www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словечанський район адміністративно територіальна одиниця УРСР що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської і

Словечанський район

Словечанський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської і Волинської округ, Київської області (1932—1937) та Житомирської області (1937—1962). Районний центр — село Словечне.

Словечанський район
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна: УСРР, УРСР
Область: Коростенська округа, Волинська округа, Київська область, Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 30 грудня 1962 року
Населення: 32 947 (1939)
Площа: 1459,6 км²
Густота: 21,97 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: c. Словечне
Районна влада
Мапа

Історія та адміністративний устрій ред.

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії. До складу увійшли 20 сільських рад колишніх Покалівської (Дівошинська, Желонська, Заболотська, Коптівщинська, Левковицька, Лученківська, Покалівська, Середньоруднянська, Сорокопенська, Хлуплянська сільські ради) та Словечанської (Бігунська, Городецька, Жидівська, Кованська, Листвинська, Можарівська, Словечанська, Тхорівська, Усівська, Черевківська сільські ради) волостей Овруцького повіту.

13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про реорганізацію округ», Коростенську округу розформовано, територію включено до складу Волинської округи. 2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Словечанський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 4 травня 1935 року район було включено до складу Коростенського округу Київської області. З 22 вересня 1937 року став частиною новоутвореної Житомирської області.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Олевськ Генеральної округи Житомир. Було утворено Антоновицьку, Білківську, Бокіївщинську, Верпівську, Верхнє-Рудненську, Далетянську, Дубську, Мацьківську, Млинську, Нагорянську, Нижнє-Руднянську, Ново-Руднянську, Оленичівську, Островичську, Паршівську, Перебродську, Петрашівську, Побичівську, Раліоновицьку, Рокитнівську, Селезівську, Сирницьку, Сирковщинську, Старовеледницьку, Стуговщинську, Теклівську, Чабанську, Червонську та Ясенецьку сільські управи.

Станом на 1 вересня 1946 року складався із 20 сільських рад, до складу яких входило 57 населених пунктів — 51 село та 6 хуторів. Сільські ради: Бігунська, Возничівська, Городецька, Заболотська, Кованська, Красилівська, Левковицька, Листвинська, Лучанківська, Можарівська, Нововелідницька, Прибитківська, Середньо-Руднянська, Словечанська, Сорокопенська, Тхорівська, Усівська, Хлуплянська, Червоносільська та Черевківська.

З 11 серпня 1954 року кількість сільських рад було скорочено до 14 — ліквідовано Возничівську, Желонську, Кованську, Середньо-Руднянську, Сорокопенську та Червносільську сільські ради. А після 5 березня 1959 року сільських рад залишилося 10 — було ліквідовано Коптівщинську, Красилівську, Прибитківську та Тхоринську сільські ради

30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Овруцького району.

Населення ред.

За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року на території Словечанського району мешкало 32 064 особи. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:

Національний склад населення за даними перепису 1926 року:

Національність Кількість Частка, %
українці 29339 91,5
євреї 1941 6,1
поляки 370 1,2
німці 111 0,3
росіяни 81 0,3
інші 222 0,7

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 32 947 осіб, з них українців — 29 507, росіян — 1 109, німців — 111, євреїв — 1 382, поляків — 279, інших — 559.

Примітки ред.

  1. Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
  2. . http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 39, 532, 533, 539, 540, 617, 620. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 7 листопада 2020. 
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  4. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 17 березня 2023. 

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slovechanskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1923 po 1962 roki v skladi Korostenskoyi i Volinskoyi okrug Kiyivskoyi oblasti 1932 1937 ta Zhitomirskoyi oblasti 1937 1962 Rajonnij centr selo Slovechne Slovechanskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaOsnovni daniKrayina USRR URSROblast Korostenska okruga Volinska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblastUtvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 30 grudnya 1962 rokuNaselennya 32 947 1939 Plosha 1459 6 1 km Gustota 21 97 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr c SlovechneRajonna vladaMapa Zmist 1 Istoriya ta administrativnij ustrij 2 Naselennya 3 Primitki 4 DzherelaIstoriya ta administrativnij ustrij red Rajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Korostenskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi Do skladu uvijshli 20 silskih rad kolishnih Pokalivskoyi Divoshinska Zhelonska Zabolotska Koptivshinska Levkovicka Luchenkivska Pokalivska Serednorudnyanska Sorokopenska Hluplyanska silski radi ta Slovechanskoyi Bigunska Gorodecka Zhidivska Kovanska Listvinska Mozharivska Slovechanska Thorivska Usivska Cherevkivska silski radi volostej Ovruckogo povitu 13 chervnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro reorganizaciyu okrug Korostensku okrugu rozformovano teritoriyu vklyucheno do skladu Volinskoyi okrugi 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Slovechanskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti 4 travnya 1935 roku rajon bulo vklyucheno do skladu Korostenskogo okrugu Kiyivskoyi oblasti Z 22 veresnya 1937 roku stav chastinoyu novoutvorenoyi Zhitomirskoyi oblasti V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Olevsk Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno Antonovicku Bilkivsku Bokiyivshinsku Verpivsku Verhnye Rudnensku Daletyansku Dubsku Mackivsku Mlinsku Nagoryansku Nizhnye Rudnyansku Novo Rudnyansku Olenichivsku Ostrovichsku Parshivsku Perebrodsku Petrashivsku Pobichivsku Ralionovicku Rokitnivsku Selezivsku Sirnicku Sirkovshinsku Starovelednicku Stugovshinsku Teklivsku Chabansku Chervonsku ta Yasenecku silski upravi Stanom na 1 veresnya 1946 roku skladavsya iz 20 silskih rad do skladu yakih vhodilo 57 naselenih punktiv 51 selo ta 6 hutoriv Silski radi Bigunska Voznichivska Gorodecka Zabolotska Kovanska Krasilivska Levkovicka Listvinska Luchankivska Mozharivska Novovelidnicka Pribitkivska Seredno Rudnyanska Slovechanska Sorokopenska Thorivska Usivska Hluplyanska Chervonosilska ta Cherevkivska Z 11 serpnya 1954 roku kilkist silskih rad bulo skorocheno do 14 likvidovano Voznichivsku Zhelonsku Kovansku Seredno Rudnyansku Sorokopensku ta Chervnosilsku silski radi A pislya 5 bereznya 1959 roku silskih rad zalishilosya 10 bulo likvidovano Koptivshinsku Krasilivsku Pribitkivsku ta Thorinsku silski radi30 grudnya 1962 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR rajon bulo likvidovano jogo teritoriya u povnomu skladi uvijshla do skladu Ovruckogo rajonu 2 Naselennya red Za rezultatami Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 roku 3 na teritoriyi Slovechanskogo rajonu meshkalo 32 064 osobi Rozpodil naselennya za ridnimi movami buv nastupnim Ukrayinska mova 92 6 Rosijska mova 0 6 inshi 6 8 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1926 roku 3 Nacionalnist Kilkist Chastka ukrayinci 29339 91 5yevreyi 1941 6 1polyaki 370 1 2nimci 111 0 3rosiyani 81 0 3inshi 222 0 7Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 32 947 osib z nih ukrayinciv 29 507 rosiyan 1 109 nimciv 111 yevreyiv 1 382 polyakiv 279 inshih 559 4 Primitki red Materiali do opisu okrug USRR Korostenska okruga Centralne statistichne upravlinnya USRR H 1926 58 s Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 http www archive zt gov ua s 39 532 533 539 540 617 620 Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Procitovano 7 listopada 2020 a b Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 Dzherela red Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 185 Materiali do opisu okrug USRR Korostenska okruga Centralne statistichne upravlinnya USRR H 1926 58 s http resource history org ua Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 24 travnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovechanskij rajon amp oldid 38906816