Ріплин (пол. Rzeplin) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 400 осіб (2011).
| Село
|
Географія ред.
Село розташоване на відстані 5 кілометрів на захід від центру гміни села Порохника, 20 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 35 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшева.
Історія ред.
За податковим реєстром 1515 р. в селі Ріплин були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.
За податковим реєстром 1589 р. село Ріплин належало Івану Пєнянжику, в селі були 1 і 1/2 лана (коло 37 га) оброблюваної землі, корчма, 6 загородників із земельною ділянкою, 1 коморник з тягловою худобою і 4 без тяглової худоби. До 1772 року Ріплин входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Ріплин знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було в селі Ріплин 66 будинків, у присілку Воля Ріплинська — 16 будинків і на землях фільварку — 4 будинки, загалом 483 мешканці, з них 166 греко-католиків, 307 римо-католиків, 4 євангелісти і 6 юдеїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 990 мешканців, з них 30 україномовних українців, 320 польськомовних українців, 500 поляків, 125 польських колоністів міжвоєнного періоду і 15 євреїв. Українці-грекокатолики належали до парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
Церкву в селі знищено за наказом польської влади 4 липня 1938.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. 147 українців (31 родина) добровільно-примусово виселили в СРСР. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 208 | 54 | 136 | 18 |
| Жінки | 192 | 39 | 115 | 38 |
| Разом | 400 | 93 | 251 | 56 |
Особистості ред.
Народилися ред.
- Яків Маковецький (1909—1990) — український громадсько-політичний діяч.
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.(лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12.(лат.)
- Rzeplin z Wolą 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 149. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Гординський С., Як пропадають твори мистецтва, с. 9.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |