www.wikidata.uk-ua.nina.az

Товстянка звичайна Товстя нка звича йна Pinguicula vulgaris 1 багаторічна рослина родини пухирникових один з небагатьох

Товстянка звичайна

Товстя́нка звича́йна (Pinguicula vulgaris) — багаторічна рослина родини пухирникових, один з небагатьох комахоїдних представників флори України. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий». Лікарська та декоративна рослина.

Опис Редагувати

Трав'яниста рослина заввишки 5-25 см, гемікриптофіт. Кореневище вкорочене, корінці численні, білі, тонкі, завдовжки лише 1-3 см. Листки розташовані у прикореневій розетці завширшки до 16 см. Вони майже сидячі, відносно товсті, довгасто-еліптичні, блідо-зелені або зеленкувато-жовті, цілокраї, завдовжки 2-5 см, завширшки 0,6-2 см. Поверхня листків вкрита залозками, що виділяють клейку речовину, їх кількість може сягати 40 000.

Квітконос безлистий, коротко запушений, несе поодиноку, пониклу зигоморфну квітку. Чашечка вкрита рідкими дрібними, залозистими волосками, її частки видовжено-еліптичні. Віночок завдовжки 10-20 мм, синювато-фіолетовий з білими волосками у центрі. Шпорка шилоподібна, біла, удвічі коротша за пелюстки. Тичинок 2. Пилкові зерна 5-7-борозно-орові, майже кулясті або злегка сплющені, із сітчастою текстурою. Плід — еліптично-куляста коробочка. Насіння дуже дрібне, чорне або коричневе, з сітчастою поверхнею.

Число хромосом 2n = 64.

Екологія Редагувати

Рослина світлолюбна, морозостійка, доволі вологолюбна. Зростає у відкритих ценозах: на луках, вологих схилах, низинних (переважно осоковогіпнових) болотах. Віддає перевагу ділянкам з кислим середовищем, товстим шаром торфу, що сформувався на карбонатній основі. Типовими співмешканцями товстянки звичайної є сфагнові мохи, молінія та росички.

Оскільки ґрунти, на яких зростає цей вид, бідні на поживні речовини, їх нестачу товстянка звичайна надолужує полюванням на комах. Клейкий секрет на поверхні листків містить цукор та ферменти. Цукор приваблює потенційних жертв, причому дрібніші з них (наприклад, мурахи і грибні комарі) прилипають до поверхні листків і перетравлюються за допомогою ферментів. Дещо більші комахи можуть звільнитися, тому рослина «утримує» їх, загинаючи до середини краї листка, втім, повністю, як у росичок, він скластися не може. Додатковим джерелом живлення слугує пилок інших рослин, який також прилипає до поверхні листків і перетравлюється.

Квітне у травні-серпні. Запилюється переважно за допомогою бджіл. Плодоносить у червні-вересні. Розмножується насінням, яке висипається з коробочок, що розгойдуються вітром, і надалі поширюється за його ж допомогою (анемохорія). Крім того, можливе вегетативне поновлення, яке відбувається двома способами: за допомогою зимуючих бруньок, які можуть розноситись тваринами, або за допомогою крихітних цибулинок (завширшки усього лише 3 мм), які утворюються у пазухах листків під час цвітіння чи після його завершення.

Поширення Редагувати

Як свідчить назва цієї рослини, вона досить широко розповсюджена. В Європі її ареал охоплює практично увесь субконтинент, за виключенням крайнього півдня. Також цей вид поширений у деяких регіонах Азії, зокрема його можна зустріти на Кавказі, у Туреччині, Сибіру, на Далекому Сході, Японських островах. Крім того, товстянка звичайна зростає у Канаді, на півночі США, на острові Ґренландія.

В Україні ця рослина трапляється переважно у Карпатах, на Поділлі, заході Полісся. Усі популяції нечисельні та невеликі за площею, переважна їх більшість складається з 10-15 особин, деякі осередки на Волинській височині вважаються втраченими.

Значення і статус виду Редагувати

Поштова марка Фарерських островів із зображенням товстянки звичайної

Загальний стан виду вважається задовільним, оскільки він поширений на дуже великій території. Втім в деяких країнах Європи, як от в Німеччині, Швейцарії, товстянка звичайна визнана рідкісною, а в Польщі вона занесена до Червоної книги і знаходиться під суворою охороною. В Україні як червонокнижний вид охороняється в Шацькому і Карпатському національних природних парках, заповіднику «Розточчя», Бущанському заказнику і заказнику «Любче».

В минулі сторіччя в Європі товстянку звичайну використовували для лікування потрісканої шкіри, туберкульозу, кашлюку, переломів кісток, як знеболювальний і послаблювальний засіб. Карл Лінней у своїй книзі «Flora Lapponica», повідомляє, що цією рослиною в Швеції при виготовленні сиру натирали глеки для молока, щоб воно швидше скисало.

Товстянка звичайна під час цвітіння виглядає привабливо і може застосовуватися як декоративна рослина. Для її вирощування придатні ємності невеликого об'єму, причому рослини не менше 5 годин на добу мають бути добре освітлені. Ґрунт має складатися з рівних частин торфу і піску, необхідне добре зволоження. За поганих умов рослини утворюють слабкі цибулинки, які швидко загнивають.

Систематика Редагувати

Підвиди Редагувати

Квітка товстянки звичайної двоколірної
  • Pinguicula vulgaris subsp. vulgaris — номінативний підвид товстянка звичайна звичайна.
  • Pinguicula vulgaris subsp. bicolor Á. Löve & D. Löve — товстянка звичайна двоколірна. Від номінативного підвиду відрізняється інвертованим забарвленням віночка: фіолетовим з білими лопатями й фіолетовою шпоркою. Типовим місцезростанням вважаються Юрські гори на кордоні Франції зі Швейцарією, де цей підвид може траплятися як домішка до номінативного або створювати чисті зарості.
  • Pinguicula vulgaris subsp. nevadensis H.Lindb. — товстянка звичайна невадська.

Синоніми Редагувати

  • Pinguicula norica Beck
  • Pinguicula vulgaris var. vulgaris

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Флора СССР. В 30 т. / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Ред. тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958. — Т. XXIII. — С. 121—122. — 776 с.(рос.)
  • Siegfried Jost Casper: Monographie der Gattung Pinguicula. Bibliotheca Botanica, Heft 127/128, Schweizerbart, Stuttgart 1966.(нім.)

Джерела Редагувати

  1. ↑ The Plant List.(англ.)
  2. Порівняльно-морфологічна характеристика пилкових зерен видів Pinguicula L. та Utricularia L. флори України / З. М. Цимбалюк, С. Л. Мосякін, Л. Г. Безусько // Укр. ботан. журн. — 2008. — Т. 65, № 4. — С. 520—534.
  3. Bodziarczyk J., Gazda A. Tłustosz pospolity dwubarwny. s. 330—332. W: Czerwona Księga Karpat Polskich, Kraków 2008.(пол.)
  4. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tovstya nka zvicha jna Pinguicula vulgaris 1 bagatorichna roslina rodini puhirnikovih odin z nebagatoh komahoyidnih predstavnikiv flori Ukrayini Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Vrazlivij Likarska ta dekorativna roslina Tovstyanka zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Puhirnikovi Lentibulariaceae Rid Tovstyanka Pinguicula Vid Tovstyanka zvichajna P vulgaris Binomialna nazvaPinguicula vulgarisL 1753 Zmist 1 Opis 2 Ekologiya 3 Poshirennya 4 Znachennya i status vidu 5 Sistematika 5 1 Pidvidi 5 2 Sinonimi 6 Div takozh 7 Literatura 8 Dzherela 9 PosilannyaOpis RedaguvatiTrav yanista roslina zavvishki 5 25 sm gemikriptofit Korenevishe vkorochene korinci chislenni bili tonki zavdovzhki lishe 1 3 sm Listki roztashovani u prikorenevij rozetci zavshirshki do 16 sm Voni majzhe sidyachi vidnosno tovsti dovgasto eliptichni blido zeleni abo zelenkuvato zhovti cilokrayi zavdovzhki 2 5 sm zavshirshki 0 6 2 sm Poverhnya listkiv vkrita zalozkami sho vidilyayut klejku rechovinu yih kilkist mozhe syagati 40 000 Kvitkonos bezlistij korotko zapushenij nese poodinoku poniklu zigomorfnu kvitku Chashechka vkrita ridkimi dribnimi zalozistimi voloskami yiyi chastki vidovzheno eliptichni Vinochok zavdovzhki 10 20 mm sinyuvato fioletovij z bilimi voloskami u centri Shporka shilopodibna bila udvichi korotsha za pelyustki Tichinok 2 Pilkovi zerna 5 7 borozno orovi majzhe kulyasti abo zlegka splyusheni iz sitchastoyu teksturoyu 2 Plid eliptichno kulyasta korobochka Nasinnya duzhe dribne chorne abo korichneve z sitchastoyu poverhneyu Chislo hromosom 2n 64 3 nbsp Listkovi rozetki nbsp Viglyad kvitki zboku nbsp Viglyad kvitki speredu nbsp PlodiEkologiya RedaguvatiRoslina svitlolyubna morozostijka dovoli vologolyubna Zrostaye u vidkritih cenozah na lukah vologih shilah nizinnih perevazhno osokovogipnovih bolotah Viddaye perevagu dilyankam z kislim seredovishem tovstim sharom torfu sho sformuvavsya na karbonatnij osnovi Tipovimi spivmeshkancyami tovstyanki zvichajnoyi ye sfagnovi mohi moliniya ta rosichki Oskilki grunti na yakih zrostaye cej vid bidni na pozhivni rechovini yih nestachu tovstyanka zvichajna nadoluzhuye polyuvannyam na komah Klejkij sekret na poverhni listkiv mistit cukor ta fermenti Cukor privablyuye potencijnih zhertv prichomu dribnishi z nih napriklad murahi i gribni komari prilipayut do poverhni listkiv i peretravlyuyutsya za dopomogoyu fermentiv Desho bilshi komahi mozhut zvilnitisya tomu roslina utrimuye yih zaginayuchi do seredini krayi listka vtim povnistyu yak u rosichok vin sklastisya ne mozhe Dodatkovim dzherelom zhivlennya sluguye pilok inshih roslin yakij takozh prilipaye do poverhni listkiv i peretravlyuyetsya Kvitne u travni serpni Zapilyuyetsya perevazhno za dopomogoyu bdzhil Plodonosit u chervni veresni Rozmnozhuyetsya nasinnyam yake visipayetsya z korobochok sho rozgojduyutsya vitrom i nadali poshiryuyetsya za jogo zh dopomogoyu anemohoriya Krim togo mozhlive vegetativne ponovlennya yake vidbuvayetsya dvoma sposobami za dopomogoyu zimuyuchih brunok yaki mozhut roznositis tvarinami abo za dopomogoyu krihitnih cibulinok zavshirshki usogo lishe 3 mm yaki utvoryuyutsya u pazuhah listkiv pid chas cvitinnya chi pislya jogo zavershennya Poshirennya RedaguvatiYak svidchit nazva ciyeyi roslini vona dosit shiroko rozpovsyudzhena V Yevropi yiyi areal ohoplyuye praktichno uves subkontinent za viklyuchennyam krajnogo pivdnya Takozh cej vid poshirenij u deyakih regionah Aziyi zokrema jogo mozhna zustriti na Kavkazi u Turechchini Sibiru na Dalekomu Shodi Yaponskih ostrovah Krim togo tovstyanka zvichajna zrostaye u Kanadi na pivnochi SShA na ostrovi Grenlandiya V Ukrayini cya roslina traplyayetsya perevazhno u Karpatah na Podilli zahodi Polissya Usi populyaciyi nechiselni ta neveliki za plosheyu perevazhna yih bilshist skladayetsya z 10 15 osobin deyaki oseredki na Volinskij visochini vvazhayutsya vtrachenimi Znachennya i status vidu Redaguvati nbsp Poshtova marka Farerskih ostroviv iz zobrazhennyam tovstyanki zvichajnoyiZagalnij stan vidu vvazhayetsya zadovilnim oskilki vin poshirenij na duzhe velikij teritoriyi Vtim v deyakih krayinah Yevropi yak ot v Nimechchini Shvejcariyi tovstyanka zvichajna viznana ridkisnoyu a v Polshi vona zanesena do Chervonoyi knigi i znahoditsya pid suvoroyu ohoronoyu 4 V Ukrayini yak chervonoknizhnij vid ohoronyayetsya v Shackomu i Karpatskomu nacionalnih prirodnih parkah zapovidniku Roztochchya Bushanskomu zakazniku i zakazniku Lyubche V minuli storichchya v Yevropi tovstyanku zvichajnu vikoristovuvali dlya likuvannya potriskanoyi shkiri tuberkulozu kashlyuku perelomiv kistok yak znebolyuvalnij i poslablyuvalnij zasib Karl Linnej u svoyij knizi Flora Lapponica povidomlyaye sho ciyeyu roslinoyu v Shveciyi pri vigotovlenni siru natirali gleki dlya moloka shob vono shvidshe skisalo Tovstyanka zvichajna pid chas cvitinnya viglyadaye privablivo i mozhe zastosovuvatisya yak dekorativna roslina Dlya yiyi viroshuvannya pridatni yemnosti nevelikogo ob yemu prichomu roslini ne menshe 5 godin na dobu mayut buti dobre osvitleni Grunt maye skladatisya z rivnih chastin torfu i pisku neobhidne dobre zvolozhennya Za poganih umov roslini utvoryuyut slabki cibulinki yaki shvidko zagnivayut Sistematika RedaguvatiPidvidi Redaguvati nbsp Kvitka tovstyanki zvichajnoyi dvokolirnoyiPinguicula vulgaris subsp vulgaris nominativnij pidvid tovstyanka zvichajna zvichajna Pinguicula vulgaris subsp bicolor A Love amp D Love tovstyanka zvichajna dvokolirna Vid nominativnogo pidvidu vidriznyayetsya invertovanim zabarvlennyam vinochka fioletovim z bilimi lopatyami j fioletovoyu shporkoyu Tipovim miscezrostannyam vvazhayutsya Yurski gori na kordoni Franciyi zi Shvejcariyeyu de cej pidvid mozhe traplyatisya yak domishka do nominativnogo abo stvoryuvati chisti zarosti Pinguicula vulgaris subsp nevadensis H Lindb tovstyanka zvichajna nevadska Sinonimi Redaguvati Pinguicula norica Beck Pinguicula vulgaris var vulgaris 1 Div takozh RedaguvatiSpisok vidiv rodu tovstyankaLiteratura RedaguvatiFlora SSSR V 30 t Nachato pri rukovodstve i pod glavnoj redakciej akad V L Komarova Red toma B K Shishkin M L Izd vo AN SSSR 1958 T XXIII S 121 122 776 s ros Siegfried Jost Casper Monographie der Gattung Pinguicula Bibliotheca Botanica Heft 127 128 Schweizerbart Stuttgart 1966 nim Dzherela Redaguvati a b The Plant List angl Porivnyalno morfologichna harakteristika pilkovih zeren vidiv Pinguicula L ta Utricularia L flori Ukrayini Z M Cimbalyuk S L Mosyakin L G Bezusko Ukr botan zhurn 2008 T 65 4 S 520 534 Bodziarczyk J Gazda A Tlustosz pospolity dwubarwny s 330 332 W Czerwona Ksiega Karpat Polskich Krakow 2008 pol Red list of plants and fungi in Poland Czerwona lista roslin i grzybow Polski Zbigniew Mirek Kazimierz Zarzycki Wladyslaw Wojewoda Zbigniew Szelag red Krakow Instytut Botaniki im W Szafera Polska Akademia Nauk 2006 pol Posilannya RedaguvatiTovstyanka zvichajna v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 12 travnya 2015 Tovstyanka zvichajna na sajti Plantarium ros Ladislav Hoskovec Pinguicula vulgaris L tucnice obecna tucnica obycajna Botany cz chesk angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tovstyanka zvichajna amp oldid 35823809