www.wikidata.uk-ua.nina.az

Товстянка Pinguicula рід комахоїдних трав янистих рослин родини пухирникових Lentibulariaceae Типовий вид звичайна Pingu

Товстянка

Товстянка (Pinguicula) — рід комахоїдних трав'янистих рослин родини пухирникових (Lentibulariaceae).

Товстянка
Типовий вид Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Пухирникові (Lentibulariaceae)
Рід: Товстянка (Pinguicula)
L., 1753
Види

Декілька десятків (див. Список видів роду Товстянка)

Ареал роду Товстянка
Вікісховище: Pinguicula

Історія ред.

Ілюстрація Pinguicula vulgaris у виданні Prof. Dr. Otto Wilhelm Thomé Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz 1885, Gera, Germany
Pinguicula alpina
Комахи на листі Pinguicula gigantea
Файл:504px-Pinguiculagrandiflora1web.jpg
Pinguicula grandiflora
Залозисті трихоми на листі Pinguicula esseriana
Квітка Pinguicula lutea
Квітка Pinguicula orchidioides
Листя Pinguicula longifolia
Pinguicula moranensis
Квітка гібридної форми товстянки

Перший опис Pinguicula було зроблено Конрадом Геснером (1555), який ввів назву майбутнього роду пізніше вивчалася Джоном Реєм(1660) і Карлом Ліннеєм (1737), описаний Ліннеєм (1753). Альфонс Декандоль (1844) представив першу класифікацію роду, який мав три секції, і збільшив числа видів до 32. Декандоль окреслив морфологічні ознаки Pinguicula, такі як розмір шпори, квіткову симетрію, розмір квіткової трубки, і колір пелюсток.

До кінця XX століття було описано декілька десятків видів — за різними джерелами прийнятими вважаються від 35 до 85 видів (див. Список видів роду Товстянка). Майже половина з них (40) мешкає в Мексиці.

Назва ред.

Наукова назва Pinguicula походить від грец. pinguis — жир через наявність на верхній стороні листя блискучих крапельок слизу. Товстянкою в деяких українських джерелах називають також інший рід рослин — Crassula L. (інша українська назва — товстолист) з родини Товстолистих.

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

Комахоїдна трав'яниста рослина з неправильною квіткою. Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, віночки двогубі, з шпорцем, фіолетові, блакитні, рожеві, рідко білі; тичинок 2; плід — коробочка. Листя в прикореневій розетці, здебільшого еліптичні. Ловчий апарат товстянки — лист. На верхній стороні листа знаходяться залозки на ніжках, що виділяють цукристий слиз для залучення комах, і сидячі залозки, що виробляють слиз з набором ферментів для перетравлення здобичі. Комаха, що сідає на лист, приклеюється до його поверхні, після чого відбувається повільне скручування листа і перетравлювання захопленої комахи. Через певний час листки розгортаються і знову готові до полювання на комах. Товстянка — єдиний представник родини, що зберегли при переході до комахоїдних справжні корені.

Поширення і екологія ред.

Поширені в позатропічних областях Північної півкулі, а також в Південній Америці. Лише декілька видів зустрічаються у тропіках, високо в горах. Ростуть у воді або вологих місцях, по берегах струмків, на сфагнових болотах, деякі з них як епіфіти на мохах і деревах.

Поширення в Україні ред.

У флорі України є три види роду товстянка:

Всі три є дуже рідкісними видами флори України.

Охорона ред.

До Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи входить п'ять видів:

До Червоної книги України входять 3 види роду Товстянка:

Використання і вирощування ред.

В культурі товстянки з'явилися в кінці XIX століття, але мають досить незначне поширення.

Як декоративні рослини вирощуються близько 20 видів, насамперед, мексиканські види товстянок — Pinguicula caudata та Pinguicula gypsicola, які є рослинами помірного клімату.

Вимогливі до вологості. Надають перевагу сонячному або напівтінистому місцю розташування з піщаним ґрунтом багатим вапном. Розмножуються насінням і живцями. Насіння дрібне, зі слабко розвиненим ендоспермом, світлочутливе. Проростають на світлі повільно при 15 — 22 °C протягом 6 місяців. У культурі уживається погано. Живці укорінюють в торфі.

Ця рослина діє на тварин як проносне, тому вони не поїдають її. Лапландці проціджують через листя товстянки звичайної парне молоко, від чого воно гусне, отримує деякий приємний смак і не згортається. Це густе молоко лапландці називають Tate або taet miolk.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Жирянка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  2. Steiger J. F. 1998. Pinguicula (Lentibulariaceae): the cool climate species of the northern hemisphere. Morphology, biology, cultivation, 2nd International Conference of the International Carnivorous Plant Society, Bonn, Germany 1-16. ICPS, Fullerton, California, USA.
  3. Flora del Bajio y de regiones adyacentes // Fascículo 136, noviembre de 2005 (ісп.)

Джерела ред.

Література ред.

  • Jobson, R. W. et al. 2003. Molecular phylogenetics of Lentibulariaceae inferred from plastid rps16 intron and trnL-F DNA sequences: implications for character evolution and biogeography. Syst. Bot. 28:157-171.
  • Legendre, L. 2000. The genus Pinguicula L. (Lentibulariaceae): an overview. Acta Bot. Gallica 147:77-95.
  • Muller, K. et al. 2004. Evolution of carnivory in Lentibulariaceae and the Lamiales. Pl. Biol. 6:477-490.
  • Casper, S. J. 1966. Monographie der Gattung Pinguicula L. Bibliotheca Botanica 127/128: 1-209.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tovstyanka Pinguicula rid komahoyidnih trav yanistih roslin rodini puhirnikovih Lentibulariaceae TovstyankaTipovij vid Tovstyanka zvichajna Pinguicula vulgaris Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Puhirnikovi Lentibulariaceae Rid Tovstyanka Pinguicula L 1753VidiDekilka desyatkiv div Spisok vidiv rodu Tovstyanka Areal rodu TovstyankaVikishovishe Pinguicula Zmist 1 Istoriya 2 Nazva 3 Zagalna biomorfologichna harakteristika 4 Poshirennya i ekologiya 4 1 Poshirennya v Ukrayini 5 Ohorona 6 Vikoristannya i viroshuvannya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 Literatura 11 PosilannyaIstoriya red nbsp Ilyustraciya Pinguicula vulgaris u vidanni Prof Dr Otto Wilhelm Thome Flora von Deutschland Osterreich und der Schweiz 1885 Gera Germany nbsp Pinguicula alpina nbsp Komahi na listi Pinguicula giganteaFajl 504px Pinguiculagrandiflora1web jpgPinguicula grandiflora nbsp Zalozisti trihomi na listi Pinguicula esseriana nbsp Kvitka Pinguicula lutea nbsp Kvitka Pinguicula orchidioides nbsp Listya Pinguicula longifolia nbsp Pinguicula moranensis nbsp Kvitka gibridnoyi formi tovstyankiPershij opis Pinguicula bulo zrobleno Konradom Gesnerom 1555 yakij vviv nazvu majbutnogo rodu piznishe vivchalasya Dzhonom Reyem 1660 i Karlom Linneyem 1737 opisanij Linneyem 1753 Alfons Dekandol 1844 predstaviv pershu klasifikaciyu rodu yakij mav tri sekciyi i zbilshiv chisla vidiv do 32 Dekandol okresliv morfologichni oznaki Pinguicula taki yak rozmir shpori kvitkovu simetriyu rozmir kvitkovoyi trubki i kolir pelyustok Do kincya XX stolittya bulo opisano dekilka desyatkiv vidiv za riznimi dzherelami prijnyatimi vvazhayutsya vid 35 1 do 85 vidiv 2 div Spisok vidiv rodu Tovstyanka Majzhe polovina z nih 40 meshkaye v Meksici 3 Nazva red Naukova nazva Pinguicula pohodit vid grec pinguis zhir cherez nayavnist na verhnij storoni listya bliskuchih krapelok slizu Tovstyankoyu v deyakih ukrayinskih dzherelah nazivayut takozh inshij rid roslin Crassula L insha ukrayinska nazva tovstolist z rodini Tovstolistih Zagalna biomorfologichna harakteristika red Komahoyidna trav yanista roslina z nepravilnoyu kvitkoyu Kvitki poodinoki na dovgih kvitkonizhkah vinochki dvogubi z shporcem fioletovi blakitni rozhevi ridko bili tichinok 2 plid korobochka Listya v prikorenevij rozetci zdebilshogo eliptichni Lovchij aparat tovstyanki list Na verhnij storoni lista znahodyatsya zalozki na nizhkah sho vidilyayut cukristij sliz dlya zaluchennya komah i sidyachi zalozki sho viroblyayut sliz z naborom fermentiv dlya peretravlennya zdobichi Komaha sho sidaye na list prikleyuyetsya do jogo poverhni pislya chogo vidbuvayetsya povilne skruchuvannya lista i peretravlyuvannya zahoplenoyi komahi Cherez pevnij chas listki rozgortayutsya i znovu gotovi do polyuvannya na komah Tovstyanka yedinij predstavnik rodini sho zberegli pri perehodi do komahoyidnih spravzhni koreni Poshirennya i ekologiya red Poshireni v pozatropichnih oblastyah Pivnichnoyi pivkuli a takozh v Pivdennij Americi Lishe dekilka vidiv zustrichayutsya u tropikah visoko v gorah Rostut u vodi abo vologih miscyah po beregah strumkiv na sfagnovih bolotah deyaki z nih yak epifiti na mohah i derevah Poshirennya v Ukrayini red U flori Ukrayini ye tri vidi rodu tovstyanka Tovstyanka alpijska Pinguicula alpina L Tovstyanka dvokolirna Pinguicula bicolor Wol Tovstyanka zvichajna Pinguicula vulgaris L Vsi tri ye duzhe ridkisnimi vidami flori Ukrayini Ohorona red Do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi vhodit p yat vidiv Pinguicula corsica status Najmenshij rizik Pinguicula fontiqueriana status Urazlivi vidi Pinguicula mundi status Urazlivi vidi Pinguicula nevadensis status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Pinguicula reichenbachiana status Najmenshij rizik Do Chervonoyi knigi Ukrayini vhodyat 3 vidi rodu Tovstyanka Tovstyanka alpijska Pinguicula alpina L status Ridkisnij Tovstyanka dvokolirna Pinguicula bicolor Wol status Znikayuchij Tovstyanka zvichajna Pinguicula vulgaris L status Vrazlivij Vikoristannya i viroshuvannya red V kulturi tovstyanki z yavilisya v kinci XIX stolittya ale mayut dosit neznachne poshirennya Yak dekorativni roslini viroshuyutsya blizko 20 vidiv nasampered meksikanski vidi tovstyanok Pinguicula caudata ta Pinguicula gypsicola yaki ye roslinami pomirnogo klimatu Vimoglivi do vologosti Nadayut perevagu sonyachnomu abo napivtinistomu miscyu roztashuvannya z pishanim gruntom bagatim vapnom Rozmnozhuyutsya nasinnyam i zhivcyami Nasinnya dribne zi slabko rozvinenim endospermom svitlochutlive Prorostayut na svitli povilno pri 15 22 C protyagom 6 misyaciv U kulturi uzhivayetsya pogano Zhivci ukorinyuyut v torfi Cya roslina diye na tvarin yak pronosne tomu voni ne poyidayut yiyi Laplandci procidzhuyut cherez listya tovstyanki zvichajnoyi parne moloko vid chogo vono gusne otrimuye deyakij priyemnij smak i ne zgortayetsya Ce guste moloko laplandci nazivayut Tate abo taet miolk Div takozh red Spisok vidiv rodu tovstyankaPrimitki red Zhiryanka Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Steiger J F 1998 Pinguicula Lentibulariaceae the cool climate species of the northern hemisphere Morphology biology cultivation 2nd International Conference of the International Carnivorous Plant Society Bonn Germany 1 16 ICPS Fullerton California USA Flora del Bajio y de regiones adyacentes Fasciculo 136 noviembre de 2005 isp Dzherela red Andriyenko T L Komahoyidni roslini Ukrayini Pid red V V Protopopovoyi K Alterpres 2010 80 s il 16 kol il ISBN 978 966 542 419 2 Zhiryanka Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Thomas Cieslak Jai Santosh Polepalli Adam White Kai Muller Thomas Borsch Wilhelm Barthlott Juerg Steiger Adam Marchant and Laurent Legendre Phylogenetic analysis of Pinguicula Lentibulariaceae chloroplast DNA sequences and morphology support several geographically distinct radiations American Journal of Botany angl Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij ros Zhiryanka Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona ros Rod zhiryanka Pinguicula L Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya ros Literatura red Jobson R W et al 2003 Molecular phylogenetics of Lentibulariaceae inferred from plastid rps16 intron and trnL F DNA sequences implications for character evolution and biogeography Syst Bot 28 157 171 Legendre L 2000 The genus Pinguicula L Lentibulariaceae an overview Acta Bot Gallica 147 77 95 Muller K et al 2004 Evolution of carnivory in Lentibulariaceae and the Lamiales Pl Biol 6 477 490 Casper S J 1966 Monographie der Gattung Pinguicula L Bibliotheca Botanica 127 128 1 209 Posilannya red Tovstyanka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Pinguicula na sajtiThe Plant List angl Pinguicula v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Pinguicula na sajti Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl The Genus Pinguicula International Carnivorous Plant Society ukr Mizhnarodne tovaristvo lyubiteliv m yasoyidnih roslin angl Carnivorous Plant Database ukr Baza danih m yasoyidnih roslin angl A world of Pinguicula ukr Svit tovstyanok fr angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tovstyanka amp oldid 40197850