Шумля́ни — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 року центр однойменної сільради Підгаєцького району. До Шумлян приєднано хутори Діброва і Залісся. До 1990 року належало до Бережанського району.Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.
село Шумляни | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Рада | Саранчуківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040410190044297 |
Основні дані | |
Засноване | 1400 |
Населення | 1 196 |
Територія | 22.006 км² |
Густота населення | 54.35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48031 |
Телефонний код | +380 3542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′55″ пн. ш. 24°52′44″ сх. д. / 49.28194° пн. ш. 24.87889° сх. д.Координати: 49°16′55″ пн. ш. 24°52′44″ сх. д. / 49.28194° пн. ш. 24.87889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 318 м |
Водойми | Бибелка |
Відстань до районного центру | 22 км |
Найближча залізнична станція | Червоне |
Відстань до залізничної станції | 14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48031, с. Шумляни |
Карта | |
Шумляни | |
Шумляни | |
Мапа | |
Шумляни у Вікісховищі |
Населення — 1167 осіб (2007).
Історія Редагувати
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду енеоліту-бронзи.
Перша писемна згадка — 1435. Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій), стрийко Івана Кантія Шептицького (1836—1912), батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ). Після того, як брат сплатив Й. Г. Шептицькому вартість його частини маєтку, останній 10 березня 1835 купив в Олександри Шумлянської, удови Онуфрія Шумлянського, маєток у Великих Шумлянах в Бережанському окрузі, де й почав мешкати та називатися «паном на Шумлянах».
У 1916 році тут перебував штаб 20-ї турецької піхотної дивізії.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа» й інші, кооператива.
У часи радянської окупації, с. Шумляни було активним майданчиком діяльності ОУН та УПА, зокрема у Шумлянах діяв один з членів легіону Нахтігаль, районний комендант СБ ОУН - Остап Калиній (Загинув в бою з НКВД у криївці. Похований на сільському цвинтарі). У Шумлянах діяла одна з найбільших місцевих підпільних друкарень. В селі було знайдено кілька криївок УПА. На території села проводились бої відділів УПА з НКВД.
Пам'ятки Редагувати
- церква Святих Мучеників Бориса і Гліба (1701, дерев'яна, з дерев'яною дзвіницею 1782, ПЦУ)
- церква Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого (1993, мурована, ПЦУ),
- 3 каплички, «фіґура» Матері Божої (1924).
При захопленні села в 1944 р. загинуло 32 радянські воїни. Вони були поховані у братській могилі серед поля. У 1977 р. їх останки перенесли в центр села. На могилі встановлено пам'ятник. На двох стелах, де нанесені прізвища полеглих радянських воїнів, занесено ще 41 прізвище полеглих у Другій світовій війні.
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, Борцям за волю України (1990), на честь 1000-ліття хрещення Русі, до 47-ї річниці останнього бою УПА з частинами НКДБ (2007).
На схід від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення — Шумлянські карстові лійки, а в урочищі «Рудники» — Рудницька бучина.
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля бібліотеки.
Встановлений 1990 р. за ініціативою товариства «Просвіта». Автор – О. Петришин.
Погруддя – карбована мідь, постамент – камінь.
Погруддя – 1,5 м, постамент – 2,3 м.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Остап Калиній — український війсьовик, вояк легіону Нахтігаль, Української Повстанської Армії, референт районної СБ ОУН.
- Марія Пальчак - учасниця протирадянського підпілля, учасниця останнього бою УПА
Померли Редагувати
- Юхнович Іван-(«Кок») — сотенний УПА, командир сотні «Лісовики» ВО-3 «Лисоня». Загинув поблизу села.
Соціальна сфера Редагувати
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ст., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Примітки Редагувати
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.4, № 35
- ↑ Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 236. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912)… — S. 237.
- Турки на фронті в Галичині. Збруч (укр.). 15 липня 2016. Процитовано 1 травня 2021.
- . електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (Укрраїнська). 12.12.1945. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. — С. .
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 93. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Література Редагувати
- Іванишин Б., Уніят В. Шумляни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 655. — ISBN 978-966-528-279-2.
- 2.) Szumlany wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 75. (пол.) — S. 75. (пол.)
Посилання Редагувати
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |