Служба зовнішньої розвідки України

Слу́жба зо́внішньої ро́звідки Украї́ни (СЗР) створена в 2004 році на базі Департаменту розвідки і розвідпідрозділів регіональних органів Служби безпеки України для здійснення розвідувальної діяльності в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технологічній, інформаційній і екологічній сферах, участі у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, тероризмом, забезпечення безпеки установ і громадян України за кордоном.

Служба зовнішньої розвідки України

Країна:	Україна
Дата заснування:	2004 рік
Юрисдикція:	Президент України
Штаб-квартира:	Київ, вул. Нагірна, 24/1
Чисельність:	4350 осіб, в тому числі 4010 військовослужбовців
Керівництво
Голова Служби зовнішньої розвідки України	Олександр Литвиненко
Заступник	Олег Сінайко
Сайт
szru.gov.ua
Служба зовнішньої розвідки України у Вікісховищі

Керівник СЗР входить до складу Ради національної безпеки і оборони України і підпорядковується безпосередньо Президентові України.

Історія

24 січня 1919 року, за часів Директорії Української Народної Республіки, було створено перший підрозділ загальнодержавної зовнішньої розвідки для проведення розвідувальної роботи щодо активно діючих проти УНР ворогів, а також стосовно країн — потенційних супротивників і можливих союзників.

Після відновлення незалежності

14 жовтня 2004 року, Президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про Службу зовнішньої розвідки України», в якому йшлося про утворення на базі Департаменту розвідки та розвідувальних підрозділів регіональних органів Служби безпеки України Службу зовнішньої розвідки України як спеціального державного органу. Іншим Указом від того ж числа Леонід Кучма призначав Головою новоствореної служби Олега Синянського.

21 жовтня 2004 року, Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони схвалив проєкт Закону про Службу зовнішньої розвідки (СЗР), внесений президентом України Леонідом Кучмою, який одночасно підписав указ про створення СЗР.

Першим керівником СЗР став Олег Синянський. Першому керівникові СЗР України в 2004 році виповнилося 34 роки. У 1992 році він закінчив Військовий інститут іноземних мов в Москві, володіє англійською, арабською мовами та івритом. У 1992–1994 працював перекладачем в Міністерстві оборони, з 1995 року — в МЗС України, після чого — в президентській адміністрації. Олег Синянський пробув на посаді голови Служби зовнішньої розвідки України до квітня 2005 р.

З квітня 2005 р. до червня 2010 р. цю організацію очолював Микола Маломуж.

18 червня 2010 року указом Президента України № 703/20 Головою Служби зовнішньої розвідки України призначено Ілляшова Григорія Олексійовича.

З 27 лютого 2014 р. до червня 2016 р. Головою Служби зовнішньої розвідки України був Гвоздь Віктор Іванович.

19 жовтня 2018 року, Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов взяв участь у церемонії закладання фундаменту першої будівлі оновленої штаб-квартири української зовнішньої розвідки.

1 лютого 2019 р., Указом Президента України була затверджена нова символіка Служби зовнішньої розвідки України.

Структура

• Апарат управління Служби зовнішньої розвідки України
• Підрозділи агентурної розвідки
• Підрозділ технічної розвідки
• Інформаційно-аналітичний підрозділ
• Підрозділ протидії зовнішнім загрозам національної безпеки держави
• Оперативно-технічний підрозділ
• Підрозділ власної безпеки
• Підрозділи забезпечення
• Академія зовнішньої розвідки (заклад ліквідовано 5 листопада 2021 року)

Керівники

Керівники розвідорганів Гетьманщини

• 1648—1654  — Лаврін Капуста, очільник козацької розвідки Богдана Хмельницького

Керівники розвідорганів Української Народної Республіки

• 1918—1918  — Кущ Віктор Максимович, начальник відділу 1-го квартирмейстерства (розвідка) Генерального штабу УД
• 1919—1919  — Колосовський Володимир Васильович, начальник розвідочного відділ військової розвідки УД, УНР.
• 1919—1919  — Ткачук А., начальник відділу закордонної інформації політичного департаменту МВС УНР
• 1919—1919  — Ліпко Петро Іванович, начальник Розвідочної управи Генерального штабу Армії УНР
• 1919—1919  — Грецов (Греців) Сергій Сергійович, начальник Розвідочної управи Генерального штабу Збройних сил УНР.
• 1919—1920  — Снігірів Борис Євгенович, начальник Розвідочної управи Генерального штабу Збройних сил УНР
• 1919—1920  — Родіон Ковальський, начальник розвідчого відділу Української Галицької Армії (УГА).
• 1920—1920  — Кузьмінський Олександр Хомич, начальник Розвідочної управи Генерального штабу Збройних сил УНР
• 1920—1921  — Красовський Микола Олександрович, начальник ІНФІБРО Армії УНР.
• 1921—1927  — Кузьмінський Олександр Хомич, начальник Розвідувального відділу Партизансько-Повстанського Штабу ДЦ УНР.
• 1927—1934  — Недайкаша Василь Донатович, першого (розвідувального) сектора ІІ секції Генштабу Військового міністерства ДЦ УНР.
• 1934—1936  — Шевченко Володимир Якович, начальник розвідки й контррозвідки Державного центру УНР.

Керівники розвідорганів Радянської України

• 1926—1930  — Карелін Володимир Петрович, начальник Іноземного відділення УДБ ДПУ УРСР.
• 1930—1931  — Сапір Абрам Володимирович, начальник Іноземного відділення ДПУ УСРР.
• 1931—1932  — Леопольд Даниїл Самуїлович, начальник Іноземного відділення ДПУ УСРР.
• 1932—1933  — Самойлов Самуїл Ісаакович, начальник Іноземного відділення ДПУ УСРР.
• 1934—1935  — Карелін Володимир Петрович, начальник Іноземного відділення УДБ НКВС УРСР.
• 1935—1936  — Сапір Абрам Володимирович, начальник Іноземного відділення УДБ НКВС УРСР.
• 1936—1937  — Самойлов Самуїл Ісаакович, начальник Третього управління НКВС УРСР
• 1937—1937  — Соколинський Давид Мойсейович, начальник Третього управління НКВС УРСР
• 1937—1937  — Чердак Мойсей Григорович, начальник Третього управління НКВС УРСР
• 1937—1937  — Стирне Володимир Андрійович, начальник Третього управління НКВС УРСР
• 1938—1938  — Лістенгурт Михайло Олександрович, начальник Третього управління НКВС УРСР
• 1938—1938  — Тимошенко Михайло Лукич, начальник П'ятого управління НКВС УРСР
• 1938—1939  — Громовенко Євген Федорович, начальник П'ятого управління НКВС УРСР
• 1939—1940  — Шевченко Микола Григорович, начальник П'ятого управління НКВС УРСР
• 1940—1941  — Савченко Сергій Романович, начальник Першого управління НКВС УРСР
• 1941—1942  — Леонов Валентин Іванович, начальник Першого управління НКВС УРСР
• 1942—1945  — Цвєтухін Федір Андрійович, начальник Першого управління НКВС УРСР, НКДБ УРСР
• 1945—1949  — Погрібний Микола Павлович, начальник Першого управління НКДБ УРСР, МДБ УРСР
• 1950—1953  — Бурлаченко Григорій Федорович, Начальник підрозділу зовнішньої розвідки — 1-го відділу МДБ УРСР
• 1954—1959  — Ткаченко Андрій Купріянович, начальник 1-го (розвідувального) відділу КДБ при Раді Міністрів УРСР
• 1959—1966  — Савчук Прокіп Демидович, начальник 1-го (розвідувального) управління КДБ УРСР
• 1967—1971  — М'якушко Василь Омелянович, начальник 1-го (розвідувального) управління КДБ УРСР
• 1971—1984  — Тимофеєв Павло Васильович, начальник 1-го (розвідувального) управління КДБ УРСР
• 1984—1989  — Макаров Леонід Олексійович, начальник 1-го (розвідувального) управління КДБ УРСР
• 1989—1991  — Повжик Володимир Порфирійович, начальник 1-го (розвідувального) управління КДБ УРСР

Керівники розвідорганів України

• 1991—1992  — Ковтун Георгій Кирилович, Заступник Голови СБУ — начальник Головного управління розвідки СНБУ/СБУ
• 1993—1995  — Шарков Олександр Костянтинович, начальник Головного управління розвідки СБУ
• 1995—1998  — Абрамов В'ячеслав Володимирович, начальник Головного управління розвідки СБУ
• 1999—2000  — Рожен Леонід Миколайович, начальник Головного управління розвідки СБУ
• 2000—2003  — Черевань Олександр Вікторович, начальник Головного управління розвідки СБУ
• 2003—2003  — Копка Петро Миколайович, в.о. начальника Головного управління розвідки СБУ
• 2003—2005  — Синянський Олег Григорович, начальник Департаменту розвідки СБУ, Голова Служби зовнішньої розвідки України
• 2005—2005  — Чорнозуб Валерій Петрович, в.о. Голови Служби Зовнішньої розвідки України
• 2005—2010  — Маломуж Микола Григорович, Голова Служби зовнішньої розвідки України
• 2010—2014  — Ілляшов Григорій Олексійович, Голова Служби зовнішньої розвідки України
• 2014—2016  — Гвоздь Віктор Іванович, Голова Служби зовнішньої розвідки України
• 2016—2017  — Разінков Ігор Прокопович, т.в.о. Голови Служби зовнішньої розвідки України
• 2017 — по 13 березня 2019 р. Божок Єгор Валерійович, Голова Служби зовнішньої розвідки України.,
• 16 березня — 11 червня 2019 р. — Т.в.о. Голови служби Алєксєєнко Андрій Вікторович
• 11 червня — 11 вересня 2019 р. — Бухарєв Владислав Вікторович
• 20 вересня 2019 р. — 5 червня 2020 р. — Євдокимов Валерій Володимирович
• 5 червня 2020 р. — 23 липня 2021 р. — Кондратюк Валерій Віталійович
• 23 липня 2021 р. — до т.ч. — Литвиненко Олександр Валерійович

Ветерани СЗРУ

• Василь Верещака
• Боржинський Федір Кіндратович
• Тютюнник Юрій Йосипович
• Змієнко Всеволод Юхимович
• Святогоров Олександр Пантелеймонович
• Хілько Федір Ілліч
• Савченко Сергій Романович
• Кудря Іван Данилович
• М'якушко Василь Омелянович
• Дунайський Ігор Іванович
• Литвиненко Іван Данилович
• Березняк Євген Степанович
• Басараб Ольга Михайлівна
• Глущенко Микола Петрович
• Змієнко Всеволод Юхимович
• Шарков Олександр Костянтинович
• Руденко Григорій Матвійович
• Хижняк Ігор Володимирович
• Спірін Павло Олександрович
• Логінов Борис Ілліч
• Лобачов Геннадій Сергійович
• Ільченко Василь Олексійович
• Бердніков Володимир Федорович
• Баронін Анатолій Вікторович
• Побережник Семен Якович
• Неєжмаков Анатолій Васильович
• Семенов Семен Маркович
• Лобачов Геннадій Сергійович
• Койнов Віталій Дмитрович
• Бейм Борис Ісаакович
• Іван Вислоцький
• Дьомін Валентин Сергійович
• Баронін Анатолій Вікторович
• Захараш Дмитро Петрович
• Калін Юрій Михайлович
• Богомазов Костянтин Пантелеймонович
• Міцкевич Євген Петрович
• Зарубіна Єлизавета Юліївна

Навчальні заклади

Служба зовнішньої розвідки України має власну систему професійної підготовки співробітників. Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 310-р утворено Інститут Служби зовнішньої розвідки України, як відомчий вищий навчальний заклад, що здійснює згідно з державним замовленням підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації співробітників Служби зовнішньої розвідки України.

Навчальний процес в Інституті організований з урахуванням вимог Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інструкцій та наказів Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Основними напрямами освітньої діяльності Інституту є: підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями «Агентурна розвідка» та «Технічна розвідка»; перепідготовка та підвищення кваліфікації керівного, оперативного і оперативно-технічного складу.

Ліквідація закладу

5 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України Розпорядженням №- 1407-р ліквідував Академію зовнішньої розвідки України.

Замість Академії зовнішньої розвідки, в рамках вдосконалення системи кадрового забезпечення, 22 листопада 2021 року створено Тренінговий центр для формування знань і навичок, необхідних для виконання завдань, поставлених перед розвідкою.

Традиції

Символіка

Емблема СЗР у 2003—2019 роках.

Відомчі заохочувальні відзнаки

Повний перелік нагород СЗР України був затверджений Указом Президента України від 30 травня 2012 року № 365.

Див. також: Нагородна система України

Державне святкування

З 2018 року 24 січня в державі встановлено День зовнішньої розвідки України.

Див. також

• Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації
• Загін спеціального призначення «Рубін»
• Головне управління розвідки Міністерства оборони України
• Департамент контррозвідки Служби безпеки України
• День воєнної розвідки України

Примітки

1. Указ Президента України «Про Службу зовнішньої розвідки України»
2. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2014. 
3. Закладено фундамент першої будівлі оновленої штаб квартири української зовнішньої розвідки. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018. 
4. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018. 
5. Закладено фундамент «українського Ленглі». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 27/2019. Про символіку Служби зовнішньої розвідки України, 1 лютого 2019 // Адміністрація Президента України
7. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
8. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
9. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!
10. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!
11. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Валентин Леонов
12. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Федір Цвєтухін
13. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Микола Погрібний
14. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
15. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Андрій Ткаченко
16. . Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017. 
17. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
18. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Павло Тимофеєв
19. Керівники української зовнішньої розвідки
21. Указ Президента України від 9 червня 2016 року № 244/2016 «Про тимчасове виконання обов’язків Голови Служби зовнішньої розвідки України»
22. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 273/2017 Про призначення Є.Божка Головою Служби зовнішньої розвідки України
23. Указ Президента України №-73/2019 від 13.3.2019 «Про звільнення Є.Божка з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України»
24. Указ Президента України №-80/2019 від 16.3.2019
25. Обов'язки керівника Служби зовнішньої розвідки тимчасово виконуватиме Алексєєнко — указ /Радіо Свобода, 16.3.2019/
26. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 390/2019 «Про увільнення від тимчасового виконання обов'язків Голови Служби зовнішньої розвідки України»
27. Головою Служби зовнішньої розвідки став нардеп від «Батьківщини» Бухарєв /Лівий берег, 11.6.2019/
28. Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 681/2019 «Про звільнення В.Бухарєва з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України»
29. Зеленський призначив нового голову зовнішньої розвідки України Сегодня (20 вересня 2019)
30. Зеленський змінив голову Служби зовнішньої розвідки. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 червня 2020. 
31. Зеленський змінив голову Служби зовнішньої розвідки. 23.07.2021, 13:43
32. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
33. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
34. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
35. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
36. . Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
37. . Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
38. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
39. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
40. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
41. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
42. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
43. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
44. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
45. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
46. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
47. . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
48. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
49. . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
50. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
51. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
52. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
53. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
54. . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
55. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
56. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
57. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
58. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
59. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
60. . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017. 
61. Розпорядження КМУ №-1407-р від 05.11.2021 «Про ліквідацію Академії зовнішньої розвідки України»
62. Замість Академії зовнішньої розвідки створили Тренінговий центр, Укрінформ, 22.11.2021
63. Про відомчі заохочувальні відзнаки Служби зовнішньої ... | від 05.02.2013 № 30 (Сторінка 1 з 2). zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 19 липня 2017. 

Джерела

• Олександр Скрипник. Український слід у розвідці. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 319 с.: іл.
• Цибулькін В. В., Рожен Л. М., Вєдєнєєв Д. В. та ін. Нариси з історії розвідки суб'єктів державотворення на теренах України / Заг. ред. П. Д. Морозов. — К.: Преса України, 2011. — 536 с., іл.
• . http://szru.gov.ua/. Служба зовнішньої розвідки України. 19 грудня 2017. Архів оригіналу за 23.01.2018. Процитовано 22 січня 2018. 
• Скрипник О. В. (2019). Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень. Київ: АДЕФ-Україна. 344. ISBN 978-617-7393-93-0. 

Посилання

• Офіційний сайт Служби зовнішньої розвідки України
• Служба зовнішньої розвідки України Ukrainian Military Pages
• ВРУ; Закон України «Про Службу зовнішньої розвідки України»
• Українська розвідка. Перед вживанням збовтати «Дзеркало тижня» № 9 (537) 12 — 18 березня 2005
• Навіщо Україні Служба зовнішньої розвідки «Український тиждень» #48 (161) 29.11.2010
• Розвідники, народжені в Україні. Україна Молода. Номер 218 за 01.12.2011
• Служба зовнішньої розвідки видала книжку про спецслужби УНР та виклала її у загальний доступ. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
• Служба зовнішньої розвідки оприлюднила розсекречені документи УНР. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 19 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.