Серби (серб. Срби, Srbi) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, (Хорватії) та інших країнах. Загальна чисельність близько 12-13 млн осіб. Основна релігія — православ'я. Мова — сербська.
Серби | |
---|---|
![]() Святий Сава • (Стефан Душан) • (Карагеоргій) • (Вук Караджич) (Нікола Тесла) • (Михайло Пупін) • (Надежда Петрович) • (Мілутін Міланкович) | |
Кількість | 12 - 13 млн. |
Ареал | Західні Балкани: понад 8 млн.
Решта Європи: понад 1,6 млн.
Північна Америка: понад 250 тис. Інші регіони: понад 100 тис.
|
Близькі до: | (босняки), (болгари), хорвати, македонці, (чорногорці), (словенці), |
Мова | сербська |
Релігія | православ'я. |
Історія
Етнічна історія народу пов'язується з переселенням слов'янських племен на (Балкани), як вважається, у 6-7 століттях н. е. У 9-му столітті створено Сербське князівство, яке відтоді тяжіє до централізації держави.
Ці процеси зухвало перервані військовою поразкою на Косовому Полі у 1389 р. Цю історичну подію серби справедливо вважають національною трагедією, адже відтоді сербські землі — під орудою Османської імперії. «Османське ярмо» тривало майже п'ять століть. Лише на початку 19-го століття підсилюється визвольна боротьба сербів за волю, яка призводить до автономізації (1833), а потім до створення незалежної Сербської держави (1878).
У 1918 р. створено Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія). У Другій світовій війні Югославія була майже єдиною державою, війська якої визволили самостійно без допомоги союзників територію країни від загарбників. У післявоєнний час в Югославії панує соціалістичний режим Броз Тіто, який хоча і сприймається неоднозначно в плані свобод і прав громадян, проте був досить ліберальним в економічному плані.
Югославія — країна, яка найбільше потерпіла від потрясінь кінця 80-90 років 20 століття. Розкол держави, економічний занепад, масова еміграція населення — явища, які супроводжують сучасне життя Сербії. Негативні процеси не зупинилися. На сьогоднішній день Сербія майже втратила історичні сербські землі, в наш час[] заселені переважно албанцями (автономний край Косово), які вимагають самовизначення.
Духовна культура
Серби наділені своєрідними вдачею і національним менталітетом. Всесвітньо відомі і вшановані сербські ліричні пісні, проникнуті журбою. Взагалі у культурі сербів, як і в історії, намішано багато впливів, втім відчутне і давнє архаїчне коріння.
До сербського фольклору зверталися без винятку всі творці і класики національних слов'янських літератур. У нас — І. Франко, С. Руданський тощо. Зачинателем сербської національної фольклористики справедливо вважається (Вук Караджич). У його збірках пісні і казки сербів, босняків і (чорногорців) (з вказівкою не на окрему етнічну приналежність, а на місце запису).
Відомі серби
- (Гойко Мітіч) — актор, режисер, спортсмен, каскадер
- (Емір Кустуриця) — кінорежисер
- (Нікола Тесла) — фізик та винахідник
- (Мілутін Міланкович) — кліматолог, геофізик, астроном, математик та письменник-фантаст, академік Сербської академії наук і мистецтв
- (Йован Цвіїч) — географ, президент Сербської Королівської Академії Наук та ректор (Белградського університету).
Галерея
Див. також
- (Білі серби)
- (Серби в Україні)
- (Серби в Хорватії)
- (Серби в Болгарії)
- (Серби в Боснії і Герцеговині)
- (Серби в Казахстані)
Примітки
Джерела і посилання
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Сербы») (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: (О. К. Антонов) та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. (Ethnologue): Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: (SIL International). Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Серби // (Українська мала енциклопедія) : 16 кн. : у 8 т. / проф. (Є. Онацький). — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1719-1720. — 1000 екз.
Література
- Історія приватного життя сербів від середньовіччя до сучасності / М. Попович, М. Тимотієвич, М. Ристович. — Київ: Темпора, 2017. — 544 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет