Бо́жиків (1964—1990 роки — Привітне) — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Божиківської сільської ради, якій підпорядковувалися села Божиків, Волощина, Квіткове і хутори Слобідка, Лози. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.
| село Божиків | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Рада | Саранчуківська сільська громада |
| Облікова картка | Божиків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1455 |
| Населення | ▼ 528 (2014) |
| Площа | 2,6 км² |
| Густота населення | 257,60 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47535 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д. / 49.31667° пн. ш. 24.98889° сх. д.Координати: 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д. / 49.31667° пн. ш. 24.98889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 270 м |
| Водойми | р. Золота Липа, р. Літятинський потік |
| Відстань до обласного центру | 64 км |
| Відстань до районного центру | 17 км |
| Найближча залізнична станція | Рибники |
| Відстань до залізничної станції | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47535, Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Божиків |
| Сільський голова | Щур Володимир Остапович |
| Карта | |
Божиків | |
Божиків | |
| Мапа | |
| Божиків у Вікісховищі |
Населення становить 528 осіб (2014).
Географія Редагувати
Розташоване на правому березі річки Золота Липа, у яку впадає річка Літятинський потік. Дворів — 241. У селі є вулиці: Вічна, Криві, Лози, Нова, Островець, Скаскова, Слобідка, Центральна та Шумлянецька.
На південний захід від села розташований ботанічний заказник «Кизилові гаї».
Клімат Редагувати
Для села характерний помірно континентальний клімат. Божиків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Божикова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,1 | 0,4 | 5,4 | 13,4 | 19,3 | 22,5 | 23,8 | 23,2 | 19,0 | 13,1 | 5,9 | 1,0 | 12 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,6 | 1,7 | 8,5 | 13,9 | 17,2 | 18,5 | 17,8 | 13,9 | 8,5 | 2,9 | −1,6 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,5 | −2 | 3,6 | 8,6 | 11,9 | 13,2 | 12,4 | 8,8 | 4,0 | 0,0 | −4,1 | 3 |
| Норма опадів, мм | 31 | 30 | 32 | 50 | 77 | 91 | 95 | 70 | 55 | 38 | 36 | 39 | 644 |
| Джерело: climate-data.org |
Історія Редагувати
Перша писемна згадка — 1443 року. Вже тоді село славилось своїми ставами. У 1444 році згаданий дідич села Івасько, його брати Васько та Олехно. Друга дружина Грицька Кердейовича Ядвіґа підписувалась з Бережан та Божикова.
У XV століття село належало магнату Мартину Свірзькому зі Свіржа.
У середині XV століття в «Актах гродських Галицької землі» згадується й сільська церква.
Ян Непомуцен Топач Копичинський у 1787 році набув право власності (посідання) на частину маєтку в Божикові.
У XVIII—ХІХ століттях маєток у Божикові належав шляхетським родинам Мошинських, Янковських, від початку 1880-х років — єврейському промисловцю з Підгаєць Іро Лілієнфельду, близько 1892 року перейшло у власність вихреста Людвика Сломніцького, згодом його сина Броніслава. Останнім власником фільварку у 1930-х роках, по смерті Броніслава Сломніцького, була його вдова Дорота Сломніцька, яка одночасно володіла й кількома селами на Теребовельщині (Тютьків, Дарахівка).
У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.
На хуторі Лози відбувся останній відомий бій бойової групи УПА 14 квітня 1960 року (група Перегінця-Пальчак-Цетнарського).
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
Населення Редагувати
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,55 | |
| російська | 0,45 |
Політика Редагувати
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165.
Релігія Редагувати
- церква Святого Миколая (2011, УГКЦ);
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (2012, УГКЦ);
- церква АСД.
Парафія святого Микола ПЦУ Редагувати
В травні 2015 року парафія УАПЦ Святителя Миколая Чудотворця перейшла до складу УПЦ КП А відтак - до ПЦУ.
Освіта та культура Редагувати
Діють Божиківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І — ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», народний дім, сільська бібліотека, відділення зв'язку.
Пам'ятки Редагувати
Є церква Миколая Чудотворця (1870; кам'яна), збереглися будівлі школи (друга половина ХІХ століття) та Народного дому (1926).
Встановлено кам'яний хрест на честь скасування панщини (1848) та 950- і 1000-літнього ювілеїв хрещення Руси-України; споруджено дві «фігури» Миколая Чудотворця (1934; кам'яна), пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям; насипана символічна могила Борцям за волю України (1990); відкрито меморіальну таблицю на честь поета-повстанця, уродженця села, Мирослава Кушніра (1997), пам'ятник Т. Шевченку (1999).
23 жовтня 2011 року посвячено нову греко-католицьку церкву святого Миколая.
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташована між церквою і сільрадою, подвір'я О. Осадца.
Виготовлена 1934 року самодіяльними майстрами з каменю.
Постамент — 1х1 м, висота — 1,6 м; скульптура — висота 1,25 м.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Степан Буняк (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч. Викладач кафедр менеджменту Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки та державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, громадсько-політичний діяч, мер Любіня Великого (2006—2010, 2010—2014 рр). Учасник Антитерористичної операції 06.09.2014 — 18.04.2016 р. 06.09.2014 — командир протитанкового взводу Батальйону територіальної оборони «Воля», ст. лейтенант. 28.01.2015 р — командир 2 мотопіхотної роти 3 ОМПБ 24 ОМБр. 05.03.2015 р присвоєно військове звання капітан. 29.04.2016 р — 08.07.2019 — голова Мостиської РДА. Обраний депутатом Львівської обласної ради в багатомандатному виборчому окрузі № 3 від політичної партії "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" на чергових місцевих виборах 25.10.2020р. Учасник війни проти російської федерації з 24.02.2022 р, капітан, командир мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону механізованої бригади імені Короля Данила. Отримав важке поранення 08.04.2022 року у боях, обороняючи місто Попасна від російських загарбників.
- Михайло Зінь (1928 — 2007) — український науковець, професор і декан Віндзорського університету (Канада), автор численних підручників з бухобліку.
- Марія Клячко (14 жовтня 1914 — 20 лютого 2003) — магістр Колумбійського університету (США), професор політології.
- Кметик Володимир (21 червня 1903 — 8 липня 1983, Торонто) — випускник Лювенського католицького університету в Бельгії. Активіст «Пласту», діяч Ревізійного союзі українських кооператив. По війні опинився в Канаді.
- Кудла Володимир (1920—1985, Віндзор, Канада) — громадсько-політичний діяч. Провідний член організацій Визвольного фронту, член Головного комітету підгайчан, меценат видавничого фонду.
- Кушнір Мирослав Андрійович (12 вересня 1922 — листопад 1944) — поет, перекладач, публіцист, мемуарист. У партизанському загоні УПА, с. Добра
- Семенів Остап Михайлович (нар. 1932) — інженер-економіст, кандидат економічних наук, доцент, автор 120 друкованих робіт, у тому числі чотирьох підручників і навчальних посібників, доцент кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка».
- Скасків Григорій Юрійович (28 лютого 1891 — 27 вересня 1938) — служив в австрійській армії уланом, також в УГА та армії УНР. Викладав історію України в Полтавській гімназії, видатний діяч УНДО 1920—1930-х років. Режисер аматорського театру, активіст товариств «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар».
- Скасків Михайло (1914 — 24 липня 1944) — учасник національно-визвольних змагань.
- Скасків Ярослав Григорович (24 червня 1922 — 19 липня 1944, с. Старі Стріличі) — керівник Юнацтва міста Львова (1941), Львівської області (1942), керівник Крайового проводу Юнацтва (від 1943). В червні 1944 року призначений тереновим провідником Львівщини, членом Крайового проводу ОУН. Посмертно нагороджений Срібним Хрестом заслуги УГВР (1945).
- Стеткевич Іларіон Іванович (1833 — 7 лютого 1901) — греко-католицький священик, парох Божикова 1865—1901, декан Підгаєцький 1866—1901, член москвофільського товариства імені Михайла Качковського, «Народного Дому» у Львові та член повітової ради з 1860-х років, титулярний радник львівської митрополичої консисторії з правом користування крилошанськими відзнаками (1883), член виділу товариства «Руська бурса» у Бережанах (1883), засновник товариства «Народна торгівля» у Бережанах (1885), член бережанського Товариства будови і відновлення руських церков (1893), голова повітової «Просвіти» (1898). Ініціатор побудови церкви, створення читальні, кооперативи, райффайзенівки.
- Тяжка Олександра Василівна (нар. 1937 — д. м. н., професор, зав. кафедрою педіатрії № 1 Київського Національного університету.
- Фліссак Ярослав Антонович (нар. 1954) — директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України. «Заслужений економіст України» (2006).
- Глинський Ярослав Миколайович — народився в с. Божиків. Доцент кафедри фізико-математичних наук. Від 1995 року працює на посаді доцента кафедри обчислювальної математики і програмування НУ «Львівська політехніка».
Перебували Редагувати
- травень 1745 — рейд загону Олекси Довбуша.
- 16 травня 1886 — Сильвестр Сембратович, кардинал, митрополит УГКЦ, на посвяченні церкви.
- 16 березня 1900 — Євген Петрушевич, на відкритті райффайзенівки у селі.
- 8 травня 1907 — Кость Левицький на виборчому вічі.
- 15 травня 1910 — Кость Левицький на виборчому вічі.
- 26 липня 1916 — німецький імператор кайзер Вільгельм і цісар Австро-Угорщини Карл Габсбург
- червень 1917 — Олександр Керенський
- 1-2 березня 1919 — Симон Петлюра, ідучи з Бережан на станцію Литвинів-Божиків
- 1943 — Роман Шухевич, відвідуючи в сусідній Волощині розвідшколу УПА і центральний провід ОУН.
- 1945—1948 — Василь Кук, тоді керівник Подільського Проводу ОУН, згодом останній командир УПА.
- 1 вересня 1996 — Ігор Калинець, лауреат Шевченківської премії.
- 14 серпня 2011 — Ігор Калинець, лауреат Шевченківської премії, Остап Стахів, народний артист України.
- Пасічний Петро — вояк УПА, член Подільського окружного проводу ОУН, останній керівник боївки ОУН.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 29 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ . Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
- Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- Там само. — № 1272. — С. 121.
- Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 10, 1907. — S. 43. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 11. — 1907. — S. 125. (пол.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 травня 2022.
- Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України ()
- На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату Архівовано.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑ Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [ 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.
Джерела Редагувати
- Дем'янова І., Щур К. Божиків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 154. — ISBN 966-528-197-6.
- Семенів В. Божиків — село на перехресті століть. — Львів : Друкарські куншти, 2010. — 680 с.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Божиків |