Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. |
Раду́шне — селище міського типу Криворізького району Дніпропетровської області. Центр Радушненської селищної ради. Початок заселення відбувався ще в середині XIX століття. Офіційно селище засноване в 1930 році. Має статус селища міського типу (смт) з 1958 року. Населення за переписом 2001 року становило 3366 чоловік. Густота 748 осіб/км². Площа селища 4,5 км². Селище газифіковане, телефонізоване.
селище Радушне | |
---|---|
1958 адміністративно-територіальна одиниця | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Криворізький район |
Код КАТОТТГ | UA12060250020053088 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | — |
Населення | ▲ 3 788 (01.01.2022) |
Площа | 4,5 км² |
Густота населення | 748 осіб/км² |
Поштовий індекс | 53081, 53082 |
Телефонний код | +380 564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°49′24″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д. / 47.82333° пн. ш. 33.49361° сх. д.Координати: 47°49′24″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д. / 47.82333° пн. ш. 33.49361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 103 м |
Найближча залізнична станція | Радушна |
Місцева влада | |
Рада | Радушненська селищна рада |
Адреса ради | смт Радушне, вул. Нікопольська, 7, 77-11-47 |
Голова ради | Бондаренко Олександр Вікторович |
Радушне у Вікісховищі | |
Карта | |
Радушне | |
Радушне | |
Розташування Редагувати
Селище міського типу Радушне розташоване на південному заході області. Межує із південно-східними околицями Кривого Рогу. Входить до складу Криворізького району. Знаходиться за 1.5 км з правого берегу Південного водосховища. Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця, станція Радушна. Найближчі міста та селища: Кривий Ріг (Північний Захід), Миролюбівка, Гречані Поди (Південь), Новий Шлях, Веселе, Нова Зоря (Північний Схід), Нива Трудова, Апостолове (Схід).
Назва Редагувати
Селище названо в честь станції «Радушна». Офіційна назва селища — Радушне, однак більшість мешканців називають селище — Радушна.
Мова Редагувати
Офіційна мова селища — українська. Більшість населення, розмовляє ледь помітним суржиком, що історично характерно для цієї місцевості.
Мова | % |
---|---|
українська | 92,28% |
російська | 7,01% |
Історія Редагувати
Заселення селища пов'язане із залізничною станцією. Згідно переказів старожилів станцію збудовано десь в 1878 році. Належало поселення поміщику на прізвище Радушний. Так з'явилася станція, а пізніше — саме селище Радушне. Офіційно ж селище засноване в 1930 році.
В 1958 році селищу Радушне надано статус селища міського типу. З 1966 по 1977 роки, велось активне заселення сімей в нові квартири.
1958 р. — відкриває двері середня школа, першим директором був Соловйов Федір Іванович, 1959 р.- Радушненська амбулаторія, головний лікар — Ніколенко Алла Тимофіївна, будинок культури, бібліотека. Будуються дошкільні заклади «Ромашка», «Івушка», «Рябінка».
З 1965 р. в селищі Радушне у будівлі Будинку культури розміщується селищна рада. Її перший голова — Близнюк Максим Сазонович. Саме при ньому почалося будівництво центральних водопроводів.
З лютого 1972 року по березень 1996 року у селищній раді працює Сільгета Наталія Павлівна. У період її роботи почалися роботи по газифікації селища, відкрито нове приміщення амбулаторії, обладнано медкабінети та кімнати денного стаціонару. У 2005 році 75 років відмітили радушненці з дня заснування підприємства «Кривбаспромводопостачання». На базі колишнього КСП «Радушний» тепер організоване ТОВзІІ «Агросвіт».
На території селища діють дві церкви, одна з них парафії ПЦУ Храм Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться на вул. Центральній, 12-А, та є Дім Молитви. Ансамбль народної пісні «Радушаночка» виборював перші місця на районних фестивалях, нагороджувався грамотами обласної, районної рад.
Постаті Редагувати
- Іванов Анатолій Анатолійович (1976—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Марчук Євген Миколайович (1988—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Школа Редагувати
Неофіційна топоніміка Редагувати
Мешканці селища вживають такі назви на позначення його частин:
- Південно-східний район — «Горіхова роща»;
- Північно-східний район — «Елеватор»;
- Північно-західний район — «Моноліт»;
- Південно-східний район — «Канал»
- Центр — «Перехрестя»;
- Найпівнічніші райони — «Корея».
Вулиці Редагувати
В смт. Радушне перейменували вул. Гайдара — Григорія Гайдара, вул. Дзержинського — Іванова, вул. Жовтнева — Карпенка, вул. Калініна — Вишнева, вул. Чапаєва — Марчука.
Список
- Барагаєва
- Квіткова
- Артеменка
- Антимонова
- Богдана Хмельницького
- Лікарняна
- Васильця
- Вишнева
- Весела
- Вокзальна
- Вільна
- Газовиків
- Григорія Гайдара
- Говорова
- Гожа
- Дубкова
- Залізнична
- Заводська
- Зелена
- Іванова
- Карпенка
- Клубна
- Криворізька
- Кривбасівська
- Лісова
- Марченка
- Матросова
- Медвицького
- Мєнделеєва
- Мічуріна
- Молодіжна
- Нікопольська
- Носкова
- Підстепна
- Попова
- Пушкіна
- Робітнича
- Садова
- Спічака
- Степна
- Будівельна
- Щаслива
- Транспортна
- Центральна
- Цика
- Шевченка
- Шкільна
- Південна
- 40 років Перемоги
- 8 Березня
Сучасність Редагувати
У Радушному працюють такі підприємства:
- Радушнянська філія ВАТ «Розівський елеватор»;
- завод «Буддеталь» ВАТ «Дніпроспецбуд»;
- Державне підприємство «Криворізьке лісове господарство»;
- сільськогосподарське підприємство — ТзОВ «Агросвіт».
- ПП «ЕДВАНС КР» (Митниця;
- Автобаза Криворізьке керівництво гідромеліорації № 12;
- Підприємницький участок «Кривбасснаб»;
- Підприємницький участок «Кривбаспромводопостачання»;
- Електро підстанція «Південна»;
- Газоперекачуюча стінція «Радушне»;
Селище міського типу Радушне повністю газифіковане і забезпечене водопостачанням.
В селищі є школа (Радушанська СЗШ), дитсадок (Ромашка), селищна бібліотека, медична амбулаторія, 2 церкви (Київського та Московського патрархату), Молитовний дім, заложене місце для храму..
На території селища, встановлено три братських могил воїнів.
Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця.
Спортивне життя Редагувати
В селищі Радушне є два футбольних клуба: Ентузіаст та Радушне.
Галерея Редагувати
Джерела Редагувати
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 335
Примітки Редагувати
- https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
- www.novakom.com.ua https://www.novakom.com.ua/posts/rename-toponim-dekomunizm/outside.html Пропущений або порожній
|title=
(довідка). Процитовано 8 серпня 2019.
Література Редагувати
- Раду́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335
Посилання Редагувати
- Сайт Криворізької РДА
- Сайт Радушанської СЗШ[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |