www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свида Василь Іванович Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання

Свида Василь Іванович

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Січня 2021)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свида.

Свида Василь Іванович (1913—1989) — український скульптор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983), один із засновників закарпатської школи скульптури.

Свида Василь Іванович
Народився 22 жовтня 1913(1913-10-22)
Потокош Потконьовц Австро-Угорщини(тепер – Пацканьово Закарпатської області України)
Помер 19 квітня 1989(1989-04-19) (75 років)
Ужгород, Українська РСР, СРСР
Поховання Кладовище "Кальварія" у м.Ужгород
Країна  Чехословаччина
 СРСР
Діяльність скульптор, різьбяр по дереву
Галузь різьблення по дереву
Відомі учні Бровді Лариса Олександрівна, Данилич Тарас Федорович, Іванчо Марія Федорівна, Іванчо Мігаль Балінтович, Герц Наталія Семенівна і Намистюк Анатолій Михайлович
Знання мов українська
Нагороди

Премії Премія Тараса Шевченка (1983)

Біографічні дані Редагувати

Народився 22 жовтня 1913 року із братом-близнюком Федором в селі Потокош Потконьовц Австро-Угорщини(тепер — Пацканьово Закарпатської області України), у родині 43-річного Івана Свиди та 41-річної Марії Гебур. Василь був восьмою, наймолодшою дитиною в сім'ї.

Через п'ять років, у 1918-му, помирає батько. Родина Василя дуже важко переживала час злиднів і нужди, тому хлопчик пішов у школу тільки в 9 років.

Він закінчив три класи церковної народної школи в рідному селі та однорічну господарську школу верховинського і полонинського господарства в селі Нижні Ворота.

У 1930—1934 роках навчався у державній професійній школі з обробки дерева в селі Ясіня Підкарпатської Русі Чехословацької Республіки. Навчався з великим бажанням  і старанністю. Особливо подобалось йому те, що в школі віддавали перевагу практичним заняттям. Та й теоретичні предмети викладалися вельми ґрунтовно.

Після закінчення навчання працював різьбярем у приватних майстернях І. Павлишинця в м. Ужгород та А. Демчика в м. Мукачево. Заробітків у приватних майстернях ледве вистачало на харчі, і думати доводилося не так про творчість, як про виживання.

У 1937 році у пошуках роботи виїхав до Праги. Кілька місяців був безробітним.

З липня 1937 до липня 1945 року працював різьбярем у приватних професійних майстернях сакрального мистецтва «Брати Котрбови» (Брно, Прага). Безпосереднім наставником був молодший із братів — Герман Котрба, якого Свида вважав своїм учителем, а вже потім другом.

У 1945 році після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною, Василь Свида повертається на батьківщину, де його зустрічає сліпа мати. У 1946 році бере участь у обласній художній виставці, на якій виставляє одразу вісім робіт. У 1947 році вперше взяв участь у республіканській та всесоюзній художніх виставках. Твір «Весна» з циклу «Пори року» експонувався у Третьяковській галереї. Йому вдалося увійти до числа перших членів Закарпатського відділення Спілки художників України, яку очолив А.Ерделі.

З того часу В. Свида був постійним експонентом виставок — обласних (51), всеукраїнських (44), всесоюзних (21), зарубіжних (24), а також персональних та групових виставкових експозицій (18).

Сімейне фото. З дружиною Уляною та дітьми Ярославом і Людмилою, кінець 1950

У 1949 році, перебуваючи на творчій базі Спілки художників СРСР «Майорі» на Ризькому узмор'ї, 35-річний холостяк Свида знайомиться із працівницею Будинку творчості Уляною Смоляковою. Через багато років він «дасться визвідати» про ту зустріч доньці Людмилі із притаманним йому гумором: «Коли я її побачив — біляву, усміхнену, у яскравому сонячному світлі,- сказав собі: Василю, ти пропав!…». Там же у Прибалтиці, 2 червня 1949 року Василь і Уляна взяли шлюб.

Творчу роботу В. Свида поєднував суспільно-політичною діяльністю та педагогічною роботою. Він тричі поспіль обирався депутатом Верховної Ради УРСР(1951-1963), дев'ять скликань — депутатом Ужгородської міської Ради народних депутатів(1965—1985), багаторазово — членом Закарпатського обкому Компартії України, правлінь численних громадських організацій області та України.

У 1951—1961 роках В. Свида очолював Закарпатську організацію Спілки художників України.

Значну частину творчого життя художник віддав вихованню творчої молоді, спочатку в державній художній і художньо-ремісничій школі в Ужгороді (1945—1946), а згодом — в Ужгородському училищі прикладного мистецтва (до 1949 року мало назву Ужгородське художньо-промислове училище), де щедро ділився майстерністю з майбутніми фахівцями художньої обробки дерева (1948—1976).

Найвідомійші з учнів:

Василь Свида з учнем
  • Георгій Товтин;
  • Іван Ісак;
  • Василь Гангур;
  • Наталія Герц;
  • Іван Шмулига;
  • Тарас Данилич (заслужений художник України);
  • Марія та Мігаль Іванчо;
  • Володимир Щур;
  • Василь Попович (заслужений художник України);
  • Тетяна Лучко;
  • Іван Лазар;
  • Іван Тегза;
  • Степан Голінка;
  • Михайло Белень (заслужений художник України);
  • Лариса Бровді;
  • Іван Бровді (народний художник України);
  • Василь Сідак (лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка) та інші.

У березні 1989 року захворів. Хвороба виявилась підступною і невиліковною. 19 квітня 1989 року Василь Свида помер. Похований в Ужгороді на кладовищі «Кальварія».

Творча спадщина Редагувати

Василь Свида був неперевершеним скульптором у створенні жанрових композицій, зокрема з дерева. Його різьбярську майстерність (за словами Ярослава Свиди) майже ніхто не перевершив і практично не продовжив.

Тематичну розмаїтість творчості В.Свиди можна охопити хіба такими місткими поняттями, як сучасність та історія.

Перші твори сподобалися глядачу і привернули увагу критиків(«Поцілунок матері»,1946;  «Мати годує дитину»,1946; «Гуцулка з конем»,1946; «Гуцулка»,1947).

Більшість ранніх творів Свиди належить до одно-двофігурних, рідше-трифігурних статичних, фронтальних розгорнутих композицій, втілені у матеріалі просто й невимушено, з переконливою вірогідністю й опоетизуванням живих вражень, із характерним для майстра пластичним висловом та добротністю технічної проробки кожного сантиметра поверхні скульптури, вирубаної, за народним звичаєм.

Поетика його образів виростає з уміння бачити прекрасне в повсякденній дійсності(" Вівчарі ", 1970; " Під дощем ", 1971). І все ж суть кращих творів художника полягає в їх надсюжетному значенні, за яким стоять і осягнення світу та міркування про сенс буття(" Поцілунок матері ", 1946; «А коні воду п'ють…»,1969; " З поля ",1981), і визначеність світогляду та життєвої позиції.

Окремої уваги заслуговує звернення Свиди у 1950-1960-ті роки до кераміки: майоліки,теракоти і фарфору(" Секрет ",1955; " Дівчина із дзеркальцем ",1955; " Косар ",1955; " Над книжкою ",1958; " Поцілунок ", 1958; " Над колискою ",1957; « Танець-увиванець»,1956;). Василь Свида вважав, що працюючи в кераміці, він значно скоротить робочий процес. Адже митець до переведення твору в дерево завжди спочатку ліпив у глині модель.

Керамічні роботи Свиди відзначаються специфічною пластичністю форми, округлою м'якістю силуету(" Гарячий день ", 1956; « Під парасолькою»,1962), розмаїттям варіантів композиції в межах однієї теми чи близьких, особливо ліричних(" Освідчення ",1955,1957). Переглядаючи роботи, важко повірити, що на підготовчих етапах Свида не використовував натуру, всі твори створювалися з пам'яті й враження митця.

У роботах Василя Свиди відзеркалено життя Закарпаття: історія, образи сучасників, сім'я та побут. Твори Свиди змушують замислитися над духовним спадком народу, над зв'язком людини з природою.

Підступаючи до скульптурних композицій В.Свиди, неначе вирушаєш у подорож навколо світу думок, мрій і почуттів автора. То помічаєш гру світла, а чи пластику переливання однієї форми в іншу. То уловлюєш виразність ліній силуету…починаєш сприймати притаманні скульптурі секрети підкорення матеріалу, простору і таємниці часу.

Найкращий матеріал для Свиди — це дерево. У його художніх напрацюваннях знайшли відображення також портрети визначних діячів історії, народного господарства та культури і мистецтва Закарпаття як головні персонажі жанрових композицій: Микола Шугай (1972); Зрадником не буду! — І.Локота(1972); Творча розмова — І.Грабар, Й.Бокшай, А.Ерделі(1975); Закарпатські художники в гостях у А.Ерделі(1976); Листи Герою(1977); Зустріч. Герой Радянського Союзу Степан Вайда(1982).

Ряд творів виконані в металі, гіпсі, епоксидній смолі, пластиліні: Хрест (1939); Мати-кореянка (1950); В шахті(1950); Збір підписів за мир в капіталістичній країні (1951); За мир (1952); Партизани (1953); Закарпаття(1959—1960); Опришки(1960) Моя сім'я (автобіографічна композиція) (1983) та інші.

Збереження творчої спадщини в музеях, закладах культури Редагувати

Сьогодні твори Свиди зберігаються в таких музеях, закладах і організаціях, як:

Вшанування пам'яті Редагувати

Телесюжети про майстра Редагувати

У 2013 році журналіст Богдан Барбіл створив телесюжет для телеканалу «Рада»  про Василя Свиду під назвою «Закарпатський Роден». 

Також у ефірі був телесюжет представлений загалу «Літописець історії краю. Василь Свида». М.Мартин створив відео сюжет до 100-річчя Василя Свиди, для  програми «Час новин» телекомпанії М-студіо.

Ювілейні вечори пам'яті митця Редагувати

Після смерті митця на честь вшанування його пам'яті до ювілейних дат було організовано ряд заходів.

Так у 1993 році з нагоди 80-річчя від дня народження народного художника В. І. Свиди був проведений ювілейний вечір та виставки.

У 1998 році з нагоди 85-річчя від дня народження народного художника В. І. Свиди відбувся вечір-портрет «Вдихнути душу в неживе» у новоствореній гімназії м. Ужгорода.

З нагоди  90-річчя у 2003 році був проведений ювілейний вечір.

11.12.2012 затверджено план заходів щодо підготовки та проведення в Закарпатській області 2013 року — Року Василя Свиди та відзначення 100-річчя від дня його народження.

Поштовий конверт, присвячений 100-річчю митця

Підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» була видана поштова марка, присвячена 100-річчю з дня народження Василя Свиди.

22 жовтня 2013 року в м. Ужгороді в залі Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая відбувся  ювілейний вечір та відкриття виставки творів Василя Свиди з нагоди його 100-річчя від дня народження. Ця виставка є наймасштабнішою.

14 листопада 2013 року в Національному музеї українського декоративного мистецтва в Києві відбулася виставка, присвячена 100-літньому ювілею Василя Свиди.

25 листопада 2013 року, в Закарпатському художньому інституті відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Митець воістину народний», присвячена 100-річчю від дня народження Василя Свиди.           

Меморіальна  дошка Редагувати

24 жовтня 2017 року в Ужгороді на вул. Івана Фірцака, 6 відбулося урочисте відкриття і освячення меморіальної дошки на будинку, де жив і працював скульптор.

Уже чверть століття існували ескізи і макети дошки, але тільки зараз, зокрема й завдяки меценатам, бронзовий знак створив заслужений художник України Михайло Михайлюк.

Альбом «Василь Свида. Нетлінне» Редагувати

Альбом — одне з найширших джерел інформації про Василя Свиду. Тут зібрано дуже багато відомостей про життя, творчість, роботи митця.

Альбом «Василь Свида. Нетлінне»

Альбом виданий Всеукраїнським державним видавництвом «Карпати», головним редактором якого є Борис Кушнір, у 2015 році. На обкладинці альбому — скульптура Василя Свиди «Поцілунок матері».

Відомо, що існує задум створення другої частини альбому, адже в одну книгу неможливо вмістити великий обсяг інформації, якою володіє родина художника.

Нагороди, відзнаки та премії митця Редагувати

Роботи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Sichnya 2021 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Svida Svida Vasil Ivanovich 1913 1989 ukrayinskij skulptor narodnij hudozhnik Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka 1983 odin iz zasnovnikiv zakarpatskoyi shkoli skulpturi Svida Vasil IvanovichNarodivsya 22 zhovtnya 1913 1913 10 22 Potokosh Potkonovc Avstro Ugorshini teper Packanovo Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Pomer 19 kvitnya 1989 1989 04 19 75 rokiv Uzhgorod Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Kladovishe Kalvariya u m UzhgorodKrayina Chehoslovachchina SRSRDiyalnist skulptor rizbyar po derevuGaluz rizblennya po derevu 1 Vidomi uchni Brovdi Larisa Oleksandrivna Danilich Taras Fedorovich Ivancho Mariya Fedorivna Ivancho Migal Balintovich Gerc Nataliya Semenivna i Namistyuk Anatolij MihajlovichZnannya mov ukrayinska 1 NagorodiPremiyi Premiya Tarasa Shevchenka 1983 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografichni dani 2 Tvorcha spadshina 2 1 Zberezhennya tvorchoyi spadshini v muzeyah zakladah kulturi 3 Vshanuvannya pam yati 3 1 Telesyuzheti pro majstra 3 2 Yuvilejni vechori pam yati mitcya 3 3 Memorialna doshka 3 4 Albom Vasil Svida Netlinne 4 Nagorodi vidznaki ta premiyi mitcya 5 Roboti 6 Primitki 7 PosilannyaBiografichni dani RedaguvatiNarodivsya 22 zhovtnya 1913 roku iz bratom bliznyukom Fedorom v seli Potokosh Potkonovc Avstro Ugorshini teper Packanovo Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini u rodini 43 richnogo Ivana Svidi ta 41 richnoyi Mariyi Gebur Vasil buv vosmoyu najmolodshoyu ditinoyu v sim yi Cherez p yat rokiv u 1918 mu pomiraye batko Rodina Vasilya duzhe vazhko perezhivala chas zlidniv i nuzhdi tomu hlopchik pishov u shkolu tilki v 9 rokiv Vin zakinchiv tri klasi cerkovnoyi narodnoyi shkoli v ridnomu seli ta odnorichnu gospodarsku shkolu verhovinskogo i poloninskogo gospodarstva v seli Nizhni Vorota U 1930 1934 rokah navchavsya u derzhavnij profesijnij shkoli z obrobki dereva v seli Yasinya Pidkarpatskoyi Rusi Chehoslovackoyi Respubliki Navchavsya z velikim bazhannyam i starannistyu Osoblivo podobalos jomu te sho v shkoli viddavali perevagu praktichnim zanyattyam Ta j teoretichni predmeti vikladalisya velmi gruntovno Pislya zakinchennya navchannya pracyuvav rizbyarem u privatnih majsternyah I Pavlishincya v m Uzhgorod ta A Demchika v m Mukachevo Zarobitkiv u privatnih majsternyah ledve vistachalo na harchi i dumati dovodilosya ne tak pro tvorchist yak pro vizhivannya U 1937 roci u poshukah roboti viyihav do Pragi Kilka misyaciv buv bezrobitnim Z lipnya 1937 do lipnya 1945 roku pracyuvav rizbyarem u privatnih profesijnih majsternyah sakralnogo mistectva Brati Kotrbovi Brno Praga Bezposerednim nastavnikom buv molodshij iz brativ German Kotrba yakogo Svida vvazhav svoyim uchitelem a vzhe potim drugom U 1945 roci pislya vozz yednannya Zakarpattya z Radyanskoyu Ukrayinoyu Vasil Svida povertayetsya na batkivshinu de jogo zustrichaye slipa mati U 1946 roci bere uchast u oblasnij hudozhnij vistavci na yakij vistavlyaye odrazu visim robit U 1947 roci vpershe vzyav uchast u respublikanskij ta vsesoyuznij hudozhnih vistavkah Tvir Vesna z ciklu Pori roku eksponuvavsya u Tretyakovskij galereyi Jomu vdalosya uvijti do chisla pershih chleniv Zakarpatskogo viddilennya Spilki hudozhnikiv Ukrayini yaku ocholiv A Erdeli Z togo chasu V Svida buv postijnim eksponentom vistavok oblasnih 51 vseukrayinskih 44 vsesoyuznih 21 zarubizhnih 24 a takozh personalnih ta grupovih vistavkovih ekspozicij 18 nbsp Simejne foto Z druzhinoyu Ulyanoyu ta ditmi Yaroslavom i Lyudmiloyu kinec 1950U 1949 roci perebuvayuchi na tvorchij bazi Spilki hudozhnikiv SRSR Majori na Rizkomu uzmor yi 35 richnij holostyak Svida znajomitsya iz pracivniceyu Budinku tvorchosti Ulyanoyu Smolyakovoyu Cherez bagato rokiv vin dastsya vizvidati pro tu zustrich donci Lyudmili iz pritamannim jomu gumorom Koli ya yiyi pobachiv bilyavu usmihnenu u yaskravomu sonyachnomu svitli skazav sobi Vasilyu ti propav Tam zhe u Pribaltici 2 chervnya 1949 roku Vasil i Ulyana vzyali shlyub Tvorchu robotu V Svida poyednuvav suspilno politichnoyu diyalnistyu ta pedagogichnoyu robotoyu Vin trichi pospil obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1951 1963 dev yat sklikan deputatom Uzhgorodskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ 1965 1985 bagatorazovo chlenom Zakarpatskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini pravlin chislennih gromadskih organizacij oblasti ta Ukrayini U 1951 1961 rokah V Svida ocholyuvav Zakarpatsku organizaciyu Spilki hudozhnikiv Ukrayini Znachnu chastinu tvorchogo zhittya hudozhnik viddav vihovannyu tvorchoyi molodi spochatku v derzhavnij hudozhnij i hudozhno remisnichij shkoli v Uzhgorodi 1945 1946 a zgodom v Uzhgorodskomu uchilishi prikladnogo mistectva do 1949 roku malo nazvu Uzhgorodske hudozhno promislove uchilishe de shedro dilivsya majsternistyu z majbutnimi fahivcyami hudozhnoyi obrobki dereva 1948 1976 Najvidomijshi z uchniv nbsp Vasil Svida z uchnemGeorgij Tovtin Ivan Isak Vasil Gangur Nataliya Gerc Ivan Shmuliga Taras Danilich zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Mariya ta Migal Ivancho Volodimir Shur Vasil Popovich zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Tetyana Luchko Ivan Lazar Ivan Tegza Stepan Golinka Mihajlo Belen zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Larisa Brovdi Ivan Brovdi narodnij hudozhnik Ukrayini Vasil Sidak laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka ta inshi U berezni 1989 roku zahvoriv Hvoroba viyavilas pidstupnoyu i nevilikovnoyu 19 kvitnya 1989 roku Vasil Svida pomer Pohovanij v Uzhgorodi na kladovishi Kalvariya Tvorcha spadshina RedaguvatiVasil Svida buv neperevershenim skulptorom u stvorenni zhanrovih kompozicij zokrema z dereva Jogo rizbyarsku majsternist za slovami Yaroslava Svidi majzhe nihto ne perevershiv i praktichno ne prodovzhiv Tematichnu rozmayitist tvorchosti V Svidi mozhna ohopiti hiba takimi mistkimi ponyattyami yak suchasnist ta istoriya Pershi tvori spodobalisya glyadachu i privernuli uvagu kritikiv Pocilunok materi 1946 Mati goduye ditinu 1946 Guculka z konem 1946 Guculka 1947 Bilshist rannih tvoriv Svidi nalezhit do odno dvofigurnih ridshe trifigurnih statichnih frontalnih rozgornutih kompozicij vtileni u materiali prosto j nevimusheno z perekonlivoyu virogidnistyu j opoetizuvannyam zhivih vrazhen iz harakternim dlya majstra plastichnim vislovom ta dobrotnistyu tehnichnoyi prorobki kozhnogo santimetra poverhni skulpturi virubanoyi za narodnim zvichayem Poetika jogo obraziv virostaye z uminnya bachiti prekrasne v povsyakdennij dijsnosti Vivchari 1970 Pid doshem 1971 I vse zh sut krashih tvoriv hudozhnika polyagaye v yih nadsyuzhetnomu znachenni za yakim stoyat i osyagnennya svitu ta mirkuvannya pro sens buttya Pocilunok materi 1946 A koni vodu p yut 1969 Z polya 1981 i viznachenist svitoglyadu ta zhittyevoyi poziciyi Okremoyi uvagi zaslugovuye zvernennya Svidi u 1950 1960 ti roki do keramiki majoliki terakoti i farforu Sekret 1955 Divchina iz dzerkalcem 1955 Kosar 1955 Nad knizhkoyu 1958 Pocilunok 1958 Nad koliskoyu 1957 Tanec uvivanec 1956 Vasil Svida vvazhav sho pracyuyuchi v keramici vin znachno skorotit robochij proces Adzhe mitec do perevedennya tvoru v derevo zavzhdi spochatku lipiv u glini model Keramichni roboti Svidi vidznachayutsya specifichnoyu plastichnistyu formi okrugloyu m yakistyu siluetu Garyachij den 1956 Pid parasolkoyu 1962 rozmayittyam variantiv kompoziciyi v mezhah odniyeyi temi chi blizkih osoblivo lirichnih Osvidchennya 1955 1957 Pereglyadayuchi roboti vazhko poviriti sho na pidgotovchih etapah Svida ne vikoristovuvav naturu vsi tvori stvoryuvalisya z pam yati j vrazhennya mitcya U robotah Vasilya Svidi vidzerkaleno zhittya Zakarpattya istoriya obrazi suchasnikiv sim ya ta pobut Tvori Svidi zmushuyut zamislitisya nad duhovnim spadkom narodu nad zv yazkom lyudini z prirodoyu Pidstupayuchi do skulpturnih kompozicij V Svidi nenache virushayesh u podorozh navkolo svitu dumok mrij i pochuttiv avtora To pomichayesh gru svitla a chi plastiku perelivannya odniyeyi formi v inshu To ulovlyuyesh viraznist linij siluetu pochinayesh sprijmati pritamanni skulpturi sekreti pidkorennya materialu prostoru i tayemnici chasu Najkrashij material dlya Svidi ce derevo U jogo hudozhnih napracyuvannyah znajshli vidobrazhennya takozh portreti viznachnih diyachiv istoriyi narodnogo gospodarstva ta kulturi i mistectva Zakarpattya yak golovni personazhi zhanrovih kompozicij Mikola Shugaj 1972 Zradnikom ne budu I Lokota 1972 Tvorcha rozmova I Grabar J Bokshaj A Erdeli 1975 Zakarpatski hudozhniki v gostyah u A Erdeli 1976 Listi Geroyu 1977 Zustrich Geroj Radyanskogo Soyuzu Stepan Vajda 1982 Ryad tvoriv vikonani v metali gipsi epoksidnij smoli plastilini Hrest 1939 Mati koreyanka 1950 V shahti 1950 Zbir pidpisiv za mir v kapitalistichnij krayini 1951 Za mir 1952 Partizani 1953 Zakarpattya 1959 1960 Oprishki 1960 Moya sim ya avtobiografichna kompoziciya 1983 ta inshi Zberezhennya tvorchoyi spadshini v muzeyah zakladah kulturi Redaguvati Sogodni tvori Svidi zberigayutsya v takih muzeyah zakladah i organizaciyah yak Zakarpatskij oblasnij hudozhnij muzej imeni Josipa Bokshaya Uzhgorod ZOHM Zakarpatskij muzej narodnoyi arhitekturu ta pobutu Uzhgorod ZMNAP Zakarpatskij krayeznavchij muzej Uzhgorod ZKM Muzejna kimnata nedilnoyi shkoli sela Priborzhavske Zakarpatskoyi oblasti NShP Packanivska silska rada Zakarpatska oblast PSR Etnografichnij muzej Bereginya Uzhgorodska klasichna gimnaziya Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Kiyiv NHMU Nacionalnij muzej ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva Kiyiv NMUNDM Nacionalnij muzej u Lvovi imeni Andreya Sheptickogo NML Shevchenkivskij nacionalnij zapovidnik m Kaniv Cherkaska obl Spilka hudozhnikiv Rosiyi Moskva Moskovska spilka hudozhnikiv SHR MSH Direkciya vistavok Spilki hudozhnikiv Rosiyi Moskva DV SHR Luganskij oblasnij hudozhnij muzej LOHM Zaporizkij oblasnij hudozhnij muzej ZPHM Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im J Kobrinskogo m Kolomiya Ivano Frankivska obl NMNMGP Novokahovska kartinna galereya imeni A S Gavdzinskogo m Nova Kahovka Hersonska obl NKG Nacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav Pereyaslav Hmelnickij NIEZP Poltavskij hudozhnij muzej imeni Mikoli Yaroshenka PHM Sumskij oblasnij hudozhnij muzej imeni Nikanora Onackogo SOHM Harkivskij hudozhnij muzej HHM Cherniveckij oblasnij krayeznavchij muzej ChOKM Chernigivskij oblasnij hudozhnij muzej imeni G Galagana ChOHM Hersonskij oblasnij hudozhnij muzej imeni O O Shovkunenka HROHM Borshivskij oblasnij krayeznavchij muzej m Borshiv Ternopilska obl BOKM Hmelnickij oblasnij hudozhnij muzej HMOHM Deyaki tvori ye privatnim zibrannyam abo vlasnistyu rodini a inshi zberigayutsya za kordonom Misce znahodzhennya blizko 25 ti robit nevidome Vshanuvannya pam yati RedaguvatiTelesyuzheti pro majstra Redaguvati U 2013 roci zhurnalist Bogdan Barbil stvoriv telesyuzhet dlya telekanalu Rada pro Vasilya Svidu pid nazvoyu Zakarpatskij Roden Takozh u efiri buv telesyuzhet predstavlenij zagalu Litopisec istoriyi krayu Vasil Svida M Martin stvoriv video syuzhet do 100 richchya Vasilya Svidi dlya programi Chas novin telekompaniyi M studio Yuvilejni vechori pam yati mitcya Redaguvati Pislya smerti mitcya na chest vshanuvannya jogo pam yati do yuvilejnih dat bulo organizovano ryad zahodiv Tak u 1993 roci z nagodi 80 richchya vid dnya narodzhennya narodnogo hudozhnika V I Svidi buv provedenij yuvilejnij vechir ta vistavki U 1998 roci z nagodi 85 richchya vid dnya narodzhennya narodnogo hudozhnika V I Svidi vidbuvsya vechir portret Vdihnuti dushu v nezhive u novostvorenij gimnaziyi m Uzhgoroda Z nagodi 90 richchya u 2003 roci buv provedenij yuvilejnij vechir 11 12 2012 zatverdzheno plan zahodiv shodo pidgotovki ta provedennya v Zakarpatskij oblasti 2013 roku Roku Vasilya Svidi ta vidznachennya 100 richchya vid dnya jogo narodzhennya nbsp Poshtovij konvert prisvyachenij 100 richchyu mitcyaPidpriyemstvom poshtovogo zv yazku Ukrposhta bula vidana poshtova marka prisvyachena 100 richchyu z dnya narodzhennya Vasilya Svidi 22 zhovtnya 2013 roku v m Uzhgorodi v zali Zakarpatskogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu im J Bokshaya vidbuvsya yuvilejnij vechir ta vidkrittya vistavki tvoriv Vasilya Svidi z nagodi jogo 100 richchya vid dnya narodzhennya Cya vistavka ye najmasshtabnishoyu 14 listopada 2013 roku v Nacionalnomu muzeyi ukrayinskogo dekorativnogo mistectva v Kiyevi vidbulasya vistavka prisvyachena 100 litnomu yuvileyu Vasilya Svidi 25 listopada 2013 roku v Zakarpatskomu hudozhnomu instituti vidbulas Vseukrayinska naukovo praktichna konferenciya Mitec voistinu narodnij prisvyachena 100 richchyu vid dnya narodzhennya Vasilya Svidi Memorialna doshka Redaguvati 24 zhovtnya 2017 roku v Uzhgorodi na vul Ivana Fircaka 6 vidbulosya urochiste vidkrittya i osvyachennya memorialnoyi doshki na budinku de zhiv i pracyuvav skulptor Uzhe chvert stolittya isnuvali eskizi i maketi doshki ale tilki zaraz zokrema j zavdyaki mecenatam bronzovij znak stvoriv zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Mihajlo Mihajlyuk Albom Vasil Svida Netlinne Redaguvati Albom odne z najshirshih dzherel informaciyi pro Vasilya Svidu Tut zibrano duzhe bagato vidomostej pro zhittya tvorchist roboti mitcya nbsp Albom Vasil Svida Netlinne Albom vidanij Vseukrayinskim derzhavnim vidavnictvom Karpati golovnim redaktorom yakogo ye Boris Kushnir u 2015 roci Na obkladinci albomu skulptura Vasilya Svidi Pocilunok materi Vidomo sho isnuye zadum stvorennya drugoyi chastini albomu adzhe v odnu knigu nemozhlivo vmistiti velikij obsyag informaciyi yakoyu volodiye rodina hudozhnika Nagorodi vidznaki ta premiyi mitcya Redaguvati1951 1971 orden Znak Poshani 1957 zasluzhenij diyach mistectv URSR 1960 orden Trudovogo Chervonoga Prapora 1973 narodnij hudozhnik URSR 1983 Nacionalna premiya ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za gorelyef V sim yi yedinij Roboti Redaguvati nbsp A koni vodu p yut 1969 Derevo krugla skulptura NHMU Kiyiv nbsp V sim yi yedinij 1978 1982 Derevo gorelyef krugla skulptura ZOHM Uzhgorod nbsp Vorozhka 1966 Derevo krugla skulptura NMUNDM Kiyiv nbsp Guculka z konem 1946 Derevo dub krugla skulptura NMNMGP Kolomiya nbsp Do molodogo Vesillya 1982 1984 Derevo mahagoni gorelyef krugla skulptura ZMNAP Uzhgorod nbsp Zakarpatski hudozhniki v gostyah u A Erdeli 1976 Terakota krugla skulptura PZ Uzhgorod nbsp Znovu v ridnij hati Avtobiografichna kompoziciya 1977 Terakota gorelyef krugla skulptura PZ Uzhgorod nbsp J Bokshaj ta R Kent na etyudah 1976 Terakota tonovana krugla skulptura PZ Uzhgorod nbsp Kosar 1955 Majolika skulptura malih form NMNMGP Kolomiya nbsp Mama ne zgodni 1980 Terakota krugla skulptura PZ Uzhgorod nbsp Mati goduye ditinu 1946 Derevo lipa krugla skulptura DV SHR Moskva Rosiya nbsp Mikola Shugaj 1972 Derevo gorelyef krugla skulptura ZOHM Uzhgorod nbsp Oprishki 1960 Gips tonovanij gorelyef PZ Uzhgorod nbsp Pid doshem 1970 Derevo krugla skulptura ZPHM Zaporizhzhya nbsp Povernulisya zhivimi Kinec vijni 1985 Terakota gorelyef krugla skulptura PZ Uzhgorod nbsp Pryalya na koni 1981 Derevo krugla skulptura ZMNAP Uzhgorod nbsp Rodina v poli 1964 Terakota krugla skulptura PZ Uzhgorod nbsp U ridnij hati Yu Venelin Guca 1973 Terakota krugla skulptura PZ Uzhgorod Primitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863Posilannya RedaguvatiVasil Svida Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svida Vasil Ivanovich amp oldid 37763905