«Шахтар» (біл. ФК Шахцёр) — білоруський футбольний клуб із Солігорська, заснований у 1961 році. Виступає в найвищому дивізіоні Білорусі. У 1971 році клуб об'єднав два солігорські клуби — «Хімік» та «Гірник».
| Повна назва | Футбольны клуб «Шахцёр» Салігорск | ||
| Засновано | 1961 | ||
| Населений пункт | Солігорськ, Білорусь | ||
| Стадіон | Будівельник | ||
| Вміщує | 4 200 | ||
| Президент | Олександр Марченко | ||
| Головний тренер | Сергій Ташуєв | ||
| Ліга | Найвищий дивізіон | ||
| 2022 | |||
| Вебсайт | fcshakhter.by | ||
|
Історія Редагувати
Одразу після заснування міста Солігорськ місцеві трудові колективи регулярно проводили футбольні ігри. Восени 1961 була створена збірна поселення, яка в першому ж матчі з рахунком 5:0 розгромила команду міста Старобін. Згодом було ухвалено рішення про створення місцевої команди «ФК Шахтар», яка одразу ж була заявлена у чемпіонат Мінської області. У 1964 році завдяки перемозі на обласному рівні команда отримала запрошення до участі в чемпіонаті БРСР.
Солігорський «Шахтар» розпочав виступи у одній з трьох груп, на які розподілялося тогочасне змагання. Однак у підсумку втішних скутків показати не змогла, оскільки посіла сьоме місце з восьми можливих. У такому самому дусі пройшов і наступний чемпіонат. У 1966 було запроваджено реформи, тому чемпіонат зазнав змін у формулі свого проведення. Команди були розподілені на дві ліги, що мали ярусний характер. «Шахтар» потрапив у нижчу лігу та за загальними підсумками сезону знову посів сьоме місце. По закінченню сезону команда зазнала величезної кількості критики через незадовільну якість поля. Наступного року кількість команд у другій лізі збільшилася, що дозволило розподілити команди на дві підгрупи. «Шахтар» на початку того сезону показав впевнену гру, однак під кінець дещо збавив оберти і посів четверте місце у своїй підгрупі.
У 1968 році список учасників другої ліги поповнила ще одна солігорська команда — «Гірник», яка проте відразу стала одним з аутсайдерів турніру, в той час як «Шахтар» посів першу сходинку не тільки у своїй зоні, а й у наступному перехідному турнірі, пробившись таким чином у вищу лігу чемпіонату БРСР. Протриматися у вищій лізі БРСР «Шахтарю» вдалося не довго — за підсумками першого ж сезону команда посіла передостаннє місце в вилетіла у другу лігу.
У незалежній Білорусі команда показує впевнену гру у вищій лізі Білорусі. У 2005 році команда вперше стала чемпіонами Білорусі з футболу, у 2004, 2014 та 2019 роках — володарями Кубку Білорусі. У 2020 «Шахтар» вдруге здобув чемпіонський титул та став володарем Суперкубку Білорусі. У 2021 році команда втретє стала чемпіоном Білорусі з футболу. Четвертий чемпіонський титул команда здобула в 2022 році. У 2023 році команда вдруге стала володарем Суперкубку Білорусі.
11 травня 2023 року після скандалу з договірними матчами клуб був позбавлений титулу чемпіона 2022 року та позбавлений 30 очок у сезоні 2023 року, а також 20 очок за участь у сезоні 2024 року.
Досягнення Редагувати
Склад команди Редагувати
|
|
Виступи в єврокубках Редагувати
Станом на 15 Серпня 2019.
| Сезон | Змагання | Раунд | Клуб | Перша гра | Друга гра | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2001–02 | Кубок УЄФА | КР | ЦСКА Софія | 1–2 (Вдома) | 1–3 (На виїзді) | |
| 2003 | Кубок Інтертото | 1Р | Ома Таун | 1–0 (Вдома) | 7–1 (На виїзді) | |
| 2Р | Цибалія | 1–1 (Вдома) | 2–4 (На виїзді) | |||
| 2004–05 | Кубок УЄФА | 1К | Ністру | 1–1 (На виїзді) | 1–2 (Вдома) | |
| 2006–07 | Ліга чемпіонів | 1К | Широкі Брієг | 0–1 (Вдома) | 0–1 (На виїзді) | |
| 2007 | Кубок Інтертото | 1Р | Арарат Єреван | 4–1 (Вдома) | 0–2 (На виїзді) | |
| 2Р | Чорноморець | 2–4 (На виїзді) | 0–2 (Вдома) | |||
| 2008 | Кубок Інтертото | 1Р | Краковія | 2–1 (На виїзді) | 3–0 (Вдома) | |
| 2Р | Штурм | 0–2 (На виїзді) | 0–0 (Вдома) | |||
| 2011–12 | Ліга Європи | 2К | Вентспілс | 0–1 (Вдома) | 2–3 (На виїзді) | |
| 2012–13 | Ліга Європи | 2К | Рід | 1–1 (Вдома) | 0–0 (На виїзді) | |
| 2013–14 | Ліга Європи | 2К | Мілсамі | 1–1 (Вдома) | 1–1 (п. 2–4) (На виїзді) | |
| 2014–15 | Ліга Європи | 2К | Деррі Сіті | 1–0 (На виїзді) | 5–1 (Вдома) | |
| 3К | Зюлте-Варегем | 5–2 (На виїзді) | 2–2 (Вдома) | |||
| ПО | ПСВ | 0–1 (На виїзді) | 0–2 (Вдома) | |||
| 2015–16 | Ліга Європи | 1К | Гленавон | 2–1 (На виїзді) | 3–0 (Вдома) | |
| 2К | Вольфсбергер | 0–1 (Вдома) | 0–2 (На виїзді) | |||
| 2016–17 | Ліга Європи | 1К | НСІ Рунавік | 2–0 (На виїзді) | 5–0 (Вдома) | |
| 2К | Домжале | 1–1 (Вдома) | 1–2 (На виїзді) | |||
| 2017–18 | Ліга Європи | 1К | Судува | 0–0 (Вдома) | 1–2 (На виїзді) | |
| 2018–19 | Ліга Європи | 1К | Коннаг'с Куей Номандс | 3–1 (На виїзді) | 2–0 (Вдома) | |
| 2К | Лех Познань | 1–1 (Вдома) | 1–3 дод.ч. (На виїзді) | |||
| 2019–20 | Ліга Європи | 1К | Гіберніанс | 1–0 (Вдома) | 1–0 (На виїзді) | |
| 2К | Есб'єрг | 2–0 (Вдома) | 0–0 (На виїзді) | |||
| 3К | Торіно | 0–5 (На виїзді) | 1–1 (Вдома) |
Примітки Редагувати
- . www.ua-football.com (укр.). 28 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Солігорський Шахтар вдруге поспіль став чемпіоном Білоруси. SPORTARENA.com (укр.). Процитовано 10 листопада 2021.
- Салігорскі "Шахцёр" трэці год запар стаў чэмпіёнам Беларусі. БЕЛАРУСКАЕ РАДЫЁ РАЦЫЯ (pl-PL). 12 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
- Гомель - Шахцёр Салігорск / 25 лютага 2023 - Суперкубак Беларусі/ трансляцыя на by.tribuna.com. Tribuna.com (біл.). Процитовано 25 лютого 2023.
- Федэрацыя футбола пазбавіла салігорскі "Шахцёр" чэмпіёнства 2022 года. euradio.fm. 11 травня 2023.
- . www.fcshakhter.by. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2021.
Посилання Редагувати
- Офіційна сторінка [ 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- «Шахтар» на UEFA.COM [ 23 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- «Шахтар» на EUFO.DE [ 9 липня 2010 у Wayback Machine.]
- «Шахтар» на Weltfussball.de [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
- «Шахтар» на Weltfussballarchiv.com [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Шахтар» на Playerhistory.com [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
- «Шахтар» на Football-Lineups.com [ 29 вересня 2021 у Wayback Machine.]