Соліго́рськ (біл. Салігорск) — місто, адміністративний центр Солігорського району, Мінська область, Білорусь. Населення становить 106 503 осіб (2016).
| місто Солігорськ | ||
| Транслітерація назви | Salihorsk | |
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 52°47′02″ пн. ш. 27°32′33″ сх. д. / 52.784160000027775084° пн. ш. 27.54250000002777909° сх. д.Координати: 52°47′02″ пн. ш. 27°32′33″ сх. д. / 52.784160000027775084° пн. ш. 27.54250000002777909° сх. д. | ||
| Країна | Білорусь | |
| Область | Мінська область | |
| Район | Солігорський район | |
| Рада | Солігорський районний виконавчий комітет | |
| Засновано | 1958 | |
| Перша згадка | 1958 | |
| Населення | ▲106 503 | |
| Площа | 15 км² | |
| Часовий пояс | час у Білорусі | |
| Поштовий індекс | 223 700 | |
| Телефонний код | +375-174 | |
| Висота | 153 ± 1 м 148 м | |
| Водний об'єкт | р. Случ Солігорське водосховище | |
| Етнікон | солігорці | |
| Міста-побратими | див. нижче | |
| День населеного пункту | День шахтаря (остання неділя серпня) | |
| Транспорт, відстані | ||
| Найближча залізнична станція | Солігорськ | |
| До Мінська | ||
| - фізична | 124 км | |
| Місцева влада | ||
| Адреса | вул. Козлова 35, Солігорськ 223707 | |
| Вебсторінка | soligorsk.by | |
| Голова райвиконкому | Андрій Леонідович Жайлович | |
| Солігорськ | ||
| Солігорськ Солігорськ (Білорусь Мінська область) | ||
| Солігорськ у Вікісховищі |
Солігорськ — великий промисловий центр Білорусі; Старобінське родовище калійних солей — одне з найбільших в Європі.
Географія Редагувати
Розташований на берегах річки Случ і Солигорського водосховища в 137 км від Мінська. Тупикова залізнична станція гілки Слуцьк — Солігорськ.
Історія Редагувати
Заснований в 1958 році. Перша назва — Ново-Старобінськ.
Солігорськ виник у зв'язку з відкриттям і промисловою розробкою калійної солі в районі сіл Вишнівка, Покровка, Ковальова Лоза, Теслін, Піщанка. У травні 1958 року було вирішено розпочати будівництво нового комбінату на базі Старобінського родовища і ввести в експлуатацію першу чергу в 1963 році. Будівництво було оголошено Всесоюзним ударним комсомольським будівництвом. Комсомольська організація будівництва налічувала в своїх рядах 1500 осіб.
Станом на 1 січня 1963 року проживало понад 18 тисяч жителів. Указом Президії Верховної Ради БРСР міське селище Солігорськ перетворене в місто.
У 1963 році був зданий в експлуатацію перший калійний комбінат, в 1965 році - другий, в 1969 році - третій, в 1979 році - четвертий, у 2009 році - п'ятий, в 2012 - шостий.
Динаміка чисельності населення Редагувати
- 1989 рік - 69 513 осіб;
- 1999 рік - 73 275 осіб;
- 2009 рік - 102 297 осіб;
- 2012 рік - 103 961 осіб;
- 2013 рік - 104 745 осіб (станом на липень місяць);
- 2016 рік - 106 503 осіб.
Промисловість Редагувати
Містоутворюючим підприємством є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоруськалій».
Також працюють підприємства: ЗАТ «Солігорський Інститут проблем ресурсозбереження з Дослідним виробництвом», Відкрите акціонерне товариство «Ливарно-механічний завод «Універсал», УПП «Універсал-літ» ВАТ «ЛМЗ Універсал», Унітарне виробниче підприємство "НИВА" С.Г.Романовіча, ЗАТ «Солігорський завод технологічного обладнання», ГО «НВО «Пассат», ТОВ Інститут гірської електротехніки та автоматизації», ТОВ «Пассат».
Легка промисловість представлена фабриками: Відкрите акціонерне товариство «Купалінка», Закрите акціонерне товариство «Калинка».
Харчова промисловість міста: Солігорська філія Відкритого акціонерного товариства «Слуцький сироробний комбінат», Філія «Солігорський хлібозавод» відкритого акціонерного товариства «Борісовхлебпром».
Будівельна галузь: Відкрите акціонерне товариство «Будтрест №3 Ордена Жовтневої Революції»
Освіта Редагувати
У місті відкрито 3 гімназії та 10 середніх шкіл.
Також працюють:
- Філія БНТУ «Солігорський державний гірничо-хімічний коледж»
- Установа освіти «Солігорський державний коледж»
- Державна установа освіти «Соціально-педагогічний центр Солігорського району»
- Державна установа «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву №1 м. Солігорськ»
- Державна установа «Солігорський міський диспансер спортивної медицини»
Медичні заклади Редагувати
- УЗ «Солігорська центральна районна лікарня»
- ДУ «Солігорський зональний центр гігієни та епідеміології»
- ДУ «Республіканська лікарня спелеолікування» (проїзд Лісовий, 3)
Культура та мистецтво Редагувати
З 1977 року при міському Будинку культури працює художній ансамбль «Іскорка».
У місті працюють:
- ДУ «Палац культури м. Солігорська»
- ДУО «Солігорська дитяча школа мистецтв»
- Солігорський краєзнавчий музей
- Державна установа культури «Солігорська районна центральна бібліотека»
- ГУК «Культурно-дозвільний центр Солігорського району»
- Державна установа освіти «Солігорська дитяча музична школа мистецтв»
- ДУО «Солігорська дитяча художня школа мистецтв»
Спорт Редагувати
У місті діють спортивні установи:
- Державна установа "Солігорська районна дитячо-юнацька спортивна школа з ігрових видів спорту «Шахтар»
- Шахтар (волейбольний клуб, Солігорськ)
- Шахтар (футбольний клуб, Солігорськ)
- Шахтар (хокейний клуб, Солігорськ)
- Спортивно-видовищний комплекс м. Солігорська — ковзанка розміром 29×60 м з трибунами на 1759 місць (проєктом передбачена можливість установки на льоду сцени і 540 додаткових місць для проведення видовищних заходів), універсальний спортивний зал розміром 42×24 м з можливістю додавання збірних трибун на 250 місць, хореографічний та тренажерні зали, 2 сауни з басейном, кафе.
Готелі Редагувати
- Готель «Нове Полісся» (вул. Козлова, 33)
- Готель «Алеся» ВАТ «Білоруськалій» (вул. Леніна, 38)
ЗМІ Редагувати
Телерадіомовлення Редагувати
У Солігорську веде мовлення радіопрограма «Наше радіо».
Перший солігорський телеканал — СОЛТЭК (Солігорський телевізійний експериментальний канал), працював у 90-х роках у кабельній мережі. Якийсь час телеведучим цього каналу працював Леонід Купрідо.
З січня 1999 року працює державний телеканал СТК (виробниче комунальне унітарне підприємство «Солігорський телевізійний канал»).
Газети Редагувати
Газета «Шахцёр» виходить з 20 березня 1931 року.
Газета «Солігорський вісник» виходила з 1 січня 1992 року до 7 березня 2007 року як офіційний друкований орган Солігорського району.
Також випускаються:
- Відомча газета «Будівельник Солігорська» трудового колективу ВАТ «Будтрест №3 ордена Жовтневої революції» (перший номер видання був підписаний до друку 1 листопада 1959 року).
- Відомча газета «Калійник Солігорська» ВАТ «Білоруськалій» (з січня 1974 року).
- Недержавна газета «Лідер-прес» (з вересня 1993 року).
Транспорт Редагувати
Пасажирські перевезення здійснює Філія «Автобусний парк №1». Єдиний у Республіці Білорусь парк, який працює цілодобово. Щодня виконується 1200 автобусних рейсів.
Пам'ятки Редагувати
Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю Редагувати
Встановлено 28 серпня 1977 року. Розташований на вулиці Козлова, в центрі міста. Автори: архітектори Ткаченко і Блохін, скульптор Геннадій Буралкін. Присвячений працівникам міста — шахтарям. На широкому постаменті - монументальна скульптура. Це фігура шахтаря-першопрохідника, вийшов із забою. Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю виготовлений з бетону, всередині він порожній, скульптура облицьована міддю, а техніка облицювання - вибивання по міді. Загальна висота споруди - понад 5 метрів.
Перший камінь Редагувати
10 серпня 1958 року біля села Чижевичі пройшов мітинг, присвячений закладці першого символічного каменю нового міста. Зараз цей пам'ятник знаходиться на вул. Ленінського Комсомолу.
Пам'ятник В. І. Леніну Редагувати
Пам'ятник виконаний у вигляді бюста встановлено 1980 року на центральній площі міста. Автор: скульптор Бембель Андрій Онуфрійович.
Галерея Редагувати
Відомі люди Редагувати
- Купрідо Леонід В'ячеславович (нар. 1967 р.), телеведучий, сценарист, редактор Вищої ліги КВК, капітан збірної КВН БДУ
- Хведар Гуриновіч (нар. 14.09.1950), поет, журналіст
- Ширін Леонід Іванович (1930-1994), дитячий письменник, поет, критик
- Якубович Леонід Євгенович (1948-1970), поет
- Лявон Случанін (1914-1995), поет
- Маркевич Марина Анатоліївна (нар. 12 серпня 1986), білоруська борчиня вільного стилю, срібна призерка чемпіонату світу (2008)
- Ковальов Михайло Васильович (1925—2007), радянський та білоруський державний і партійний діяч
- Сержаніна Ірина Іванівна (1967-1993), білоруська художниця
- Оболенський Євген В’ячеславович (* 1973), білоруський політик
Почесні громадяни Редагувати
- Ашейчік Микола Захарович
- Башура Андрій Миколайович
- Ванькевіч Геннадій Олександрович
- Вирич Леонтій Дмитрович (1951-2011)
- Волчок Федір Сергійович
- Герасимович Михайло Антонович (1926-2014)
- Гуринович Федір Федорович
- Дімчогло Алла Валентинівна
- Дурнов Михайло Павлович
- Забродська Броніслава Павлівна (1923-2002)
- Калугін Петро Олексійович
- Карпезо Олександр Михайлович
- Кирієнко Валерій Михайлович
- Клименко Олександр Тарасович
- Ковалевський Микола Володимирович
- Коноплицький Андрій Володимирович (1934-2000)
- Лаврукевіч Анна Миколаївна
- Леонович Адам Кузьмич
- Мисник Леонід Борисович
- Перекосов Павло Степанович (1923-2007)
- Савановіч Георгій Ігнатович (1939-2008)
- Санько Геннадій Антонович
- Соболевський Станіслав Володимирович
- Токарєва Ганна Степанівна (1926-2014)
- Чиж Розалія Юхимівна (1930-2007)
Міста-побратими Редагувати
Примітки Редагувати
- . belstat.gov.by. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.
- GeoNames — 2005.
- . soligorsk.by. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
- филиал "Автобусный парк №1". soligorsk-ap1.by. оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- Почетные граждане - Солигорский районный исполнительный комитет. soligorsk.gov.by (рос.). оригіналу за 15 травня 2017.
- https://www.lider-press.by/novosti/6397-skolko-u-soligorska-pobratimov[недоступне посилання] рос. Сколько у Солигорска побратимов? Газета "Лидер-Пресс"
Посилання Редагувати
- Сайт міста Солігорськ [ 9 травня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |