www.wikidata.uk-ua.nina.az

Георгій Димитров болг Гео рги Димитро в Миха йлов 18 червня 1882 с Ковачевці нині Перницька область Болгарія 2 липня 194

Георгій Димитров

Георгій Димитров (болг. Гео́рги Димитро́в Миха́йлов; 18 червня 1882, с. Ковачевці, нині Перницька область, Болгарія — 2 липня 1949, Барвиха під Москвою) — діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху.

Георгій Димитров
болг. Гео́рги Димитро́в Миха́йлов
Георгій Димитров
Прапор
 1-й Генеральний секретар ЦК БКП, Генеральний секретар ВККІ
11 серпня 1948 — 2 липня 1949 року
Попередник: посада заснована
Наступник: Вилко Червенков
23 листопада 1946 — 2 липня 1949 року
Наступник: Васил Коларов
23 листопада 1946 — 2 липня 1949 року
 
Народження: 18 червня 1882(1882-06-18)
Ковачевці (нині Перницька область, Болгарія)
Смерть: 2 липня 1949(1949-07-02) (67 років)
Барвиха, Московська область, РРФСР, СРСР
Причина смерті: хвороба печінкиd
Поховання: Центральний цвинтар Софіїd
Національність: болгарський єврей
Країна:  Болгарія
Партія: БКП, ВКП(б)
Шлюб: Люба Івошевич (1882—1933)
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Дімітров (значення).

Його називали «болгарським Леніним», після смерті в добу соціалізму в Болгарії йому було зведено мавзолей у Софії на кшталт ленінського. Димитрова іменували «вождем» болгарського народу.

Життєпис Редагувати

Син ремісника. З 1894 року працював складальником.

З 1901 року — секретар профспілки друкарів (Софія).

Болгарський революціонер, парламентар і бунтівник Редагувати

1902 року вступив до лав Болгарської робітничої соціал-демократичної партії (БРСДП), а 1903 року увійшов до її більшовицької частини — «тісних соціалістів».

З 1909 року — член ЦК БРСДП (тісних соціалістів), яка 1919 року була перетворена на Болгарську комуністичну партію (БКП).

У 1909–1923 роках — секретар Загальних зборів робітничої профспілки, організатор страйків.

У 1913—1923 роках — депутат болгарського парламенту.

1921 року брав участь у роботі III конгресу Комінтерну й того ж року був обраний членом Центральної ради Профінтерну.

У вересні 1923 року — один з керівників збройного повстання проти уряду Александра Цанкова в Болгарії. Після провалу спроби захоплення влади втік разом із Василом Коларовим та іншими агентами Комінтерну до Югославії, потім проживав у СРСР. За участь у збройному заколоті був заочно засуджений до смертної кари.

Агент Комінтерну в Німеччині Редагувати

Див. також: Підпал Рейхстагу

Восени 1929 року переїхав до Німеччини. Проживав у Берліні інкогніто. Активно брав участь у діяльності Комінтерну, вів комуністичну пропаганду.

Був заарештований нацистами за звинуваченням у причетності до підпалу Рейхстагу 27 лютого 1933 року, проте на Лейпцизькому процесі (вересень-грудень 1933) був виправданий, оскільки мав алібі. Димитров добре володів німецькою мовою і його виступи на процесі широко застосовувались в антифашистській пропаганді, а самому Димитрову було надано радянське громадянство, й СРСР зажадав його видачі.

Лідер Комінтерну Редагувати

Георгій Димитров та Йосип Сталін у Москві

27 лютого 1934 року Димитров прибув до СРСР. За рік його було обрано генеральним секретарем Виконкому Комінтерну.

Після VII конгресу Комінтерн проголосив курс на широку антифашистську коаліцію. Однак у зв'язку з репресіями 1937–1938 років вплив Комінтерну помітно знизився. Димитров не був репресований, на відміну від більшості керівників компартій Східної Європи.

У 1937-1945 роках — депутат Верховної Ради СРСР. 22 червня 1941 очолив «керівну трійку» ВККІ та очолив всю його поточну діяльність. 1942 року очолив створений під контролем Москви Вітчизняний фронт Болгарії. 15 травня 1943 року Комінтерн був розпущений, і Димитров у червні 1943 року був призначений завідувачем відділом міжнародної (зовнішньої) політики ЦК ВКП (б), який завдяки Димитрову став фактичним спадкоємцем Виконкому Комінтерну.

