www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тернівка Миколаїв У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Тернівка Тернівка історична місцевість міст

Тернівка (Миколаїв)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Тернівка.

Тернівка — історична місцевість міста Миколаїв, є складовою частиною його Центрального району. Знаходиться на півночі міста поряд з мікрорайоном Північний

Тернівка на задньому плані праворуч

Історія Редагувати

27 квітня 1792 року Катерина II своїм указом дозволила поселитися «особливою слободою» османам, які потрапили в полон під час російсько-турецької війни (1787—1792) і які забажали залишитися в Російській імперії, з відведенням для цих цілей землі «в передмісті Миколаєва». Також вона дозволила відправляти вільне богослужіння, у зв'язку з чим зобов'язала відповідні структури представити план і кошторис будівництва мечеті. Наділення османів правами — «нарівні з природними росіянами» — гарантувалося з принесенням ними присяги «на вірність підданства» Російській імперії. Губернатору Катеринославської губернії спільно з Михайлом Фалєєвим і «бригадиром Саліх-агою» (головкомандувач османських військ у Валахії, що під час російсько турецької війни 1787—1792 років разом зі своїм корпусом перейшов на сторону Російської імперії) було наказано передбачити 10-річні пільги для османів, що поселяються в Миколаєві, з наданням їм необхідної допомоги матеріалами і майстрами для побудові будинків. Перша назва поселення — Турецька Тернівка, походить від назви річки Тернівка, що тече в однойменній балці. Казенним коштом було побудовано 60 будинків. В 1795—1796 роках зведена мечеть. Вона була побудована під керівництвом військового інженера Івана Князєва, при контролі ходу будівництва з боку його співробітника — архітектора Федора Вунша.

У 1799 році імператор Павло I дозволив їм переселитися за бажанням ближче до одновірців у місто Карасубазар, що в Криму. 1802 року турки покинули село. Того ж, 1802 року в Тернівку прибули болгарські переселенці — 186 сімей з Адріанопольського вілаєту, які отримали 9917 десятин землі. Мечеть була перероблена в православну церкву.

Пізніше Тернівка стає центром Тернівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.

Станом на 1859 рік налічувалося 211 подвір'їв, 1733 мешканці (865 чоловіків, 868 жінок), одна православна церква.

Станом на 1886 у колонії болгар, центрі Тернівської волості 6-го стану Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 2524 особи, налічувалось 351 дворове господарство, православна церква, школа та 3 лавки.

У 1896 році 461 подвір'я, 3082 мешканців (1580 чоловіків, 1502 жінок), православна церква, 2 однокласні школи Міністерства народної освіти[ru], в яких вчилися 132 учні (95 хлопчиків і 37 дівчат); церковно-приходська дівоча школа (30 учениць), фельдшер, 3 рибних заводи, 6 лавок, пивна лавка, корчма.

Радянська влада була встановлена в селі в січні 1918 року.

У лютому 1921 року в селі з числа мешканців створюється сільскогосподарча комуна «Червона Зірка». Протягом наступних 6 років в Терновці утворюються 22 товариства спільної обробки землі.

У 1930 році утворюються колгоспи «імені В. Коларова», «Новий шлях», «Промінь Леніна», а в 1931 — «імені Калініна», «імені Володарського», «імені Свердлова», «імені Урицького», «Зоря-9», «Іскра».

У Другій Світовій війні взяли участь 221 мешканець Тернівки, з яких 85 загинули, 128 отримали нагороди.

Звільнена від німецької окупації 27 березня 1944 року. В бою за визволення Тернівки загинули 158 радянських солдатів. В 1966 році в Терновці був встановлений пам'ятник радянським воїнам.

З 1949 року — селище міського типу. Населення — 8645 осіб. За часів СРСР — центр радгоспа імені В. Коларова, за яким закріплено 8497 га землі.

Болгари Тернівки Редагувати

Населення Тернівки становить приблизно 10 тис. осіб, серед них етнічні болгари налічують не менш ніж третину. Етнічні болгари Тернівки розмовляють македонським діалектом болгарської мови.

З 1959 року в Тернівці відкрито Музей болгарської культури.

В Тернівці діє Товариство болгарської культури ім. Христо Ботєва (засновано 1980 р.). 1991 року відкрито читальню, в якій майже 2000 книг болгарською мовою.

Уродженці Тернівки Редагувати

Соціальна сфера: медицина і освіта Редагувати

У Тернівці є власна школа (№ 16), шкільна і селищна бібліотеки, лікарня на 110 місць, палац культури на 250 місць.

Вулиці Редагувати

Тернівка налічує 67 вулиць. Головною вулицею є вулиця Софіївська. Найстаріша вулиця Маяковського, раніше навіть так і називалася: «Перша». Основні вулиці:

До 2016 року в Тернівці одна з вулиць носила ім'я Георгія Димитрова — діяча болгарського та міжнародного комуністичного руху. 26 лютого 2016 року міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич у зв'язку із законом про декомунізацію в Україні підписав розпорядження про перейменування вулиці Димитрова на вулицю Еміла Димитрова — на честь болгарського естрадного співака та композитора Еміла Димитрова (1940—2005). Його пісня «Моя країна, моя Болгарія» стала піснею ХХ сторіччя та своєрідним гімном, який об'єднує болгар всього світу.

Згадки у мистецтві Редагувати

  • Герой фільму «Трактористи» (1939 рік) Клим Ярко йде з бригади у Тернівку, заселену болгарами.

Примітки Редагувати

  1. «ТУРЕЦКАЯ КОЛОНИЯ» В НИКОЛАЕВЕ В КОНЦЕ XVIII ВЕКА. ЧТО? ОТКУДА? ПОЧЕМУ?. Ислам в Украине. Процитовано 30.09.2021.  (рос.)
  2. Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с.
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ министерства внутреннихъ дѣлъ. Выпуск XLVII. Херсонская губернія. Обработанъ редакторомъ Л.Майковымъ. СанктПетербургъ. 1868.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Миколаївський міський голова. Розпорядження від 19 лютого 2016 № 28р «Про перейменування об'єктів топоніміки»
  6. Трактористы / Tractor Drivers, The (1939) // YouTube 41:00

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Ternivka Ternivka istorichna miscevist mista Mikolayiv ye skladovoyu chastinoyu jogo Centralnogo rajonu Znahoditsya na pivnochi mista poryad z mikrorajonom PivnichnijTernivka na zadnomu plani pravoruch Zmist 1 Istoriya 1 1 Bolgari Ternivki 1 2 Urodzhenci Ternivki 2 Socialna sfera medicina i osvita 3 Vulici 4 Zgadki u mistectvi 5 Primitki 6 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp 27 kvitnya 1792 roku Katerina II svoyim ukazom dozvolila poselitisya osoblivoyu slobodoyu osmanam yaki potrapili v polon pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 i yaki zabazhali zalishitisya v Rosijskij imperiyi z vidvedennyam dlya cih cilej zemli v peredmisti Mikolayeva Takozh vona dozvolila vidpravlyati vilne bogosluzhinnya u zv yazku z chim zobov yazala vidpovidni strukturi predstaviti plan i koshtoris budivnictva mecheti Nadilennya osmaniv pravami narivni z prirodnimi rosiyanami garantuvalosya z prinesennyam nimi prisyagi na virnist piddanstva Rosijskij imperiyi Gubernatoru Katerinoslavskoyi guberniyi spilno z Mihajlom Falyeyevim i brigadirom Salih agoyu golovkomanduvach osmanskih vijsk u Valahiyi sho pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv razom zi svoyim korpusom perejshov na storonu Rosijskoyi imperiyi bulo nakazano peredbachiti 10 richni pilgi dlya osmaniv sho poselyayutsya v Mikolayevi z nadannyam yim neobhidnoyi dopomogi materialami i majstrami dlya pobudovi budinkiv 1 Persha nazva poselennya Turecka Ternivka pohodit vid nazvi richki Ternivka sho teche v odnojmennij balci Kazennim koshtom bulo pobudovano 60 budinkiv V 1795 1796 rokah zvedena mechet 2 Vona bula pobudovana pid kerivnictvom vijskovogo inzhenera Ivana Knyazyeva pri kontroli hodu budivnictva z boku jogo spivrobitnika arhitektora Fedora Vunsha U 1799 roci imperator Pavlo I dozvoliv yim pereselitisya za bazhannyam blizhche do odnovirciv u misto Karasubazar sho v Krimu 1802 roku turki pokinuli selo Togo zh 1802 roku v Ternivku pribuli bolgarski pereselenci 186 simej z Adrianopolskogo vilayetu yaki otrimali 9917 desyatin zemli Mechet bula pereroblena v pravoslavnu cerkvu Piznishe Ternivka staye centrom Ternivskoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Stanom na 1859 rik nalichuvalosya 211 podvir yiv 1733 meshkanci 865 cholovikiv 868 zhinok odna pravoslavna cerkva 3 Stanom na 1886 u koloniyi bolgar centri Ternivskoyi volosti 6 go stanu Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 2524 osobi nalichuvalos 351 dvorove gospodarstvo pravoslavna cerkva shkola ta 3 lavki 4 U 1896 roci 461 podvir ya 3082 meshkanciv 1580 cholovikiv 1502 zhinok pravoslavna cerkva 2 odnoklasni shkoli Ministerstva narodnoyi osviti ru v yakih vchilisya 132 uchni 95 hlopchikiv i 37 divchat cerkovno prihodska divocha shkola 30 uchenic feldsher 3 ribnih zavodi 6 lavok pivna lavka korchma Radyanska vlada bula vstanovlena v seli v sichni 1918 roku U lyutomu 1921 roku v seli z chisla meshkanciv stvoryuyetsya silskogospodarcha komuna Chervona Zirka Protyagom nastupnih 6 rokiv v Ternovci utvoryuyutsya 22 tovaristva spilnoyi obrobki zemli U 1930 roci utvoryuyutsya kolgospi imeni V Kolarova Novij shlyah Promin Lenina a v 1931 imeni Kalinina imeni Volodarskogo imeni Sverdlova imeni Urickogo Zorya 9 Iskra U Drugij Svitovij vijni vzyali uchast 221 meshkanec Ternivki z yakih 85 zaginuli 128 otrimali nagorodi Zvilnena vid nimeckoyi okupaciyi 27 bereznya 1944 roku V boyu za vizvolennya Ternivki zaginuli 158 radyanskih soldativ V 1966 roci v Ternovci buv vstanovlenij pam yatnik radyanskim voyinam Z 1949 roku selishe miskogo tipu Naselennya 8645 osib Za chasiv SRSR centr radgospa imeni V Kolarova za yakim zakripleno 8497 ga zemli Bolgari Ternivki Redaguvati Naselennya Ternivki stanovit priblizno 10 tis osib sered nih etnichni bolgari nalichuyut ne mensh nizh tretinu Etnichni bolgari Ternivki rozmovlyayut makedonskim dialektom bolgarskoyi movi Z 1959 roku v Ternivci vidkrito Muzej bolgarskoyi kulturi V Ternivci diye Tovaristvo bolgarskoyi kulturi im Hristo Botyeva zasnovano 1980 r 1991 roku vidkrito chitalnyu v yakij majzhe 2000 knig bolgarskoyu movoyu Urodzhenci Ternivki Redaguvati Sergij Cvyetko 1884 1946 etnograf folklorist chlen korespondent Akademiyi nauk URSR doktor tehnichnih nauk profesor Viktor Buznik Volodimir Stanko 1937 2008 istorik arheolog Socialna sfera medicina i osvita RedaguvatiU Ternivci ye vlasna shkola 16 shkilna i selishna biblioteki likarnya na 110 misc palac kulturi na 250 misc Vulici RedaguvatiTernivka nalichuye 67 vulic Golovnoyu vuliceyu ye vulicya Sofiyivska Najstarisha vulicya Mayakovskogo ranishe navit tak i nazivalasya Persha Osnovni vulici Odeska Sofiyivska Gagarina Pishana Shidna Vtorata Mayakovskogo Starobolgarska Vulicya Bogdana HmelnickogoDo 2016 roku v Ternivci odna z vulic nosila im ya Georgiya Dimitrova diyacha bolgarskogo ta mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu 26 lyutogo 2016 roku miskij golova Mikolayeva Oleksandr Syenkevich u zv yazku iz zakonom pro dekomunizaciyu v Ukrayini pidpisav rozporyadzhennya pro perejmenuvannya vulici Dimitrova na vulicyu Emila Dimitrova na chest bolgarskogo estradnogo spivaka ta kompozitora Emila Dimitrova 1940 2005 Jogo pisnya Moya krayina moya Bolgariya stala pisneyu HH storichchya ta svoyeridnim gimnom yakij ob yednuye bolgar vsogo svitu 5 Zgadki u mistectvi RedaguvatiGeroj filmu Traktoristi 1939 rik Klim Yarko jde z brigadi u Ternivku zaselenu bolgarami 6 Primitki Redaguvati TURECKAYa KOLONIYa V NIKOLAEVE V KONCE XVIII VEKA ChTO OTKUDA POChEMU Islam v Ukraine Procitovano 30 09 2021 ros Kryuchkov Yu S Istoriya ulic Nikolaeva toponimicheskij putevoditel po gorodu i okrestnostyam Nikolaev Vozmozhnosti Kimmerii 1997 160 s ros doref Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom ministerstva vnutrennih dѣl Vypusk XLVII Hersonskaya guberniya Obrabotan redaktorom L Majkovym SanktPeterburg 1868 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Mikolayivskij miskij golova Rozporyadzhennya vid 19 lyutogo 2016 28r Pro perejmenuvannya ob yektiv toponimiki Traktoristy Tractor Drivers The 1939 YouTube 41 00Dzherela Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ternivka Mikolayiv amp oldid 34118882