Цвинтар «Кальварія» знаходиться на однойменній горі у центрі міста, з якої відкривається чудовий краєвид на місто, і навіть видно кордон зі Словаччиною.
Історіяред.
Колишня назва цвинтаря «Кальварія» — Церква, бо тут стояла цегольнянська церква, а потім дали їй назву «Даїбоц», окремі вчені схильні приписувати цю назву видозміненому звертанню «Дай Боже». Деякі краєзнавці вважають, що в минулому тут було язичницьке капище.
В 1759 році міщанин Давид Петц подарував свій земельний наділ громаді, а до цього тут росли виноградники і гору називали Виноградною. Цвинтар же фактично був заснований у середині або наприкінці 18 ст. На мапі Ужгорода 1800 року вже відзначено гору Кальварія з каплицею нагорі. Оскільки Голгофа вважається хресним шляхом Христа, його муками, тому на Кальварії є каплички, які символізують шлях Ісуса. У 1826 році за ініціативи місцевого плебана Йожефа Лінці започатковано будівництво першої з чотирнадцяти розташованих на цвинтарі каплиць. До 1828 році на гроші цехів музикантів, чоботарів, дубильників і гончарів були збудовані перші чотири стаційні каплиці, що символізували місця зупинок Ісуса Христа по шляху до місця страти.
З каплицями на Кальварії пов'язані два відпусти, які проводилися у святковій обстановці, з римо-католицькою та греко-католицькою службами й трьома мовами. Саме у зв'язку з відпустами у 1830 році за планами інженера Якоба Лама на Кальварію прорубали окрему вулицю, котра з'єднала тутешні каплиці й цвинтар з містом. Вулицю так і назвали — Кальварія, в радянський час вулиця називалася Цвинтарна, а з середини 1970-х років і донині — Тиха. Пізніше з обох боків вулиці будуються нові цвинтарі: римо-католицьке, греко-католицьке і реформатське.
1839 року сатмарський римо-католицький єпископ за свій кошт збудував п'яту каплицю. До 1850 року на гроші різних благодійників спорудили ще чотири каплиці. Десяту в 1874 році поставив канонік мукачівської єпархії Андрій Чургович. Три останні каплиці, якими завершилося оформлення Кальварії, збудував відомий своєю жертовністю римо-католицький плебан Андраш Будіш.
У повоєнний час комплекс каплиць на Кальварії зазнав значних втрат. Головну каплицю державні органи передали Ужгородському університету, який облаштував у ній обсерваторію (1957). Вона діє донині. Окремі стаційні каплиці зруйнували, а ті, що залишилися без господаря, теж поступово руйнувалися. Тільки на поч. 1990-х рр. їх знову поновили і розписали.
У 1945 р. було прийнято рішення поховати на Кальварії у братській могилі воїнів радянської армії, які загинули у боях за місто наприкінці жовтня 1944 року. Меморіальний цвинтар відкрили 22 липня 1945 року й назвали «Пагорбом Слави». Через двадцять років тут спорудили обеліск.
Остап Вахнянин — перший український пластовий і культурний діяч на Закарпатті. Редактор «Пластуна», автор праць «Пласт», «Пластовим шляхом за красою життя». Перепохований навесні 1925 року на Личаківському цвинтарі у Львові.
Kalvariya lat Calvaria Golgofa najstarishij ta najbilshij miskij cvintar Uzhgoroda Cvintar Kalvariya Informaciya pro cvintar48 37 26 pn sh 22 17 42 sh d H G OKrayina UkrayinaRoztashuvannya UzhgorodCvintar Kalvariya Cvintar Kalvariya Zakarpatska oblast Kalvariya u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 3 Vidomi osobi pohovani na cvintari Kalvariya 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaRoztashuvannya red Cvintar Kalvariya znahoditsya na odnojmennij gori u centri mista z yakoyi vidkrivayetsya chudovij krayevid na misto i navit vidno kordon zi Slovachchinoyu Istoriya red Kolishnya nazva cvintarya Kalvariya Cerkva bo tut stoyala cegolnyanska cerkva a potim dali yij nazvu Dayiboc okremi vcheni shilni pripisuvati cyu nazvu vidozminenomu zvertannyu Daj Bozhe Deyaki krayeznavci vvazhayut sho v minulomu tut bulo yazichnicke kapishe V 1759 roci mishanin David Petc podaruvav svij zemelnij nadil gromadi a do cogo tut rosli vinogradniki i goru nazivali Vinogradnoyu Cvintar zhe faktichno buv zasnovanij u seredini abo naprikinci 18 st Na mapi Uzhgoroda 1800 roku vzhe vidznacheno goru Kalvariya z kapliceyu nagori Oskilki Golgofa vvazhayetsya hresnim shlyahom Hrista jogo mukami tomu na Kalvariyi ye kaplichki yaki simvolizuyut shlyah Isusa U 1826 roci za iniciativi miscevogo plebana Jozhefa Linci zapochatkovano budivnictvo pershoyi z chotirnadcyati roztashovanih na cvintari kaplic Do 1828 roci na groshi cehiv muzikantiv chobotariv dubilnikiv i gonchariv buli zbudovani pershi chotiri stacijni kaplici sho simvolizuvali miscya zupinok Isusa Hrista po shlyahu do miscya strati Z kaplicyami na Kalvariyi pov yazani dva vidpusti yaki provodilisya u svyatkovij obstanovci z