Лідер Болгарії Редагувати

Після того як у Болгарії було встановлено радянський режим, Димитров у листопаді 1945 прибув на батьківщину. З 6 листопада 1946 року — голова Ради міністрів. З грудня 1947 й до смерті — генеральний секретар ЦК БКП.

У добу Димитрова Болгарія почала сильно залежати від СРСР і навіть називалась іноді «Сімнадцятою республікою Радянського Союзу» (з 1940 до 1956 року в складі СРСР було 16 республік, включаючи Карело-Фінську, перетворену в АРСР у складі РРФСР 1956 року).

1948 року разом із Василом Коларовим був підписантом договору про дружбу та співробітництво з Угорською Народною Республікою.

План створення Болгарсько-Югославської федерації Редагувати

Димитров активно підтримував ідею створення болгарсько-югославської федерації, що після розриву Сталіна з Тіто викликала невдоволення радянського керівництва. Після засудження ЦК ВКП (б) позиції Тіто Димитров натомість виступив на підтримку югославського лідера.

Смерть Редагувати

Незадовго до своєї смерті, у квітні 1949 року, Димитров приїхав до Москви разом із Лаврентієм Берією за наполяганням останнього, який умовив болгарського вождя приїхати на лікування. У Димитрова був цироз печінки, цукровий діабет, хронічний простатит. Вже за два тижні після приїзду, стан здоров'я Димитрова різко погіршився. 2 липня 1949 Георгій Димитров помер у Барвисі під Москвою, де він проходив лікування чотири місяці. Радянські лікарі діагностували серцеву недостатність II ступеня.

Тіло Димитрова було доставлено до Софії вже забальзамованим. Болгарські лікарі не мали доступу до тіла понад п'ять років.

Петер Гілібов, у якого зберігається мозок Димитрова, був співробітником болгарської мавзолейної групи з 1949 до 1990 року й до моменту поховання Георгія Димитрова. Під час перепоховання Гілібову вдалося взяти зразки волосся Димитрова і разом зі своїми колегами провести експертизу решток. Експертиза показала, що болгарського вождя отруїли ртуттю. Проте, версія отруєння так і не стала офіційною.

Мавзолей Редагувати

Муміфіковане тіло Георгія Димитрова в саркофазі було поміщено до спеціально побудованого мавзолею. Після падіння комуністичного режиму в Болгарії 1990 року, партія БСП (колишня Болгарська комуністична партія) на прохання родичів (згідно з офіційною версією) прийняла рішення про перепоховання тіла. Тіло колишнього вождя винесли з мавзолею потай, пізньої ночі. 25 лютого 1992 року Громадська рада Софії ухвалила рішення про знесення мавзолею, як споруди, ідеологічно та архітектурно чужої для центру міста.

У серпні 1999 року будівлю підірвали з п'ятої спроби, уламки вивозилися машинами і розбиралися на сувеніри. Сьогодні про мавзолей в Софії ніщо не нагадує. Там, де він стояв — забетонований майданчик.

Цікаві факти Редагувати

У секретній радянській кореспонденції для Георгія Димитрова використовувалося кодове ім'я «Діамант».

Пам'ять Редагувати

  • На честь Георгія Димитрова названі три міста з однаковою назвою Димитровград: у Болгарії (новозбудоване місто), Сербії (колишній Царіброд) і Росії (колишній Мелекесс). Також ім'я Димитрова носило до 2016 року сучасне місто Мирноград (Донецька область, Україна). Всі три Димитровграда, як і раніше, носять ці назви.
  • У Миколаєві, в місцевості Тернівка, куди 1802 року переселились 186 болгарських сімей з Адріанопольського вілаєту, одна з вулиць була названа на честь Георгія Димитрова. 26 лютого 2016 року міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич у зв'язку із законом про декомунізацію в Україні підписав розпорядження про перейменування вулиці Димитрова на вулицю Еміла Димитрова — на честь болгарського естрадного співака та композитора Еміла Димитрова (1940—2005). Його пісня «Моя країна, моя Болгарія» стала піснею ХХ сторіччя та своєрідним гімном, який об'єднує болгар всього світу.

