www.wikidata.uk-ua.nina.az

Річотто Канудо Примітки Ricciotto CanudoНародився 2 січня 1877 1877 01 02 Джоя дель Колле Барі ФранціяПомер 10 листопада

Річотто Канудо

Річотто Канудо
Ricciotto Canudo
Народився 2 січня 1877(1877-01-02)
Джоя-дель-Колле, Барі, Франція
Помер 10 листопада 1923(1923-11-10) (46 років)
Париж
Поховання Крематорій-колумбарій Пер-Лашезd
Країна  Франція
Діяльність письменник,
музикознавець, критик,
теоретик кіно
Мова творів французька
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
 Річотто Канудо у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Річо́тто Кану́до (італ. Ricciotto Canudo, 2 січня 1877(18770102), Джоя-дель-Колле, провінція Барі — 10 листопада 1923, Париж) — італійський і французький письменник, есеїст, музикознавець, критик і теоретик кіномистецтва. Писав французькою мовою. Ім'я Канудо увійшло в історію кіно як ім'я піонера в галузі кінокритики і теорії.

Біографія ред.

Річотто Канудо народився в Джойя дель Колле (провінція Барі), юнаком емігрував до Франції. Входив до кіл художнього авангарду, вів розділ італійської літератури в часописі Меркюр де Франс. У 1911 опублікував статтю-маніфест Народження шостого мистецтва, що набула значної популярності та побутує в історії кіно як «Manifeste des sept arts» («Маніфест семи мистецтв»). У цій статті Канудо назвав кіно «пластикою в русі» і «дитиною машини і почуття» (пізніше, в 1919, він назвав шостим мистецтвом танець, а кіно присвоїв ім'я сьомого мистецтва — цей термін увійшов до широкого вжитку). Популярність цієї статті згодом дала підстави багатьом кінознавцям називати Канудо засновником теорії кіно..

Примикав до футуризму, видавав у Парижі літературно-художній журнал Монжуа (фр. Montjoie — середньовічний бойовий клич і девіз французьких королів), заснував Понеділки — журнал, в редакції якого збирався увесь цвіт паризького авангарду, — на них бували Аполлінер, Сандрар, Фарг, Д'Аннунціо, Марінетті, Жорж Брак, Леже, Делоне, Равель, Саті, Онеггер, Мійо, Стравінський та ін. Організував в редакції у 1913 невелику виставку робіт Шагала. У присвяченій цій виставці статті називає художника «найблискучішим колористом» серед живописців авангарду.

Обкладинка часопису «Монжуа», №3, 1924

Знімався фільм, де діяли художники. Одного з них зображував я. Усі ми були учнями в школі маститого живописця. Не пам'ятаю вже, чи він сам або один з учнів закохався чо то в натурницю, чи то в замовницю.

Учасник Першої світової війни, був поранений. За військову доблесть нагороджений французьким Військовим хрестом і орденом Почесного легіону.

У статті Захистимо мистецтво кіно! (1920) відстоював незалежність кіномистецтва від тиску ринку і комерційних інтересів кінопромисловців. Випускав Газету семи мистецтв (1920), заснував Клуб любителів кіно (1921, розпався у 1924). Клуб, який відвідували Кокто, Кавальканті, Епштейн і Л'Ерб'є, вважається першим кіноклубом в історії. Існує портрет Канудо роботи Пікассо (1923).

Творчість ред.

Випустив низку романів, книг віршів, збірок эсеїстики.

Посмертна доля ред.

Нині Канудо розглядається як один з перших теоретиків кіно, засновників кіноестетики. У 1977 в Італії пройшла міжнародна конференція, присвячена його столітьому ювілею. Діє Фонд Річотто Канудо, яка поміж іншого видає його твори і книги про нього. Опубліковано його листування з Аполлінером, монографія про творчі взаємини із Стравінським.

Видання ред.

  • La ville sans chef. Paris, 1910
  • Music as a religion of the future. London, 1913
  • L'usine aux images. Paris, 1926 (збірка есе про кіномистецтво, перевид. Paris: Séguier, 1995)
  • Manifeste des sept arts. Paris: Séguier, 1995.

Публікації російською мовою ред.

  • Манифест семи искусств [1911]// Из истории французской киномысли. М.: Искусство, 1988, с.20-24

Література ред.

  • Sorrenti P. Ricciotto Canudo (Le Barisien): fondatore dell'estetica cinematografica. Bari: Laterza & Polo, 1967
  • Dotoli G. Bibliografia critica di Ricciotto Canudo. Fasano: Schena, 1983
  • Dotoli G. Lo scrittore totale: saggi su Ricciotto Canudo. Fasano: Schena, 1986
  • Rodriguez P. L'affaire Montjoie!: Canudo et Stravinsky. Fasano: Schena; Paris: Didier Erudition, 2000

Джерела ред.

  • Г. Аристарко. Манифест семи искусств // История теорий кино = Storia delle teorishe del film. — М. : Искусство, 1966. — 356+ 40 стр. илл. с.(рос.)

Примітки ред.

  1. Paris-Soir — 1924. — P. 2. — ISSN 1256-0421; 2452-7637
    d:Track:Q1809440
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. David Bordwell. On the history of film style. — Harvard University Press, 1997. — P. 29. — ISBN 9780674634299.
  4. Ian Aitken. European film theory and cinema: a critical introduction. — Edinburgh University Press, 2001. — P. 75. — ISBN 9780748611683.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Річотто Канудо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Primitki Richotto KanudoRicciotto CanudoNarodivsya 2 sichnya 1877 1877 01 02 Dzhoya del Kolle Bari FranciyaPomer 10 listopada 1923 1923 11 10 46 rokiv ParizhPohovannya Krematorij kolumbarij Per Lashezd 1 Krayina FranciyaDiyalnist pismennik muzikoznavec kritik teoretik kinoMova tvoriv francuzkaNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionu Richotto Kanudo u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahRicho tto Kanu do ital Ricciotto Canudo 2 sichnya 1877 18770102 Dzhoya del Kolle provinciya Bari 10 listopada 1923 Parizh italijskij i francuzkij pismennik eseyist muzikoznavec kritik i teoretik kinomistectva Pisav francuzkoyu movoyu Im ya Kanudo uvijshlo v istoriyu kino yak im ya pionera v galuzi kinokritiki i teoriyi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Posmertna dolya 4 Vidannya 5 Publikaciyi rosijskoyu movoyu 6 Literatura 7 Dzherela 8 Primitki 9 PosilannyaBiografiya red Richotto Kanudo narodivsya v Dzhojya del Kolle provinciya Bari yunakom emigruvav do Franciyi Vhodiv do kil hudozhnogo avangardu viv rozdil italijskoyi literaturi v chasopisi Merkyur de Frans U 1911 opublikuvav stattyu manifest Narodzhennya shostogo mistectva sho nabula znachnoyi populyarnosti ta pobutuye v istoriyi kino yak Manifeste des sept arts Manifest semi mistectv U cij statti Kanudo nazvav kino plastikoyu v rusi i ditinoyu mashini i pochuttya piznishe v 1919 vin nazvav shostim mistectvom tanec a kino prisvoyiv im ya somogo mistectva cej termin uvijshov do shirokogo vzhitku Populyarnist ciyeyi statti zgodom dala pidstavi bagatom kinoznavcyam nazivati Kanudo zasnovnikom teoriyi kino 3 Primikav do futurizmu vidavav u Parizhi literaturno hudozhnij zhurnal Monzhua fr Montjoie serednovichnij bojovij klich i deviz francuzkih koroliv zasnuvav Ponedilki zhurnal v redakciyi yakogo zbiravsya uves cvit parizkogo avangardu na nih buvali Apolliner Sandrar Farg D Annuncio Marinetti Zhorzh Brak Lezhe Delone Ravel Sati Onegger Mijo Stravinskij ta in Organizuvav v redakciyi u 1913 neveliku vistavku robit Shagala U prisvyachenij cij vistavci statti nazivaye hudozhnika najbliskuchishim koloristom sered zhivopisciv avangardu nbsp Obkladinka chasopisu Monzhua 3 1924Znimavsya film de diyali hudozhniki Odnogo z nih zobrazhuvav ya Usi mi buli uchnyami v shkoli mastitogo zhivopiscya Ne pam yatayu vzhe chi vin sam abo odin z uchniv zakohavsya cho to v naturnicyu chi to v zamovnicyu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni buv poranenij Za vijskovu doblest nagorodzhenij francuzkim Vijskovim hrestom i ordenom Pochesnogo legionu U statti Zahistimo mistectvo kino 1920 vidstoyuvav nezalezhnist kinomistectva vid tisku rinku i komercijnih interesiv kinopromislovciv Vipuskav Gazetu semi mistectv 1920 zasnuvav Klub lyubiteliv kino 1921 rozpavsya u 1924 Klub yakij vidviduvali Kokto Kavalkanti Epshtejn i L Erb ye vvazhayetsya pershim kinoklubom v istoriyi 4 Isnuye portret Kanudo roboti Pikasso 1923 Tvorchist red Vipustiv nizku romaniv knig virshiv zbirok eseyistiki Posmertna dolya red Nini Kanudo rozglyadayetsya yak odin z pershih teoretikiv kino zasnovnikiv kinoestetiki U 1977 v Italiyi projshla mizhnarodna konferenciya prisvyachena jogo stolitomu yuvileyu Diye Fond Richotto Kanudo yaka pomizh inshogo vidaye jogo tvori i knigi pro nogo Opublikovano jogo listuvannya z Apollinerom monografiya pro tvorchi vzayemini iz Stravinskim Vidannya red La ville sans chef Paris 1910 Music as a religion of the future London 1913 L usine aux images Paris 1926 zbirka ese pro kinomistectvo perevid Paris Seguier 1995 Manifeste des sept arts Paris Seguier 1995 Publikaciyi rosijskoyu movoyu red Manifest semi iskusstv 1911 Iz istorii francuzskoj kinomysli M Iskusstvo 1988 s 20 24Literatura red Sorrenti P Ricciotto Canudo Le Barisien fondatore dell estetica cinematografica Bari Laterza amp Polo 1967 Dotoli G Bibliografia critica di Ricciotto Canudo Fasano Schena 1983 Dotoli G Lo scrittore totale saggi su Ricciotto Canudo Fasano Schena 1986 Rodriguez P L affaire Montjoie Canudo et Stravinsky Fasano Schena Paris Didier Erudition 2000Dzherela red G Aristarko Manifest semi iskusstv Istoriya teorij kino Storia delle teorishe del film M Iskusstvo 1966 356 40 str ill s ros Primitki red Paris Soir 1924 P 2 ISSN 1256 0421 2452 7637 d Track Q1809440 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 David Bordwell On the history of film style Harvard University Press 1997 P 29 ISBN 9780674634299 Ian Aitken European film theory and cinema a critical introduction Edinburgh University Press 2001 P 75 ISBN 9780748611683 Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Richotto KanudoKorotka biografiya portret ital Kanudo frontovik Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine fr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Richotto Kanudo amp oldid 35002416