Робéр Делонé (фр. Robert Delaunay; 12 квітня 1885, Париж, Франція — 25 жовтня 1941, Монпельє, Франція) — французький художник. Разом із своєю дружиною Сонею Делоне став засновником нового жанру — орфізму.
Робер Делоне | |
---|---|
фр. Robert Delaunay | |
Автопортрет, 1905—1906 роки. | |
Народження | 12 квітня 1885 Париж, Франція |
Смерть | 25 жовтня 1941 (56 років) |
Монпельє, Франція (злоякісна пухлина) | |
Поховання | Гамбе :
|
Національність | француз |
Країна | Франція |
Жанр | Абстракціонізм і натюрморт |
Навчання | Collège François-de-Lavald |
Діяльність | художник, дизайнер, театральний дизайнер, візуальний митець |
Напрямок | орфізм |
Відомі учні | Лайонел Файнінґер і Léon-Laurent Galandd |
Твори | Simultaneous Discd і Eiffel Tower with Treesd |
У шлюбі з | Соня Делоне |
Діти | Charles Delaunayd |
Автограф | |
| |
Робер Делоне у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Робер Делоне народився 1885 року в Парижі. Його батьки рано розлучилися і він виховувався дядьком. У 1908 році, після служби в армії познайомився з Сонею Терк і через два роки одружився з нею. 1908 року стає членом спільноти «Золотий перетин». 1911 року Делоне бере участь у виставці групи «Синій вершник» в Мюнхені. Роки Першої світової війни подружжя провело в Іспанії та Португалії, 1921 року повернулося до Парижу. У 1937 році Робер і Соня Делоне разом брали участь в оформленні Всесвітньої виставки в Парижі. З початком Другої світової війни Робер переїхав до Оверні, але вже був тяжко хворим і невдовзі помер від раку.
Син Робера і Соні, Шарль Делоне (1911—1988) став пропагандистом і істориком джазу.
Творчість Редагувати
Починав під впливом постімпресіоністів, насамперед Сезанна. Гостро відчував рух, ритм. З 1912 року разом зі своєю дружиною Сонею Терк-Делоне перейшов від кубізму до своєрідної манери абстрактного живопису, яку Гійом Аполлінер назвав орфізмом. В естетичній концепції Делоне, на відміну від теорій основоположників абстракціонізму Кандинського та Мондріана, ідеалістична метафізика відкидалася; основним завданням абстракціонізму художника уявлялося дослідження динамічних якостей кольору та інших властивостей художньої мови. Делоне був близький до «Синього вершника», листувався з Кандінським і Маке. Автор низки програмних та теоретичних робіт про живопис, одну з них («Про світло», 1912) переклав німецькою мовою Пауль Клее, вона була опублікована в журналі «Штурм» (1913).
Спадщина Редагувати
Роботи Робера Делоне представлені у великих музеях багатьох країн світу від Шотландії до Японії і Австралії.
Делоне про мистецтво Редагувати
- The new art of color: the writings of Robert and Sonia Delaunay. New York: Viking Press, 1978.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- Guggenheim Collection Online — Музей Гуггенгайма в Більбао.
- Крючкова В. А. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — 65 000 прим. — ISBN 5-85270-329-X.