Праці й доповіді Георгія Димитрова Редагувати

  • Димитров Г. Перед фашистским судом. — М.: Партиздат, 1936. — 192 с.
  • Димитров Г. В борьбе за единый фронт против фашизма и войны: Статьи и речи. 1935—1939 гг. — М.: Партиздат, 1937. — 151 с. То же. — М.: Политгиз, 1939. — 239 с.: портр.
  • Димитров Г. Лейпцигский процесс. — М.: Госполитиздат, 1939. — 268 с.: ил.
  • Димитров Г. Избранные произведения: В 2-х т. Пер. с болгар. / Предисл. В. Червенкова.
    • Т. 1: (1910—1937 гг.). — М.: Госполитиздат, 1957. — 527 с.: портр.
    • Т. 2: (1941—1949 годы). — М.: Госполитиздат, 1957. — 695 с.
  • Димитров Г. Избранные произведения: в 2-х т. (1967—1968).
    • Т. 1: (1906—1937 гг.). — София: Изд-во лит. на иностр. яз., 1967. — 814 с.: портр.
    • Т. 2: (1939—1949 гг.). — София: Изд-во лит. на иностр. яз., 1968. — 873 с.: портр.
  • Димитров Георгий Михайлович. 1882—1949. — М.: Госполитиздат, 1949. — 96 с.: портр.
  • Димитров Г. М. Лейпцигский процесс: Речи, письма и документы / Под ред. и с предисл. Б. Н. Пономарева. — М.: Госполитиздат, 532 с. 1961

Література Редагувати

  • Кореньков А. Георгий Димитров / Кореньков А. — М.: Госполитиздат, 1962. — 93 с.
  • Курелла А. Димитров против Геринга: По материалам Г. Димитрова о Лейпцигском процессе 1933 г. / Пер. с нем. Г. Я. Рудого. — М.: Прогресс, 1966. — 325 с.
  • Болдырев С. Н. Трижды приговоренный…: Повесть о Георгии Димитрове. — М.: Политиздат, 1968. (Пламенные революционеры) — 414 с, ил.
  • Хаджиниколов В. Георгий Димитров и советская общественность. 1934—1945 / Сокр. пер. с болг. А. Н. Киршевской и А. М. Коренькова. Под ред. В. П. Груздевой. — М.: Прогресс, 1975. — 296 с.: Фотогр.
  • Воспоминания о Георгии Димитрове / Сост. В. Н. Гребенников. — М.: Политиздат, 1982. — 350 с.: ил.
  • Камен Калчев Димитров. Жизнь замечательных людей, Молодая гвардия, 1962 г.
  • Annoté par Gaël Moullec Dimitrov, Journal (1933—1949), 1505 p., 2005 ISBN 2-7011-3856-6 (фр.)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Жидівське дворянство в СССР // Львівські вісті. — 1943. — № 226 (3—4 жовтня). — С. 3.
  2. Енріке Лістер Болгарський Ленін [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.] ІАА Коминформ 19.06.2009
  3. . Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 9 листопада 2011. 
  4. . Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 9 листопада 2011. 
  5. Стефан Цанев Б'лгарскі хроніки — IV том, Видавець TRUD Publishers, стор 225—226.] ISBN 9545289449
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Georgi Dimitrov
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Georgij Dimitrov bolg Geo rgi Dimitro v Miha jlov 18 chervnya 1882 s Kovachevci nini Pernicka oblast Bolgariya 2 lipnya 1949 Barviha pid Moskvoyu diyach bolgarskogo ta mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu Georgij Dimitrov bolg Geo rgi Dimitro v Miha jlovGeorgij DimitrovPrapor 1 j Generalnij sekretar CK BKP Generalnij sekretar VKKI11 serpnya 1948 2 lipnya 1949 rokuPoperednik posada zasnovanaNastupnik Vilko ChervenkovPraporPrapor 1 j Golova Radi ministriv NRB23 listopada 1946 2 lipnya 1949 rokuNastupnik Vasil KolarovPrapor Kerivnik Mizhnarodnogo viddilu CK VKP b 23 listopada 1946 2 lipnya 1949 roku Narodzhennya 18 chervnya 1882 1882 06 18 Kovachevci nini Pernicka oblast Bolgariya Smert 2 lipnya 1949 1949 07 02 67 rokiv Barviha Moskovska oblast RRFSR SRSRPrichina smerti hvoroba pechinkidPohovannya Centralnij cvintar SofiyidNacionalnist bolgarskij yevrej 1 Krayina BolgariyaPartiya BKP VKP b Shlyub Lyuba Ivoshevich 1882 1933 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Dimitrov znachennya Jogo nazivali bolgarskim Leninim 2 pislya smerti v dobu socializmu v Bolgariyi jomu bulo zvedeno mavzolej u Sofiyi na kshtalt leninskogo Dimitrova imenuvali vozhdem bolgarskogo narodu Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Bolgarskij revolyucioner parlamentar i buntivnik 1 2 Agent Kominternu v Nimechchini 1 3 Lider Kominternu 1 4 Lider Bolgariyi 1 5 Plan stvorennya Bolgarsko Yugoslavskoyi federaciyi 1 6 Smert 2 Mavzolej 3 Cikavi fakti 4 Pam yat 5 Praci j dopovidi Georgiya Dimitrova 6 Literatura 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiSin remisnika Z 1894 roku pracyuvav skladalnikom Z 1901 roku sekretar profspilki drukariv Sofiya Bolgarskij revolyucioner parlamentar i buntivnik Redaguvati 1902 roku vstupiv do lav Bolgarskoyi robitnichoyi social demokratichnoyi partiyi BRSDP a 1903 roku uvijshov do yiyi bilshovickoyi chastini tisnih socialistiv Z 1909 roku chlen CK BRSDP tisnih socialistiv yaka 1919 roku bula peretvorena na Bolgarsku komunistichnu partiyu BKP U 1909 1923 rokah sekretar Zagalnih zboriv robitnichoyi profspilki organizator strajkiv U 1913 1923 rokah deputat bolgarskogo parlamentu 1921 roku brav uchast u roboti III kongresu Kominternu j togo zh roku buv obranij chlenom Centralnoyi radi Profinternu U veresni 1923 roku odin z kerivnikiv zbrojnogo povstannya proti uryadu Aleksandra Cankova v Bolgariyi Pislya provalu sprobi zahoplennya vladi vtik razom iz Vasilom Kolarovim ta inshimi agentami Kominternu do Yugoslaviyi potim prozhivav u SRSR Za uchast u zbrojnomu zakoloti buv zaochno zasudzhenij do smertnoyi kari 3 Agent Kominternu v Nimechchini Redaguvati Div takozh Pidpal Rejhstagu Voseni 1929 roku pereyihav do Nimechchini Prozhivav u Berlini inkognito Aktivno brav uchast u diyalnosti Kominternu viv komunistichnu propagandu Buv zaareshtovanij nacistami za zvinuvachennyam u prichetnosti do pidpalu Rejhstagu 27 lyutogo 1933 roku prote na Lejpcizkomu procesi veresen gruden 1933 buv vipravdanij oskilki mav alibi Dimitrov dobre volodiv nimeckoyu movoyu i jogo vistupi na procesi shiroko zastosovuvalis v antifashistskij propagandi a samomu Dimitrovu bulo nadano radyanske gromadyanstvo j SRSR zazhadav jogo vidachi Lider Kominternu Redaguvati nbsp Georgij Dimitrov ta Josip Stalin u Moskvi27 lyutogo 1934 roku Dimitrov pribuv do SRSR Za rik jogo bulo obrano generalnim sekretarem Vikonkomu Kominternu Pislya VII kongresu Komintern progolosiv kurs na shiroku antifashistsku koaliciyu Odnak u zv yazku z represiyami 1937 1938 rokiv vpliv Kominternu pomitno znizivsya Dimitrov ne buv represovanij na vidminu vid bilshosti kerivnikiv kompartij Shidnoyi Yevropi U 1937 1945 rokah deputat Verhovnoyi Radi SRSR 22 chervnya 1941 ocholiv kerivnu trijku VKKI ta ocholiv vsyu jogo potochnu diyalnist 1942 roku ocholiv stvorenij pid kontrolem Moskvi Vitchiznyanij front Bolgariyi 15 travnya 1943 roku Komintern buv rozpushenij i Dimitrov u chervni 1943 roku buv priznachenij zaviduvachem viddilom mizhnarodnoyi zovnishnoyi politiki CK VKP b 4 yakij zavdyaki Dimitrovu stav faktichnim spadkoyemcem Vikonkomu Kominternu Lider Bolgariyi Redaguvati Pislya togo yak u Bolgariyi bulo vstanovleno radyanskij rezhim Dimitrov u listopadi 1945 pribuv na batkivshinu Z 6 listopada 1946 roku golova Radi ministriv Z grudnya 1947 j do smerti generalnij sekretar CK BKP U dobu Dimitrova Bolgariya pochala silno zalezhati vid SRSR i navit nazivalas inodi Simnadcyatoyu respublikoyu Radyanskogo Soyuzu z 1940 do 1956 roku v skladi SRSR bulo 16 respublik vklyuchayuchi Karelo Finsku peretvorenu v ARSR u skladi RRFSR 1956 roku 1948 roku razom iz Vasilom Kolarovim buv pidpisantom dogovoru pro druzhbu ta spivrobitnictvo z Ugorskoyu Narodnoyu Respublikoyu Plan stvorennya Bolgarsko Yugoslavskoyi federaciyi Redaguvati Dokladnishe Balkanska federaciyaDimitrov aktivno pidtrimuvav ideyu stvorennya bolgarsko yugoslavskoyi federaciyi sho pislya rozrivu Stalina z Tito viklikala nevdovolennya radyanskogo kerivnictva Pislya zasudzhennya CK VKP b poziciyi Tito Dimitrov natomist vistupiv na pidtrimku yugoslavskogo lidera Smert Redaguvati Nezadovgo do svoyeyi smerti u kvitni 1949 roku Dimitrov priyihav do Moskvi razom iz Lavrentiyem Beriyeyu za napolyagannyam ostannogo yakij umoviv bolgarskogo vozhdya priyihati na likuvannya U Dimitrova buv ciroz pechinki cukrovij diabet hronichnij prostatit Vzhe za dva tizhni pislya priyizdu stan zdorov ya Dimitrova rizko pogirshivsya 2 lipnya 1949 Georgij Dimitrov pomer u Barvisi pid Moskvoyu de vin prohodiv likuvannya chotiri misyaci Radyanski likari diagnostuvali sercevu nedostatnist II stupenya Tilo Dimitrova bulo dostavleno do Sofiyi vzhe zabalzamovanim Bolgarski likari ne mali dostupu do tila ponad p yat rokiv Peter Gilibov u yakogo zberigayetsya mozok Dimitrova buv spivrobitnikom bolgarskoyi mavzolejnoyi grupi z 1949 do 1990 roku j do momentu pohovannya Georgiya Dimitrova Pid chas perepohovannya Gilibovu vdalosya vzyati zrazki volossya Dimitrova i razom zi svoyimi kolegami provesti ekspertizu reshtok Ekspertiza pokazala sho bolgarskogo vozhdya otruyili rtuttyu Prote versiya otruyennya tak i ne stala oficijnoyu 5 Mavzolej RedaguvatiMumifikovane tilo Georgiya Dimitrova v sarkofazi bulo pomisheno do specialno pobudovanogo mavzoleyu Pislya padinnya komunistichnogo rezhimu v Bolgariyi 1990 roku partiya BSP kolishnya Bolgarska komunistichna partiya na prohannya rodichiv zgidno z oficijnoyu versiyeyu prijnyala rishennya pro perepohovannya tila Tilo kolishnogo vozhdya vinesli z mavzoleyu potaj piznoyi nochi 25 lyutogo 1992 roku Gromadska rada Sofiyi uhvalila rishennya pro znesennya mavzoleyu yak sporudi ideologichno ta arhitekturno chuzhoyi dlya centru mista U serpni 1999 roku budivlyu pidirvali z p yatoyi sprobi ulamki vivozilisya mashinami i rozbiralisya na suveniri Sogodni pro mavzolej v Sofiyi nisho ne nagaduye Tam de vin stoyav zabetonovanij majdanchik Cikavi fakti RedaguvatiU sekretnij radyanskij korespondenciyi dlya Georgiya Dimitrova vikoristovuvalosya kodove im ya Diamant Pam yat RedaguvatiNa chest Georgiya Dimitrova nazvani tri mista z odnakovoyu nazvoyu Dimitrovgrad u Bolgariyi novozbudovane misto Serbiyi kolishnij Caribrod i Rosiyi kolishnij Melekess Takozh im ya Dimitrova nosilo do 2016 roku suchasne misto Mirnograd Donecka oblast Ukrayina Vsi tri Dimitrovgrada yak i ranishe nosyat ci nazvi U Mikolayevi v miscevosti Ternivka kudi 1802 roku pereselilis 186 bolgarskih simej z Adrianopolskogo vilayetu odna z vulic bula nazvana na chest Georgiya Dimitrova 26 lyutogo 2016 roku miskij golova Mikolayeva Oleksandr Syenkevich u zv yazku iz zakonom pro dekomunizaciyu v Ukrayini pidpisav rozporyadzhennya pro perejmenuvannya vulici Dimitrova na vulicyu Emila Dimitrova na chest bolgarskogo estradnogo spivaka ta kompozitora Emila Dimitrova 1940 2005 Jogo pisnya Moya krayina moya Bolgariya stala pisneyu HH storichchya ta svoyeridnim gimnom yakij ob yednuye bolgar vsogo svitu 6 Praci j dopovidi Georgiya Dimitrova RedaguvatiDimitrov G Pered fashistskim sudom M Partizdat 1936 192 s Dimitrov G V borbe za edinyj front protiv fashizma i vojny Stati i rechi 1935 1939 gg M Partizdat 1937 151 s To zhe M Politgiz 1939 239 s portr Dimitrov G Lejpcigskij process M Gospolitizdat 1939 268 s il Dimitrov G Izbrannye proizvedeniya V 2 h t Per s bolgar Predisl V Chervenkova T 1 1910 1937 gg M Gospolitizdat 1957 527 s portr T 2 1941 1949 gody M Gospolitizdat 1957 695 s Dimitrov G Izbrannye proizvedeniya v 2 h t 1967 1968 T 1 1906 1937 gg Sofiya Izd vo lit na inostr yaz 1967 814 s portr T 2 1939 1949 gg Sofiya Izd vo lit na inostr yaz 1968 873 s portr Dimitrov Georgij Mihajlovich 1882 1949 M Gospolitizdat 1949 96 s portr Dimitrov G M Lejpcigskij process Rechi pisma i dokumenty Pod red i s predisl B N Ponomareva M Gospolitizdat 532 s 1961Literatura RedaguvatiKorenkov A Georgij Dimitrov Korenkov A M Gospolitizdat 1962 93 s Kurella A Dimitrov protiv Geringa Po materialam G Dimitrova o Lejpcigskom processe 1933 g Per s nem G Ya Rudogo M Progress 1966 325 s Boldyrev S N Trizhdy prigovorennyj Povest o Georgii Dimitrove M Politizdat 1968 Plamennye revolyucionery 414 s il Hadzhinikolov V Georgij Dimitrov i sovetskaya obshestvennost 1934 1945 Sokr per s bolg A N Kirshevskoj i A M Korenkova Pod red V P Gruzdevoj M Progress 1975 296 s Fotogr Vospominaniya o Georgii Dimitrove Sost V N Grebennikov M Politizdat 1982 350 s il Kamen Kalchev Dimitrov Zhizn zamechatelnyh lyudej Molodaya gvardiya 1962 g Annote par Gael Moullec Dimitrov Journal 1933 1949 1505 p 2005 ISBN 2 7011 3856 6 fr Div takozh Redaguvati2371 Dimitrov asteroyid nazvanij na chest diyacha Vulicya DimitrovaPrimitki Redaguvati Zhidivske dvoryanstvo v SSSR Lvivski visti 1943 226 3 4 zhovtnya S 3 Enrike Lister Bolgarskij Lenin Arhivovano 31 sichnya 2011 u Wayback Machine IAA Kominform 19 06 2009 Georgi Dimitrov svetski agent Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 9 listopada 2011 Dovidnik z istoriyi KPRS Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 9 listopada 2011 Stefan Canev B lgarski hroniki IV tom Vidavec TRUD Publishers stor 225 226 ISBN 9545289449 Mikolayivskij miskij golova Rozporyadzhennya vid 19 lyutogo 2016 28r Pro perejmenuvannya ob yektiv toponimiki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2016 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Georgi DimitrovBiografiya na sajti Yandeks Slovari Biografiya Dimitrova Georgiya Mihajlovicha Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Georgij Dimitrov amp oldid 40076141