Бухарєв Владислав Вікторович

Бу́харєв Владисла́в Ві́кторович (нар. 14 березня 1969(19690314), місто Лебедин, Сумська область) — український офіцер спецслужб, генерал-полковник.

Владислав Вікторович Бухарєв
Народження	14 березня 1969(1969-03-14) (55 років) м. Лебедин, Сумська область
Країна	Україна
Освіта	Київське вище військове інженерне училище зв'язку
Партія	Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»^[1]
Член	Верховна Рада України VIII скликання
Звання	генерал-полковник, спеціальне звання — генерал-лейтенант податкової міліції
Командування	Голова Служби зовнішньої розвідки України
Інше	Народний депутат України VIII скликання
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Медаль «За бойову співдружність» (ФСБ) Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Бухарєв Владислав Вікторович у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
безпартійний Фракція «Батьківщина»	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Перший заступник Голови СБУ — начальник ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ (вересень — листопад 2019; березень — липень 2014), Голова Служби зовнішньої розвідки України (червень — вересень 2019), Народний депутат України VIII скликання.

Спеціальне звання — генерал-лейтенант податкової міліції.

Життєпис

В.Бухарєв, Сумська область 2017.

• Вересень 1986 — серпень 1987 року — студент Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. Попова;
• Серпень 1987 — червень 1992 — курсант Київського вищого військового інженерного училища зв'язку, служба в Збройних силах СРСР.
• Червень 1992 — грудень 2007 — служба в органах Служби безпеки України на оперативних та керівних посадах.
• Грудень 2007 — березень 2010 — перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України — начальник податкової міліції.
• Березень 2010 — березень 2014 — пенсіонер органів СБУ.
• Березень 2014 — липень 2014 — перший заступник Голови СБУ — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.
• Липень 2014 — жовтень 2014 року — офіцер з особливих доручень Голови Служби безпеки України.
• З жовтня 2014 року — народний депутат Верховної Ради України. Обраний по одномандатному 162 виборчому округу. На час виборів — безпартійний. Член фракції «Батьківщина». Член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Голова підкомітету з питань боротьби з організованою злочинністю Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

• 11 червня 2019 року указом Президента Володимира Зеленського призначений на посаду голови Служби зовнішньої розвідки України.

• 15 липня 2019 введений до складу РНБО.

• 12 вересня 2019 Зеленський звільнив Бухарєва з посади голови Служби зовнішньої розвідки, натомість його було призначено першим заступником голови СБУ, начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (відомого також як "управління «К»).

• 8 листопада 2019 Зеленський звільнив Бухарєва з посади першого заступника Голови СБУ — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

• 21 листопада 2019 року виведений зі складу РНБОУ.

• 6 листопада 2019 року отримав військове звання генерал-полковника.

• З травня 2020 року — Радник Міністра внутрішніх справ України.

Сім'я

Дружина: Бухарєва (Коротєєва) Олена Олександрівна.

Діти: Олексій, Юлія.

Освіта

• Київське вище військове інженерне училище зв'язку (1992, кваліфікація — інженер-зв'язківець).
• Інститут підготовки кадрів Служби безпеки України (1994)
• Сумський державний університет (2018, кваліфікація — юрист) — кандидат юридичних наук

Нагороди та відзнаки

• Орден «За заслуги» II та ІІІ ступенів
• Медаль ФСБ Росії «За боевое содружество» (2004)
• Почесна грамота Верховної Ради України, Почесна грамота Кабінету Міністрів України;
• почесна відзнака Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією «Честь, Мужність, Закон»
• нагрудний знак «Почесна зірка Служби безпеки України», нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України»
• відзнака Управління боротьби з наркотиками (ДЕА) Міністерства юстиції США
• відзнака Служби безпеки України — нагрудний знак «Хрест Доблесті» ІІ та І ступенів
• відзнака Служби безпеки України — нагрудний знак «За боротьбу з корупцією та організованою злочинністю»

Почесний громадянин міста Лебедин.

Примітки

1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=1525
2. . dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 1 грудня 2019.
3. . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
4. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 391/2019 «Про призначення В.Бухарєва Головою Служби зовнішньої розвідки України»
5. Указ Президента України від 15 липня 2019 року № 520/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
6. Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 681/2019 «Про звільнення В.Бухарєва з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України»
7. Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 682/2019 «Про призначення В.Бухарєва першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
8. Указ Президента України від 8 листопада 2019 року № 823/2019 «Про звільнення В.Бухарєва з посади першого заступника Голови Служби безпеки України - начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
9. Указ Президента України від 21 листопада 2019 року № 862/2019 «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
10. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
11. . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 5 жовтня 2015.
12. Соня Кошкина; Олег Базар (3 ноября 2014). [Мажоритарка: інвентаризація]. LB.ua (UK) . Архів оригіналу за 24 травня 2019. Балотуючись до ВР у 2014 році Владислав Бухарєв серед своїх досягнень сказав у власній агітці, що нагороджений медаллю ФСБ Росії „За боевое содружество“
13. . Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
14. . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 11 березня 2014.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 11 березня 2014 у Wayback Machine.]