bagatoaspektnist fenomenu tolerantnosti u teoriyi suchasnogo naukovogo znannya mayut misce rizni pidhodi do rozuminnya cogo fenomenu Filosofskij aspekt proponuye rozglyad tolerantnosti yak gotovnosti postijno i z gidnistyu sprijmati osobistist rich abo podiyu yak terpinnya terpimist vitrimka primirennya Politichnij kontekst centruye uvagu na povazi do svobodi inshoyi lyudini yiyi poglyadiv dumok povedinki Sociologiya traktuye tolerantnist yak milostivist delikatnist prihilnist do inshogo tosho 1 U zagalnopedagogichnomu konteksti tolerantnist traktuyetsya yak gotovnist prijnyati inshih takimi yakimi voni ye i vzayemodiyati z nimi na zasadah zgodi i porozuminnya 2 Zmist 1 Socialna tolerantnist 2 Tolerantnist v biologiyi 3 Tolerantnist v medicini 4 Zastosuvannya terminu 5 Konceptualne obgruntuvannya tolerantnosti 6 Problematichnist tolerantnosti 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 Literatura 11 PosilannyaSocialna tolerantnist RedaguvatiPeredumovoyu tolerantnosti ye te sho vi ne zgodni z cinnistyu yaku vi terpite Vi ne mozhete govoriti pro tolerantnist do rechej z yakimi vi pogodzhuyetes Sprava v tomu sho tolerantnist stosuyetsya yak bilshosti tak i menshosti Menshist ne maye prava visuvati svoyi vlasni cinnosti bilshosti Bilshist musit terpiti menshist ale lishe tak shob ce ne pidrivalo zdatnist suspilstva funkcionuvati Takozh ce osoblivosti povedinki ta sposobu zhittya inshih Terpimist do chuzhogo sposobu zhittya povedinki zvichayiv pochuttiv idej viruvan ye umovoyu stabilnosti ta yednosti suspilstv osoblivo tih yaki ne ye gomogennimi ni u religijnomu ni v etnichnomu ni v inshih socialnih vimirah Ponyattya terpimosti principovo ye moralnim ponyattyam yake stalo politichnim i pravovim ponyattyam Tolerantnist ye lyudskoyu chesnotoyu i u sensi morali oznachaye terpimist do vidminnostej sered lyudej uminnya zhiti ne zavazhayuchi inshim zdatnist mati prava i svobodi ne porushuyuchi prav i svobod inshih Za Filosofskim enciklopedichnim slovnikom tolerantnist ce termin kotrim poznachayut dobrozichlive abo prinajmni strimane stavlennya do individualnih ta grupovih vidminnostej religijnih etnichnih kulturnih civilizacijnih Svitoglyadnoyu osnovoyu tolerantnosti ye pocinovuvannya riznomanitnosti prirodnoyi individualnoyi kulturnoyi 3 Rezolyuciyeyu 5 61 Generalnoyi konferenciyi YuNESKO vid 16 listopada 1995 roku zatverdzheno Deklaraciyu principiv tolerantnosti Ciyeyu deklaraciyeyu dayetsya viznachennya ponyattya tolerantnist a takozh vona progoloshuye 16 listopada Mizhnarodnim dnem prisvyachenim tolerantnosti yakij vidznachayetsya shorichno nbsp 1 1 Terpimist oznachaye povagu prijnyattya i pravilne rozuminnya bagatogo riznomanittya kultur nashogo svitu nashih form samovirazhennya i sposobiv proyaviv lyudskoyi individualnosti Yij spriyayut znannya vidkritist spilkuvannya ta svoboda dumki sovisti i perekonan Terpimist ce garmoniya v riznomanitti Ce ne tilki moralnij obov yazok a j politichna ta pravova potreba Terpimist ce chesnota yaka robit mozhlivim dosyagnennya miru i spriyaye zamini kulturi vijni kulturoyu svitu 1 2 Terpimist ce ne postupka poblazhlivist chi poturannya Terpimist ce persh za vse aktivne stavlennya sho formuyetsya na osnovi viznannya universalnih prav i osnovnih svobod lyudini Ni v yakomu razi terpimist ne mozhe sluzhiti vipravdannyam zazihan na ci osnovni cinnosti terpimist povinni proyavlyati okremi lyudi grupi i derzhavi 1 3 Terpimist ce obov yazok spriyati utverdzhennyu prav lyudini plyuralizmu v tomu chisli kulturnogo plyuralizmu demokratiyi verhovenstva prava Terpimist ce ponyattya sho oznachaye vidmovu vid dogmatizmu vid absolyutizaciyi istini i zatverdzhuye normi vstanovleni v mizhnarodnih pravovih aktah v oblasti prav lyudini 1 4 Proyav terpimosti sho spivzvuchne povazi prav lyudini ne oznachaye terpimogo stavlennya do socialnoyi nespravedlivosti vidmovi vid svoyih abo postupki chuzhim perekonannyam Ce oznachaye sho kozhen ye vilnim dotrimuvatisya svoyih perekonan i viznaye take zh pravo za inshimi Ce oznachaye viznannya togo sho lyudi za svoyeyu prirodoyu rozriznyayutsya za zovnishnim viglyadom stanovishem movoyu povedinkoyu i cinnostyam i mayut pravo zhiti v miri ta zberigati svoyu individualnist Ce takozh oznachaye sho poglyadi odniyeyi osobi ne mozhut buti nav yazani inshim 4 nbsp Deklaraciya principiv tolerantnosti YuNESKO Deklaraciya Mizhnarodnij dokument vid 16 11 1995U Deklaraciyi principiv tolerantnosti pidkreslyuyetsya takozh osvityanske zavdannya sho vihovannya u dusi tolerantnosti slid rozglyadati yak nevidkladnij imperativ u zv yazku z cim neobhidno zaohochuvati metodi sistematichnogo j racionalnogo navchannya tolerantnosti sho rozkrivayut kulturni socialni ekonomichni politichni ta religijni dzherela neterpimosti yaki lezhat v osnovi nasilstva i vidchuzhennya 5 Organizaciya Ob yednanih Nacij prijnyala dvi zayavi pro religijnu neterpimist U deklaraciyah okresleno svobodu dumki ta religiyi vikladenu v Deklaraciyi prav lyudini ta pravo vilnogo virazhennya u suspilstvi bez diskriminaciyi 6 Tolerantnist v biologiyi RedaguvatiTolerantnist ekologichna plastichnist Zdatnist organizmiv vitrimuvati vidhilennya chinnikiv seredovisha vid optimalnih dlya nih Tolerantnist v medicini RedaguvatiTolerantnist medicina v danomu vipadku ponyattya oznachaye stupin do yakoyi liki mozhna vvoditi abo spozhivati ne viklikayuchi shkidlivih pobichnih efektiv abo fiziologichna tolerantnist tolerantnist v toksikologiyi zmenshennya reakciyi na rechovinu vnaslidok poperednogo vplivu Koli pochatkova doza preparatu mensh efektivna i dlya dosyagnennya pervisnogo efektu potribna bilsha doza stijkist do podalshogo vikoristannya preparatu div Rozvitok tolerantnosti medicina Tolerantnist v imunologiyi tolerantnistyu ye vidsutnist imunnoyi vidpovidi na antigen Zastosuvannya terminu RedaguvatiTeper cej termin vikoristovuyetsya dlya poznachennya shirokogo kola terpimogo stavlennya do sposobu zhittya ta isnuvannya socialnih grup politichnih partij abo idej yaki bagato hto vvazhaye neprijnyatnimi Sered inshih najchastishe jdetsya pro religijnu nacionalnu rasovu politichnu tolerantnist tolerantnist do konkretnoyi stati cholovichoyi abo zhinochoyi do seksualnih menshin i t in Zazvichaj princip tolerantnosti ne viznayut religijni fundamentalisti rasisti seksualni shovinisti radikalni nacionalisti ksenofobi etnocentristi Totalitarni ta avtoritarni suspilstva takozh velikoyu miroyu netolerantni do tih chi inshih socialnih grup abo poglyadiv i dumok inshih lyudejPrikladi tolerantnosti batki miryatsya z pevnoyu povedinkoyu svoyih ditej lyudina terpit slabkosti inshoyi lyudini lyudina terpit tolerantnist monarh terpit inakomislennya religijna techiya terpimo stavitsya do gomoseksualiv derzhava viznaye religijni menshini suspilstvo terpimo stavitsya do pevnih form deviantnoyi povedinki 7 Konceptualne obgruntuvannya tolerantnosti RedaguvatiTolerantnist obgruntovuyetsya na pidstavi dosit riznih tochok zoru z yakih najbilshe poshireni taki Poziciya derzhavnogo paternalizmu Derzhava viznaye terpimist do religijnih ta in grup yaksho voni ne stavlyat pid sumniv vladu monarha ta jogo dinastiyi a takozh pevni osoblivosti derzhavnogo ladu napriklad panuyuchu religiyu na pidstavi chogo vlada dobrovilno terpit praktiku menshosti yaka u svoyu chergu ne maye perehoditi mezhi dopustimogo 8 Poziciya hristiyanskoyi terpimosti Vona gruntuyetsya na koncepciyi rivnosti usih lyudej u yihnih gidnosti ta svobodi yak stvorenih za obrazom i podoboyu Boga kozhen maye pravo na svoyu dumku tobto na neshozhist na inshih nihto krim Boga ne maye monopoliyi na istinu i pravo na osoblivu blizkist do neyi oskilki lyudina ushkodzhena pervorodnim grihom yak lyudski spilnoti tak i vlada ta derzhava takozh ne garantovani vid pomilok porushennya zagalnoobov yazkovih norm povedinki zafiksovanih u svitovih religiyah ne vbivaj ne kradi ne zashkod ta in ne pidlyagaye vklyuchennyu do sferi tolerantnosti 9 Poziciya viddilennya cerkvi vid derzhavi Derzhava vistupayuchi yak svitska nereligijna instanciya ne povinna porushuvati princip svobodi sovisti maye viyavlyati odnakove stavlennya do riznih viroviznavchih spilnot ateyistiv a takozh prihilnikiv riznih norm morali u comu vona keruyetsya neobhidnistyu zagalnogo blaga 10 Poziciya universalnosti prav lyudini konstitucijnoyi demokratiyi ta gromadyanskoyi rivnosti usih lyudej v yihnih svobodi ta gidnosti Vsi lyudi narodzhuyutsya vilnimi i rivnimi u svoyij gidnosti ta pravah Voni nadileni rozumom i sovistyu i povinni diyati u vidnoshenni odin do odnogo v dusi braterstva 11 Liberalne suspilstvo vidmovlyayetsya vid zasobiv politichnogo primusu keruyetsya principami demokratiyi ta dotrimannya prav lyudini svobodi asociacij ta viklyuchennya nasilstva nad sovistyu chleniv asociacij V osnovi takogo pidhodu egalitarno universalistskij kriterij gromadyanskoyi rivnosti yakij vimagaye yak rivnogo stavlennya tak i vzayemnogo viznannya vsih gromadyan yak rivnih i povnocinnih chleniv politichnoyi spilnoti Tilki za umovi povnogo i bezumovnogo vklyuchennya gromadyan u socium dosyagayetsya gromadyanska yednist Tolerantnist zalishaye nedotorkanimi vlastivi riznim religiyam politichnim partiyam ta inshim socialnim grupam pretenziyi na istinu i pravotu Prote voni ne povinni pretenduvati na moralnu abo vladnu monopoliyu i mayut obmezhiti yih praktichnu znachushist Perekonannya povinni buti praktichno znachushimi tilki u mezhah viznachenih normoyu povnogo i proporcijnogo vklyuchennya vsih gromadyan u socium Taka vimoga oznachaye poslidovnu realizaciyu mozhlivostej sliduvati tomu sposobu zhittya yakij nakazuye lyudini yiyi religiya abo etos Odnak vona povinna realizovuvati svij etos u mezhah norm gromadyanskogo rivnoprav ya i takozh zobov yazana povazhati u cih mezhah etos inshih 12 Problematichnist tolerantnosti RedaguvatiShodo ponyattya tolerantnosti i dosi tochatsya diskusiyi Poziciyi rozdilyayutsya na dvi protilezhni cej termin ye poperednim ta hoch i ye istorichno spravedlivim odnak maye buti utochnenij abo zaminenij na bilsh pozitivnij ta suprovodzhuvatis chitkoyu ocinkoyu plyuralizmu ta riznomanittya vin ye absolyutnim konceptom sho vazhlivij dlya isnuvannya suspilstva ta obmezhennya diskriminaciyi Takozh diskusiyi tochatsya z privodu miri tolerantnosti yakoyu miroyu i v yakih situaciyah tolerantnist maye buti prisutnya Problematichnoyu ye povna radikalna tolerantnist yaka vimagaye tolerantnosti navit do radikaliv sho potencijno stanovlyat zagrozu dlya dotrimannya prav chastini gromadyan abo stabilnosti socialnoyi sistemi Efektivna tolerantnist neminuche povinna buti absolyutnoyu i shob diyevo vikonuvati svoyi funkciyi buti primusom buti netolerantnoyu do netolerantnosti K Popper Karl Popper ce viznachiv yak paradoks terpimosti neobmezhena terpimist povinna privesti do neterpimosti U comu plani superechka stosuyetsya mezh terpimosti naskilki suspilstvo i jogo socialni instituti mayut vidnajti rozumni zasobi samozberezhennya sho pevnoyu miroyu pidminyuye princip toleratnosti 13 Amerikanskij doslidnik R Inglehart Ronald Inglehart bezposeredno pov yazuye tolerantnist iz rivnem materialnogo dobrobutu ekonomichnim progresom ta tipom kulturi Vona na jogo dumku zalezhit vid togo chi suspilstvo blizhche do tradicijnoyi chi do sekulyarno racionalnoyi kulturi Suspilstvam pershogo tipu kulturi vlastivi cinnosti vizhivannya nepovaga do etnichnogo rivnoprav ya rivnosti statej nizkij riven mizhosobistisnoyi doviri neterpimist do inakomislyachih dlya spilnot z kulturoyu drugogo tipu harakterni cinnosti samovirazhennya 14 15 Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu TolerantnistTerpimist religijna Pacifizm Mizhnarodnij den tolerantnostiPrimitki Redaguvati Homyakov M B Tolerantnost paradoksalnaya cennost M B Homyakov Zhurnal sociologii i socialnoj antropologii 2003 4 T VI 4 S 98 112 stor 16 Beh I D Pochuttya cinnosti inshoyi lyudini yak moralnij prioritet osobistosti I D Beh Pochatkova shkola 2001 12 S 32 35 Filosofskij enciklopedichnij slovnik golova redkol V I Shinkaruk K Abris 2002 S 642 V Lisovij Tolerantnist Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk golova redkolegiyi ta in L V Ozadovska N P Polishuk naukovi redaktori I O Pokarzhevska hudozhnye oformlennya Kiyiv Abris 2002 S 642 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X stor 642 Deklaraciya principiv tolerantnosti YuNESKO Deklaraciya Mizhnarodnij dokument vid 16 11 1995 Arhivovano 2018 07 15 u Wayback Machine zakon2 rada gov ua divis nazvu ukrayinskoyu movoyu vgori nad rosijskomovnim tekstom Deklaraciya principov tolerantnosti Vek tolerantnosti nauchno publicisticheskij vestnik M Izd vo MGU 2001 452 s stor 87 Rezolyuciya 36 55 Generalnoyi Asambleyi OON Deklaraciya pro likvidaciyu vsih form neterpimosti ta i diskriminaciyi na osnovi religiyi abo perekonan Rezolyuciya Mizhnarodnij dokument vid 25 11 1981 Arhivovano 2018 07 15 u Wayback Machine zakon2 rada gov ua Toleration Habermas Yu Raskolotyj Zapad Per s nem O I Velichko i E L Petrenko M 2008 S 9 29 Novik V Duhovnyj smysl tolerantnosti Tolerantnost sila ili slabost Loginov A V Glava 5 Tolerantnost v gosudarstvenno konfessionalnyh otnosheniyah Zarubezhnyj opyt Tolerantnost M 2004 Zagalna deklaraciya prav lyudini Habermas Yu Kogda my dolzhny byt tolerantnymi O konkurencii videnij mira cennostej i teorij Sociologicheskie issledovaniya 2006 1 S 45 53 Popper K Vidkrite suspilstvo ta jogo vorogi K 1994 Inglhart R Kultura i demokratiya Kultura imeet znachenie Kakim obrazom cennosti sposobstvuyut obshestvennomu progressu Pod red L Harrisona i S Hantingtona M 2002 S 106 128 Inglehart R Inglehart Welzel Cultural Map of the World Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 22 listopada 2010 Dzherela RedaguvatiTolerantnist Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2Literatura RedaguvatiV Lisovij Tolerantnist Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 642 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X V Yavir Tolerantnist politichna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 715 ISBN 978 966 611 818 2 Tolerantnist yak socialno kulturnij fenomen svitoglyadno metodologichnij aspekt kol monogr F S Bacevich S L Grabovska O V Darmoriz ta in za red d ra filos nauk prof V P Melnika Lviv LNU imeni IvanaFranka 2012 330 s Bistrickij Ye 1997 Konflikt kultur i filosofiya tolerantnosti Demoni miru ta bogi vijni Socialni konflikti postkomunistichnoyi dobi Kiyiv Politichna dumka S 147 168 Abashnik V O Tolerantnist filosofsko pravovi aspekti Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Naukovij zbirnik Harkiv HEPU 2019 1 22 traven S 106 114 Posilannya RedaguvatiTolerantnist religijna Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Tolerantnist Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Deklaraciya pro likvidaciyu vsih form neterpimosti i diskriminaciyi na osnovi religiyi abo perekonan 1981 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tolerantnist amp oldid 38483038