rimo katolickoyu ta greko katolickoyu sluzhbami j troma movami Same u zv yazku z vidpustami u 1830 roci za planami inzhenera Yakoba Lama na Kalvariyu prorubali okremu vulicyu kotra z yednala tuteshni kaplici j cvintar z mistom Vulicyu tak i nazvali Kalvariya v radyanskij chas vulicya nazivalasya Cvintarna a z seredini 1970 h rokiv i donini Tiha Piznishe z oboh bokiv vulici buduyutsya novi cvintari rimo katolicke greko katolicke i reformatske 1839 roku satmarskij rimo katolickij yepiskop za svij kosht zbuduvav p yatu kaplicyu Do 1850 roku na groshi riznih blagodijnikiv sporudili she chotiri kaplici Desyatu v 1874 roci postaviv kanonik mukachivskoyi yeparhiyi Andrij Churgovich Tri ostanni kaplici yakimi zavershilosya oformlennya Kalvariyi zbuduvav vidomij svoyeyu zhertovnistyu rimo katolickij pleban Andrash Budish U povoyennij chas kompleks kaplic na Kalvariyi zaznav znachnih vtrat Golovnu kaplicyu derzhavni organi peredali Uzhgorodskomu universitetu yakij oblashtuvav u nij observatoriyu 1957 Vona diye donini Okremi stacijni kaplici zrujnuvali a ti sho zalishilisya bez gospodarya tezh postupovo rujnuvalisya Tilki na poch 1990 h rr yih znovu ponovili i rozpisali U 1945 r bulo prijnyato rishennya pohovati na Kalvariyi u bratskij mogili voyiniv radyanskoyi armiyi yaki zaginuli u boyah za misto naprikinci zhovtnya 1944 roku Memorialnij cvintar vidkrili 22 lipnya 1945 roku j nazvali Pagorbom Slavi Cherez dvadcyat rokiv tut sporudili obelisk 1 Vidomi osobi pohovani na cvintari Kalvariya red Golovna kategoriya Pohovani na cvintari Kalvariya Anton Beskid pravnik politichnij diyach Zakarpatskoyi Ukrayini Doktor prava Dotrimuvavsya chehoslovackoyi i rusofilskoyi oriyentaciyi Gubernator Pidkarpatskoyi Rusi 1923 1933 Josip Bokshaj ukrayinskij zhivopisec zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1951 chlen korespondent Akademiyi mistectv SRSR z 1958 Narodnij hudozhnik Ukrayini 1960 r Narodnij hudozhnik SRSR 1963 r Ostap Vahnyanin pershij ukrayinskij plastovij i kulturnij diyach na Zakarpatti Redaktor Plastuna avtor prac Plast Plastovim shlyahom za krasoyu zhittya Perepohovanij navesni 1925 roku na Lichakivskomu cvintari u Lvovi 2 Deziderij Zador ukrayinskij pianist organist dirigent kompozitor pedagog v Ugorshini Chehoslovachchini ta Ukrayini Odin z fundatoriv zakarpatskoyi kompozitorskoyi shkoli nbsp Statuya Yanu Nepomuckomu bilya vhodu na cvintarAdalbert Erdeli ukrayinskij zhivopisec odin z osnovopolozhnikiv zakarpatskoyi shkoli zhivopisu Stanislav Dnistryanskij ukrayinskij naukovec akademik pravnik politichnij diyach Akademik Vilnoyi Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk Dijsnij chlen NTSh Gabor Dojko mogila ne zbereglas ugorskij poet Ernest Kontratovich ukrayinskij hudozhnik chlen Tovaristva diyachiv obrazotvorchogo mistectva Pidkarpatskoyi Rusi chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Narodnij hudozhnik URSR Andrij Kocka ukrayinskij zhivopisec Odin iz zasnovnikiv Zakarpatskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini 1946 Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1971 Narodnij hudozhnik URSR 1981 Andrij Novak ukrayinskij likar vchenij ta pedagog Petro Skunc ukrayinskij poet chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1962 roku Petro Sova istorik ta doslidnik Zakarpattya pershij zastupnik golovi Narodnoyi Radi Zakarpatskoyi Ukrayini 1944 1945 V yacheslav Prihodko ukrayinskij hudozhnik chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Zasluzhenij hudozhnik URSR Narodnij hudozhnik Ukrayini Fedir Potushnyak ukrayinskij pismennik naukovec etnograf arheolog Fedir Manajlo ukrayinskij zhivopisec narodnij hudozhnik Ukrayini 1976 Chlen Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1946 roku Zoltan Sholtes hudozhnik pejzazhist Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Mariya Bilanina 29 chervnya 1927 Sinevirska Polyana 1995 Uzhgorod ukrayinskij zhivopisec Uchenicya Josipa Bokshaya Pracyuvala u zhanri portretu Literatura red Josip Kobal Uzhgorod vidomij ta nevidomij Vidavnictvo Svit 2008 r Obsyag 196 st Tverda obkladinka ISBN 978 966 603 555 7 Lyudmila Saharova Storinki z minulogo uzhgorodskogo nekropolya Kalvariya Nash chas 2003 8 lip S 2 Primitki red Vandali ta priroda rujnuyut nekropol Uzhgoroda nedostupne posilannya z lipnya 2019 Profesor Ostap Vahnyanin Arhiv originalu za 1 serpnya 2016 Procitovano 21 serpnya 2016 Posilannya red Cvintar Kalvariya m Uzhgorod Arhivovano 29 listopada 2016 u Wayback Machine Kalvariya Zhiva pam yat pro misto mertvih Arhivovano 12 listopada 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalvariya cvintar amp oldid 39834620
