www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ресурси і запаси заліза рос ресурсы и запасы железа англ iron resources and reserves нім Ressourcen f pl und Vorräte m p

Ресурси і запаси заліза

Ресурси і запаси заліза (рос. ресурсы и запасы железа, англ. iron resources and reserves, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Eisen).

Загальна характеристика Редагувати

Поклади залізняку відомі більш ніж в 130 країнах. За російськими джерелами (ГНПП «Аэрогеология»), в кінці ХХ ст. (1998) сума виявлених і прогнозних ресурсів світу оцінюється в 1424 млрд т. За даними Геологічної служби США на кінець 2021 р. ця цифра оцінюється у ≈800 млрд американських тонн руди, з яких можна отримати ≈230 млрд американських тонн заліза. Із них в надрах Америки знаходиться 31,5 %, Європи — 30,4 %, Азії — 16,3 %, Австралії і Океанії — 12,3 % і Африки — 9,5 %. Найбільшими ресурсами залізняку володіють: Росія — 264 млрд т, Бразилія — 200 млрд т, Австралія — 165 млрд т, США — 110 млрд т, Індія — 100 млрд т, Канада — 100 млрд т, КНР — 90 млрд т. Загальні запаси залізняку відомі в 95 країнах. Вони становлять 302,3 млрд т, в тому числі підтверджені — 172,9 млрд т (57,2 % загальних).

Великі підтверджені запаси (понад 3 млрд т) мають в своєму розпорядженні 11 країн: Росія, Канада, Бразилія, КНР, Україна, Австралія, США, Казахстан, Індія, ПАР, Швеція. Їх сумарна частка в світових підтверджених запасах становить 79,7 % (170,1 млрд т). Розподіл розвіданих запасів заліза між країнами світу за українськими джерелами (ж-л «Мінеральні ресурси України», 2000 р.) інший (рис.)

Понад 71 % підтверджених запасів заліза пов'язано з метаморфогенними родовищами магнетит-гематитових руд у докембрійських кварцитах і сланцях. У більшості своїй вони локалізуються у великих залізорудних басейнах. Родовища цього типу розвідані в Україні, Індії, Росії, Австралії, ПАР, Габоні, Ґвінеї, Канаді, США, Венесуелі, Бразилії.

У родовищах гідроґетит-шамозит-сидеритових руд міститься 11,4 % світових підтверджених запасів. Родовища цього типу поширені в Україні, Казахстані, Росії, КНР, Австралії, в країнах Західної і Східної Європи, на території Північної Африки і США. На контактово-метасоматичні і гідротермально-метасоматичні родовища залізняку припадає 7,3 % світових підтверджених запасів. Найбільш великі з них відомі в Росії, Казахстані, Туреччині, Ірані та інших країнах Азії і Африки, а також у США, Перу і Чилі. Родовища магматогенних апатит-магнетитових та ільменіт-титаномагнетитових руд, що містять 6.5 % світових підтверджених запасів, відомі в країнах Європи і Півд. Африки. Найбільші розвідані в Росії, Швеції, Танзанії, Уганді і ПАР.

По країнах Редагувати

Росія. За загальними і підтвердженими запасами залізняку на першому місці у світі стоїть Росія. Тут знаходиться 192 родовища, з них 172 — з балансовими запасами. До власне залізорудних належать 187 родовищ. Із загальної кількості розвіданих запасів 7,6 млрд т (13,4 % всіх запасів категорій А+В+С1) представлені рудами, що містять у середньому 60-65 % заліза. Ці руди можуть бути використані промисловістю без збагачення. На руди, що вимагають простих схем збагачення (магнітна сепарація), припадає 45,7 млрд т (80,3 %), і тільки 3,6 млрд т (6,3 %) руд вимагають збагачення із застосуванням відносно складних технологій. Балансові запаси Росії, за станом на 1998 р., складають: категорій А+В+С1 — 56,8 млрд т, категорії С2 — 43,8 млрд т. На площі країни, в межах шести її географо-економічних регіонів, вони розподілені нерівномірно. У Північному регіоні підтверджені запаси становлять 2,6 млрд т, або 4,6 % розвіданих запасів залізняку країни. У Центрально-Чорноземному регіоні на 19 родовищах зосереджено 59,5 % сумарних підтверджених запасів (33,8 млрд т) залізняку Росії. Майже всі вони (99,9 % запасів регіону) знаходяться в межах Курської магнітної аномалії (КМА).

З цієї кількості розвіданих запасів 20,8 % складають багаті мартит-гідрогематитові і сидерит-мартитові руди, що не вимагають збагачення, 72,5 % — магнетитові кварцити (у тому числі 8,5 % — окиснені). Експлуатація всіх родовищ, за винятком родов. Коробковського, проводиться відкритим способом. На Уральський регіон припадає 15,8 % підтверджених запасів (9,0 млрд т) в 74 родовищах. Приблизно 90 % розвіданих запасів знаходиться в титаномагнетитових і скарново-магнетитових родовищах з легкозбагачуваними, але бідними (75,3 % запасів — з вмістом заліза в рудах до 16,7 %) титаномагнетитовими рудами з ванадієм.

Бл. 9 % розвіданих руд вимагають комплексної технології збагачення. Питома вага відкритого видобутку залізняку на Уралі становить 70 %. У Західно-Сибірському і Східно-Сибірському регіонах зосереджено, відповідно, 3,3 % (1,8 млрд т) і 9,0 % (5,1 млрд т) російських розвіданих запасів. У Західному Сибіру розвідано 13 родовищ скарнового типу. Залізняк в основному магнетитовий і напівмагнетитовий, із вмістом заліза від 20-50 %, добре збагачується методом магнітної сепарації. Частина руд Таштагольського родовища використовується як доменна руда без збагачення. Значна частина залізняку в регіоні добувається підземним способом. У Східно-Сибірському регіоні є сім залізорудних і 39 родовищ з балансовими запасами залізняку.

Понад третина розвіданих запасів представлена легкозбагачуваними скарново-магнетитовими рудами і магнетитовими кварцитами. Експлуатація родовищ ведеться відкритим і підземним способами. У Далекосхідному регіоні укладено 7,8 % (4,5 млрд т) розвіданих запасів залізняку Росії. Відомо 14 родовищ з розвіданими запасами залізняку, які знаходяться в чотирьох залізорудних районах. Родовища перебувають в резерві.

У Австралії переважна частина загальних і підтверджених запасів залізняку локалізується в межах залізорудного басейну Хамерслі (штат Західна Австралія). Тут переважають гематитові руди в залізистих кварцитах, що зазнали збагачення в результаті гіпергенних процесів. Середній вміст заліза в них варіює від 64,2 % до 67 %, а на деяких ділянках руди представлені чистим гематитом — заліза тут до 70 %. Внаслідок вивітрювання і подальшого перевідкладення залізистих кварцитів і гематитових руд утворилися гематитові конґломерати. Вміст заліза в них досягає 60 %. Великий практичний інтерес являють лімонітові пізолітові руди. Вони складаються з лімоніту, ґетиту і невеликої кількості гематиту. Вміст заліза в цьому типі руд — 53,0-56,5 %. Руди всіх родовищ Австралії розробляються відкритим способом, не збагачуються.

В Україні — за матеріалами Державного інформаційного геологічного фонду запаси категорій А+В+С1, що не розробляються, оцінюються в 26,1 млрд т, а категорії С2 — в 4,3 млрд т; запаси категорій А+В+С1, що розробляються, становлять 17,7 млрд т, категорії С2 — 2,7 млрд т. Усього в країні розвідано 53 родовища залізняку, розробляється 30 (58,6 % розвіданих запасів, 2006 р.); діють 18 шахт і 11 кар'єрів. Основна частина запасів зосереджена в межах Криворізького басейну. Серед руд родовищ цього басейну виділяються багаті (магнетитові і гематит-магнетитові з середнім вмістом заліза 58,1 %) і бідні (залізисті кварцити із середнім вмістом заліза 33,3 %). Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях, до 1992 року використовувалися також «табачні» руди Керченського басейну.

Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони надходять без збагачення, незначна частина їх проходить магнітну сепарацію. Приблизно 75 % залізняку добувається відкритим способом і бл. 25 % — підземним.

Основними завданнями є: — розвідка і передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окиснених кварцитів (Інгулецьке — сировинна база комбінату окислених руд) та довивчення флангів родовищ, які розробляються; — вивчення гідрогеологічних умов південної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходів у боротьбі з водоприпливами; — довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залізорудних родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або рідкісних земель; — підготовка невеликих родовищ високоякісних легкозбагачуваних магнетитових кварцитів у Кривбасі (дальні західні смуги, правобережні магнітні аномалії) та Приазов'ї.

