Скалиця (словац. Skalica, угор. Szakolca) — місто, громада, адміністративний центр округу Скалиця, Трнавський край, північно-західна Словаччина. Кадастрова площа громади — 60,007 км². Населення — 14 967 осіб (за оцінкою на 31 грудня 2017 року).
Скалиця словац. Skalica [?] ±к:нп, засновані 1217 ±к:нп, засновані 1217 | |
---|---|
| |
Основні дані | |
48°50′37″ пн. ш. 17°13′35″ сх. д.H G O | |
Країна | Словаччина |
Край | Трнавський |
Окрес | Скаліца → SPARQL ← |
Столиця для | Скаліца |
| |
Перша згадка | 1217 |
Засновано | 1217 |
| |
| |
Географічна зона | Загорська низинаd, Загорієd |
Висота над р.м. | 177 м |
· найвища точка | Чупиd |
(, 48°48′30″N 17°20′40″E, [d]) | |
Площа | 60,007 км² |
Населення | ▼14 714 (31.12.2013) |
Міста-побратими | Швехат, Фрайбурґ, Ґладбек, Стражніцеd, Угерске Градіште, Аркей, Сланиd |
Телефонний код | +421-034 |
Автомоб. ном. | SI |
Поштовий індекс | 909 01 |
Місцева влада | |
Вебсторінка | skalica.sk/cest_ruch/ |
Приматор | Станіслав Хованець |
Ідентифікатори і посилання | |
код LAU (NUTS) | SK504815 |
OpenStreetMap | r2193425 ·R |
GeoNames | 3057630 |
Транспорт, відстані | |
Транспорт | route II/426d |
До крайового центру | |
До Братислави | |
— фізична | 78 км |
Карта | |
| |
Список пам'яток | Cultural heritage monuments in Skalicad |
Джерела: | |
| |
Скалиця у Вікісховищі |
Розташоване на кордоні з Чехією.
Історія ред.
Перша згадка 1217-го року, але поселення існувало з часів неоліту.
У місті традиційно розвинене виноградарство.
Географія ред.
Місто є найпівнічнішою точкою Трнавського краю.
Культура ред.
Пам'ятки ред.
Історичний центр міста завдяки багатьом утримуваним культурним пам'яткам має середньовічний характер.
- ротонда св. Юрія з 12 ст.
- залишки міської фортеці з 1435 р.
- ратуша, у 18 ст. перебудована в стилі бароко
- загорський музей
- міттаковський будинок
Храми ред.
- парафіяльний римо-католицький костел св. Михаїла з 1372 р., перебудований в 1450—1470 рр.
- костел францисканців з 1484 рр. з монастирем францисканців
- костел Пресвятої Трійці з пол. 16 ст.
- єзуїтський костел з монастирем з 1693—1724 рр.
- костел св. Павла з 1715—1725 рр. з монастирем павлінів
- протестантський костел з 1796—1797 рр.
- костел св. Урбана з 18 ст.
Культурні заходи ред.
- «Трдлофест» — офіційне відкриття туристичного сезону з презетацією традиційного «скалицького трделніка»- вид місцевих ласощів.
- Фестиваль «Скалицькі дні» — свято з нагоди надання статусу королівського міста в 1372 р. з правом проведення ярмарків.
- «Musica sacra Skalica» — фестиваль камерної музики.
- «Skalica music fest» — фестиваль поп-музики.
Спорт ред.
- хокейний клуб ХК 36 Скалиця виступає в Словацькій Екстралізі.
Населення ред.
У 2001 році в місті мешкали 15 005 осіб.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):
- словаки — 94,84 %
- чехи — 3,61 %
- цигани (роми) — 0,64 %
- угорці — 0,13 %
- українці — 0,05 % (також русини — 0,01 %)
- німці — 0,03 %
- поляки — 0,02 %
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:
- римо-католики — 70,15 %,
- протестанти (еванєлики) — 6,67 %,
- греко-католики — 0,17 %,
- православні — 0,17 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 22,45 %
Відомі особи ред.
- Марян Варга — словацький музикант і композитор
- Жигмунд Палффі — словацький хокеїст
- Йозеф Гваданьї (1725—1801) — угорський письменник, поет та військовик
Галерея ред.
Примітки ред.
- Місто Скалиця. Статистика. Процитовано 31-12-2014 (словац.)
- Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
- Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- Skalica (mesto). ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- http://ives.minv.sk/heraldreg/wp_detail.aspx?ID=877
Посилання ред.
- www.skalica.sk — офіційний сайт громади міста (словац.)
- Skalica - …. e-obce.sk ((словац.)). :
населення • історія • природа • культура
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |