www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східний Хебей 1935 1937 Увага Не вказане значення continent 冀東防共自治政府 Східний Хебей Уряд автономного Східного ХабеюМаріон

Східний Хебей (1935—1937)

Увага: Не вказане значення "continent"

冀東防共自治政府
Східний Хебей
Уряд автономного Східного Хабею
Маріонеткова держава
Японської імперії
1935-1938

Прапор

East Hebei Government: історичні кордони на карті
Карта автономного уряду Східного Хебея
Столиця Тунчжоу
Мови мандаринська, японська
Форма правління Однопартійна республіка
Глава
 - 1935–1937 Инь Жуген
 - 1937–1938 Чі Зонгмо
Історичний період Друга японо-китайська війна
 - Перемир'я в Тангу 31 травня 1933
 - Угода Хе-Умезу 10 липня 1935
 - Угода Чін-Дойхара 27 липня 1935
 - Сформований 25 листопада 1935
 - Тунчжоуський заколот 29 липень 1937
 - ліквідований 1 лютого 1938
Валюта Випускалися юані, нарівні з Єною і Юань Манчжоу-Го
Сьогодні є частиною Китай
 ∟ Пекін
 ∟ Хабей
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Східний Хебей (1935—1937)

Автономний уряд Східного Хебею (Кит.: 冀東防共自治政府; пін.: Jìdōng Fánggòng Zìzhì Zhèngfǔ), також відомий як Автономний уряд Східного Цзи та Автономний антикомуністичний уряд Східного Хебея, був короткоіснуючим державним утворенням наприкінці 1930-х років у північному Китаї. Історики описують її як японську маріонеткову державу або буферну державу.

Історія ред.

Будівля автономного уряду Східного Хебея

Після створення Маньчжоу-Го та подальших військових дій японської імперської армії, які поставили північно-східний Китай на схід від Великої стіни під японський контроль, Японська імперія та Китайська Республіка підписали перемир'я Танґу, яке встановило демілітаризовану зону на південь від Великої стіни, що тягнеться від Тяньцзіня до Бейпіна (Пекіна). Відповідно до умов перемир'я та подальшої угоди Хе-Умедзу 1935 року ця демілітаризована зона також була очищена від політичного та військового впливу уряду Гоміньдану в Китаї.

15 листопада 1935 року місцевий китайський адміністратор 22 повітів провінції Хопей Інь Джу-кенг проголосив території, що перебувають під його контролем, автономними. Через десять днів, 25 листопада, він проголосив їх незалежними від Китайської республіки і зі столицею в Тунчжоу. Новий уряд негайно підписав економічні та військові договори з Японією. За підтримки японської армії корпус збереження миру в демілітаризованій зоні, який був створений під час перемир'ям у Тангу, був розформований і реорганізований в армію Східного Хобею. Японська мета полягала в тому, щоб створити буферну зону між Маньчжоу-Го та Китаєм, але прояпонський колабораціоністський режим розглядався китайським урядом як образа та порушення перемир'я Тангу.

Японська пропаганда, буферної зони в Східному Хебеї

Автономний уряд Східного Хебея отримав відповідь у формі політичного уряду Хебей-Чахара генерала Сон Чжеюаня, який підпорядковувався уряду Нанкіна, розпочав роботу 18 грудня 1935 року. У цьому районі залишилися Китайські солдати.

У липні 1936 року в районі Міюнь спалахнуло селянське повстання проти автономного уряду Східного Хебея. На чолі зі старим даоським священиком повстанці були організовані Товариством жовтого піску та зуміли перемогти підрозділ армії Східного Хобея, який був посланий для їх придушення. Після цього японська імператорська армія мобілізувалася для придушення повстання, розгромивши селянських повстанців до вересня. У боях було вбито або поранено близько 300 повстанців Жовтого піску.

Уряд Східного Хебею пережив повстання Тунчжоу наприкінці липня 1937 року, перш ніж увійти до складу колабораціоністського Тимчасового уряду Китаю в лютому 1938 року.

Див. також ред.

  • Корпус збереження миру в демілітаризованій зоні
  • Історія Пекіна

Примітки та література ред.

  1. Japanese (яп. 冀東防共自治政府 Kitō Bōkyō Jichi Seifu)
  2. Shizhang Hu (1 січня 1995). Stanley K. Hornbeck and the Open Door Policy, 1919-1937. Greenwood Publishing Group. с. 213–. ISBN 978-0-313-29394-8. 
  3. Michael A. Barnhart (14 лютого 2013). Japan Prepares for Total War: The Search for Economic Security, 1919–1941. Cornell University Press. с. 42–. ISBN 978-0-8014-6845-2. 
  4. Great Britain. Foreign Office (1984). Documents on British Foreign Policy, 1919-1939. H.M. Stationery Office. с. 16. ISBN 9780115915611. 
  5. Morning Tribune Staff, (1936).
  6. The China Monthly Review Staff, (1936).
  • Morning Tribune Staff (30 липня 1936). Yellow Sand Cult to be suppressed by Japanese. Morning Tribune 1 (154) (Peiping). с. 9. Процитовано 3 травня 2018. 
  • The China Monthly Review Staff (20 серпня 1936). "Yellow Sand" Society Suppressed by Japanese in Demilitarized Zone. The China Monthly Review 77 (Custom House, Shanghai). с. 473. 

Подальше читання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uvaga Ne vkazane znachennya continent 冀東防共自治政府 Shidnij Hebej Uryad avtonomnogo Shidnogo HabeyuMarionetkova derzhavaYaponskoyi imperiyi1935 1938PraporEast Hebei Government istorichni kordoni na kartiKarta avtonomnogo uryadu Shidnogo HebeyaStolicya TunchzhouMovi mandarinska yaponskaForma pravlinnya Odnopartijna respublikaGlava 1935 1937 In Zhugen 1937 1938 Chi ZongmoIstorichnij period Druga yapono kitajska vijna Peremir ya v Tangu 31 travnya 1933 Ugoda He Umezu 10 lipnya 1935 Ugoda Chin Dojhara 27 lipnya 1935 Sformovanij 25 listopada 1935 Tunchzhouskij zakolot 29 lipen 1937 likvidovanij 1 lyutogo 1938Valyuta Vipuskalisya yuani narivni z Yenoyu i Yuan Manchzhou GoSogodni ye chastinoyu Kitaj Pekin HabejVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Shidnij Hebej 1935 1937 Avtonomnij uryad Shidnogo Hebeyu Kit 冀東防共自治政府 pin Jidōng Fanggong Zizhi Zhengfǔ 1 takozh vidomij yak Avtonomnij uryad Shidnogo Czi ta Avtonomnij antikomunistichnij uryad Shidnogo Hebeya buv korotkoisnuyuchim derzhavnim utvorennyam naprikinci 1930 h rokiv u pivnichnomu Kitayi Istoriki opisuyut yiyi yak yaponsku marionetkovu derzhavu abo bufernu derzhavu Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Primitki ta literatura 4 Podalshe chitannyaIstoriya red nbsp Budivlya avtonomnogo uryadu Shidnogo HebeyaPislya stvorennya Manchzhou Go ta podalshih vijskovih dij yaponskoyi imperskoyi armiyi yaki postavili pivnichno shidnij Kitaj na shid vid Velikoyi stini pid yaponskij kontrol Yaponska imperiya ta Kitajska Respublika pidpisali peremir ya Tangu yake vstanovilo demilitarizovanu zonu na pivden vid Velikoyi stini sho tyagnetsya vid Tyanczinya do Bejpina Pekina Vidpovidno do umov peremir ya ta podalshoyi ugodi He Umedzu 1935 roku cya demilitarizovana zona takozh bula ochishena vid politichnogo ta vijskovogo vplivu uryadu Gomindanu v Kitayi 15 listopada 1935 roku miscevij kitajskij administrator 22 povitiv provinciyi Hopej In Dzhu keng progolosiv teritoriyi sho perebuvayut pid jogo kontrolem avtonomnimi Cherez desyat dniv 25 listopada vin progolosiv yih nezalezhnimi vid Kitajskoyi respubliki i zi stoliceyu v Tunchzhou Novij uryad negajno pidpisav ekonomichni ta vijskovi dogovori z Yaponiyeyu Za pidtrimki yaponskoyi armiyi korpus zberezhennya miru v demilitarizovanij zoni yakij buv stvorenij pid chas peremir yam u Tangu buv rozformovanij i reorganizovanij v armiyu Shidnogo Hobeyu Yaponska meta polyagala v tomu shob stvoriti bufernu zonu mizh Manchzhou Go ta Kitayem ale proyaponskij kolaboracionistskij rezhim rozglyadavsya kitajskim uryadom yak obraza ta porushennya peremir ya Tangu nbsp Yaponska propaganda bufernoyi zoni v Shidnomu HebeyiAvtonomnij uryad Shidnogo Hebeya otrimav vidpovid u formi politichnogo uryadu Hebej Chahara generala Son Chzheyuanya yakij pidporyadkovuvavsya uryadu Nankina rozpochav robotu 18 grudnya 1935 roku 2 3 U comu rajoni zalishilisya Kitajski soldati 4 U lipni 1936 roku v rajoni Miyun spalahnulo selyanske povstannya proti avtonomnogo uryadu Shidnogo Hebeya Na choli zi starim daoskim svyashenikom povstanci buli organizovani Tovaristvom zhovtogo pisku ta zumili peremogti pidrozdil armiyi Shidnogo Hobeya yakij buv poslanij dlya yih pridushennya 5 Pislya cogo yaponska imperatorska armiya mobilizuvalasya dlya pridushennya povstannya rozgromivshi selyanskih povstanciv do veresnya U boyah bulo vbito abo poraneno blizko 300 povstanciv Zhovtogo pisku 6 Uryad Shidnogo Hebeyu perezhiv povstannya Tunchzhou naprikinci lipnya 1937 roku persh nizh uvijti do skladu kolaboracionistskogo Timchasovogo uryadu Kitayu v lyutomu 1938 roku Div takozh red Korpus zberezhennya miru v demilitarizovanij zoni Istoriya PekinaPrimitki ta literatura red Japanese yap 冀東防共自治政府 Kitō Bōkyō Jichi Seifu Shizhang Hu 1 sichnya 1995 Stanley K Hornbeck and the Open Door Policy 1919 1937 Greenwood Publishing Group s 213 ISBN 978 0 313 29394 8 Michael A Barnhart 14 lyutogo 2013 Japan Prepares for Total War The Search for Economic Security 1919 1941 Cornell University Press s 42 ISBN 978 0 8014 6845 2 Great Britain Foreign Office 1984 Documents on British Foreign Policy 1919 1939 H M Stationery Office s 16 ISBN 9780115915611 Morning Tribune Staff 1936 The China Monthly Review Staff 1936 Morning Tribune Staff 30 lipnya 1936 Yellow Sand Cult to be suppressed by Japanese Morning Tribune 1 154 Peiping s 9 Procitovano 3 travnya 2018 The China Monthly Review Staff 20 serpnya 1936 Yellow Sand Society Suppressed by Japanese in Demilitarized Zone The China Monthly Review 77 Custom House Shanghai s 473 Podalshe chitannya red Kitaj dali Hopej chas 5 kvitnya 1937 roku Na prapori Hopeya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidnij Hebej 1935 1937 amp oldid 40589165