Розбір Довгий (пол. Rozbórz Długi) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 789 осіб (2011).
| Село
|
Географія ред.
Село розташоване на відстані 4 кілометри на північ від центру гміни села Порохника, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 38 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія ред.
За податковим реєстром 1589 р. у володінні Вояковського були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, 2 загородники без ділянок землі та 3 коморники без тяглової худоби, у володінні Януша Новосельського були 2 і 1/4 лану (коло 62 га) оброблюваної землі та 2 загородники без ділянок землі. До 1772 року Розбір Довгий входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Розбір Довгий знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було у селі Розбір Довгий 82 будинки (на землях фільварку Гелени Закліка 6 будинків), загалом 451 мешканець, з них 253 греко-католики, 158 римо-католиків, 20 юдеїв.
У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 970 мешканців, з них 230 україномовних українців, 100 польськомовних українців, 620 поляків і 20 євреїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. Українці-грекокатолики належали до парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (255 осіб — 66 родин). Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 369 | 88 | 247 | 34 |
| Жінки | 420 | 97 | 236 | 87 |
| Разом | 789 | 185 | 483 | 121 |
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 19. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- Rozbórz (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 829. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 березня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |