Бу́харєв Владисла́в Ві́кторович (нар. 14 березня 1969, місто Лебедин, Сумська область) — український офіцер спецслужб, генерал-полковник.
| Владислав Вікторович Бухарєв | |
|---|---|
| | |
| Народження | 14 березня 1969 (54 роки) м. Лебедин, Сумська область |
| Країна | Україна |
| Освіта | Київське вище військове інженерне училище зв'язку |
| Партія | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
| Член | Верховна Рада України VIII скликання |
| Звання | генерал-полковник, спеціальне звання — генерал-лейтенант податкової міліції |
| Командування | Голова Служби зовнішньої розвідки України |
| Інше | Народний депутат України VIII скликання |
| Нагороди | |
| Бухарєв Владислав Вікторович у Вікісховищі |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 8-го скликання | |||
| безпартійний Фракція «Батьківщина» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| |
Перший заступник Голови СБУ — начальник ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ (вересень — листопад 2019; березень — липень 2014), Голова Служби зовнішньої розвідки України (червень — вересень 2019), Народний депутат України VIII скликання.
Спеціальне звання — генерал-лейтенант податкової міліції.
Життєпис Редагувати
- Вересень 1986 — серпень 1987 року — студент Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. Попова;
- Серпень 1987 — червень 1992 — курсант Київського вищого військового інженерного училища зв'язку, служба в Збройних силах СРСР.
- Червень 1992 — грудень 2007 — служба в органах Служби безпеки України на оперативних та керівних посадах.
- Грудень 2007 — березень 2010 — перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України — начальник податкової міліції.
- Березень 2010 — березень 2014 — пенсіонер органів СБУ.
- Березень 2014 — липень 2014 — перший заступник Голови СБУ — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.
- Липень 2014 — жовтень 2014 року — офіцер з особливих доручень Голови Служби безпеки України.
- З жовтня 2014 року — народний депутат Верховної Ради України. Обраний по одномандатному 162 виборчому округу. На час виборів — безпартійний. Член фракції «Батьківщина». Член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Голова підкомітету з питань боротьби з організованою злочинністю Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
- 11 червня 2019 року указом Президента Володимира Зеленського призначений на посаду голови Служби зовнішньої розвідки України.
- 15 липня 2019 введений до складу РНБО.
- 12 вересня 2019 Зеленський звільнив Бухарєва з посади голови Служби зовнішньої розвідки, натомість його було призначено першим заступником голови СБУ, начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (відомого також як "управління «К»).
- 8 листопада 2019 Зеленський звільнив Бухарєва з посади першого заступника Голови СБУ — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.
- 21 листопада 2019 року виведений зі складу РНБОУ.
- 6 листопада 2019 року отримав військове звання генерал-полковника.
- З травня 2020 року — Радник Міністра внутрішніх справ України.
Сім'я Редагувати
Дружина: Бухарєва (Коротєєва) Олена Олександрівна.
Діти: Олексій, Юлія.
Освіта Редагувати
- Київське вище військове інженерне училище зв'язку (1992, кваліфікація — інженер-зв'язківець).
- Інститут підготовки кадрів Служби безпеки України (1994)
- Сумський державний університет (2018, кваліфікація — юрист) — кандидат юридичних наук
Нагороди та відзнаки Редагувати
- Орден «За заслуги» II та ІІІ ступенів
- Медаль ФСБ Росії «За боевое содружество» (2004)
- Почесна грамота Верховної Ради України, Почесна грамота Кабінету Міністрів України;
- почесна відзнака Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією «Честь, Мужність, Закон»
- нагрудний знак «Почесна зірка Служби безпеки України», нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України»
- відзнака Управління боротьби з наркотиками (ДЕА) Міністерства юстиції США
- відзнака Служби безпеки України — нагрудний знак «Хрест Доблесті» ІІ та І ступенів
- відзнака Служби безпеки України — нагрудний знак «За боротьбу з корупцією та організованою злочинністю»
Почесний громадянин міста Лебедин.
Примітки Редагувати
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=1525
- . dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 1 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
- Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 391/2019 «Про призначення В.Бухарєва Головою Служби зовнішньої розвідки України»
- Указ Президента України від 15 липня 2019 року № 520/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
- Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 681/2019 «Про звільнення В.Бухарєва з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України»
- Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 682/2019 «Про призначення В.Бухарєва першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
- Указ Президента України від 8 листопада 2019 року № 823/2019 «Про звільнення В.Бухарєва з посади першого заступника Голови Служби безпеки України - начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
- Указ Президента України від 21 листопада 2019 року № 862/2019 «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 5 жовтня 2015.
- Соня Кошкина; Олег Базар (3 ноября 2014). . LB.ua (UK). Архів оригіналу за 24 травня 2019. «Балотуючись до ВР у 2014 році Владислав Бухарєв серед своїх досягнень сказав у власній агітці, що нагороджений медаллю ФСБ Росії „За боевое содружество“»
- . Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 11 березня 2014.
Посилання Редагувати
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 11 березня 2014 у Wayback Machine.]