www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сімович Роман Аполлонович Рома н Аполло нович Сімо вич 28 лютого 1901 Снятин в однойменному повіті Королівства Галичини

Сімович Роман Аполлонович

Рома́н Аполло́нович Сімо́вич (* 28 лютого 1901, Снятин, в однойменному повіті Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини — † 1984, Львів, СРСР) — український композитор, громадський діяч, викладач. Заслужений діяч мистецтв України (1954), професор Львівської державної консерваторії (1963).

Сімович Роман Аполлонович
Народився 28 лютого 1901(1901-02-28)
Снятин, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 30 липня 1984(1984-07-30) (83 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна  СРСР
Діяльність композитор, викладач університету, музичний педагог
Галузь музика
Alma mater Празька консерваторія (1936)
Вчителі Вітезслав Новак
Знання мов польська, німецька, чеська і українська
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди

Життєпис ред.

Народився 28 лютого 1901 року в м. Снятині, нині Івано-Франківської області. Через три роки сім'я Сімовичів переїхала до м. Кіцманя сусідньої Чернівецької області, де батько працював викладачем гімназії. Тут майбутній композитор одержав початкову і середню освіту. Навчання музики, яке почалося разом із загальноосвітнім, було досить несистематичним, а потім і зовсім перервалося у зв'язку з подіями Першої світової війни.

Після розвалу австро-угорської монархії Сімович разом із батьками повернувся в Снятин. Тут 1919 року закінчив гімназію. Брав активну участь у хоровому і драматичному гуртках, продовжував поглиблювати свої музичні знання. До цього етапу відносять перші творчі спроби, які, на жаль, не збереглися.

1921 року Сімович поїхав у Берлін, де вступив у Вищу агрономічну школу, яку закінчив 1925 року і відразу ж вступив до Краківської консерваторії з двох спеціальностей. У роки навчання в консерваторії він написав кілька романсів і фортепіанних п'єс. 1929 року Роман Сімович переїхав до Чехії, продовжував навчання у Празькій консерваторії по класу композиції О. Шіна і фортепіанному факультетах, яку закінчив 1933 року. Крім цього, він закінчив у Празі Школу вищої майстерності у професора Вітезслава Новака. Дипломною роботою композитора була увертюра для симфонічного оркестру «Карнавал».

Після повернення на батьківщину у 1936—1939 роках Сімович викладав по класу фортепіано і музично-теоретичних дисциплін Музичного інституту імені Миколи Лисенка у Дрогобичі, а пізніше у Станиславові. До цього періоду відносять велику кількість його обробок українських народних пісень для хору, сонату для фортепіано, п'єси для віолончелі та скрипки, симфонічну поема «До світла». Вже в цьому творі композитор намагався виразити прагнення народу Західної України до вільного життя, до радості й світла.

У 1939–1942-х Сімович працює музичним редактором у радіокомітеті і викладачем Станіславського музичного училища. В роки німецької окупації матеріальне становище композитора було дуже важким. Він переїздить до Львова, де поступає на педагогічну роботу у Професіональну школу.

Великий перелом в житті Р. Сімовича наступає після визволення Львова від фашистської окупації. Композитор пише з ентузіазмом життєрадісні твори різних жанрів. Вже в сонатині для фортепіано, яка писалась 1944 року, він майстерно використовує інтонації українських народних пісень. Всі три частини твору основані на багатому фольклорному матеріалі. Важливим явищем є те, що в другій половині 40-х років Сімович переключається на створення великих музичних форм і працює над ними до останніх днів свого життя.

Свою першу «Гуцульську симфонію» Р. Сімович завершив у травні 1945. Побут людини, її думки і почуття, породжені оточенням, у якому вона знаходиться, — ось що лежить в основі образного змісту симфонії. «Гуцульська симфонія» — один з небагатьох творів композитора, де можна впізнати конкретні гуцульські пісні, які записані автором від старої гуцулки села Космач. А в другій симфонії, яку автор назвав «Лемківською» — барвисті суцвіття народної музики Лемківщини. Тут уже зовсім не впізнати якихось певних народних пісень, зате одразу відчувається своєрідний аромат мистецтва лемків.

Уже в цих симфоніях, особливо в «Гуцульській», одним із провідних стає образ Карпатських гір. Так як могутній Дніпро, оспіваний у багатьох творах, викликає в уяві величний образ українського народу, так і Карпати у творчості Сімовича — персоніфікований образ волелюбних людей, які споконвічно селилися на його схилах. Яскравим підтвердженням цьому є вокально-симфонічна поема Романа Сімовича «В Карпатах», написана для хору та оркестру 1949 року на слова О. Ющенка. Одночасно за роботою над цією вокально-симфонічною поемою композитор працює над остаточним завершенням балету «Сопілка Довбу- ша», розпочатого ще 1946 року. Лібретто «Сопілки Довбуша» втілює сучасну тему, недавно пережиті події війни.

Цікаві знахідки в області симфонізації українського народного танцю, зроблені під час роботи над балетом, Роман Сімович втілив і в симфонічній сюїті «Гуцулка». Частини її — переважно українські народні танці: аркан, коломийка, козачок. В їх основі оригінальні народні мелодії, майстерно розроблені композитором.

З 1945 року Сімович викладає у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка інструментовку, композицію та ряд інших теоретичних дисциплін — гармонію, сольфеджіо, аналіз форм. Питання інструментовки, функції тембру в оркестровій партитурі були в центрі зору митця в його педагогічній діяльності. 1951 йому присвоєно звання доцента. У консерваторському залі, де проводив заняття професор (з 1963) Сімович, стоїть рівна, якась навіть лагідна тиша, він ніколи не підвищує голос, не робить різних зауважень. Учні Романа Аполлоновича, а їх було чимало за 35 років педагогічної діяльності, любили свого вчителя, так само як і він їх. Минали роки, сивий професор пам'ятав не тільки прізвища, але й імена учнів, завжди цікавився їх творчою долею.

Та як би багато часу не забирала педагогічна діяльність Р. Сімовича, головним в його житті залишається творчість. Ранньою весною 1950 Сімович починає писати новий великий твір — третю симфонію, якій дає назву «Весняна». В цей же час він створив симфонічну поему «Довбуш».

Історична тематика ніколи не переставала цікавити композитора. Прикладом цього є четверта симфонія «Героїчна», присвячена Северину Наливайку, симфонічна поема «Максим Кривоніс», фортепіанна фантазія, в якій втілено образ безстрашного полководця і мужнього воїна Петра Сагайдачного. До 100-річного ювілею від дня народження І. Франка композитор пише симфонічну поему «Пам'яті Івана Франка», де головною темою стає мелодія «Вічного революціонера» Миколи Лисенка.

1957 був написаний ще один вагомий твір Романа Сімовича — 5-та симфонія під назвою «Гірська». 1959 року написана кантата «Квітка щастя й волі» на вірші Юрія Шкрумеляка. Цей твір завершує певний період творчості композитора. В цей період у симфонічній творчості Р. Сімовича переважає жанрове начало, оптимістичний, життєрадісний тонус.

Твори 60-х–70-х років виявляють ще одну, нову грань творчої особистості композитора, вищий рівень його світогляду. Це епіко-драматична лінія симфонізму, яка проступає у Шостій симфонії, а значною мірою у Сьомій симфонії та «Патетичній поемі». Саме цим творам властива динаміка розвитку, нагнітання напруження, широкий симфонічний розмах. Теми — образи стають активними учасниками подій: вони виростають до справжнього трагізму, то хиляться у скорботі, то розквітають доброю людяною посмішкою. Саме людина, наш сучасник, його доля з усіма труднощами на нелегкому шляху пошуку, з радістю подолання перешкод — ось герой творів Романа Сімовича останніх років.

1984 року серце композитора перестало битися. Похований Роман Сімович на Личаківському цвинтарі у Львові.

Музикознавчі джерела, пов'язані з творчістю Р. Сімовича доволі скромні, більшість з них не можна віднести до наукових розвідок. Більш докладний і глибокий підхід до розгляду творчої спадщини композитора можна знайти не в опублікованих статтях, а в студентських дипломних роботах Львівської національної музичної академії. А тепер, коли син композитора Ігор Сімович поїхав на постійне проживання за кордон, забравши із собою весь архів батька з листами і рукописами його творів, ця проблема ще на довго залишиться актуальною.

Помер у Львові, похований на полі № 5 Личаківського цвинтаря.

Твори ред.

  • Балет «Сопілка Довбуша» (1948, лібрето О.Ґериновича).
  • 7 симфоній:
  • Симфонічні поеми:
  • Симфонічні увертюри, сюїти.
  • Концерт для флейти з симфонічним оркестром (1953).
  • Струнний квартет, два тріо.
  • Твори для фортепіано: дві сонати, сонатина, три сюїти, варіації, рондо, фантазія.
  • Твори для скрипки і віолончелі з фортепіано.
  • Варіації для арфи.
  • Твори для мішаного хору з оркестром і без супроводу.

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CS%5CI%5CSimovychRoman.htm
  2. Личаківський некрополь — С. 157.
    d:Track:Q62416080
  3. https://www.findagrave.com/memorial/198510702/roman-apollonovich-simovych
  4. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Roma n Apollo novich Simo vich 28 lyutogo 1901 Snyatin v odnojmennomu poviti Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u skladi Avstro Ugorshini 1984 Lviv SRSR ukrayinskij kompozitor gromadskij diyach vikladach Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1954 profesor Lvivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi 1963 Simovich Roman ApollonovichNarodivsya 28 lyutogo 1901 1901 02 28 1 Snyatin Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 1 Pomer 30 lipnya 1984 1984 07 30 1 83 roki Lviv Ukrayinska RSR SRSR 1 Pohovannya Lichakivskij cvintar 2 3 Krayina SRSR 1 Diyalnist kompozitor vikladach universitetu muzichnij pedagogGaluz muzika 4 Alma mater Prazka konservatoriya 1936 1 Vchiteli Vitezslav Novak 1 Znannya mov polska nimecka cheska i ukrayinska 4 Zaklad Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka 1 Nagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvori 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 28 lyutogo 1901 roku v m Snyatini nini Ivano Frankivskoyi oblasti Cherez tri roki sim ya Simovichiv pereyihala do m Kicmanya susidnoyi Cherniveckoyi oblasti de batko pracyuvav vikladachem gimnaziyi Tut majbutnij kompozitor oderzhav pochatkovu i serednyu osvitu Navchannya muziki yake pochalosya razom iz zagalnoosvitnim bulo dosit nesistematichnim a potim i zovsim perervalosya u zv yazku z podiyami Pershoyi svitovoyi vijni Pislya rozvalu avstro ugorskoyi monarhiyi Simovich razom iz batkami povernuvsya v Snyatin Tut 1919 roku zakinchiv gimnaziyu Brav aktivnu uchast u horovomu i dramatichnomu gurtkah prodovzhuvav pogliblyuvati svoyi muzichni znannya Do cogo etapu vidnosyat pershi tvorchi sprobi yaki na zhal ne zbereglisya 1921 roku Simovich poyihav u Berlin de vstupiv u Vishu agronomichnu shkolu yaku zakinchiv 1925 roku i vidrazu zh vstupiv do Krakivskoyi konservatoriyi z dvoh specialnostej U roki navchannya v konservatoriyi vin napisav kilka romansiv i fortepiannih p yes 1929 roku Roman Simovich pereyihav do Chehiyi prodovzhuvav navchannya u Prazkij konservatoriyi po klasu kompoziciyi O Shina i fortepiannomu fakultetah yaku zakinchiv 1933 roku Krim cogo vin zakinchiv u Prazi Shkolu vishoyi majsternosti u profesora Vitezslava Novaka Diplomnoyu robotoyu kompozitora bula uvertyura dlya simfonichnogo orkestru Karnaval Pislya povernennya na batkivshinu u 1936 1939 rokah Simovich vikladav po klasu fortepiano i muzichno teoretichnih disciplin Muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka u Drogobichi a piznishe u Stanislavovi Do cogo periodu vidnosyat veliku kilkist jogo obrobok ukrayinskih narodnih pisen dlya horu sonatu dlya fortepiano p yesi dlya violoncheli ta skripki simfonichnu poema Do svitla Vzhe v comu tvori kompozitor namagavsya viraziti pragnennya narodu Zahidnoyi Ukrayini do vilnogo zhittya do radosti j svitla U 1939 1942 h Simovich pracyuye muzichnim redaktorom u radiokomiteti i vikladachem Stanislavskogo muzichnogo uchilisha V roki nimeckoyi okupaciyi materialne stanovishe kompozitora bulo duzhe vazhkim Vin pereyizdit do Lvova de postupaye na pedagogichnu robotu u Profesionalnu shkolu Velikij perelom v zhitti R Simovicha nastupaye pislya vizvolennya Lvova vid fashistskoyi okupaciyi Kompozitor pishe z entuziazmom zhittyeradisni tvori riznih zhanriv Vzhe v sonatini dlya fortepiano yaka pisalas 1944 roku vin majsterno vikoristovuye intonaciyi ukrayinskih narodnih pisen Vsi tri chastini tvoru osnovani na bagatomu folklornomu materiali Vazhlivim yavishem ye te sho v drugij polovini 40 h rokiv Simovich pereklyuchayetsya na stvorennya velikih muzichnih form i pracyuye nad nimi do ostannih dniv svogo zhittya Svoyu pershu Guculsku simfoniyu R Simovich zavershiv u travni 1945 Pobut lyudini yiyi dumki i pochuttya porodzheni otochennyam u yakomu vona znahoditsya os sho lezhit v osnovi obraznogo zmistu simfoniyi Guculska simfoniya odin z nebagatoh tvoriv kompozitora de mozhna vpiznati konkretni guculski pisni yaki zapisani avtorom vid staroyi guculki sela Kosmach A v drugij simfoniyi yaku avtor nazvav Lemkivskoyu barvisti sucvittya narodnoyi muziki Lemkivshini Tut uzhe zovsim ne vpiznati yakihos pevnih narodnih pisen zate odrazu vidchuvayetsya svoyeridnij aromat mistectva lemkiv Uzhe v cih simfoniyah osoblivo v Guculskij odnim iz providnih staye obraz Karpatskih gir Tak yak mogutnij Dnipro ospivanij u bagatoh tvorah viklikaye v uyavi velichnij obraz ukrayinskogo narodu tak i Karpati u tvorchosti Simovicha personifikovanij obraz volelyubnih lyudej yaki spokonvichno selilisya na jogo shilah Yaskravim pidtverdzhennyam comu ye vokalno simfonichna poema Romana Simovicha V Karpatah napisana dlya horu ta orkestru 1949 roku na slova O Yushenka Odnochasno za robotoyu nad ciyeyu vokalno simfonichnoyu poemoyu kompozitor pracyuye nad ostatochnim zavershennyam baletu Sopilka Dovbu sha rozpochatogo she 1946 roku Libretto Sopilki Dovbusha vtilyuye suchasnu temu nedavno perezhiti podiyi vijni Cikavi znahidki v oblasti simfonizaciyi ukrayinskogo narodnogo tancyu zrobleni pid chas roboti nad baletom Roman Simovich vtiliv i v simfonichnij syuyiti Guculka Chastini yiyi perevazhno ukrayinski narodni tanci arkan kolomijka kozachok V yih osnovi originalni narodni melodiyi majsterno rozrobleni kompozitorom Z 1945 roku Simovich vikladaye u Lvivskij derzhavnij konservatoriyi im Mikoli Lisenka instrumentovku kompoziciyu ta ryad inshih teoretichnih disciplin garmoniyu solfedzhio analiz form Pitannya instrumentovki funkciyi tembru v orkestrovij partituri buli v centri zoru mitcya v jogo pedagogichnij diyalnosti 1951 jomu prisvoyeno zvannya docenta U konservatorskomu zali de provodiv zanyattya profesor z 1963 Simovich stoyit rivna yakas navit lagidna tisha vin nikoli ne pidvishuye golos ne robit riznih zauvazhen Uchni Romana Apollonovicha a yih bulo chimalo za 35 rokiv pedagogichnoyi diyalnosti lyubili svogo vchitelya tak samo yak i vin yih Minali roki sivij profesor pam yatav ne tilki prizvisha ale j imena uchniv zavzhdi cikavivsya yih tvorchoyu doleyu Ta yak bi bagato chasu ne zabirala pedagogichna diyalnist R Simovicha golovnim v jogo zhitti zalishayetsya tvorchist Rannoyu vesnoyu 1950 Simovich pochinaye pisati novij velikij tvir tretyu simfoniyu yakij daye nazvu Vesnyana V cej zhe chas vin stvoriv simfonichnu poemu Dovbush Istorichna tematika nikoli ne perestavala cikaviti kompozitora Prikladom cogo ye chetverta simfoniya Geroyichna prisvyachena Severinu Nalivajku simfonichna poema Maksim Krivonis fortepianna fantaziya