www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велика Австралійська затока Вели ка Австралі йська зато ка англ Great Australian Bight затока Індійського океану біля пі

Велика Австралійська затока

Вели́ка Австралі́йська зато́ка (англ. Great Australian Bight) — затока Індійського океану біля південного узбережжя Австралії. Затока утворилася близько 50 мільйонів років тому, коли Гондвана розпалася і Антарктида відокремилася від Австралії.

Велика Австралійська затока
англ. Great Australian Bight
Велика Австралійська затока. Фото 2002 року.
33°00′ пд. ш. 130°00′ сх. д. / 33.000° пд. ш. 130.000° сх. д. / -33.000; 130.000Координати: 33°00′ пд. ш. 130°00′ сх. д. / 33.000° пд. ш. 130.000° сх. д. / -33.000; 130.000
Частина від Індійський океан
Океан Індійський океан
Прибережні країни  Австралія
Регіон Австралія
Площа 484 000 км²
Довжина берегової лінії 1 160 км км
Максимальна глибина 5 080 м
Вливаються
  • Денмарк
    • Міста та поселення Аделаїда
    ідентифікатори і посилання
    P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic 4276
    GeoNames 2078067
    У проєкті OpenStreetMap ↑80500 ·R (Австралія)
    Велика Австралійська затока
    Велика Австралійська затока (Австралія)
     Велика Австралійська затока у Вікісховищі

    Опис Редагувати

    Довжина узбережжя становить 1160 км. Для берегової лінії Великої Австралійської затоки характерні берегові скелі (до 60 м заввишки), піщані пляжі та скелясті тераси. У бухту Вілсон впадає річка Денмарк. У східній частині затоки в сушу глибоко вдаються затоки Спенсер і Сент-Вінсент.

    Рівнина Налларбор, яка лежить на північ від берегової лінії затоки, є колишнім морським дном, піднятим під час міоцену. Складена з вапняку, вона дуже плоска і має посушливий клімат, який характеризується мінімальною кількістю атмосферних опадів і високими літніми температурами. Рівнина не має поверхневого стоку, але має розвинену підземну карстову дренажну систему. На північ від Нулларбора лежить Велика пустеля Вікторія, яка має поверхневу систему стоку, але всі її тимчасові річки закінчуються в численних невеликих солоних озерах. Відсутність поверхневого стоку і поживних речовин на березі призводить до того, що навіть відносно мілководні ділянки Великої австралійської затоки, як правило, мають низький вміст поживних речовин і є оліготрофними, на відміну від багатьох інших континентальних шельфів. Цим обумовлена ​​бідність флори і фауни вод затоки.

    Європейці вперше дослідили затоку 1627 року, коли голландський мореплавець Франсуа Тіссен пропливав західним краєм затоки. Згодом берегову лінію затоки детально нанесла на карту англійська експедиція Метью Фліндерса у 1802 році, яка здійснила подорож навколо Австралії.

    Межі Великої Австралійської затоки (червона лінія — межі затоки згідно з визначенням Міжнародної гідрографічної організації, зелена лінія — згідно з визначенням Австралійської гідрографічної служби).
    Велика Австралійська затока на південь від рівнини Налларбор. Фото НАСА

    Межі Редагувати

    Межі Великої Австралійської затоки різняться в різних джерелах.

    Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Великої Австралійської затоки у такий спосіб:

    • На півночі. Південне узбережжя Австралії.
    • На півдні. Лінія, що з'єднує мис Вест-Кейп-Хау 35°08′ пд. ш. 117°37′ сх. д. / 35.133° пд. ш. 117.617° сх. д. / -35.133; 117.617 у Західній Австралії з мисом Саут-Вест-Кейп острова Тасманія.
    • На сході. Лінія від мису Отвей (штат Вікторія) до острова Кінг і звідти до мису Грім (крайня північно-західна точка Тасманії).

    Австралійська гідрографічна служба визначає затоку меншої площі — від мису Пейслі (Західна Австралія) до мису Карно (півострів Ейр, Південна Австралія), які розташовані на відстані 1160 км один від одного.

    Основні дані Редагувати

    Площа 484 тис. км².

    Глибина затоки до 5080 м.

    Припливи до 3,6 м.

    Зручних бухт немає.

    Найбільший порт — Аделаїда.

    Острови: архіпелаг Решерш (острови Саут-Іст та інші) на заході затоки, архіпелаг Ньютс, острів Сент-Франсіс, острови Інвестігейтор (острів Фліндерс та інші) — на сході. За даними Міжнародної картографічної організації, найбільшим островом затоки є острів Кенгуру, але австралійська гідрографічна служба не включає острів до складу затоки.

    Клімат Редагувати

    Акваторія затоки лежить у субтропічному кліматичному поясі. У зимові місяці переважають тропічні повітряні маси, які зумовлюють ясну тиху теплу (або спекотну) погоду; в літні — помірні повітряні маси, які формують прохолодну дощову вітряну погоду. Наявні значні сезонні коливання температури повітря і кількості атмосферних опадів. На північному узбережжі, де відчутний вплив континенту, доволі спекотна зима й прохолодне літо.

    Господарське значення Редагувати

    Протягом багатьох років в водах затоки проводився лов риби (в основному австралійського тунця), вівся китобійний промисел і видобуток молюсків.

    Дослідження в області нафти і газу були проведені в районі Великої Австралійської затоки у кінці 1960-х років. Цілий ряд нафтових компаній, включаючи BP і Chevron, представили свої проєкти щодо подальшого дослідження затоки. Ці пропозиції полягали в бурінні розвідувальних свердловин у південній частині затоки, починаючи з 2017 року. 11 жовтня 2016 року BP відмовилася від своїх планів щодо буріння свердловин.


    Галерея Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 травня 2017. 
    2. . Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 30 травня 2017. 
    3. За даними Міжнародної гідрографічної організації, Австралійська гідрографічна служба не включає ці затоки до складу Великої Австралійської затоки
    4. . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010. 
    5. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
    6. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
    7. . Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 19 червня 2017. 

    Література Редагувати

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Veli ka Avstrali jska zato ka angl Great Australian Bight zatoka Indijskogo okeanu bilya pivdennogo uzberezhzhya Avstraliyi Zatoka utvorilasya blizko 50 miljoniv rokiv tomu koli Gondvana rozpalasya i Antarktida vidokremilasya vid Avstraliyi 1 2 Velika Avstralijska zatokaangl Great Australian BightVelika Avstralijska zatoka Foto 2002 roku 33 00 pd sh 130 00 sh d 33 000 pd sh 130 000 sh d 33 000 130 000 Koordinati 33 00 pd sh 130 00 sh d 33 000 pd sh 130 000 sh d 33 000 130 000Chastina vid Indijskij okeanOkean Indijskij okeanPriberezhni krayini AvstraliyaRegion AvstraliyaPlosha 484 000 km Dovzhina beregovoyi liniyi 1 160 km kmMaksimalna glibina 5 080 mVlivayutsya DenmarkMista ta poselennya Adelayidaidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 4276GeoNames 2078067U proyekti OpenStreetMap 80500 R Avstraliya Velika Avstralijska zatokaVelika Avstralijska zatoka Avstraliya Velika Avstralijska zatoka u Vikishovishi Zmist 1 Opis 2 Mezhi 3 Osnovni dani 4 Klimat 5 Gospodarske znachennya 6 Galereya 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaOpis RedaguvatiDovzhina uzberezhzhya stanovit 1160 km Dlya beregovoyi liniyi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki harakterni beregovi skeli do 60 m zavvishki pishani plyazhi ta skelyasti terasi U buhtu Vilson vpadaye richka Denmark U shidnij chastini zatoki v sushu gliboko vdayutsya zatoki Spenser i Sent Vinsent 3 Rivnina Nallarbor yaka lezhit na pivnich vid beregovoyi liniyi zatoki ye kolishnim morskim dnom pidnyatim pid chas miocenu Skladena z vapnyaku vona duzhe ploska i maye posushlivij klimat yakij harakterizuyetsya minimalnoyu kilkistyu atmosfernih opadiv i visokimi litnimi temperaturami Rivnina ne maye poverhnevogo stoku ale maye rozvinenu pidzemnu karstovu drenazhnu sistemu Na pivnich vid Nullarbora lezhit Velika pustelya Viktoriya yaka maye poverhnevu sistemu stoku ale vsi yiyi timchasovi richki zakinchuyutsya v chislennih nevelikih solonih ozerah Vidsutnist poverhnevogo stoku i pozhivnih rechovin na berezi prizvodit do togo sho navit vidnosno milkovodni dilyanki Velikoyi avstralijskoyi zatoki yak pravilo mayut nizkij vmist pozhivnih rechovin i ye oligotrofnimi na vidminu vid bagatoh inshih kontinentalnih shelfiv Cim obumovlena bidnist flori i fauni vod zatoki Yevropejci vpershe doslidili zatoku 1627 roku koli gollandskij moreplavec Fransua Tissen proplivav zahidnim krayem zatoki Zgodom beregovu liniyu zatoki detalno nanesla na kartu anglijska ekspediciya Metyu Flindersa u 1802 roci yaka zdijsnila podorozh navkolo Avstraliyi nbsp Mezhi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki chervona liniya mezhi zatoki zgidno z viznachennyam Mizhnarodnoyi gidrografichnoyi organizaciyi zelena liniya zgidno z viznachennyam Avstralijskoyi gidrografichnoyi sluzhbi nbsp Velika Avstralijska zatoka na pivden vid rivnini Nallarbor Foto NASAMezhi RedaguvatiMezhi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki riznyatsya v riznih dzherelah Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Velikoyi Avstralijskoyi zatoki u takij sposib 4 Na pivnochi Pivdenne uzberezhzhya Avstraliyi Na pivdni Liniya sho z yednuye mis Vest Kejp Hau 35 08 pd sh 117 37 sh d 35 133 pd sh 117 617 sh d 35 133 117 617 u Zahidnij Avstraliyi z misom Saut Vest Kejp ostrova Tasmaniya Na shodi Liniya vid misu Otvej shtat Viktoriya do ostrova King i zvidti do misu Grim krajnya pivnichno zahidna tochka Tasmaniyi Avstralijska gidrografichna sluzhba viznachaye zatoku menshoyi ploshi vid misu Pejsli Zahidna Avstraliya do misu Karno pivostriv Ejr Pivdenna Avstraliya yaki roztashovani na vidstani 1160 km odin vid odnogo Osnovni dani RedaguvatiPlosha 484 tis km Glibina zatoki do 5080 m Priplivi do 3 6 m Zruchnih buht nemaye Najbilshij port Adelayida Ostrovi arhipelag Reshersh ostrovi Saut Ist ta inshi na zahodi zatoki arhipelag Nyuts ostriv Sent Fransis ostrovi Investigejtor ostriv Flinders ta inshi na shodi Za danimi Mizhnarodnoyi kartografichnoyi organizaciyi najbilshim ostrovom zatoki ye ostriv Kenguru ale avstralijska gidrografichna sluzhba ne vklyuchaye ostriv do skladu zatoki Klimat RedaguvatiAkvatoriya zatoki lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi 5 U zimovi misyaci perevazhayut tropichni povitryani masi yaki zumovlyuyut yasnu tihu teplu abo spekotnu pogodu v litni pomirni povitryani masi yaki formuyut proholodnu doshovu vitryanu pogodu Nayavni znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya i kilkosti atmosfernih opadiv Na pivnichnomu uzberezhzhi de vidchutnij vpliv kontinentu dovoli spekotna zima j proholodne lito 6 Gospodarske znachennya RedaguvatiProtyagom bagatoh rokiv v vodah zatoki provodivsya lov ribi v osnovnomu avstralijskogo tuncya vivsya kitobijnij promisel i vidobutok molyuskiv Doslidzhennya v oblasti nafti i gazu buli provedeni v rajoni Velikoyi Avstralijskoyi zatoki u kinci 1960 h rokiv 7 Cilij ryad naftovih kompanij vklyuchayuchi BP i Chevron predstavili svoyi proyekti shodo podalshogo doslidzhennya zatoki Ci propoziciyi polyagali v burinni rozviduvalnih sverdlovin u pivdennij chastini zatoki pochinayuchi z 2017 roku 11 zhovtnya 2016 roku BP vidmovilasya vid svoyih planiv shodo burinnya sverdlovin Galereya Redaguvati nbsp Velika Avstralijska zatoka 2015 rik nbsp Ostriv Pirson nbsp Ostriv Grinli nbsp Nacionalnij park Koffin Bej nbsp Plyazh i vapnyakovi skeli u nacionalnomu parku Koffin Bej nbsp Nacionalnij park Kejp Arid Primitki Redaguvati Australia in time and space Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 30 travnya 2017 Dispersal of Gondwanaland Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 30 travnya 2017 Za danimi Mizhnarodnoyi gidrografichnoyi organizaciyi Avstralijska gidrografichna sluzhba ne vklyuchaye ci zatoki do skladu Velikoyi Avstralijskoyi zatoki Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s Petroleum Exploration in the Great Australian Bight Government of South Australia Arhiv originalu za 7 listopada 2016 Procitovano 19 chervnya 2017 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s S 148 Uajz E Bolshoj atlas mira Reader s Digest 2007 S 78 400 s ISBN 978 5 89355 169 3 ros Posilannya RedaguvatiVelika Avstralijska zatoka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Great Australian Bight bay Australia Arhivovano 12 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Avstralijskij Bolshoj zaliv Arhivovano 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Bolshaya Sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velika Avstralijska zatoka amp oldid 36940741