У США значна частина видобутку залізняку проводиться на родовищах району оз. Верхнє поблизу кордону з Канадою. Більшість запасів високосортних руд (з середнім вмістом заліза 50-58 %) сьогодні вже відпрацьована. За різними оцінками, розвідані запаси низькосортних руд, що залишилися, становлять 2,6-6 млрд т. Розробка ведеться підземним і відкритим способами. Значні запаси залізняку (0,9-2 млрд т) зосереджені в родовищах Бірмінгемського району. Руди складені переважно гематитовими оолітами і в середньому містять 35 % заліза.

У Канаді основна частина запасів залізняку, пов'язаних із залізистими кварцитами, локалізується в найбільшому залізорудному районі Лабрадор-Нью-Квебек в межах Лабрадорської западини довжиною бл. 1200 км, шириною від 15 до 100 км (в середньому 60 км). У північній частині западини знаходяться родовища високосортних гематитових руд. Середній вміст у рудах заліза 50 %-61 %, мангану — 0,29-7,64 %. Переважаюча частина виявлених ресурсів залізняку зосереджена в родовищах поблизу оз. Ноб-Лейк, де смуга поширення залізистих кварцитів має довжину 130 км при ширині до 10 км. У родовищах, розташованих в південній частині западини, якість руд низька. Вміст заліза в них коливається в межах 31,4 — 37 %. Видобуток ведеться відкритим способом, збагачення руд не вимагає складних технологій.

У Бразилії найбільші родовища розвідані в штаті Мінас-Жерайс, в межах так званого «Залізорудного чотирикутника».

У КНР численні (бл. 2000) родовища залізняку розташовані в східній і південно-східній частинах країни. Рудами є залізисті кварцити. Основний рудний мінерал — магнетит, іноді з домішкою гематиту. Вміст заліза в залізистих кварцитах в середньому 31-34 %, в багатих рудах — до 50-60 %. Розробка родовищ відкрита. За оцінками фахівців, бл. 1700 залізорудних родовищ у країні не підлягає освоєнню через низький вміст заліза (в середньому бл. 32 %) і високі вмісти шкідливих домішок — алюмінію і фосфору в рудах.

У Казахстані — за станом на 1991 р., було враховано 8,8 млрд т залізняку категорій А+В+С1 і 16,6 млрд т категорії С2. 55,7 % всіх розвіданих запасів країни — легкозбагачувані магнетитові руди. Вони зосереджені в унікальних родовищах скарново-магнетитового типу.

У ПАР переважаюча кількість запасів залізняку пов'язана із залізистими кварцитами. Значні запаси залізняку укладені в комплексних рудах.

У Швеції базою залізорудної промисловості є родовища магматогенних апатит-магнетитових руд. Середній вміст заліза в рудах — 51 %. Руди середньої збагачуваності. Видобуток ведеться підземним способом.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. Candice Tuck, Cris (Січень 2022). USGS Mineral Commodity Summaries 2022. https://www.usgs.gov/ (Англійська). United States Geological Survey. Процитовано 21.5.2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Resursi i zapasi zaliza ros resursy i zapasy zheleza angl iron resources and reserves nim Ressourcen f pl und Vorrate m pl an Eisen Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Po krayinah 3 Div takozh 4 LiteraturaZagalna harakteristika Redaguvati nbsp Pokladi zaliznyaku vidomi bilsh nizh v 130 krayinah Za rosijskimi dzherelami GNPP Aerogeologiya v kinci HH st 1998 suma viyavlenih i prognoznih resursiv svitu ocinyuyetsya v 1424 mlrd t Za danimi Geologichnoyi sluzhbi SShA na kinec 2021 r cya cifra ocinyuyetsya u 800 mlrd amerikanskih tonn rudi z yakih mozhna otrimati 230 mlrd amerikanskih tonn zaliza 1 Iz nih v nadrah Ameriki znahoditsya 31 5 Yevropi 30 4 Aziyi 16 3 Avstraliyi i Okeaniyi 12 3 i Afriki 9 5 Najbilshimi resursami zaliznyaku volodiyut Rosiya 264 mlrd t Braziliya 200 mlrd t Avstraliya 165 mlrd t SShA 110 mlrd t Indiya 100 mlrd t Kanada 100 mlrd t KNR 90 mlrd t Zagalni zapasi zaliznyaku vidomi v 95 krayinah Voni stanovlyat 302 3 mlrd t v tomu chisli pidtverdzheni 172 9 mlrd t 57 2 zagalnih Veliki pidtverdzheni zapasi ponad 3 mlrd t mayut v svoyemu rozporyadzhenni 11 krayin Rosiya Kanada Braziliya KNR Ukrayina Avstraliya SShA Kazahstan Indiya PAR Shveciya Yih sumarna chastka v svitovih pidtverdzhenih zapasah stanovit 79 7 170 1 mlrd t Rozpodil rozvidanih zapasiv zaliza mizh krayinami svitu za ukrayinskimi dzherelami zh l Mineralni resursi Ukrayini 2000 r inshij ris Ponad 71 pidtverdzhenih zapasiv zaliza pov yazano z metamorfogennimi rodovishami magnetit gematitovih rud u dokembrijskih kvarcitah i slancyah U bilshosti svoyij voni lokalizuyutsya u velikih zalizorudnih basejnah Rodovisha cogo tipu rozvidani v Ukrayini Indiyi Rosiyi Avstraliyi PAR Gaboni Gvineyi Kanadi SShA Venesueli Braziliyi U rodovishah gidrogetit shamozit sideritovih rud mistitsya 11 4 svitovih pidtverdzhenih zapasiv Rodovisha cogo tipu poshireni v Ukrayini Kazahstani Rosiyi KNR Avstraliyi v krayinah Zahidnoyi i Shidnoyi Yevropi na teritoriyi Pivnichnoyi Afriki i SShA Na kontaktovo metasomatichni i gidrotermalno metasomatichni rodovisha zaliznyaku pripadaye 7 3 svitovih pidtverdzhenih zapasiv Najbilsh veliki z nih vidomi v Rosiyi Kazahstani Turechchini Irani ta inshih krayinah Aziyi i Afriki a takozh u SShA Peru i Chili Rodovisha magmatogennih apatit magnetitovih ta ilmenit titanomagnetitovih rud sho mistyat 6 5 svitovih pidtverdzhenih zapasiv vidomi v krayinah Yevropi i Pivd Afriki Najbilshi rozvidani v Rosiyi Shveciyi Tanzaniyi Ugandi i PAR Po krayinah RedaguvatiRosiya Za zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami zaliznyaku na pershomu misci u sviti stoyit Rosiya Tut znahoditsya 192 rodovisha z nih 172 z balansovimi zapasami Do vlasne zalizorudnih nalezhat 187 rodovish Iz zagalnoyi kilkosti rozvidanih zapasiv 7 6 mlrd t 13 4 vsih zapasiv kategorij A V S1 predstavleni rudami sho mistyat u serednomu 60 65 zaliza Ci rudi mozhut buti vikoristani promislovistyu bez zbagachennya Na rudi sho vimagayut prostih shem zbagachennya magnitna separaciya pripadaye 45 7 mlrd t 80 3 i tilki 3 6 mlrd t 6 3 rud vimagayut zbagachennya iz zastosuvannyam vidnosno skladnih tehnologij Balansovi zapasi Rosiyi za stanom na 1998 r skladayut kategorij A V S1 56 8 mlrd t kategoriyi S2 43 8 mlrd t Na ploshi krayini v mezhah shesti yiyi geografo ekonomichnih regioniv voni rozpodileni nerivnomirno U Pivnichnomu regioni pidtverdzheni zapasi stanovlyat 2 6 mlrd t abo 4 6 rozvidanih zapasiv zaliznyaku krayini U Centralno Chornozemnomu regioni na 19 rodovishah zoseredzheno 59 5 sumarnih pidtverdzhenih zapasiv 33 8 mlrd t zaliznyaku Rosiyi Majzhe vsi voni 99 9 zapasiv regionu znahodyatsya v mezhah Kurskoyi magnitnoyi anomaliyi KMA Z ciyeyi kilkosti rozvidanih zapasiv 20 8 skladayut bagati martit gidrogematitovi i siderit martitovi rudi sho ne vimagayut zbagachennya 72 5 magnetitovi kvarciti u tomu chisli 8 5 okisneni Ekspluataciya vsih rodovish za vinyatkom rodov Korobkovskogo provoditsya vidkritim sposobom Na Uralskij region pripadaye 15 8 pidtverdzhenih zapasiv 9 0 mlrd t v 74 rodovishah Priblizno 90 rozvidanih zapasiv znahoditsya v titanomagnetitovih i skarnovo magnetitovih rodovishah z legkozbagachuvanimi ale bidnimi 75 3 zapasiv z vmistom zaliza v rudah do 16 7 titanomagnetitovimi rudami z vanadiyem Bl 9 rozvidanih rud vimagayut kompleksnoyi tehnologiyi zbagachennya Pitoma vaga vidkritogo vidobutku zaliznyaku na Urali stanovit 70 U Zahidno Sibirskomu i Shidno Sibirskomu regionah zoseredzheno vidpovidno 3 3 1 8 mlrd t i 9 0 5 1 mlrd t rosijskih rozvidanih zapasiv U Zahidnomu Sibiru rozvidano 13 rodovish skarnovogo tipu Zaliznyak v osnovnomu magnetitovij i napivmagnetitovij iz vmistom zaliza vid 20 50 dobre zbagachuyetsya metodom magnitnoyi separaciyi Chastina rud Tashtagolskogo rodovisha vikoristovuyetsya yak domenna ruda bez zbagachennya Znachna chastina zaliznyaku v regioni dobuvayetsya pidzemnim sposobom U Shidno Sibirskomu regioni ye sim zalizorudnih i 39 rodovish z balansovimi zapasami zaliznyaku Ponad tretina rozvidanih zapasiv predstavlena legkozbagachuvanimi skarnovo magnetitovimi rudami i magnetitovimi kvarcitami Ekspluataciya rodovish vedetsya vidkritim i pidzemnim sposobami U Dalekoshidnomu regioni ukladeno 7 8 4 5 mlrd t rozvidanih zapasiv zaliznyaku Rosiyi Vidomo 14 rodovish z rozvidanimi zapasami zaliznyaku yaki znahodyatsya v chotiroh zalizorudnih rajonah Rodovisha perebuvayut v rezervi U Avstraliyi perevazhna chastina zagalnih i pidtverdzhenih zapasiv zaliznyaku lokalizuyetsya v mezhah zalizorudnogo basejnu Hamersli shtat Zahidna Avstraliya Tut perevazhayut gematitovi rudi v zalizistih kvarcitah sho zaznali zbagachennya v rezultati gipergennih procesiv Serednij vmist zaliza v nih variyuye vid 64 2 do 67 a na deyakih dilyankah rudi predstavleni chistim gematitom zaliza tut do 70 Vnaslidok vivitryuvannya i podalshogo perevidkladennya zalizistih kvarcitiv i gematitovih rud utvorilisya gematitovi konglomerati Vmist zaliza v nih dosyagaye 60 Velikij praktichnij interes yavlyayut limonitovi pizolitovi rudi Voni skladayutsya z limonitu getitu i nevelikoyi kilkosti gematitu Vmist zaliza v comu tipi rud 53 0 56 5 Rudi vsih rodovish Avstraliyi rozroblyayutsya vidkritim sposobom ne zbagachuyutsya V Ukrayini za materialami Derzhavnogo informacijnogo geologichnogo fondu zapasi kategorij A V S1 sho ne rozroblyayutsya ocinyuyutsya v 26 1 mlrd t a kategoriyi S2 v 4 3 mlrd t zapasi kategorij A V S1 sho rozroblyayutsya stanovlyat 17 7 mlrd t kategoriyi S2 2 7 mlrd t Usogo v krayini rozvidano 53 rodovisha zaliznyaku rozroblyayetsya 30 58 6 rozvidanih zapasiv 2006 r diyut 18 shaht i 11 kar yeriv Osnovna chastina zapasiv zoseredzhena v mezhah Krivorizkogo basejnu Sered rud rodovish cogo basejnu vidilyayutsya bagati magnetitovi i gematit magnetitovi z serednim vmistom zaliza 58 1 i bidni zalizisti kvarciti iz serednim vmistom zaliza 33 3 Rozroblyayutsya rodovisha v Poltavskij Dnipropetrovskij i Zaporizkij oblastyah do 1992 roku vikoristovuvalisya takozh tabachni rudi Kerchenskogo basejnu Osnovnim promislovim tipom ye bagati martitovi rudi v zalizistih kvarcitah a takozh gematitovi rudi i buri zaliznyaki Yak pravilo v metalurgijne virobnictvo voni nadhodyat bez zbagachennya neznachna chastina yih prohodit magnitnu separaciyu Priblizno 75 zaliznyaku dobuvayetsya vidkritim sposobom i bl 25 pidzemnim Osnovnimi zavdannyami ye rozvidka i peredacha u promislove osvoyennya novih rodovish perevazhno okisnenih kvarcitiv Ingulecke sirovinna baza kombinatu okislenih rud ta dovivchennya flangiv rodovish yaki rozroblyayutsya vivchennya gidrogeologichnih umov pivdennoyi chastini Krivbasu dlya vzhittya efektivnih zahodiv u borotbi z vodopriplivami dovivchennya vuzkih zon luzhnogo metasomatozu na zalizorudnih rodovishah yaki mozhut buti dzherelom vidobutku skandiyu vanadiyu abo ridkisnih zemel pidgotovka nevelikih rodovish visokoyakisnih legkozbagachuvanih magnetitovih kvarcitiv u Krivbasi dalni zahidni smugi pravoberezhni magnitni anomaliyi ta Priazov yi U SShA znachna chastina vidobutku zaliznyaku provoditsya na rodovishah rajonu oz Verhnye poblizu kordonu z Kanadoyu Bilshist zapasiv visokosortnih rud z serednim vmistom zaliza 50 58 sogodni vzhe vidpracovana Za riznimi ocinkami rozvidani zapasi nizkosortnih rud sho zalishilisya stanovlyat 2 6 6 mlrd t Rozrobka vedetsya pidzemnim i vidkritim sposobami Znachni zapasi zaliznyaku 0 9 2 mlrd t zoseredzheni v rodovishah Birmingemskogo rajonu Rudi skladeni perevazhno gematitovimi oolitami i v serednomu mistyat 35 zaliza U Kanadi osnovna chastina zapasiv zaliznyaku pov yazanih iz zalizistimi kvarcitami lokalizuyetsya v najbilshomu zalizorudnomu rajoni Labrador Nyu Kvebek v mezhah Labradorskoyi zapadini dovzhinoyu bl 1200 km shirinoyu vid 15 do 100 km v serednomu 60 km U pivnichnij chastini zapadini znahodyatsya rodovisha visokosortnih gematitovih rud Serednij vmist u rudah zaliza 50 61 manganu 0 29 7 64 Perevazhayucha chastina viyavlenih resursiv zaliznyaku zoseredzhena v rodovishah poblizu oz Nob Lejk de smuga poshirennya zalizistih kvarcitiv maye dovzhinu 130 km pri shirini do 10 km U rodovishah roztashovanih v pivdennij chastini zapadini yakist rud nizka Vmist zaliza v nih kolivayetsya v mezhah 31 4 37 Vidobutok vedetsya vidkritim sposobom zbagachennya rud ne vimagaye skladnih tehnologij U Braziliyi najbilshi rodovisha rozvidani v shtati Minas Zherajs v mezhah tak zvanogo Zalizorudnogo chotirikutnika U KNR chislenni bl 2000 rodovisha zaliznyaku roztashovani v shidnij i pivdenno shidnij chastinah krayini Rudami ye zalizisti kvarciti Osnovnij rudnij mineral magnetit inodi z domishkoyu gematitu Vmist zaliza v zalizistih kvarcitah v serednomu 31 34 v bagatih rudah do 50 60 Rozrobka rodovish vidkrita Za ocinkami fahivciv bl 1700 zalizorudnih rodovish u krayini ne pidlyagaye osvoyennyu cherez nizkij vmist zaliza v serednomu bl 32 i visoki vmisti shkidlivih domishok alyuminiyu i fosforu v rudah U Kazahstani za stanom na 1991 r bulo vrahovano 8 8 mlrd t zaliznyaku kategorij A V S1 i 16 6 mlrd t kategoriyi S2 55 7 vsih rozvidanih zapasiv krayini legkozbagachuvani magnetitovi rudi Voni zoseredzheni v unikalnih rodovishah skarnovo magnetitovogo tipu U PAR perevazhayucha kilkist zapasiv zaliznyaku pov yazana iz zalizistimi kvarcitami Znachni zapasi zaliznyaku ukladeni v kompleksnih rudah U Shveciyi bazoyu zalizorudnoyi promislovosti ye rodovisha magmatogennih apatit magnetitovih rud Serednij vmist zaliza v rudah 51 Rudi serednoyi zbagachuvanosti Vidobutok vedetsya pidzemnim sposobom Div takozh RedaguvatiZalizo Zalizni rudi Spisok krayin za vidobutkom zaliznoyi rudiLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020 U S Geological Survey 2022 Mineral commodity summaries 2022 U S Geological Survey 206 p Zhurnal Mineralni resursi Ukrayini Candice Tuck Cris Sichen 2022 USGS Mineral Commodity Summaries 2022 https www usgs gov Anglijska United States Geological Survey Procitovano 21 5 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Resursi i zapasi zaliza amp oldid 37805145