Сара Кірш

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кірш.

Сара Кірш (нім. Sarah Kirsch; уроджена Інгрід Бернштайн, нім. Ingrid Bernstein; 16 квітня 1935, Лімлінгероде, Тюрингія, Третій Рейх — 5 травня 2013, Гайде, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН) — німецька поетеса, перекладачка і прозаїк.

Сара Кірш
нім. Sarah Kirsch
Ім'я при народженні	нім. Ingrid Bernstein
Народилася	16 квітня 1935(1935-04-16)^[…] Limlingerode^d, Гоенштайн, Нордгаузен, Тюрингія, Німеччина
Померла	5 травня 2013(2013-05-05)^[…] (78 років) Гайде, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна	Німеччина  НДР
Діяльність	поетка, письменниця, дитяча письменниця, перекладачка
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Університет Мартіна Лютера, German Institute for Literature^d і Лейпцизький університет
Мова творів	німецька
Жанр	поезія
Членство	Німецька академія мови і поезії
Партія	Соціалістична єдина партія Німеччини
У шлюбі з	Rainer Kirsch^d
Діти	Moritz Kirsch^d
Автограф
Нагороди	Премія Георга Бюхнера (1996) Літературна премія міста Майнца^d (1988) Friedrich-Hölderlin-Preis^d (1984) Премія Самуеля Богуміла Лінде^d (2007) Roswitha Prize^d (1983) Annette von Droste-Hülshoff prize^d (1997) Ida-Dehmel-Literaturpreis^d (1992) Jean-Paul-Preis^d (2005) Peter-Huchel-Preis^d (1993) Австрійська державна премія з європейської літератури (1980) Brüder-Grimm-Poetikprofessur^d (1996) Q105870591? (1986) Q1596394? Q1692159? (2006)
Сара Кірш у Вікісховищі

Біографія

Інгрід Бернштейн народилася у родині механіка телефонної апаратури. У 1958 році закінчила Гальський університет, де вчилася на біолога, проте надалі повністю присвятила себе літературі. У 1960 році вийшла заміж за поета Райнера Кірша, тоді ж почала підписувати свої твори псевдонімом Сара Кірш (вибір імені був обумовлений протестом проти антисемітизму свого батька і націонал-соціалістів у цілому). У 1963—1965 роках навчалася у Літературному інституті імені Йоганнеса Р. Бехера у Лейпцигу. В 1965 році було видано спільний збірник віршів Райнера і Сари Кірш «Розмова з бронтозавром» («Gespräch mit dem Saurier»), а через два роки вийшов перший самостійний збірник — «Поїздка за місто» («Landaufenthalt»).

У 1968 році розлучилася з чоловіком і переїхала до Східного Берліна. У 1977 році, після участі в акціях протесту проти позбавлення громадянства поета і барда Вольфа Бірмана, емігрувала до ФРН (від'їзд закрив для неї можливість публікуватися не тільки у НДР, а й у Радянському Союзі, що негативно позначилося на популярності поетки у російськомовному середовищі). Жила у Західному Берліні, у 1985 році перебралася у Шлезвіг-Гольштейн. Продовжуючи інтенсивно творити, випустила понад десяток книг віршів і прози, а в 2005 році було видано зібрання творів письменниці. Померла у 2013 році.

Творчість

Визнана однією із найзначніших і популярних німецькомовних поетів другої половини XX століття.

Її ім'я звично пов'язується із пейзажною лірикою, яка, піднімаючи глобальні проблеми людства, не перестає бути політичною, що відповідає традиції німецької пейзажної поезії. Говорячи про руйнування навколишнього середовища, вона пише про ті душевні рани, які розвиток суспільства з його негативними сторонами завдає окремій людині. Природа, про яку пише Кірш, через порушення комунікації, технічного прогресу, соціальної ерозії, знаходиться в стані хаосу, який впливає і на поетичну мову. Ці порушення розглядаються нею на метафізичному рівні, і завдання поезії вона вбачає у гармонізації «позбавленого чарів» світу.

Окрім того, відома як перекладачка, зокрема перекладала німецькою мовою російських поетів Анну Ахматову, Олександра Блока, М. Матвєєву, Булата Окуджаву та ін. Переклади з Ахматової, Райнера і Сари Кірш, що увійшли до книги «Небувала осінь» (1967), Е. Еткінд уважав невдалими через втрату мелодійності та ритмічних асоціацій при передачі верлібром метрично упорядкованих віршів.

Нагороди

Австрійська державна премія по європейській літературі (1980), премія Георга Бюхнера (1996).

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118562487 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 
5. John Sandford, ed. Encyclopedia of Contemporary German Culture. London and New York: Routledge, 2013
6. . Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 7 березня 2020. 
7. Велика Російська енциклопедія: в 30 т. / гол. наук.-ред. ради Ю. С. Осипов; від. ред. С. Л. Кравець. Т. 14 : Кирєєв — Конго, 2009^{[недоступне посилання]}
8. Вірші / Сара Кірш; Пер. з нім. Л. Керчиної, Л. Беринського; Вступ. В. Вебера // Інозем. літ. — 1995. — No 3. — С. 39—43
9. Основні напрямки у жіночій поезії НДР // Т. Н. Андреюшкіна Пейзажна поезія Сари Кірш: ідилія чи апокаліпсис?, Вісник гуманітарного інституту ТДУ / під ред. О. Ю. Прокоф'євої. — Тольятті: ТДУ, 2010^{[недоступне посилання]}
10. . Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 
11. . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 7 березня 2020. 
12. Біля книжкової вітрини: Сара Кірш. Без дна. Вірші // «Іноземна література» 1997, № 2
13. . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 7 березня 2020. 
14. Е. Даміано Між поезією та перекладом: практика перекладу з російської мови в Німецькій Демократичній Республіці на прикладі Сари Кірш і Анни Ахматової // Імагологія й компаративістика, 2015, № 2 (4)^{[недоступне посилання]}
15. «… Як Фенікс з попелу» Поезія Анни Ахматової на Заході. Німеччина і Франція // Е. Еткінд, Інозем. літ. — 1989. — № 2. — С. 226—232^{[недоступне посилання]}
16. . Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 

Посилання

• Сара Кірш у перекладі Євгена Нікітіна (Повітря, 2015 року, № 3-4) [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.]