v yakij vtileno obraz bezstrashnogo polkovodcya i muzhnogo voyina Petra Sagajdachnogo Do 100 richnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya I Franka kompozitor pishe simfonichnu poemu Pam yati Ivana Franka de golovnoyu temoyu staye melodiya Vichnogo revolyucionera Mikoli Lisenka 1957 buv napisanij she odin vagomij tvir Romana Simovicha 5 ta simfoniya pid nazvoyu Girska 1959 roku napisana kantata Kvitka shastya j voli na virshi Yuriya Shkrumelyaka Cej tvir zavershuye pevnij period tvorchosti kompozitora V cej period u simfonichnij tvorchosti R Simovicha perevazhaye zhanrove nachalo optimistichnij zhittyeradisnij tonus Tvori 60 h 70 h rokiv viyavlyayut she odnu novu gran tvorchoyi osobistosti kompozitora vishij riven jogo svitoglyadu Ce epiko dramatichna liniya simfonizmu yaka prostupaye u Shostij simfoniyi a znachnoyu miroyu u Somij simfoniyi ta Patetichnij poemi Same cim tvoram vlastiva dinamika rozvitku nagnitannya napruzhennya shirokij simfonichnij rozmah Temi obrazi stayut aktivnimi uchasnikami podij voni virostayut do spravzhnogo tragizmu to hilyatsya u skorboti to rozkvitayut dobroyu lyudyanoyu posmishkoyu Same lyudina nash suchasnik jogo dolya z usima trudnoshami na nelegkomu shlyahu poshuku z radistyu podolannya pereshkod os geroj tvoriv Romana Simovicha ostannih rokiv 1984 roku serce kompozitora perestalo bitisya Pohovanij Roman Simovich na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Muzikoznavchi dzherela pov yazani z tvorchistyu R Simovicha dovoli skromni bilshist z nih ne mozhna vidnesti do naukovih rozvidok Bilsh dokladnij i glibokij pidhid do rozglyadu tvorchoyi spadshini kompozitora mozhna znajti ne v opublikovanih stattyah a v studentskih diplomnih robotah Lvivskoyi nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi A teper koli sin kompozitora Igor Simovich poyihav na postijne prozhivannya za kordon zabravshi iz soboyu ves arhiv batka z listami i rukopisami jogo tvoriv cya problema she na dovgo zalishitsya aktualnoyu Pomer u Lvovi pohovanij na poli 5 Lichakivskogo cvintarya Tvori red Balet Sopilka Dovbusha 1948 libreto O Gerinovicha 7 simfonij Guculska 1945 Lemkivska 1947 Vesnyana 1951 Geroyichna 1954 Girska 1955 Shosta 1965 Soma 1972 Simfonichni poemi Maksim Krivonis Dovbush Pam yati Ivana Franka Simfonichni uvertyuri syuyiti Koncert dlya flejti z simfonichnim orkestrom 1953 Strunnij kvartet dva trio Tvori dlya fortepiano dvi sonati sonatina tri syuyiti variaciyi rondo fantaziya Tvori dlya skripki i violoncheli z fortepiano Variaciyi dlya arfi Tvori dlya mishanogo horu z orkestrom i bez suprovodu Primitki red a b v g d e zh i http www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CS 5CI 5CSimovychRoman htm Lichakivskij nekropol S 157 d Track Q62416080 https www findagrave com memorial 198510702 roman apollonovich simovych a b Czech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Bilinska M L Roman Apollonovich Simovich U zb Ukrayinska radyanska muzika Vip 2 Kiyiv Radyanskij kompozitor 1962 S 87 92 Tereshenko A K Roman Simovich Tvorchi portreti ukrayinskih kompozitoriv Kiyiv Muzichna Ukrayina 1973 Poroh L I Deyaki risi dramaturgiyi i stilyu simfonichnih tvoriv R Simovicha Dip robota Nauk kerivnik Shvec N V Lviv 1992 Lupij Grigorij Lvivskij istoriko kulturnij muzej zapovidnik Lichakivskij cvintar Putivnik Lviv Kamenyar 1996 S 247 Yarema Yakubyak Dar simfonista i pedagoga Postup 2001 27 lyut Arhivovano 25 lyutogo 2013 u Wayback Machine Posilannya red Simovich Roman Apollonovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Simovich Roman Apollonovich amp oldid 35073413