www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стуруа Роберт Робертович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стуруа Роберт Робертович Стуруа груз რობერტ რ

Стуруа Роберт Робертович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стуруа.

Роберт Робертович Стуруа (груз. რობერტ რობერტის ძე სტურუა; нар.. 31 липня 1938, Тбілісі, СРСР) — радянський, грузинський і російський театральний режисер, актор. Народний артист СРСР (1982). Лауреат Державної премії СРСР (1979) і Державної премії РФ (1999).

Стуруа Роберт Робертович
груз. რობერტ სტურუა
Ім'я при народженні груз. რობერტ სტურუა
Народився 31 липня 1938(1938-07-31) (85 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Грузія
Діяльність актор, театральний режисер, директор театру, кінорежисер, театральні професії, театральний діяч, театральна трупа
Alma mater Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
Вчителі Михайло Туманішвілі
Заклад Театр імені Ш. Руставелі, «Et Cetera»
Роки активності 1962 — тепер. час
Партія КПРС
Нагороди

Народний артист Грузинської РСР

Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСРd (1976)

Державна премія імені Шота Руставеліd (1981)

IMDb ID 0836453

Біографія Редагувати

Роберт Стуруа народився в сім'ї грузинського художника Роберта Івановича Стуруа.

З 1956 по 1961 рік навчався на режисерському факультеті Тбіліського театрального інституту.

З 1962 року — в Тбіліському театрі імені Шота Руставелі, учень Михайла Туманішвілі. Перший справжній успіх молодому режисерові принесла поставлена в 1965 році вистава «Сейлемський процес» за п'єсою Артура Міллера «Суворе випробування»[en].

З 1979 року — головний режисер Театру імені Шота Руставелі, з 1980 року — його художній керівник.

В цьому театрі, разом зі своїми постійними співавторами — художник Георгій Алексі-Месхішвілі і композитором Гією Канчелі, здійснив ряд видатних постановок, які отримали визнання далеко за межами Грузії, в їх числі «Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта і «Річард III» В. Шекспіра.

З кінця 1990-х років багато працював у Росії — ставив спектаклі в театрах «Сатирикон» та «Et Cetera».

Ставив також вистави в містах: Дюссельдорф (1977), Саарбрюкен (1978), Афіни (1986, 1989), Москва, Театр імені Вахтангова (1987), Буенос-Айрес (1988, 1999, 2005), Лондон (1990, 1992, 1995), Болонья (1990), Гельсінкі (1991, 1995), Стамбул (1994), Тель-Авів (1995), Софія (2001), Москва (2002, 2004), Київ (2003), Анкара (2004), Єрусалим (2007). Здійснив багато постановок п'єс В. Шекспіра, Софокла, Мольєра, А. Чехова, Б. Брехта, А. Островського, М. Шатрова.

Наказом міністра культури і захисту пам'ятників Грузії від 9 серпня 2011 року був звільнений з посади художнього керівника Театру імені Шота Руставелі з 15 серпня 2011 року; офіційна причина звільнення — його ксенофобські висловлювання. «Ми не будемо фінансувати ксенофобію», — заявив міністр культури Грузії Ніка Руруа. На своєму творчому вечорі режисер допустив ряд різких висловлювань на адресу Михайла Саакашвілі і заявив, що на чолі країни хотів би бачити грузина, в той час як Саакашвілі, за його словами, вірменин. При цьому підкреслив, що любить вірмен, що у нього близькі родичі вірмени, — це не завадило ряду представників урядового оточення звинуватити його в ксенофобії.

Після звільнення отримав запрошення в театр «Et Cetera» (Москва), головним режисером якого є з 2011 року і по даний час.

У листопаді 2012 року наказом міністра культури Грузії Гурама Одішарія був відновлений на посаді художнього керівника Театру ім. Ш. Руставелі. Проте режисер заявив, що не вступить на посаду до тих пір, поки вона не буде сформульована так: художній керівник — керуючий театром.

В червні 2013 року відкрив у Тбілісі власний театр «Фабрика», який йому подарував прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі. Першою прем'єрою на новому майданчику став спектакль «Марія Каллас. Урок» за п'єсою Терренса Макнеллі «Майстер-клас».

Був членом редакційної ради журналу «Детектив і політика».

Родина Редагувати

  • Батько — Роберт Стуруа (1918—1982), художник
  • Мати — Цуца (Маквала) Болквадзе
  • Дружина — Дудана Михайлівна Квеселава (нар.. 1939), фахівець з англійської мови, мистецтвознавець
  • Сини:
    • Георгій (Гага) (нар.. 1968), історик
    • Михайло (Міхо) (нар.. 1973), кінооператор.

Звання та нагороди Редагувати

13.09.2015 р. Олександр Калягін, Роберт Стуруа разом з кількома акторами в Театрі авторської пісні Євгена Кравля.
  • Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1976)
  • Народний артист Грузинської РСР (1980)
  • Народний артист СРСР (1982)
  • Народний артист Абхазької Автономної Республіки (1996)
  • Державна премія СРСР (1979)
  • Державна премія Російської Федерації в галузі просвітницької діяльності (2000) — за міжнародні різдвяні фестивалі мистецтв, програми «Весь світ — наш дім», «Театр „Глобус“ — дітям-сиротам»
  • Державна премія Грузинської РСР імені Коте Марджанішвілі (1976)
  • Державна премія Грузинської РСР ім. Шота Руставелі (1981)
  • Державна премія Грузії (1996)
  • Орден Честі (1998)
  • Орден Дружби (2008, Росія) — за великий внесок у розвиток російської культури і мистецтва, зміцнення російсько-грузинських культурних зв'язків
  • Премія імені Михайла Туманішвілі (1997)
  • Премія імені Олександра Казбегі (1999)
  • Міжнародна Премія Станіславського (Міжнародний Фонд К. С. Станіславського, 2002)
  • Премія імені Георгія Товстоногова (2009)
  • Премія Чаплін-клубу (1998)
  • Міжнародні премії: імені Альберта Швейцера (1975), премія Англійської критики (1980), премія Італійської критики (1981), премія Державного університету Аргентини (Буенос-Айрес, 1988).
  • Постановка «Гамлета» на сцені театру «Ріверсайд Стьюдіоз» (Лондон) у 1992 році була внесена Міжнародним Шекспірівським суспільством в число 10 найкращих світових постановок «Гамлета» за 50 років
  • Театральна премія «Чайка» — за найоригінальнішу режисерську інтерпретацію (Москва, 1998)
  • Спеціальний приз Руставського міжнародного театрального фестивалю 1998 року — «Золота медаль президента»
  • Гран-прі фестивалю «Балтійський дім» (1998)
  • Президентська золота медаль за видатні заслуги у справі розвитку грузинської театральної культури (2000)
  • Театральна премія «Золота маска» — за видатний внесок у розвиток театрального мистецтва (Москва, 2013)
  • Почесний громадянин Тбілісі (1996).

Творчість Редагувати

Театральные постановки Редагувати

  • «Пан Леонардо перед обличчям реакції»
  • «Де тонко, там і рветься» І. С. Тургенєва
  • «Скарб» А. Міллера (дипломна робота)
  • 1965 — «Сейлемський процес» за А. Міллером
  • 1969 — « Мачуха Саманішвілі» Д. Клдіашвілі (разом з Т. Чхеїдзе)
  • 1974 — «Кваркаре Тутабері» П. Какабадзе
  • 1975 — «Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта. Музика Гії Канчелі
  • 1979 — « Річард III» У. Шекспіра
  • 1980 — «Роль для актриси» Т. Чіладзе
  • 1980 — «Сині коні на червоній траві» М. Шатрова
  • 1981 — «Варіації на сучасну тему» ​​Р. Стуруа, Л. Попхадзе, А. Варсимашвілі
  • 1983 — «Похорон в Каліфорнії» Р. Ібрагімбекова
  • 1987 — «Король Лір» В. Шекспіра
  • 1991 — « Макбет» В. Шекспіра
  • 1992 — «Життя є сон» П. Кальдерона
  • 1993 — «Добра людина із Сичуані» Б. Брехта
  • 1994 — «Євангеліє від Якова» за букварем Я. Гогебашвілі «Грузинська азбука» (1865)
  • 1996 — «Ламара» Г. Робакідзе (разом З Д. Хінікадзе)
  • 1997 — «Що ж з того, що мокрий бузок» Л. Табукашвілі
  • 1998 — «Жінка-Змія» К. Гоцці (спільно з Д. Сакварелідзе)
  • 2000 — «Чи людина він?» І. Чавчавадзе
  • 2000 — « Дванадцята ніч» В. Шекспіра
  • 2000 — «Гамлет» В. Шекспіра
  • 2003 — « В очікуванні Годо» С. Беккета
  • 2004 — «Стікс», музична містерія, на музику Г. Канчелі
  • 2005 — «Солдат, любов, хлопчик з охорони та … президент» Л. Бугадзе
  • 2006 — «Негаразди Даріспана» Д. Клдіашвілі (разом з З. Папуашвілі)
  • 2006 — «Дванадцять розгніваних чоловіків» Р. Роуза (разом з Р. Чхаїдзе)
  • 2011 — «Сезон полювання» Т. Чіладзе
  • «Ханума» О. Цагарелі
  • «Початок» О. Гельмана
  • 2000 — « Шейлок» В. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
  • 2002 — «Останній запис Креппа» С. Беккета (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі. Премія «Цвях сезону» 2003 роки)
  • 2010 — « Буря» У. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
  • 2012 — «Нічого собі містечко для годування собак» Т. Нуї (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
  • 2012 — «Зоряний хлопчик» О. Вайльда (художник Анна Нінуа)
  • 2013 — «Комедия ошибок» В. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
  • 2017 — «Ревізор. Версія» М. Гоголя (художник по костюмам А. Нінуа)
  • 1998 — «Гамлет» В. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхишвілі, композитор Г. Канчелі)
  • 2002 — « Синьйор Тодеро — господар» К. Гольдоні (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)

Оперні постановки Редагувати

Фільмографія Редагувати

  • 1970 — Жив співочий дрізд — Сосо
  • 1992 — Золотий павук — продавець
  • 2005 — Прогулянка в Карабах — Іло Небіерідзе
  • 1979 — Річард III (фільм-спектакль)
  • 1987 — Король Лір (фільм-спектакль)
  • 1989 — Брестський мир (фільм-спектакль)
  • 1996 — Макбет (фільм-спектакль)
  • 2004 — Кавказьке крейдяне коло (фільм-спектакль)
  • 2007 — Синьйор Тодеро — господар (фільм-спектакль)
  • 2004 — Кавказьке крейдяне коло (фільм-спектакль) (сценічна редакція п'єси Б. Брехта)
  • 1987 — Хто? Що? Як? Розповідь про третій всесоюзному фестивалі молодіжних вистав (документальний)
  • 1988 — Нічого більше не вмію (документальний)
  • 2009 — Олександр Філіппенко. Невгамовний (документальний)
  • 2011 — Гія Канчелі. Життя в звуках (документальний)
  • 2012 — Здрастуйте, я ваш Калягін! (документальний)

Літературні праці Редагувати

П'єси «Звинувачення», «Варіації на сучасну тему», «Концерт для двох скрипок у супроводі східних інструментів».

Примітки Редагувати

  1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004. — Т. 31.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. ↑ . Театр «Et Cetera» (официальный сайт). Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 1 листопада 2012. 
  3. ↑ . Театр «Сатирикон» (официальный сайт). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  6. Georgia sacks theatre legend for 'xenophobia', AFP, August 2011
  7. Роберт Стуруа: Саакашвили — армянин. Вокруг России (рос.). Росбалт. 8 серпня 2011. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  9. . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 3 червня 2014. 
  10. . Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 31 березня 2022. 
  11. . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  12. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  13. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  14. . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. 
  15. Артур Соломонов Как скучно ждать Годо [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.] Театральный смотритель
  16. . Театр «Сатирикон» (официальный сайт). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2012. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sturua Robert Robertovich Sturua gruz რობერტ რობერტის ძე სტურუა nar 31 lipnya 1938 Tbilisi SRSR radyanskij gruzinskij i rosijskij teatralnij rezhiser aktor Narodnij artist SRSR 1982 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1979 i Derzhavnoyi premiyi RF 1999 Sturua Robert Robertovichgruz რობერტ სტურუაIm ya pri narodzhenni gruz რობერტ სტურუაNarodivsya 31 lipnya 1938 1938 07 31 85 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSRKrayina SRSR GruziyaDiyalnist aktor teatralnij rezhiser direktor teatru kinorezhiser teatralni profesiyi teatralnij diyach teatralna trupaAlma mater Tbiliskij teatralnij institut im Shota RustaveliVchiteli Mihajlo Tumanishvili 1 Zaklad Teatr imeni Sh Rustaveli Et Cetera Roki aktivnosti 1962 teper chasPartiya KPRSNagorodi Narodnij artist Gruzinskoyi RSR Zasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSRd 1976 Derzhavna premiya imeni Shota Rustavelid 1981 IMDb ID 0836453 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Rodina 2 Zvannya ta nagorodi 3 Tvorchist 3 1 Teatralnye postanovki 3 2 Operni postanovki 3 3 Filmografiya 3 4 Literaturni praci 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRobert Sturua narodivsya v sim yi gruzinskogo hudozhnika Roberta Ivanovicha Sturua Z 1956 po 1961 rik navchavsya na rezhiserskomu fakulteti Tbiliskogo teatralnogo institutu Z 1962 roku v Tbiliskomu teatri imeni Shota Rustaveli uchen Mihajla Tumanishvili 2 Pershij spravzhnij uspih molodomu rezhiserovi prinesla postavlena v 1965 roci vistava Sejlemskij proces za p yesoyu Artura Millera Suvore viprobuvannya en Z 1979 roku golovnij rezhiser Teatru imeni Shota Rustaveli z 1980 roku jogo hudozhnij kerivnik V comu teatri razom zi svoyimi postijnimi spivavtorami hudozhnik Georgij Aleksi Meshishvili i kompozitorom Giyeyu Kancheli zdijsniv ryad vidatnih postanovok yaki otrimali viznannya daleko za mezhami Gruziyi v yih chisli Kavkazke krejdyane kolo B Brehta i Richard III V Shekspira 2 Z kincya 1990 h rokiv bagato pracyuvav u Rosiyi staviv spektakli v teatrah Satirikon ta Et Cetera 2 3 Staviv takozh vistavi v mistah Dyusseldorf 1977 Saarbryuken 1978 Afini 1986 1989 Moskva Teatr imeni Vahtangova 1987 Buenos Ajres 1988 1999 2005 London 1990 1992 1995 Bolonya 1990 Gelsinki 1991 1995 Stambul 1994 Tel Aviv 1995 Sofiya 2001 Moskva 2002 2004 Kiyiv 2003 Ankara 2004 Yerusalim 2007 Zdijsniv bagato postanovok p yes V Shekspira Sofokla Molyera A Chehova B Brehta A Ostrovskogo M Shatrova Nakazom ministra kulturi i zahistu pam yatnikiv Gruziyi vid 9 serpnya 2011 roku buv zvilnenij z posadi hudozhnogo kerivnika Teatru imeni Shota Rustaveli z 15 serpnya 2011 roku 4 5 oficijna prichina zvilnennya jogo ksenofobski vislovlyuvannya Mi ne budemo finansuvati ksenofobiyu zayaviv ministr kulturi Gruziyi Nika Rurua 6 Na svoyemu tvorchomu vechori rezhiser dopustiv ryad rizkih vislovlyuvan na adresu Mihajla Saakashvili i zayaviv sho na choli krayini hotiv bi bachiti gruzina v toj chas yak Saakashvili za jogo slovami virmenin 7 Pri comu pidkresliv sho lyubit virmen sho u nogo blizki rodichi virmeni ce ne zavadilo ryadu predstavnikiv uryadovogo otochennya zvinuvatiti jogo v ksenofobiyi Pislya zvilnennya otrimav zaproshennya v teatr Et Cetera Moskva golovnim rezhiserom yakogo ye z 2011 roku i po danij chas 2 U listopadi 2012 roku nakazom ministra kulturi Gruziyi Gurama Odishariya buv vidnovlenij na posadi hudozhnogo kerivnika Teatru im Sh Rustaveli Prote rezhiser zayaviv sho ne vstupit na posadu do tih pir poki vona ne bude sformulovana tak hudozhnij kerivnik keruyuchij teatrom 8 V chervni 2013 roku vidkriv u Tbilisi vlasnij teatr Fabrika yakij jomu podaruvav prem yer ministr Gruziyi Bidzina Ivanishvili Pershoyu prem yeroyu na novomu majdanchiku stav spektakl Mariya Kallas Urok za p yesoyu Terrensa Maknelli Majster klas 9 Buv chlenom redakcijnoyi radi zhurnalu Detektiv i politika Rodina Redaguvati Batko Robert Sturua 1918 1982 hudozhnik Mati Cuca Makvala Bolkvadze Druzhina Dudana Mihajlivna Kveselava nar 1939 fahivec z anglijskoyi movi mistectvoznavec Sini Georgij Gaga nar 1968 istorik Mihajlo Miho nar 1973 kinooperator Zvannya ta nagorodi Redaguvati nbsp 13 09 2015 r Oleksandr Kalyagin Robert Sturua razom z kilkoma aktorami v Teatri avtorskoyi pisni Yevgena Kravlya Zasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSR 1976 10 Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1980 Narodnij artist SRSR 1982 Narodnij artist Abhazkoyi Avtonomnoyi Respubliki 1996 Derzhavna premiya SRSR 1979 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi v galuzi prosvitnickoyi diyalnosti 2000 za mizhnarodni rizdvyani festivali mistectv programi Ves svit nash dim Teatr Globus dityam sirotam 11 Derzhavna premiya Gruzinskoyi RSR imeni Kote Mardzhanishvili 1976 Derzhavna premiya Gruzinskoyi RSR im Shota Rustaveli 1981 Derzhavna premiya Gruziyi 1996 Orden Chesti 1998 Orden Druzhbi 2008 Rosiya za velikij vnesok u rozvitok rosijskoyi kulturi i mistectva zmicnennya rosijsko gruzinskih kulturnih zv yazkiv 12 13 Premiya imeni Mihajla Tumanishvili 1997 Premiya imeni Oleksandra Kazbegi 1999 Mizhnarodna Premiya Stanislavskogo Mizhnarodnij Fond K S Stanislavskogo 2002 14 Premiya imeni Georgiya Tovstonogova 2009 Premiya Chaplin klubu 1998 Mizhnarodni premiyi imeni Alberta Shvejcera 1975 premiya Anglijskoyi kritiki 1980 premiya Italijskoyi kritiki 1981 premiya Derzhavnogo universitetu Argentini Buenos Ajres 1988 Postanovka Gamleta na sceni teatru Riversajd Styudioz London u 1992 roci bula vnesena Mizhnarodnim Shekspirivskim suspilstvom v chislo 10 najkrashih svitovih postanovok Gamleta za 50 rokiv Teatralna premiya Chajka za najoriginalnishu rezhisersku interpretaciyu Moskva 1998 Specialnij priz Rustavskogo mizhnarodnogo teatralnogo festivalyu 1998 roku Zolota medal prezidenta Gran pri festivalyu Baltijskij dim 1998 Prezidentska zolota medal za vidatni zaslugi u spravi rozvitku gruzinskoyi teatralnoyi kulturi 2000 Teatralna premiya Zolota maska za vidatnij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva Moskva 2013 Pochesnij gromadyanin Tbilisi 1996 Tvorchist RedaguvatiTeatralnye postanovki Redaguvati Studentski roboti Pan Leonardo pered oblichchyam reakciyi De tonko tam i rvetsya I S Turgenyeva Skarb A Millera diplomna robota Teatr imeni Shoti Rustaveli1965 Sejlemskij proces za A Millerom 1969 Machuha Samanishvili D Kldiashvili razom z T Chheyidze 1974 Kvarkare Tutaberi P Kakabadze 1975 Kavkazke krejdyane kolo B Brehta Muzika Giyi Kancheli 1979 Richard III U Shekspira 1980 Rol dlya aktrisi T Chiladze 1980 Sini koni na chervonij travi M Shatrova 1981 Variaciyi na suchasnu temu R Sturua L Pophadze A Varsimashvili 1983 Pohoron v Kaliforniyi R Ibragimbekova 1987 Korol Lir V Shekspira 1991 Makbet V Shekspira 1992 Zhittya ye son P Kalderona 1993 Dobra lyudina iz Sichuani B Brehta 1994 Yevangeliye vid Yakova za bukvarem Ya Gogebashvili Gruzinska azbuka 1865 1996 Lamara G Robakidze razom Z D Hinikadze 1997 Sho zh z togo sho mokrij buzok L Tabukashvili 1998 Zhinka Zmiya K Gocci spilno z D Sakvarelidze 2000 Chi lyudina vin I Chavchavadze 2000 Dvanadcyata nich V Shekspira 2000 Gamlet V Shekspira 2 2003 V ochikuvanni Godo S Bekketa 15 2004 Stiks muzichna misteriya na muziku G Kancheli 2005 Soldat lyubov hlopchik z ohoroni ta prezident L Bugadze 2006 Negarazdi Darispana D Kldiashvili razom z Z Papuashvili 2006 Dvanadcyat rozgnivanih cholovikiv R Rouza razom z R Chhayidze 2011 Sezon polyuvannya T Chiladze Hanuma O Cagareli Pochatok O GelmanaMoskovskij teatr Et Cetera 2000 Shejlok V Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2002 Ostannij zapis Kreppa S Bekketa hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli Premiya Cvyah sezonu 2003 roki 2010 Burya U Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2012 Nichogo sobi mistechko dlya goduvannya sobak T Nuyi hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2012 Zoryanij hlopchik O Vajlda hudozhnik Anna Ninua 2 2013 Komediya oshibok V Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2017 Revizor Versiya M Gogolya hudozhnik po kostyumam A Ninua Moskovskij teatr Satirikon 1998 Gamlet V Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 3 2002 Sinjor Todero gospodar K Goldoni hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 16 Inshi teatri1992 Gamlet V Shekspira teatr Riversajd Styudioz London 2003 Car Edip Sofokla Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr im Ivana Franka Kiyiv 2004 Gamlet V Shekspira Derzhavnij teatr Ankara 2004 Romeo i Dzhulyetta V Shekspira Teatr imeni O S Pushkina Moskva 2005 Kar yera Arturo Uyi B Brehta Teatr San Martin Buenos Ajres Operni postanovki Redaguvati 1983 Muchenictvo Shushashik B Kvernadze 1984 Muzika dlya zhivih G Kancheli 1986 Barbalya V Dolidze v interpretaciyi V Kahidze 1990 Vognyanij Angel S Prokof yeva 1991 Otello Dzh Verdi 1999 Karmen Zh Bize 1999 Vidinnya Ivana Groznogo S Slonimskogo Samarskij teatr operi i baletu 1999 Muzika dlya zhivih G Kancheli Nimechchina 2004 Mazepa P Chajkovskogo Bolshoj teatr Moskva Prigodi gulvisi I Stravinskogo Bolshoj teatr Moskva Filmografiya Redaguvati Roli v kino1970 Zhiv spivochij drizd Soso 1992 Zolotij pavuk prodavec 2005 Progulyanka v Karabah Ilo NebieridzeRezhiser1979 Richard III film spektakl 1987 Korol Lir film spektakl 1989 Brestskij mir film spektakl 1996 Makbet film spektakl 2004 Kavkazke krejdyane kolo film spektakl 2007 Sinjor Todero gospodar film spektakl Scenarist2004 Kavkazke krejdyane kolo film spektakl scenichna redakciya p yesi B Brehta Uchast u filmah1987 Hto Sho Yak Rozpovid pro tretij vsesoyuznomu festivali molodizhnih vistav dokumentalnij 1988 Nichogo bilshe ne vmiyu dokumentalnij 2009 Oleksandr Filippenko Nevgamovnij dokumentalnij 2011 Giya Kancheli Zhittya v zvukah dokumentalnij 2012 Zdrastujte ya vash Kalyagin dokumentalnij Literaturni praci Redaguvati P yesi Zvinuvachennya Variaciyi na suchasnu temu Koncert dlya dvoh skripok u suprovodi shidnih instrumentiv Primitki Redaguvati Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 T 31 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 a b v g d e Glavnyj rezhissyor teatra Robert Sturua Teatr Et Cetera oficialnyj sajt Arhiv originalu za 19 lyutogo 2013 Procitovano 1 listopada 2012 a b Gamlet Teatr Satirikon oficialnyj sajt Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2012 Raskritikovavshij prezidenta Saakashvili Robert Sturua uvolen s posta hudruka teatra Rustaveli Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Robert Sturua osvobozhden ot dolzhnosti hudruka teatra imeni Rustaveli Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Georgia sacks theatre legend for xenophobia AFP August 2011 Robert Sturua Saakashvili armyanin Vokrug Rossii ros Rosbalt 8 serpnya 2011 Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Versii com Fabrika analitiki Na nyom spotknulas demokratiya Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Robert Sturua otmechaet yubilej Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 3 chervnya 2014 Robert Robertovich Sturua Documentation Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 31 bereznya 2022 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 9 iyunya 2000 goda 1085 O prisuzhdenii Gosudarstvennyh premij Rossijskoj Federacii v oblasti literatury i iskusstva 1999 goda Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 30 iyulya 2008 goda 1149 O nagrazhdenii ordenom Druzhby Sturua P P Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Vzglyad Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 stanislavsky season Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 Artur Solomonov Kak skuchno zhdat Godo Arhivovano 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine Teatralnyj smotritel Sinor Todero hozyain Teatr Satirikon oficialnyj sajt Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2012 Posilannya RedaguvatiRobert Sturua ne vitrimav rezhim Arhivovano 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Robert Sturua Saakashvili virmenin Arhivovano 2 grudnya 2012 u WebCite Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sturua Robert Robertovich amp oldid 40423438