www.wikidata.uk-ua.nina.az

Товстолист 1 товстянка 2 або красула Crassula L рід трав янистих сукулентів з родини товстолистих який має майже космопо

Товстолист

Товстолист, товстянка або красула (Crassula L.)  — рід трав'янистих сукулентів з родини товстолистих, який має майже космополітичне поширення й містить понад 200 видів.

Товстолист
Crassula perfoliata — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Підродина: Crassuloideae
Рід: Товстолист (Crassula)
L., 1753
Види

≈ 200 (див. Список видів роду Crassula)

Вікісховище: Crassula
Не плутати з Товстянка.

Етимологія ред.

Типовий вид — Crassula perfoliata
Crassula columnaris
Crassula ovata (грошове дерево) на території аеропорту Пуерто-дель-Росаріо, Фуертевентура, Канарські острови
Жива стінка із сукулентів. Складена, в першу чергу із молодил з ечеверіями і красулами
Культивар товстолиста 'Pink-Pagoda' (укр. 'Рожева пагода')
Crassula deceptor в Національному парку Ріхтерсвельд, Північна Капська провінція, ПАР

Назва роду красула (товстолист) походить від лат. crassis — товстий.

Історія ред.

Перші два зображення рослин, які через 45 років будуть названі Crassula, з'явилися в садівничих довідниках Європи у 1687 році. У 1753 році, коли Карл Лінней почав складати свою бінарну систему найменувань, він описав 21 вид з цього роду. Справжній бум в «окультуренні» товстянок відбувся на початку XIX сторіччя, коли величезна кількість незнайомих рослин, у тому числі і красул, завозилася в Європу з Південної Африки.

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

Багаторічні, рідше дво- або однорічні сукулентні рослини. Стебла прямостоячі або стеляться. Іноді деревоподібні чагарники, що сягають до 3 м заввишки. Листя товстянок — округлі, м'ясисті, сидячі, різноманітні за формою. Край листової пластини — суцільний або зубчастий. Листорозміщення — чергове або супротивне, іноді листки зібрані в щільні розетки. При інтенсивному освітленні дуже часто листя багатьох товстянок можуть забарвлюватися в гаму від червонуватих до темно-вишневих тонів, а їхня поверхня — покриватися ворсинками різної щільності або опуклими дрібними сосочками. Квітки — дрібні, 5-членні, зібрані в напівзонтик або щільне головчасте суцвіття. Квітки деяких видів дуже запашні, забарвлені в білий, рожевий, червоний кольори.

Поширення ред.

Рід налічує близько 200 видів (див. Список видів роду Crassula), що поширені у Південній і Південно-Західній Африці, на острові Мадагаскар, деякі види зустрічаються у вологих місцях Південної та Західної Австралії, на острові Тасманія. Центром найнасиченішої частини ареалу товстянок є Капська провінція, де виростає три чверті відомих видів.

Вирощування в культурі ред.

Товстянки дуже різноманітні за габітусом. Багато видів цих рослин вирощують в домашній культурі. Серед них лідером за популярністю є Crassula ovata або «грошове дерево». Селекціонери вивели багато культурних форм і сортів, в тому числі і гібридних, що свідчить про популярність цих рослин у квітникарів. Вирощують поодиноко, або створюючи мікроландшафтні композиції.

Розмножують насінням, стебловими живцями, або вегетативно окремими листками. Живцювання найкраще проводити навесні, у березні-квітні, живці швидко вкорінюються у вологому піску.

Пересаджують рослину навесні, використовуючи землесуміш, що складається з рівних частин листового і дернового ґрунту, торфу та великозернистого піску, або субстрат для кактусів. Для товстолиста важливо забезпечити хороший дренаж, вирощувати можна у невисокій широкій посудині. Влітку рослину поливають залежно від пересихання ґрунту, взимку полив обмежують, при можливості утримуючи за температури 10 — 12 °C. Товстянки легше переносять посуху, аніж надмірне зволоження, яке може призвести до загнивання коріння і загибелі рослини.

Використання ред.

У народній медицині окремі види товстянок використовують як в'яжучий засіб, з них готують протизапальні настоянки для гортані і краплі для очей, а також застосовують як болевгамовуючий заспокійливий засіб при епілепсії і навіть раці.

Охоронні заходи ред.

15 видів роду Товстянка входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Crassula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  3. Crassula. Catalogue of Life. Процитовано 08.11.2021. 
  4. Crassula. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 08.11.2021. 
  5. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (англ.)

Джерела ред.

  • Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  • Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208 с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 Стор. 160–163 (рос.)
  • А. А. Буренков. Несколько страниц из жизни крассул. (рос.)

Посилання ред.

Література ред.

  • Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Товстянка, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 81 (рос.)
  • Freire Fierro, A. 2004. 73. Crassulaceae. 73: 5-16. In G. W. Harling & L. Andersson (eds.) Fl. Ecuador. University of Göteborg, Göteborg. (англ.)
  • Morales Quirós, J. F. 2010. Crassulaceae. En: Manual de Plantas de Costa Rica. Vol. V. B.E. Hammel, M.H. Grayum, C. Herrera & N. Zamora (eds.). Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 119: 132–136. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tovstolist 1 tovstyanka 2 abo krasula Crassula L rid trav yanistih sukulentiv z rodini tovstolistih yakij maye majzhe kosmopolitichne poshirennya j mistit ponad 200 vidiv 3 4 TovstolistCrassula perfoliata tipovij vidBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Lomikamenecviti Saxifragales Rodina Tovstolistovi Crassulaceae Pidrodina CrassuloideaeRid Tovstolist Crassula L 1753Vidi 200 div Spisok vidiv rodu Crassula Vikishovishe CrassulaNe plutati z Tovstyanka Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Zagalna biomorfologichna harakteristika 4 Poshirennya 5 Viroshuvannya v kulturi 6 Vikoristannya 7 Ohoronni zahodi 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 Posilannya 12 LiteraturaEtimologiya red nbsp Tipovij vid Crassula perfoliata nbsp Crassula columnaris nbsp Crassula ovata groshove derevo na teritoriyi aeroportu Puerto del Rosario Fuerteventura Kanarski ostrovi nbsp Zhiva stinka iz sukulentiv Skladena v pershu chergu iz molodil z echeveriyami i krasulami nbsp Kultivar tovstolista Pink Pagoda ukr Rozheva pagoda nbsp Crassula deceptor v Nacionalnomu parku Rihtersveld Pivnichna Kapska provinciya PARNazva rodu krasula tovstolist pohodit vid lat crassis tovstij Istoriya red Pershi dva zobrazhennya roslin yaki cherez 45 rokiv budut nazvani Crassula z yavilisya v sadivnichih dovidnikah Yevropi u 1687 roci U 1753 roci koli Karl Linnej pochav skladati svoyu binarnu sistemu najmenuvan vin opisav 21 vid z cogo rodu Spravzhnij bum v okulturenni tovstyanok vidbuvsya na pochatku XIX storichchya koli velichezna kilkist neznajomih roslin u tomu chisli i krasul zavozilasya v Yevropu z Pivdennoyi Afriki Zagalna biomorfologichna harakteristika red Bagatorichni ridshe dvo abo odnorichni sukulentni roslini Stebla pryamostoyachi abo stelyatsya Inodi derevopodibni chagarniki sho syagayut do 3 m zavvishki Listya tovstyanok okrugli m yasisti sidyachi riznomanitni za formoyu Kraj listovoyi plastini sucilnij abo zubchastij Listorozmishennya chergove abo suprotivne inodi listki zibrani v shilni rozetki Pri intensivnomu osvitlenni duzhe chasto listya bagatoh tovstyanok mozhut zabarvlyuvatisya v gamu vid chervonuvatih do temno vishnevih toniv a yihnya poverhnya pokrivatisya vorsinkami riznoyi shilnosti abo opuklimi dribnimi sosochkami Kvitki dribni 5 chlenni zibrani v napivzontik abo shilne golovchaste sucvittya Kvitki deyakih vidiv duzhe zapashni zabarvleni v bilij rozhevij chervonij kolori Poshirennya red Rid nalichuye blizko 200 vidiv div Spisok vidiv rodu Crassula sho poshireni u Pivdennij i Pivdenno Zahidnij Africi na ostrovi Madagaskar deyaki vidi zustrichayutsya u vologih miscyah Pivdennoyi ta Zahidnoyi Avstraliyi na ostrovi Tasmaniya Centrom najnasichenishoyi chastini arealu tovstyanok ye Kapska provinciya de virostaye tri chverti vidomih vidiv Viroshuvannya v kulturi red Tovstyanki duzhe riznomanitni za gabitusom Bagato vidiv cih roslin viroshuyut v domashnij kulturi Sered nih liderom za populyarnistyu ye Crassula ovata abo groshove derevo Selekcioneri viveli bagato kulturnih form i sortiv v tomu chisli i gibridnih sho svidchit pro populyarnist cih roslin u kvitnikariv Viroshuyut poodinoko abo stvoryuyuchi mikrolandshaftni kompoziciyi Rozmnozhuyut nasinnyam steblovimi zhivcyami abo vegetativno okremimi listkami Zhivcyuvannya najkrashe provoditi navesni u berezni kvitni zhivci shvidko vkorinyuyutsya u vologomu pisku Peresadzhuyut roslinu navesni vikoristovuyuchi zemlesumish sho skladayetsya z rivnih chastin listovogo i dernovogo gruntu torfu ta velikozernistogo pisku abo substrat dlya kaktusiv Dlya tovstolista vazhlivo zabezpechiti horoshij drenazh viroshuvati mozhna u nevisokij shirokij posudini Vlitku roslinu polivayut zalezhno vid peresihannya gruntu vzimku poliv obmezhuyut pri mozhlivosti utrimuyuchi za temperaturi 10 12 C Tovstyanki legshe perenosyat posuhu anizh nadmirne zvolozhennya yake mozhe prizvesti do zagnivannya korinnya i zagibeli roslini Vikoristannya red U narodnij medicini okremi vidi tovstyanok vikoristovuyut yak v yazhuchij zasib z nih gotuyut protizapalni nastoyanki dlya gortani i krapli dlya ochej a takozh zastosovuyut yak bolevgamovuyuchij zaspokijlivij zasib pri epilepsiyi i navit raci Ohoronni zahodi red 15 vidiv rodu Tovstyanka vhodyat do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 5 Crassula alticola status Najmenshij rizik Crassula aphylla status Najmenshij rizik Crassula aurusbergensis status Najmenshij rizik Crassula campestris status Najmenshij rizik Crassula elatinoides status Danih nedostatno Crassula gemmifera status Najmenshij rizik Crassula hedbergii status Najmenshij rizik Crassula inanis status Najmenshij rizik Crassula leachii status Danih nedostatno Crassula luederitzii status Najmenshij rizik Crassula maputensis status Najmenshij rizik Crassula numaisensis status Najmenshij rizik Crassula tillaea status Najmenshij rizik Crassula tuberella status Najmenshij rizik Crassula zombensis status Najmenshij rizik Div takozh red Spisok vidiv rodu TovstolistPrimitki red Crassula Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Shirobokova D N Nikitina V V Gajdarzhi M M Baglaj K M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K Ukrayinski propileyi 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Crassula Catalogue of Life Procitovano 08 11 2021 Crassula Plants of the World Online Kew Science Procitovano 08 11 2021 Chervonij Spisok Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi angl Dzherela red Shirobokova D N Nikitina V V Gajdarzhi M M Baglaj K M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K Ukrayinski propileyi 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Roj Makkalister Vse o sukkulentah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2007 208 s il ISBN 978 5 9603 0061 2 Stor 160 163 ros A A Burenkov Neskolko stranic iz zhizni krassul ros Posilannya red Krasula tovstyanka Enciklopediya roslin sadovih ta kimnatnih dovidkove vidannya uklad S V Anufriyeva Doneck Gloriya Trejd 2013 S 93 224 s Tovstyanka Nova enciklopediya kimnatnih roslin M Cvyetkova Harkiv VD ShKOLA 2013 S 172 ISBN 978 966 429 165 8 Crassula na sajti International Crassulaceae Network angl Crassula Ukrayinskij sajt pro kaktusi ta kaktusistiv ros Crassula na sajti The Plant List angl Crassula v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Crassula na sajti Desert Tropicals angl Crassula na sajtiGermplasm Resources Information Network GRIN angl Crassula na sajti Au Cactus Francophone Tout l univers des plantes grasses et succulentes fr Crassula na sajti prisvyachenomu sukulentnim roslinamLiteratura red Byalt V V Gapon V N Vasileva I M Borodnik Tovstyanka molodilo i drugie tolstyankovye M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST OOO Tranzitkniga 2004 S 64 67 270 2 s Cvetochnyj kalejdoskop 7000 ekz ISBN 5 17 020601 1 ISBN 5 271 09112 0 ISBN 5 9578 0368 5 UDK 635 9 ros Andreeva N G Sukkulenty i ih sekrety spravochnaya literatura Kiev Sofiya A 2007 96 s ISBN 978 966 8684 35 7 stor 81 ros Freire Fierro A 2004 73 Crassulaceae 73 5 16 In G W Harling amp L Andersson eds Fl Ecuador University of Goteborg Goteborg angl Morales Quiros J F 2010 Crassulaceae En Manual de Plantas de Costa Rica Vol V B E Hammel M H Grayum C Herrera amp N Zamora eds Monogr Syst Bot Missouri Bot Gard 119 132 136 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tovstolist amp oldid 40470196