www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західна Австралія англ Western Australia штат що займає всю західну третину Австралії Він межує з Індійським океаном на

Західна Австралія

Західна Австралія (англ. Western Australia) — штат, що займає всю західну третину Австралії. Він межує з Індійським океаном на півночі та заході, Великою Австралійською затокою та Південним океаном на півдні, Північною територією на північному сході та Південною Австралією на південному сході. Західна Австралія є найбільшим штатом в Австралії з загальною земельною площею у 2 529 875 квадратних кілометрів, а також другою за величиною адміністративною одиницею першого рівня у світі, однак значна її частина є малонаселеною. Населення штату становить близько 2.5 мільйони людей (близько 11 % від загального населення країни) і 92 % з населення штату живе в південно-західному куті штату.

Західна Австралія

англ. Western Australia

Герб Західної Австралії Прапор Західної Австралії
Інші штати та території Австралії
Столиця Перт
Країна  Австралія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Північна територія
Південна Австралія
Населення
 - повне 2 517 200
 - густота 0.95 особи/км²
Площа
 - повна 2 645 615 км²
 -% води 4.37 %
Висота
 - максимальна 1 249 м
(гора Мегаррі)
 - мінімальна 536 м
Часовий пояс UTC+8
ВВП $252 999 млн
 - на душу населення $102 232
Дата заснування 1829
Губернатор Mark McGowand і Roger Cookd
Вебсайт wa.gov.au
ISO 3166-2 AU-WA

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західна Австралія

Першим європейцем, що відвідав Західну Австралію, був голландський дослідник Дірк Хартог: сталося це 1616 року. Британці встановили військовий форпост біля сучасного Олбані в 1826 році, після чого була заснована колонія Свон-Ривер та столиця Перт у 1829 році.

Західна Австралія досягла самоврядування в 1890 році, а потім у 1901 році разом з іншими британськими колоніями на території Австралії стала штатом у федеральній структурі Австралійського Союзу. Нині в Західній Австралії економіка переважно покладається на гірничодобувну промисловість, сільське господарство та туризм. На штат припадає 46 % експорту Австралії. Західна Австралія є другим за величиною виробником залізної руди у світі.

Географія Редагувати

Західна Австралія обмежена на сході 129-им меридіаном східної довготи від Грінвіча, який визначає кордон з Південною Австраліэю та Північною територією, і межує з Індійським океаном на заході та півночі. Міжнародна гідрографічна організація (МГО) позначає водойму на південь від континенту як частину Індійського океану, хоча в Австралії вона офіційно оголошена як Південний океан.

Загальна довжина східного кордону штату — 1862 км. Протяжність берегової лінії 20781 км, в тому числі 7892 км острівної берегової лінії. Загальна земельна площа, займана штатом — 2.5 млн. км2.

Геологія Редагувати

Велика частина Західної Австралії складається з дуже старих кратонів Їлґарн та Пілбара, які злилися з плато Декан Індії, Мадагаскаром та кратонами Карру і Зімбабве Південної Африки в часи архейського еону, сформувавши континент Ур, один з найстаріших суперконтинентів на Землі (3-3.2  мільярда років тому).

Більша частина території штату — низьке плато з середньою висотою близько 400 м, дуже низький рельєф, і відсутнє поверхневе водовідведення.

Історія Редагувати

Недовго проіснувало перше поселення Кінг Джордж Саунд 1826, штат утворений у Перті 1829 року капітаном Джеймсом Стірлінгом (1791—1865), самоврядування отримане 1890 року, статус штату — 1901 року.

Населення Редагувати

Європейці почали прибувати на постійне проживання з 1826 року, коли Олбані було взято під контроль Великою Британією, щоб запобігти французьким претензіям на західну третину континенту. Перт був заснований як колонія Свон-Ривер у 1829 році британськими та ірландськими переселенцями. У 1890-х міжштатні міграції внаслідок видобувного буму в регіоні Голдфілдс призвели до різкого приросту населення.

Західна Австралія не мала значних потоків мігрантів з Великої Британії, Ірландії чи інших регонів Британської імперії, однак на початку 20 століття були створені проєкти, які заохочували фермерів до міграції в західну третину Австралії.

Під керівництвом мігрантів з Британських островів населення Західної Австралії розвивалося швидшими темпами протягом ХХ століття, ніж це було раніше. Західна Австралія прийняла велику кількість італійців, хорватів та македонців після Другої світової війни. Незважаючи на це, Велика Британія внесла найбільше число мігрантів донині, і Західна Австралія — особливо Перт — має найвищий відсоток населення британського походження ніж будь-який інший штат: 10,6 % в 2006, порівняно з середнім значенням по країні 5,3 %.

З точки зору етнічної приналежності, дані перепису 2001 року засвідчують, що 77,5 % населення Західної Австралії має європейське походження: найчисленнішою групою були англійці, що становить 733 783 осіб (32.7 %), потім австралійці — 624 259 осіб (27.8 %), ірландці — 171 ,667 (7.6 %), італійці — 96 721 (4.3 %), шотландці — 62 781 (2.8 %), німці — 51 672 (2.3 %) і китайці — 48 894 (2.2 %). Налічувалося 58 496 корінних австралійців у Західній Австралії (2001 р.), які становили 3,1 % населення.

З точки зору місця народження, відповідно до перепису 2006 року, 27,1 % населення народилися за кордоном — вище, ніж у середньому по Австралії 22,2 %. 8,9 % західних австралійців народилися в Англії, 2,4 % в Новій Зеландії, 1,2 % в Шотландії, 1,1 % в Південній Африці, і 1,1 % в Італії.

Див. також: Населення Австралії

Адміністративний поділ Редагувати

Округи штату Західна Австралія

Штат поділяється на 9 округів (перераховані з півночі на південь) і місто Перт:

  •    Кімберлі
  •    Пілбара
  •    Гаскойн
  •    Середньо-Західний
  •    Голдфілдс-Есперанс
  •    Вітбелт
  •    Піл
  •    Південно-Західний
  •    Великий Південний

Міста Редагувати

Перт

Найбільші міста штату: Перт (1,5 млн мешканців), Мандура (78,6 тис.), Банбері (32,5 тис.), Джералдтон (31,5 тис.), Калгурлі (28,2 тис.), Олбані (25,2 тис.), Брум (14,4 тис.) і Порт-Гедленд(14,0 тис.).

Перт — столиця штату, головний діловий, торговий, адміністративний, промисловий та культурний центр штату. Місто було засноване 1829 року на березі річки Свон за 20 км від узбережжя Індійського океану. Перт — друге (після Гонолулу на Гаваях) велике найбільш ізольоване місто у світі, найближче місто з населенням більше 100 тис. осіб (Аделаїда), знаходиться на відстані 2130 км. Забудова центральної частини міста зберегла вікторіанський стиль. Широкі вулиці прикрашають барвисто квітучі дерева. Ділова частина міста із залізобетонних хмарочосів розташована на північному березі річки Свон. Окрасою міста слугує королівський парк з ботанічним садом. У місті діє 2 університети, ряд спеціалізованих коледжів, науково-дослідних інститутів та бібліотек. Промисловість міста представлена підприємствами харчової, транспортної, машинобудівної, деревообробної галузей.

Економіка Редагувати

Основна галузь господарства — екстенсивне вівчарство (15,7 млн голів, 1958 р.). У більш зволожених південно-західних районах — посіви зернових, картоплі, тютюну. Садівництво і виноградарство.

Виробництво: пшениця, свіжі і сушені фрукти, м'ясо й молочні продукти.

Природний газ (на північно-західному шельфі) і нафта (басейн Каннінг), залізо (Пілбара), мідь, нікель, уран, золото, алмази, срібла, вугілля, свинцеві руди, марганець, пірит, азбест.

Чорна металургія, судно- та автомобілебудування, деревообробна промисловість.

Промислові центри: Перт, Фрімантл, Калгурлі. 8,2 тис. км залізниць. Основний порт — Фрімантл, Банбері, Джеральдтон, Калгурлі-Боулдер, Олбані.

Транспорт Редагувати

Західноавстралійські міста, містечка, поселення та дорожня мережа

Символи штату Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 9 січня 2014. 
  2. Curran, Enda (21 лютого 2012). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012. 
  3. IHO Limit of Oceans and Seas [ 7 жовтня 2009 у Wayback Machine.] and Article [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  4. State And Territory Borders. Geoscience Australia. 11 вересня 2007. оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 25 вересня 2008. 
  5. . Geoscience Australia. 18 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 21 січня 2011. 
  6. . Geoscience Australia. 31 серпня 2005. Архів оригіналу за 30 липня 2008. Процитовано 25 вересня 2008. 
  7. . Censusdata.abs.gov.au. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 14 червня 2010. 
  8. Estimated Resident Population, WA. ABS. 31 березня 2008. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 16 вересня 2008. 
  9. ↑ Аничкин О. Н. и др., 1983.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zahidna Avstraliya angl Western Australia shtat sho zajmaye vsyu zahidnu tretinu Avstraliyi Vin mezhuye z Indijskim okeanom na pivnochi ta zahodi Velikoyu Avstralijskoyu zatokoyu ta Pivdennim okeanom na pivdni Pivnichnoyu teritoriyeyu na pivnichnomu shodi ta Pivdennoyu Avstraliyeyu na pivdennomu shodi Zahidna Avstraliya ye najbilshim shtatom v Avstraliyi z zagalnoyu zemelnoyu plosheyu u 2 529 875 kvadratnih kilometriv a takozh drugoyu za velichinoyu administrativnoyu odiniceyu pershogo rivnya u sviti odnak znachna yiyi chastina ye malonaselenoyu Naselennya shtatu stanovit blizko 2 5 miljoni lyudej blizko 11 vid zagalnogo naselennya krayini 1 i 92 z naselennya shtatu zhive v pivdenno zahidnomu kuti shtatu Zahidna Avstraliyaangl Western AustraliaGerb Zahidnoyi Avstraliyi Prapor Zahidnoyi AvstraliyiInshi shtati ta teritoriyi AvstraliyiStolicya PertKrayina AvstraliyaMezhuye z susidni adminodinici Pivnichna teritoriyaPivdenna AvstraliyaNaselennya povne 2 517 200 1 gustota 0 95 osobi km Plosha povna 2 645 615 km vodi 4 37 Visota maksimalna 1 249 m gora Megarri minimalna 536 mChasovij poyas UTC 8VVP 252 999 mln na dushu naselennya 102 232Data zasnuvannya 1829Gubernator Mark McGowand i Roger CookdVebsajt wa gov auISO 3166 2 AU WAVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Zahidna AvstraliyaPershim yevropejcem sho vidvidav Zahidnu Avstraliyu buv gollandskij doslidnik Dirk Hartog stalosya ce 1616 roku Britanci vstanovili vijskovij forpost bilya suchasnogo Olbani v 1826 roci pislya chogo bula zasnovana koloniya Svon River ta stolicya Pert u 1829 roci Zahidna Avstraliya dosyagla samovryaduvannya v 1890 roci a potim u 1901 roci razom z inshimi britanskimi koloniyami na teritoriyi Avstraliyi stala shtatom u federalnij strukturi Avstralijskogo Soyuzu Nini v Zahidnij Avstraliyi ekonomika perevazhno pokladayetsya na girnichodobuvnu promislovist silske gospodarstvo ta turizm Na shtat pripadaye 46 eksportu Avstraliyi 2 Zahidna Avstraliya ye drugim za velichinoyu virobnikom zaliznoyi rudi u sviti Zmist 1 Geografiya 1 1 Geologiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Administrativnij podil 4 1 Mista 5 Ekonomika 5 1 Transport 6 Simvoli shtatu 7 Div takozh 8 Primitki 9 LiteraturaGeografiya RedaguvatiDokladnishe Geografiya Zahidnoyi AvstraliyiZahidna Avstraliya obmezhena na shodi 129 im meridianom shidnoyi dovgoti vid Grinvicha yakij viznachaye kordon z Pivdennoyu Avstralieyu ta Pivnichnoyu teritoriyeyu i mezhuye z Indijskim okeanom na zahodi ta pivnochi Mizhnarodna gidrografichna organizaciya MGO poznachaye vodojmu na pivden vid kontinentu yak chastinu Indijskogo okeanu hocha v Avstraliyi vona oficijno ogoloshena yak Pivdennij okean 3 Zagalna dovzhina shidnogo kordonu shtatu 1862 km 4 Protyazhnist beregovoyi liniyi 20781 km v tomu chisli 7892 km ostrivnoyi beregovoyi liniyi 5 Zagalna zemelna plosha zajmana shtatom 2 5 mln km2 6 Geologiya Redaguvati Velika chastina Zahidnoyi Avstraliyi skladayetsya z duzhe starih kratoniv Yilgarn ta Pilbara yaki zlilisya z plato Dekan Indiyi Madagaskarom ta kratonami Karru i Zimbabve Pivdennoyi Afriki v chasi arhejskogo eonu sformuvavshi kontinent Ur odin z najstarishih superkontinentiv na Zemli 3 3 2 milyarda rokiv tomu Bilsha chastina teritoriyi shtatu nizke plato z serednoyu visotoyu blizko 400 m duzhe nizkij relyef i vidsutnye poverhneve vodovidvedennya Istoriya RedaguvatiNedovgo proisnuvalo pershe poselennya King Dzhordzh Saund 1826 shtat utvorenij u Perti 1829 roku kapitanom Dzhejmsom Stirlingom 1791 1865 samovryaduvannya otrimane 1890 roku status shtatu 1901 roku Naselennya RedaguvatiYevropejci pochali pribuvati na postijne prozhivannya z 1826 roku koli Olbani bulo vzyato pid kontrol Velikoyu Britaniyeyu shob zapobigti francuzkim pretenziyam na zahidnu tretinu kontinentu Pert buv zasnovanij yak koloniya Svon River u 1829 roci britanskimi ta irlandskimi pereselencyami U 1890 h mizhshtatni migraciyi vnaslidok vidobuvnogo bumu v regioni Goldfilds prizveli do rizkogo prirostu naselennya Zahidna Avstraliya ne mala znachnih potokiv migrantiv z Velikoyi Britaniyi Irlandiyi chi inshih regoniv Britanskoyi imperiyi odnak na pochatku 20 stolittya buli stvoreni proyekti yaki zaohochuvali fermeriv do migraciyi v zahidnu tretinu Avstraliyi Pid kerivnictvom migrantiv z Britanskih ostroviv naselennya Zahidnoyi Avstraliyi rozvivalosya shvidshimi tempami protyagom HH stolittya nizh ce bulo ranishe Zahidna Avstraliya prijnyala veliku kilkist italijciv horvativ ta makedonciv pislya Drugoyi svitovoyi vijni Nezvazhayuchi na ce Velika Britaniya vnesla najbilshe chislo migrantiv donini i Zahidna Avstraliya osoblivo Pert maye najvishij vidsotok naselennya britanskogo pohodzhennya nizh bud yakij inshij shtat 10 6 v 2006 porivnyano z serednim znachennyam po krayini 5 3 Z tochki zoru etnichnoyi prinalezhnosti dani perepisu 2001 roku zasvidchuyut sho 77 5 naselennya Zahidnoyi Avstraliyi maye yevropejske pohodzhennya najchislennishoyu grupoyu buli anglijci sho stanovit 733 783 osib 32 7 potim avstralijci 624 259 osib 27 8 irlandci 171 667 7 6 italijci 96 721 4 3 shotlandci 62 781 2 8 nimci 51 672 2 3 i kitajci 48 894 2 2 Nalichuvalosya 58 496 korinnih avstralijciv u Zahidnij Avstraliyi 2001 r yaki stanovili 3 1 naselennya nbsp Stolicya Zahidnoyi Avstraliyi ta najbilshe misto Pert nbsp Pririst naselennya shtatu u 1829 2008 rokah nbsp Rozpodil naselennya Zahidnoyi AvstraliyiZ tochki zoru miscya narodzhennya vidpovidno do perepisu 2006 roku 7 27 1 naselennya narodilisya za kordonom vishe nizh u serednomu po Avstraliyi 22 2 8 9 zahidnih avstralijciv narodilisya v Angliyi 2 4 v Novij Zelandiyi 1 2 v Shotlandiyi 1 1 v Pivdennij Africi i 1 1 v Italiyi Div takozh Naselennya AvstraliyiAdministrativnij podil Redaguvati nbsp Okrugi shtatu Zahidna AvstraliyaShtat podilyayetsya na 9 okrugiv pererahovani z pivnochi na pivden i misto Pert Kimberli Pilbara Gaskojn Seredno Zahidnij Goldfilds Esperans Vitbelt Pert Pil Pivdenno Zahidnij Velikij Pivdennij Mista Redaguvati nbsp PertNajbilshi mista shtatu Pert 1 5 mln meshkanciv Mandura 78 6 tis Banberi 32 5 tis Dzheraldton 31 5 tis Kalgurli 28 2 tis Olbani 25 2 tis Brum 14 4 tis i Port Gedlend 14 0 tis 8 Pert stolicya shtatu golovnij dilovij torgovij administrativnij promislovij ta kulturnij centr shtatu Misto bulo zasnovane 1829 roku na berezi richki Svon za 20 km vid uzberezhzhya Indijskogo okeanu 9 Pert druge pislya Gonolulu na Gavayah velike najbilsh izolovane misto u sviti najblizhche misto z naselennyam bilshe 100 tis osib Adelayida znahoditsya na vidstani 2130 km Zabudova centralnoyi chastini mista zberegla viktorianskij stil Shiroki vulici prikrashayut barvisto kvituchi dereva Dilova chastina mista iz zalizobetonnih hmarochosiv roztashovana na pivnichnomu berezi richki Svon Okrasoyu mista sluguye korolivskij park z botanichnim sadom 9 U misti diye 2 universiteti ryad specializovanih koledzhiv naukovo doslidnih institutiv ta bibliotek Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami harchovoyi transportnoyi mashinobudivnoyi derevoobrobnoyi galuzej 9 Ekonomika RedaguvatiOsnovna galuz gospodarstva ekstensivne vivcharstvo 15 7 mln goliv 1958 r U bilsh zvolozhenih pivdenno zahidnih rajonah posivi zernovih kartopli tyutyunu Sadivnictvo i vinogradarstvo Virobnictvo pshenicya svizhi i susheni frukti m yaso j molochni produkti Prirodnij gaz na pivnichno zahidnomu shelfi i nafta basejn Kanning zalizo Pilbara mid nikel uran zoloto almazi sribla vugillya svincevi rudi marganec pirit azbest Chorna metalurgiya sudno ta avtomobilebuduvannya derevoobrobna promislovist Promislovi centri Pert Frimantl Kalgurli 8 2 tis km zaliznic Osnovnij port Frimantl Banberi Dzheraldton Kalgurli Boulder Olbani Transport Redaguvati nbsp Zahidnoavstralijski mista mistechka poselennya ta dorozhnya merezhaSimvoli shtatu RedaguvatiKvitka Anigozanthos manglesii Tvarina Nambat Ptah Lebid chornij Riba Akula kitova Kolori chornij i zolotijDiv takozh RedaguvatiZahidno Avstralijske ploskogir yaPrimitki Redaguvati a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2014 Curran Enda 21 lyutogo 2012 Western Australia Plans Sovereign Wealth Fund The Wall Street Journal Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 IHO Limit of Oceans and Seas Arhivovano 7 zhovtnya 2009 u Wayback Machine and Article Arhivovano 25 grudnya 2018 u Wayback Machine State And Territory Borders Geoscience Australia 11 veresnya 2007 Arhiv originalu za 28 listopada 2007 Procitovano 25 veresnya 2008 Coastline Lengths Geoscience Australia 18 listopada 2010 Arhiv originalu za 22 sichnya 2011 Procitovano 21 sichnya 2011 Area of States and Territories Geoscience Australia 31 serpnya 2005 Arhiv originalu za 30 lipnya 2008 Procitovano 25 veresnya 2008 2006 Census QuickStats Western Australia October 2007 Censusdata abs gov au Arhiv originalu za 9 grudnya 2013 Procitovano 14 chervnya 2010 Estimated Resident Population WA ABS 31 bereznya 2008 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 16 veresnya 2008 a b v Anichkin O N i dr 1983 Literatura Redaguvati ros Anichkin O N Kurakova L I Frolova L G Avstraliya M Mysl 1983 133 s U karty mira Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidna Avstraliya amp oldid 40364287