Підгаєцький повіт Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти п

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Підгаєцький повіт (Австро-Угорщина).

**Підгаєцький повіт**
Округ	Бережанський (до 1867)
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Підгайці
Площа	848 км² (після 1867)
Населення	48310 (1867)

Підгаєцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входила до складу коронного краю Королівство Галичини і Володимирії (Австро-Угорська імперія), Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі та УРСР. Адміністративний центр — місто Підгайці, населення якого становило 6 049 осіб.

Територія сучасного Підгаєцького та заходу Теребовлянського районів Тернопільської області України.

Географія Редагувати

Територія становила 1 046 км².

У складі Австро-Угорщини Редагувати

У складі ЗУНР Редагувати

Повітовим комісаром був Осип Танчаковський, нотаріальний кандидат, комісар староства. Міським комісаром (бургомістром) був обраний Онуфрій Маркевич, а головою Повітової УНРади — о. Іван Токар, декан і парох у Підгайцях. Делегатом до УНРади був обраний Михайло Содомора.

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією Редагувати

Підгаєцький повіт

Powiat podhajecki

Повіт на мапі воєводства

Країна

Польща

Воєводство

Тернопільське

Адміністративний центр

Підгайці

Населення:

95 700 (1931)

Площа:

1018

Густота:

94

TERYT:

Код ISO:

Адмніністративний поділ


гміни	міські	1
	місько-сільські
	сільські	12

Адміністрація

Мапа

-

Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Географічні дані Редагувати

Підгаєцький повіт знаходився на південному заході воєводства. Із заходу межував зі Станиславівським воєводством. На півдні межував із Бучацьким, на сході — з Теребовлянським, на північному сході — з Тернопільським, на півночі — з Бережанським повітами Тернопільського воєводства.

Рельєф переважно горбистий, на сході — рівнинний. Більшість території Підгаєцького повіту була вкрита нагір'ям Опілля.

Зміни адміністративного поділу Редагувати

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту.

1 квітня 1927 р. вилучена частина розпарцельованого фільварку сільської гміни Багатківці і з неї утворена самоврядна гміна Воля Голухівська.

15 червня 1934 р. села Щепанів і Вівся передані до Бережанського повіту з Підгаєцького та Бишів — з Підгаєцького повіту до Станиславівського повіту Станиславівського воєводства.

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Підгаєцького у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Підгаєцькому повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни) Редагувати

містечко Підгайці — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Редагувати

Кількість:

1920—1927 рр. — 63

1927—1934 рр. — 64

1934 р. — 61

Об'єднані сільські ґміни 1934 року	Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Білокриниця	Білокриниця, Михайлівка	2
2	Ґміна Вишнівчик	Вишнівчик, Гайворонка, Гниловоди, Зарваниця, Котузів, Сапова	6
3	Ґміна Голгоча	Волиця, Голгоча, Доброводи, Заставче, Мозолівка, Швейків	6
4	Ґміна Горожанка	Гнильче, Горожанка, Дрищів, Пановичі	4
5	Ґміна Завалів	Завадівка, Завалів, Заставче, Затурин, Кам'яна Гора, Коржова, Маркова, Носів, Середнє, Яблунівка	10
6	Ґміна Золотники	Бурканів, Золотники, Надрічне, Сокільники, Соколів	5
7	Ґміна Литвинів	Боків, Божиків, Волощина, Литвинів, Лиса, Рудники, Словентин (Слов'ятин), Шумляни	8
8	Ґміна Новосілка	Бекерсдорф, Новосілка, Юстинівка	3
9	Ґміна Семиківці	Багатківці, Бенева, Воля Голухівська (з 01.04.1927), Ішків, Маловоди, Раковець, Росохуватець, Семиківці, Соснів	9
10	Ґміна Сільце	Вербів, Загайці, Галич, Сільце, Угринів	5
11	Ґміна Старе Місто	Мужилів, Старе Місто, Теляче	3
12	Ґміна Товстобаби	Товстобаби	1
передано до Бережанського повіту	Вівся (до 15.06.1934), Щепанів (до 15.06.1934)	2
передано до Станиславівського повіту	Бишів (до 15.06.1934)	1

Населення Редагувати

У 1907 році українці-грекокатолики становили 63 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 104 890 мешканців (65 400 українців-грекокатоликів — 62,35 %, 26 610 українців-римокатоликів — 25,37 %, 3 250 поляків — 3,1 %, 4 290 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,09 %, 4 815 євреїв — 4,59 % і 525 німців та інших національностей — 0,5 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 95 663 населення ніби-то було аж 46 710 (48,83 %) поляків при 45 031 (47,07 %) українців, 3 464 (3,62 %) євреїв і 381 (0,4 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період Редагувати

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на два райони:

Золотниківський — зі ґмін Вишнівчик, Золотники, Семиківці;
Підгаєцький — місто Підгайці та решта ґмін повіту.

Примітки Редагувати

↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.65
Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Wola-Gołuchowska» w powiecie podhajeckim, województwie tarnopolskiem. (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
Українці. Частка у населенні повітів
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 60-62
Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання Редагувати

Powiat: PODHAJCE

[:0-1] Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.65

[2] Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).

[3] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. (пол.)

[4] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Wola-Gołuchowska» w powiecie podhajeckim, województwie tarnopolskiem. (пол.)

[5] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)

[6] Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469

[7] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)

[8] Українці. Частка у населенні повітів

[9] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 60-62

[10] Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)