www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скандинавський інститут теоретичної фізики Цю сторінку запропоновано перейменувати на Можливо її поточна назва не відпов

Скандинавський інститут теоретичної фізики

Цю сторінку запропоновано перейменувати на ?. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.

Скандинавський інститут теоретичної фізики (англ. Nordic Institute for Theoretical Physics) — міжнародний науково-дослідний інститут, заснований 1957 року з ініціативи данського фізика Нільса Бора й шведського фізика Торстена Ґустафсона урядами скандинавських країн як Скандинавський інститут теоретичної атомної фізики (дан. Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik — звідси, часто вживана абревіатура його назви — Nordita, або рідше NORDITA). Був створений з метою поглиблення співробітництва між скандинавськими країнами в рамках фундаментальних теоретичних досліджень в атомній фізиці.

Скандинавський інститут теоретичної фізики

Логотип організації

Головний офіс Nordita
Основні дані
Засновано 1957
Абревіатура Nordita
Засновник Рада міністрів північних країн
Приналежність Стокгольмський університет
Галузь теоретична фізика
Сфера наука
Розташування AlbaNowa, Стокгольм
Країна  Швеція
Штаб-квартира Стокгольм
Адреса Hannes Alfvéns väg 12, 106 91 Stockholm, Sweden
Тип науково-дослідний інститут
Вебсторінка nordita.org
Мапа

П'ять різноколірних трикутників в логотипі Nordita, які розходяться від сторін п'ятикутника, повторюють кольори національних прапорів засновників Інституту: Данії й Ісландії — червоний, Фінляндії й Норвегії — синій, Швеції — жовтий.

Спочатку Nordita розташовувався в Інституті Нільса Бора в Копенгагені, але 1 січня 2007 року він перемістився до Університетського центру AlbaNova в Стокгольмі. Початково дослідження інституту фокусувалися на атомній фізиці та з плином часу достосовувалися до викликів сучасності. Основними напрямами сучасних досліджень Nordita стали астрофізика та астробіологія, статистична механіка, фізика Сонця, фізика елементарних частинок, фізика конденсованих середовищ, фізика високих енергій, біофізика, мережеві науки та нейробіологія.

Упродовж своєї діяльності Скандинавський інститут теоретичної фізики набув важливого значення як скандинавський центр передових досліджень з теоретичної фізики та суміжних галузей фізики, який забезпечує підготовку молодих фізиків та служить платформою для міжнародної наукової співпраці.

Історія створення ред.

Успішні результати співпраці між групами вчених під час Другої світової війни, особливо в галузі електроніки, радіолокації та ядерної зброї, створили серед політиків міцну підтримку природничих наук у всіх країнах. Після війни всі уряди європейських країн були зацікавлені в подальшому вивченні потенціалу енергії атома, незалежно від того, чи розглядається вона як новий енергетичний ресурс для суспільства, чи як зброя, щоб знеохотити ворогів. Норвегія та Швеція, як і багато інших малих країн, планували виробляти ядерну зброю. Норвегія відмовилася від такого плану після вступу до НАТО. У Швеції, яка вирішила дотримуватися нейтралітету, прем'єр-міністр Таге Ерландер пішов на компроміс: Швеція продовжуватиме дослідження ядерної енергії для цивільних цілей і можливого використання технології для виробництва зброї на основі шведського урану, офіційно назване «дослідженням захисту». У скандинавському регіоні кілька урядів заснували «атомні комітети» в складі представників урядів, промисловості й національних вчених, щоб дослідити свої можливості (Швеція в 1945 році, Норвегія в 1947 році, Данія в 1955 році). У Європі жодна країна, крім Великої Британії, не мала економічних та технічних можливостей будувати великі прискорювачі заряджених частинок. Виклика́в занепокоєння той факт, що під час і після війни багато європейських фізиків виїхали до США, де дослідницьке обладнання й платня були набагато кращі, ніж в Європі. Ці факти утвердили в думці, що тільки кілька західноєвропейських країн можуть створити спільну дослідницьку організацію, здатну ефективно працювати для вирішення спільної проблеми.

Країни-учасники CERN.
   Засновники
   Приєднались до CERN згодом

1952 року Європейську організацію з ядерних досліджень де-факто було створено (абревіатура від французької назви фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire — CERN, в Україні узвичаїлася абревіатура ЦЕРН). Потужні прискорювачі заряджених частинок вже були збудовні в США, СРСР і Великобританії. Тому було вирішено у рамках CERN побудувати та запустити спільний європейський потужний прискорювач заряджених частинок. Проблемним стало рішення щодо географічного розташування цього об'єкту. Як засвідчив Стефан Розенталь [en], це не могла бути одна з великих країн, і вибір остаточно стояв між Данією, Нідерландами й Швейцарією. Нільс Бор, Гендрік Крамерс за підтримки Норвегії та Швеції виступали за розміщення центру в Копенгагені. Інші країни вважали небезпечним розміщувати CERN у Данії, оскільки в разі конфлікту Радянський Союз може окупувати Данію й використати потужний прискорювач. Франція наполягала на тому, щоб CERN був розміщений у франкомовному середовищі й, врешті, у жовтні 1952 року на засіданні CERN було остаточно обрано локацію — Женеву. Офіційним днем народження CERN вважають 29 вересня 1954 року, коли 12 країн-учасниць ратифікували угоду про її заснування.

Коли нарешті остаточно було вирішено, що теоретична група CERN має перейти з Копенгагена до Женеви, Торстен Ґустафсон, Нільс Бор та інші видатні скандинавські фізики виступили з ініціативою заснувати північний дослідницький центр теоретичної фізики в Копенгагені. У першій половині ХХ сторіччя завдяки роботі Нільса Бора та його співробітників Копенгаген став світовим центром сучасної фізики. Бор всіляко заохочував контакти та співпрацю між скандинавськими фізиками, які часто відвідували Копенгаген для участі в спільних міжнародних дослідженнях. У 1950-ті роки спостерігалася широка політична воля до спільних проєктів як на скандинавському, так і на європейському рівнях; війна показала важливість наукової переваги країн, з фізики, зокрема. Природно, це привело до дискусій про створення спільного Північного дослідницького центру. Ідея була добре сприйнята на політичному рівні, зокрема прем'єр-міністром Швеції Таге Ерландером. Теоретична фізика була безперечно відносно недорогою сферою співпраці й досліджень, а інші скандинавські країни мали б вигоду від такої співпраці. Ще у серпні 1945 року через кілька днів після повернення з Англії Нільс Бор відвідав прем'єр-міністра Швеції Таге Ерландера. Зустріч була організована, ймовірно, через професора Лундського університету Торстена Ґустафсона, який мав легкий доступ до прем'єр-міністра оскільки вони були друзями ще зі студентських часів, коли разом вивчали фізику в університеті Лунда. Ґустафсон протягом багатьох років був радником Таге Ерландера з наукових і навчальних питань. Бор рекомендував Швеції, виходячи з промислового розвитку та великих родовищ урану, якомога швидше сформувати комітет з досліджень у ядерній енергетиці та розпочати такі дослідження для цивільного використання. Була сформована ідея створення університетами Лунда та Копенгагена спільного науково-дослідного інституту.

У результаті цієї зустрічі восени 1945 року шведський уряд запропонував 100 мільйонів шведських крон на підтримку заснування та діяльності Міжнародного інституту теоретичної та прикладної ядерної фізики з Нільсом Бором як головою. Бор постулював, що Інститут має бути відкритим для дослідників з усіх країн без винятку, а керівником інституту має бути міжнародний дослідник із надзвичайно хорошою репутацією. Він уважав, що єдиний спосіб запобігти перегонам озброєнь між державами полягав у обміні інформацією та встановленні спільного нейтрального контролю над зброєю. Пропозиція Бора означала, що західним державам доведеться зробити серйозний вибір: шляхом інтернаціоналізації вони передадуть Радянському Союзу секрети бомби, з ризиком отримати сильнішу та агресивнішу Росію, але зникомим шансом, що росіяни позбудуться агресивних намірів.

Такий підхід до відкритості Інституту зустрівся із авторитетними застереженнями. Вінстон Черчилль мав протилежний погляд на ядерні дослідження. Він вважав, що інформацію й технології атомної зброї необхідно зберігати в таємниці, наскільки це можливо довго, подалі від небажаних країн, зокрема, СРСР. Ще у вересні 1944 року Черчіль і Рузвельт вирішили відмовитися від обміну інформацією. Іншою перешкодою до створення інституту з відкритим доступом до його наукової діяльності стали запроваджені країнами ядерної енергетики жорсткі правила для забезпечення секретності інформації про це. Запроваджені обмеження були настільки масштабними, що вони також включали закриття інформації про необхідні компоненти ядерної програми для цивільного використання. Сама Данія, на відміну від інших скандинавських країн, не розпочала дослідження ядерної енергетики для цивільних цілей, не створила комітет ядерних досліджень відразу після війни (лише в 1955 році), незважаючи на те, що Нільс Бор володів глибокими знаннями ядерної науки і техніки, ще з періоду Мангеттенського проєкту. Справа в тому, що керівники США, Великобританії не довіряли Бору через його заклики до відкриття інформації про ядерну зброю й бажання ділитися нею з Радянським Союзом. Як наслідок цього, після завершення війни американська влада вимагала від Нільса Бора утриматися від роботи над ядерними дослідженнями після повернення до Данії. А без такого провідного вченого в галузі атомної теорії розпочинати дослідження з ядерної енергетики було немислимо.

17 лютого 1953 року відбулася чергова зустріч у Гетеборзі данських, шведських та норвезьких фізиків, на якій було узгоджено основні пложення діяльності Інституту і які були через тиждень представлені в меморандумі, складеному Нільсом Бором, Торстеном Ґустафсоном, Егілом Гіллераасом (Норвегія) та Стефаном Розенталем. Процес остаточної реалізації проєкту тривав доволі довго, оскільки вимагав консультацій та узгоджень не тільки в середовищі наукової спільноти, атомних комітетів, CERN, але й урядів та парламентів країн-учасниць.

Створення Nordita було тісно пов'язане зі створенням CERN. Доки група теоретичної фізики CERN працювала в Копенгагені, бо чекали спорудження будівлі CERN в Женеві, не було поспіху та й нагальної потреби у створенні скандинавського інституту, бо CERN фактично виконував його функції. Питання про скандинавський інститут повернулося на порядок денний лише після рішення, що приблизний рік переїзду теоретичної групи CERN в Женеву — 1957. Більшість країн підтримали пропозицію локалізації Скандинавського інституту в Копенгагені, де вже діяв потужний міжнародний центр теоретичної фізики — Інститут Нільса Бора. Після того, як Рада міністрів північних країн на своєму засіданні в лютому 1957 року рекомендувала заснувати Північний інститут теоретичної атомної фізики, а уряди та парламенти Північних країн погодилися з цією пропозицією, Інститут розпочав свою діяльність 1 жовтня 1957 року.

Мета й умови функціонування ред.

На початковому етапі керівництво Nordita здійснювала Тимчасова Рада фізиків-теоретиків, призначених урядами п'яти країн. До складу Ради були введені 15 членів, зокрема, серед них: від Данії — Нільс Бор (голова Ради), Крістіан Меллер, Стефан Розенталь, Оге Бор (заступник голови); від Фінляндії — Пекка Яухо; від Ісландії — Торбйорн Сігургейрссон; від Норвегії — Егіл Гіллераас, Гаральд Вергеланд; від Швеції — Торстен Ґустафсон (заступник голови), Оскар Клейн. Для практичного керівництва інститутом Тимчасова Рада на своєму засіданні в червні 1957 року вирішила адаптувати правила та досвід, отриманий в управлінні дослідницькою групою CERN, оскільки правила CERN були опрацьовані, як для міжнародної інституції. Інститут очолював директор, якого призначала Рада, вона ж приймала рішення з питань організації діяльності інституту, в тому числі з питань призначення працівників та наукових співробітників. На посаду директора своїм рішенням в червні 1957 року Рада запросила Крістіана Меллера, який на той час виконував обов'язки директора групи теоретичних досліджень CERN і займав посаду професора в Інституті теоретичної фізики (пізніше Інститут Нільса Бора). Мелер погодився очолити інститут і роботу директора Nordita виконував за сумісництвом, поєднуючи її з основною посадою професора.

Проєкт статуту інституту, розроблений комісією Ради, був обговорений і затверджений Радою в червні 1958 року. Відповідно до початкового статуту головною метою Nordita був розвиток подальшого співробітництва між скандинавськими країнами в рамках фундаментальних теоретичних досліджень в атомній фізиці. Основні постулати діяльності Інституту:

  • результати досліджень з теоретичної фізики мають бути відкритими та доступними кожному;
  • Nordita займається діяльністю, яка не служить військовим цілям;
  • Nordita — центр, де проводять дослідження та спілкуються дослідники скандинавського регіону та інших країн;
  • забезпечення навчання молодих скандинавських фізиків у галузях теоретичної атомної фізики;
  • сприяння науковому співробітництву Північних країн;
  • відвідування скандинавськими та міжнародними дослідниками інших скандинавських інститутів.
Головна будівля AlbaNowa, де розміщується Nordita

Важливим напрямом діяльності нового Інституту стала підготовка молодих скандинавських дослідників, оскільки на той час у скандинавських країнах не було організовано докторської освіти з фізики. У 1960-х роках Північні країни значно розширили викладання фізики, в університетах було створено багато нових посад. Значній частині дослідників, які пройшли підготовку в Nordita, було запропоновано престижні посади. Із 320 молодих науковців, які працювали в Nordita в Копенгагені між 1957 і 2006 роками, щонайменше 165 отримали постійні університетські посади.

Данська держава надала Nordita необхідні приміщення та покривала витрати на їх експлуатацію, наприклад, на прибирання, опалення та електроенергію. Операційні витрати покривалися внесками держав-учасниць. До 1973 року внески були пропорційні до чисельності населення кожної країни. Протягом перших семи років Нордіта розташовувався в будівлі С Інституту теоретичної фізики. Після змін у політиці Ради міністрів Північних країн, Nordita був перенесений у січні 2007 році до Стокгольма, де його спільно прийняли Королівський технологічний інститут і Стокгольмський університет. Тут його розмістили в трьох будівлях університетського центру AlbaNova. Нова локалізація забезпечила плідну співпрацю з дослідниками цих університетів, зберігаючи при цьому фінансову та інтелектуальну незалежність Nordita.

Після зміни статусу Nordita став спільним інститутом Королівського технологічного інституту та Стокгольмського університету. З 2016 року ним керує Стокгольмський університет з безпосереднім підпорядкуванням його ректору. При цьому Nordita зберігає високий ступінь незалежності та самостійності щодо бюджету, діяльності та фінансів. Рада інституту складається з шести науково-компетентних постійних членів та заступників, які призначаються ректором Стокгольмського університету за погодженням з ректором Королівського технологічного інституту. До складу ради додатково входять по одному представнику й одному заступнику від кожної країни, які обираються дослідницькими радами країн. Голова Ради призначається віце-ректором Стокгольмського університету за погодженням з віце-ректором Королівського технологічного інституту. Рада призначає заступника голови Ради зі свого складу. Вона обирається терміном на три роки. Жоден член Ради не може бути членом Ради більше двох термінів. Рада номінує директора інституту, кандидатуру якого затверджує віце-ректор Стокгольмського університету за погодженням з віце-ректором Королівського технологічного інституту.

До 2006 року діяльність Nordita фінансувалася Радою міністрів Північних країн, після 2006 року фінансування здійснюється за рахунок грантів від Ради міністрів, Шведської дослідницької ради, двох материнських університетів та Уппсальського університету. Так, наприклад, загальний бюджет Nordita 2014 року становив 33,7 млн шведських крон. 12,6 млн крон було покрито грантами, призначеними для конкретних дослідницьких проєктів, решта суми була використана на всю діяльність Nordita. У різні періоди директорами Nordita були:

Наукові досягнення ред.

Хоча Nordita найперше отримав свою назву від атомної фізики, його діяльність від початку поширювалася й на інші галузі фізики. Перший директор Nordita Крістіан Меллер, був відомий своїм внеском у теорію відносності, теорію гравітації та квантову хімію. Леон Розенфельд приєднався до Nordita в 1958 році. Це він увів термін «лептон» і був одним з перших, хто працював у сфері квантової електродинаміки. Гуннар Каллен[sv] займався фізикою елементарних частинок і перенормуванням квантової електродинаміки. Ядерну та атомну фізику в перші роки представляли Стефан Розенталь і Бен Рой Моттельсон, який 1975 року разом з Оге Бором і Лео Джеймсом Рейнвотером отримав Нобелівську премію з фізики за новаторську роботу з геометрії атомних ядер. Оге Бор був директором Nordita з 1975 року до 1981 року.

Ірландський фізик-теоретик Джеймс Гамільтон (1918—2000) прибув до Nordita у 1964 році і незабаром створив дослідницьку групу з фізики елементарних частинок. Його лекції давали цінну інформацію молодим скандинавським дослідникам, які цікавилися цією новою сферою теоретичної фізики. 1976—1978 рр. Гамільтон опублікував серію робіт, у яких обчислював вплив електромагнітних взаємодій на розсіювання адронів методом, котрий стали називати «методом Нордіта».

Геста Ґустафсон[sv] приїхав до Копенгагена як стипендіат Nordita в 1968 році та працював з Джеймсом Гамільтоном. Він залишався з ним у тісному контакті після повернення до Лунда в 1972 році, і в результаті цієї взаємодії згодом виникла знаменита «модель струни Лунда». Це феноменологічна модель адронізації в розсіюванні частинок, яка все ще широко використовується, наприклад, для аналізу даних Великого адронного колайдера в CERN. Гольґер Бех Нільсен[da] був стипендіатом Nordita з 1967 року до 1971 року. У наступні роки він написав низку надзвичайно впливових статей про зіткнення частинок високої енергії, його вважають одним із засновників теорії струн.

У 1970-х роках Nordita відіграла важливу роль у розбудові в скандинавських країнах астрофізики та космології шляхом підготовки молодих дослідників та організації семінарів і літніх шкіл. Ця тема стала привабливою для Нордіти через численні відкриття в космосі завдяки прогресу в розвитку експериментальної техніки, а також тому, що астрофізика має широкі контакти з іншими галузями фізики, якими вже займалися в Інституті. Цьому розширенню дослідницьких сфер сприяло залучення талантів світового рівня. Астрофізичні дослідження в Nordita стосувалися компактних об'єктів і матерії високої щільності (нейтронних зірок, чорних дір) під керівництвом британського фізика Крістофера Петіка[en], астрофізичної магніто-гідродинаміки та астрофізики плазми під керівництвом Акселя Бранденбурга.

Відкриття хаосу та самоорганізованої критичності в складних нерівноважних системах стали однією із найважливіших подій у науці другої половини ХХ сторіччя. Джон Герц, який приєднався до Nordita у 1981 році, — піонер у теорії нейронних мереж, є автором одного з визначальних підручників у цій галузі. Кім Снеппен, стипендіат Nordita з 1989 до 1991 рр. — співавтор відомої моделі Бака-Снеппена спільної еволюції взаємодіючих видів, отримав визнання за роботи над самоорганізованою критичністю та нелінійною динамікою, розширюючи їх сферу біологічних мереж.

Міжнародна співпраця ред.

Дослідники Nordita співпрацюють із колегами з усього світу, його партнерами, зокрема, є:

Політика Nordita, як центру фізичних досліджень, спрямована на розширення міжнародної співпраці шляхом підтримки молодих дослідників, залучення видатних вчених до навчального процесу.

Примітки ред.

  1. ↑ Booklet of the Nordic Institute for Theoretical Physics. Stockholm: Nordita. 2012. с. 40. 
  2. Thomas Jonter. The Swedish Plans to Acquire Nuclear Weapons, 1965-1968: An Analysis of Technical Preparations // Science and Global Security. — 2010. — Т. 18 (1 березня). — С. 61-86. — DOI:10.1080/08929882.2010.486722.
  3. ↑ Helle Kiilerich. Editors: Einar Gudmundsson, Helle Kiilerich, Ben Mottelson, Christopher Pethick. Nordita –The Copenhagen Years: A Scrapbook. — Copenhagen : Tryk 2100, 2021. — 330 p.
  4. ↑ . Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009. 
  5. Rozental, Stefan. NB: Erindringer om Niels Bohr. — Gyldendal, 1985. — 135 p. — ISBN 8700938742.
  6. Two friends. — FysicumsHistoriaBok. — Lund — P. 1-17.
  7. Carsten Due-Nielsen. W. Christmas-Møller, ‘Niels Bohr og atomvåbnet’ // Historisk Tidsskrift. — 1987. — Т. 15, вип. 2 (1 березня). — С. 153-155.
  8. Henrik Knudsen and Henry Nielsen. Uranbjerget: om forsøgene på at finde og udnytte Grønlands uran fra 1944 til i dag. — Copenhagen : Vandkunsten, 2016. — P. 29-51. — ISBN 8776954145.
  9. ↑ Brief history of NORDITA. https://www.nordita.org/. 
  10. About us. History. https://www.nordita.org/. 
  11. Stadgar för Nordita - Nordiska institutet för teoretisk fisyk. Stockholms universitet. 17 december 2015. 
  12. Assessment Report for the Nordic Institute for Theoretical Physics NORDITA. https://www.nordforsk.org/. NordForsk. 2015. 

Джерела ред.

Ця стаття є кандидатом у добрі статті. Обговорення номінації відбувається на сторінці пропозицій.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Skandinavskij institut teoretichnoyi fiziki angl Nordic Institute for Theoretical Physics mizhnarodnij naukovo doslidnij institut zasnovanij 1957 roku z iniciativi danskogo fizika Nilsa Bora j shvedskogo fizika Torstena Gustafsona uryadami skandinavskih krayin yak Skandinavskij institut teoretichnoyi atomnoyi fiziki dan Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik zvidsi chasto vzhivana abreviatura jogo nazvi Nordita abo ridshe NORDITA Buv stvorenij z metoyu pogliblennya spivrobitnictva mizh skandinavskimi krayinami v ramkah fundamentalnih teoretichnih doslidzhen v atomnij fizici Skandinavskij institut teoretichnoyi fiziki Logotip organizaciyi Golovnij ofis NorditaOsnovni daniZasnovano 1957Abreviatura NorditaZasnovnik Rada ministriv pivnichnih krayinPrinalezhnist Stokgolmskij universitetGaluz teoretichna fizikaSfera naukaRoztashuvannya AlbaNowa StokgolmKrayina ShveciyaShtab kvartira StokgolmAdresa Hannes Alfvens vag 12 106 91 Stockholm SwedenTip naukovo doslidnij institutVebstorinka nordita orgMapaP yat riznokolirnih trikutnikiv v logotipi Nordita yaki rozhodyatsya vid storin p yatikutnika povtoryuyut kolori nacionalnih praporiv zasnovnikiv Institutu Daniyi j Islandiyi chervonij Finlyandiyi j Norvegiyi sinij Shveciyi zhovtij 1 Spochatku Nordita roztashovuvavsya v Instituti Nilsa Bora v Kopengageni ale 1 sichnya 2007 roku vin peremistivsya do Universitetskogo centru AlbaNova v Stokgolmi Pochatkovo doslidzhennya institutu fokusuvalisya na atomnij fizici ta z plinom chasu dostosovuvalisya do viklikiv suchasnosti Osnovnimi napryamami suchasnih doslidzhen Nordita stali astrofizika ta astrobiologiya statistichna mehanika fizika Soncya fizika elementarnih chastinok fizika kondensovanih seredovish fizika visokih energij biofizika merezhevi nauki ta nejrobiologiya Uprodovzh svoyeyi diyalnosti Skandinavskij institut teoretichnoyi fiziki nabuv vazhlivogo znachennya yak skandinavskij centr peredovih doslidzhen z teoretichnoyi fiziki ta sumizhnih galuzej fiziki yakij zabezpechuye pidgotovku molodih fizikiv ta sluzhit platformoyu dlya mizhnarodnoyi naukovoyi spivpraci Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Meta j umovi funkcionuvannya 3 Naukovi dosyagnennya 4 Mizhnarodna spivpracya 5 Primitki 6 DzherelaIstoriya stvorennya red Uspishni rezultati spivpraci mizh grupami vchenih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo v galuzi elektroniki radiolokaciyi ta yadernoyi zbroyi stvorili sered politikiv micnu pidtrimku prirodnichih nauk u vsih krayinah Pislya vijni vsi uryadi yevropejskih krayin buli zacikavleni v podalshomu vivchenni potencialu energiyi atoma nezalezhno vid togo chi rozglyadayetsya vona yak novij energetichnij resurs dlya suspilstva chi yak zbroya shob zneohotiti vorogiv Norvegiya ta Shveciya yak i bagato inshih malih krayin planuvali viroblyati yadernu zbroyu Norvegiya vidmovilasya vid takogo planu pislya vstupu do NATO U Shveciyi yaka virishila dotrimuvatisya nejtralitetu prem yer ministr Tage Erlander pishov na kompromis Shveciya prodovzhuvatime doslidzhennya yadernoyi energiyi dlya civilnih cilej i mozhlivogo vikoristannya tehnologiyi dlya virobnictva zbroyi na osnovi shvedskogo uranu oficijno nazvane doslidzhennyam zahistu 2 U skandinavskomu regioni kilka uryadiv zasnuvali atomni komiteti v skladi predstavnikiv uryadiv promislovosti j nacionalnih vchenih shob dosliditi svoyi mozhlivosti Shveciya v 1945 roci Norvegiya v 1947 roci Daniya v 1955 roci U Yevropi zhodna krayina krim Velikoyi Britaniyi ne mala ekonomichnih ta tehnichnih mozhlivostej buduvati veliki priskoryuvachi zaryadzhenih chastinok Viklika v zanepokoyennya toj fakt sho pid chas i pislya vijni bagato yevropejskih fizikiv viyihali do SShA de doslidnicke obladnannya j platnya buli nabagato krashi nizh v Yevropi Ci fakti utverdili v dumci sho tilki kilka zahidnoyevropejskih krayin mozhut stvoriti spilnu doslidnicku organizaciyu zdatnu efektivno pracyuvati dlya virishennya spilnoyi problemi 3 nbsp Krayini uchasniki CERN Zasnovniki Priyednalis do CERN zgodom1952 roku Yevropejsku organizaciyu z yadernih doslidzhen de fakto bulo stvoreno abreviatura vid francuzkoyi nazvi fr Conseil Europeen pour la Recherche Nucleaire CERN v Ukrayini uzvichayilasya abreviatura CERN 4 Potuzhni priskoryuvachi zaryadzhenih chastinok vzhe buli zbudovni v SShA SRSR i Velikobritaniyi Tomu bulo virisheno u ramkah CERN pobuduvati ta zapustiti spilnij yevropejskij potuzhnij priskoryuvach zaryadzhenih chastinok Problemnim stalo rishennya shodo geografichnogo roztashuvannya cogo ob yektu Yak zasvidchiv Stefan Rozental en ce ne mogla buti odna z velikih krayin i vibir ostatochno stoyav mizh Daniyeyu Niderlandami j Shvejcariyeyu 5 Nils Bor Gendrik Kramers za pidtrimki Norvegiyi ta Shveciyi vistupali za rozmishennya centru v Kopengageni Inshi krayini vvazhali nebezpechnim rozmishuvati CERN u Daniyi oskilki v razi konfliktu Radyanskij Soyuz mozhe okupuvati Daniyu j vikoristati potuzhnij priskoryuvach Franciya napolyagala na tomu shob CERN buv rozmishenij u frankomovnomu seredovishi j vreshti u zhovtni 1952 roku na zasidanni CERN bulo ostatochno obrano lokaciyu Zhenevu 3 Oficijnim dnem narodzhennya CERN vvazhayut 29 veresnya 1954 roku koli 12 krayin uchasnic ratifikuvali ugodu pro yiyi zasnuvannya 4 Koli nareshti ostatochno bulo virisheno sho teoretichna grupa CERN maye perejti z Kopengagena do Zhenevi Torsten Gustafson Nils Bor ta inshi vidatni skandinavski fiziki vistupili z iniciativoyu zasnuvati pivnichnij doslidnickij centr teoretichnoyi fiziki v Kopengageni U pershij polovini HH storichchya zavdyaki roboti Nilsa Bora ta jogo spivrobitnikiv Kopengagen stav svitovim centrom suchasnoyi fiziki Bor vsilyako zaohochuvav kontakti ta spivpracyu mizh skandinavskimi fizikami yaki chasto vidviduvali Kopengagen dlya uchasti v spilnih mizhnarodnih doslidzhennyah U 1950 ti roki sposterigalasya shiroka politichna volya do spilnih proyektiv yak na skandinavskomu tak i na yevropejskomu rivnyah vijna pokazala vazhlivist naukovoyi perevagi krayin z fiziki zokrema Prirodno ce privelo do diskusij pro stvorennya spilnogo Pivnichnogo doslidnickogo centru 1 Ideya bula dobre sprijnyata na politichnomu rivni zokrema prem yer ministrom Shveciyi Tage Erlanderom Teoretichna fizika bula bezperechno vidnosno nedorogoyu sferoyu spivpraci j doslidzhen a inshi skandinavski krayini mali b vigodu vid takoyi spivpraci She u serpni 1945 roku cherez kilka dniv pislya povernennya z Angliyi Nils Bor vidvidav prem yer ministra Shveciyi Tage Erlandera Zustrich bula organizovana jmovirno cherez profesora Lundskogo universitetu Torstena Gustafsona yakij mav legkij dostup do prem yer ministra oskilki voni buli druzyami she zi studentskih chasiv koli razom vivchali fiziku v universiteti Lunda 6 Gustafson protyagom bagatoh rokiv buv radnikom Tage Erlandera z naukovih i navchalnih pitan Bor rekomenduvav Shveciyi vihodyachi z promislovogo rozvitku ta velikih rodovish uranu yakomoga shvidshe sformuvati komitet z doslidzhen u yadernij energetici ta rozpochati taki doslidzhennya dlya civilnogo vikoristannya Bula sformovana ideya stvorennya universitetami Lunda ta Kopengagena spilnogo naukovo doslidnogo institutu 7 U rezultati ciyeyi zustrichi voseni 1945 roku shvedskij uryad zaproponuvav 100 miljoniv shvedskih kron na pidtrimku zasnuvannya ta diyalnosti Mizhnarodnogo institutu teoretichnoyi ta prikladnoyi yadernoyi fiziki z Nilsom Borom yak golovoyu Bor postulyuvav sho Institut maye buti vidkritim dlya doslidnikiv z usih krayin bez vinyatku a kerivnikom institutu maye buti mizhnarodnij doslidnik iz nadzvichajno horoshoyu reputaciyeyu Vin uvazhav sho yedinij sposib zapobigti peregonam ozbroyen mizh derzhavami polyagav u obmini informaciyeyu ta vstanovlenni spilnogo nejtralnogo kontrolyu nad zbroyeyu Propoziciya Bora oznachala sho zahidnim derzhavam dovedetsya zrobiti serjoznij vibir shlyahom internacionalizaciyi voni peredadut Radyanskomu Soyuzu sekreti bombi z rizikom otrimati silnishu ta agresivnishu Rosiyu ale znikomim shansom sho rosiyani pozbudutsya agresivnih namiriv Takij pidhid do vidkritosti Institutu zustrivsya iz avtoritetnimi zasterezhennyami Vinston Cherchill mav protilezhnij poglyad na yaderni doslidzhennya Vin vvazhav sho informaciyu j tehnologiyi atomnoyi zbroyi neobhidno zberigati v tayemnici naskilki ce mozhlivo dovgo podali vid nebazhanih krayin zokrema SRSR She u veresni 1944 roku Cherchil i Ruzvelt virishili vidmovitisya vid obminu informaciyeyu 3 Inshoyu pereshkodoyu do stvorennya institutu z vidkritim dostupom do jogo naukovoyi diyalnosti stali zaprovadzheni krayinami yadernoyi energetiki zhorstki pravila dlya zabezpechennya sekretnosti informaciyi pro ce Zaprovadzheni obmezhennya buli nastilki masshtabnimi sho voni takozh vklyuchali zakrittya informaciyi pro neobhidni komponenti yadernoyi programi dlya civilnogo vikoristannya Sama Daniya na vidminu vid inshih skandinavskih krayin ne rozpochala doslidzhennya yadernoyi energetiki dlya civilnih cilej ne stvorila komitet yadernih doslidzhen vidrazu pislya vijni lishe v 1955 roci nezvazhayuchi na te sho Nils Bor volodiv glibokimi znannyami yadernoyi nauki i tehniki she z periodu Mangettenskogo proyektu Sprava v tomu sho kerivniki SShA Velikobritaniyi ne doviryali Boru cherez jogo zakliki do vidkrittya informaciyi pro yadernu zbroyu j bazhannya dilitisya neyu z Radyanskim Soyuzom Yak naslidok cogo pislya zavershennya vijni amerikanska vlada vimagala vid Nilsa Bora utrimatisya vid roboti nad yadernimi doslidzhennyami pislya povernennya do Daniyi A bez takogo providnogo vchenogo v galuzi atomnoyi teoriyi rozpochinati doslidzhennya z yadernoyi energetiki bulo nemislimo 8 17 lyutogo 1953 roku vidbulasya chergova zustrich u Geteborzi danskih shvedskih ta norvezkih fizikiv na yakij bulo uzgodzheno osnovni plozhennya diyalnosti Institutu i yaki buli cherez tizhden predstavleni v memorandumi skladenomu Nilsom Borom Torstenom Gustafsonom Egilom Gilleraasom Norvegiya ta Stefanom Rozentalem Proces ostatochnoyi realizaciyi proyektu trivav dovoli dovgo oskilki vimagav konsultacij ta uzgodzhen ne tilki v seredovishi naukovoyi spilnoti atomnih komitetiv CERN ale j uryadiv ta parlamentiv krayin uchasnic Stvorennya Nordita bulo tisno pov yazane zi stvorennyam CERN Doki grupa teoretichnoyi fiziki CERN pracyuvala v Kopengageni bo chekali sporudzhennya budivli CERN v Zhenevi ne bulo pospihu ta j nagalnoyi potrebi u stvorenni skandinavskogo institutu bo CERN faktichno vikonuvav jogo funkciyi Pitannya pro skandinavskij institut povernulosya na poryadok dennij lishe pislya rishennya sho pribliznij rik pereyizdu teoretichnoyi grupi CERN v Zhenevu 1957 Bilshist krayin pidtrimali propoziciyu lokalizaciyi Skandinavskogo institutu v Kopengageni de vzhe diyav potuzhnij mizhnarodnij centr teoretichnoyi fiziki Institut Nilsa Bora Pislya togo yak Rada ministriv pivnichnih krayin na svoyemu zasidanni v lyutomu 1957 roku rekomenduvala zasnuvati Pivnichnij institut teoretichnoyi atomnoyi fiziki a uryadi ta parlamenti Pivnichnih krayin pogodilisya z ciyeyu propoziciyeyu Institut rozpochav svoyu diyalnist 1 zhovtnya 1957 roku 3 Meta j umovi funkcionuvannya red Na pochatkovomu etapi kerivnictvo Nordita zdijsnyuvala Timchasova Rada fizikiv teoretikiv priznachenih uryadami p yati krayin Do skladu Radi buli vvedeni 15 chleniv zokrema sered nih vid Daniyi Nils Bor golova Radi Kristian Meller Stefan Rozental Oge Bor zastupnik golovi vid Finlyandiyi Pekka Yauho vid Islandiyi Torbjorn Sigurgejrsson vid Norvegiyi Egil Gilleraas Garald Vergeland vid Shveciyi Torsten Gustafson zastupnik golovi Oskar Klejn Dlya praktichnogo kerivnictva institutom Timchasova Rada na svoyemu zasidanni v chervni 1957 roku virishila adaptuvati pravila ta dosvid otrimanij v upravlinni doslidnickoyu grupoyu CERN oskilki pravila CERN buli opracovani yak dlya mizhnarodnoyi instituciyi Institut ocholyuvav direktor yakogo priznachala Rada vona zh prijmala rishennya z pitan organizaciyi diyalnosti institutu v tomu chisli z pitan priznachennya pracivnikiv ta naukovih spivrobitnikiv Na posadu direktora svoyim rishennyam v chervni 1957 roku Rada zaprosila Kristiana Mellera yakij na toj chas vikonuvav obov yazki direktora grupi teoretichnih doslidzhen CERN i zajmav posadu profesora v Instituti teoretichnoyi fiziki piznishe Institut Nilsa Bora Meler pogodivsya ocholiti institut i robotu direktora Nordita vikonuvav za sumisnictvom poyednuyuchi yiyi z osnovnoyu posadoyu profesora Proyekt statutu institutu rozroblenij komisiyeyu Radi buv obgovorenij i zatverdzhenij Radoyu v chervni 1958 roku Vidpovidno do pochatkovogo statutu golovnoyu metoyu Nordita buv rozvitok podalshogo spivrobitnictva mizh skandinavskimi krayinami v ramkah fundamentalnih teoretichnih doslidzhen v atomnij fizici Osnovni postulati diyalnosti Institutu 3 rezultati doslidzhen z teoretichnoyi fiziki mayut buti vidkritimi ta dostupnimi kozhnomu Nordita zajmayetsya diyalnistyu yaka ne sluzhit vijskovim cilyam Nordita centr de provodyat doslidzhennya ta spilkuyutsya doslidniki skandinavskogo regionu ta inshih krayin zabezpechennya navchannya molodih skandinavskih fizikiv u galuzyah teoretichnoyi atomnoyi fiziki spriyannya naukovomu spivrobitnictvu Pivnichnih krayin vidviduvannya skandinavskimi ta mizhnarodnimi doslidnikami inshih skandinavskih institutiv nbsp Golovna budivlya AlbaNowa de rozmishuyetsya NorditaVazhlivim napryamom diyalnosti novogo Institutu stala pidgotovka molodih skandinavskih doslidnikiv oskilki na toj chas u skandinavskih krayinah ne bulo organizovano doktorskoyi osviti z fiziki U 1960 h rokah Pivnichni krayini znachno rozshirili vikladannya fiziki v universitetah bulo stvoreno bagato novih posad Znachnij chastini doslidnikiv yaki projshli pidgotovku v Nordita bulo zaproponovano prestizhni posadi Iz 320 molodih naukovciv yaki pracyuvali v Nordita v Kopengageni mizh 1957 i 2006 rokami shonajmenshe 165 otrimali postijni universitetski posadi 9 Danska derzhava nadala Nordita neobhidni primishennya ta pokrivala vitrati na yih ekspluataciyu napriklad na pribirannya opalennya ta elektroenergiyu Operacijni vitrati pokrivalisya vneskami derzhav uchasnic Do 1973 roku vneski buli proporcijni do chiselnosti naselennya kozhnoyi krayini Protyagom pershih semi rokiv Nordita roztashovuvavsya v budivli S Institutu teoretichnoyi fiziki Pislya zmin u politici Radi ministriv Pivnichnih krayin Nordita buv perenesenij u sichni 2007 roci do Stokgolma de jogo spilno prijnyali Korolivskij tehnologichnij institut i Stokgolmskij universitet Tut jogo rozmistili v troh budivlyah universitetskogo centru AlbaNova Nova lokalizaciya zabezpechila plidnu spivpracyu z doslidnikami cih universitetiv zberigayuchi pri comu finansovu ta intelektualnu nezalezhnist Nordita 10 Pislya zmini statusu Nordita stav spilnim institutom Korolivskogo tehnologichnogo institutu ta Stokgolmskogo universitetu Z 2016 roku nim keruye Stokgolmskij universitet z bezposerednim pidporyadkuvannyam jogo rektoru Pri comu Nordita zberigaye visokij stupin nezalezhnosti ta samostijnosti shodo byudzhetu diyalnosti ta finansiv Rada institutu skladayetsya z shesti naukovo kompetentnih postijnih chleniv ta zastupnikiv yaki priznachayutsya rektorom Stokgolmskogo universitetu za pogodzhennyam z rektorom Korolivskogo tehnologichnogo institutu Do skladu radi dodatkovo vhodyat po odnomu predstavniku j odnomu zastupniku vid kozhnoyi krayini yaki obirayutsya doslidnickimi radami krayin Golova Radi priznachayetsya vice rektorom Stokgolmskogo universitetu za pogodzhennyam z vice rektorom Korolivskogo tehnologichnogo institutu Rada priznachaye zastupnika golovi Radi zi svogo skladu Vona obirayetsya terminom na tri roki Zhoden chlen Radi ne mozhe buti chlenom Radi bilshe dvoh terminiv Rada nominuye direktora institutu kandidaturu yakogo zatverdzhuye vice rektor Stokgolmskogo universitetu za pogodzhennyam z vice rektorom Korolivskogo tehnologichnogo institutu 11 Do 2006 roku diyalnist Nordita finansuvalasya Radoyu ministriv Pivnichnih krayin pislya 2006 roku finansuvannya zdijsnyuyetsya za rahunok grantiv vid Radi ministriv Shvedskoyi doslidnickoyi radi dvoh materinskih universitetiv ta Uppsalskogo universitetu Tak napriklad zagalnij byudzhet Nordita 2014 roku stanoviv 33 7 mln shvedskih kron 12 6 mln kron bulo pokrito grantami priznachenimi dlya konkretnih doslidnickih proyektiv reshta sumi bula vikoristana na vsyu diyalnist Nordita 12 U rizni periodi direktorami Nordita buli Kristian Meller 1957 31 8 1971 Bendt Stromgren 1 9 1971 1974 Oge Nils Bor 1975 15 3 1981 Ben Roj Mottelson 16 3 1981 1983 Dzhejms Gamilton 1984 1985 Allen Makintosh 1986 1988 Kristofer Petik 1989 30 9 1994 Pol Goyer 1 10 1994 31 7 2002 1 9 2005 31 07 2006 Peter Mingagen 1 8 2002 31 8 2005 Ulf Valgren 1 8 31 12 2006 Ketrin Friz 09 2014 2019 Naukovi dosyagnennya red Hocha Nordita najpershe otrimav svoyu nazvu vid atomnoyi fiziki jogo diyalnist vid pochatku poshiryuvalasya j na inshi galuzi fiziki Pershij direktor Nordita Kristian Meller buv vidomij svoyim vneskom u teoriyu vidnosnosti teoriyu gravitaciyi ta kvantovu himiyu Leon Rozenfeld priyednavsya do Nordita v 1958 roci Ce vin uviv termin lepton i buv odnim z pershih hto pracyuvav u sferi kvantovoyi elektrodinamiki Gunnar Kallen sv zajmavsya fizikoyu elementarnih chastinok i perenormuvannyam kvantovoyi elektrodinamiki Yadernu ta atomnu fiziku v pershi roki predstavlyali Stefan Rozental i Ben Roj Mottelson yakij 1975 roku razom z Oge Borom i Leo Dzhejmsom Rejnvoterom otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki za novatorsku robotu z geometriyi atomnih yader Oge Bor buv direktorom Nordita z 1975 roku do 1981 roku 9 Irlandskij fizik teoretik Dzhejms Gamilton 1918 2000 pribuv do Nordita u 1964 roci i nezabarom stvoriv doslidnicku grupu z fiziki elementarnih chastinok Jogo lekciyi davali cinnu informaciyu molodim skandinavskim doslidnikam yaki cikavilisya ciyeyu novoyu sferoyu teoretichnoyi fiziki 1976 1978 rr Gamilton opublikuvav seriyu robit u yakih obchislyuvav vpliv elektromagnitnih vzayemodij na rozsiyuvannya adroniv metodom kotrij stali nazivati metodom Nordita 1 Gesta Gustafson sv priyihav do Kopengagena yak stipendiat Nordita v 1968 roci ta pracyuvav z Dzhejmsom Gamiltonom Vin zalishavsya z nim u tisnomu kontakti pislya povernennya do Lunda v 1972 roci i v rezultati ciyeyi vzayemodiyi zgodom vinikla znamenita model struni Lunda Ce fenomenologichna model adronizaciyi v rozsiyuvanni chastinok yaka vse she shiroko vikoristovuyetsya napriklad dlya analizu danih Velikogo adronnogo kolajdera v CERN Golger Beh Nilsen da buv stipendiatom Nordita z 1967 roku do 1971 roku U nastupni roki vin napisav nizku nadzvichajno vplivovih statej pro zitknennya chastinok visokoyi energiyi jogo vvazhayut odnim iz zasnovnikiv teoriyi strun U 1970 h rokah Nordita vidigrala vazhlivu rol u rozbudovi v skandinavskih krayinah astrofiziki ta kosmologiyi shlyahom pidgotovki molodih doslidnikiv ta organizaciyi seminariv i litnih shkil Cya tema stala privablivoyu dlya Norditi cherez chislenni vidkrittya v kosmosi zavdyaki progresu v rozvitku eksperimentalnoyi tehniki a takozh tomu sho astrofizika maye shiroki kontakti z inshimi galuzyami fiziki yakimi vzhe zajmalisya v Instituti Comu rozshirennyu doslidnickih sfer spriyalo zaluchennya talantiv svitovogo rivnya Astrofizichni doslidzhennya v Nordita stosuvalisya kompaktnih ob yektiv i materiyi visokoyi shilnosti nejtronnih zirok chornih dir pid kerivnictvom britanskogo fizika Kristofera Petika en astrofizichnoyi magnito gidrodinamiki ta astrofiziki plazmi pid kerivnictvom Akselya Brandenburga 1 Vidkrittya haosu ta samoorganizovanoyi kritichnosti v skladnih nerivnovazhnih sistemah stali odniyeyu iz najvazhlivishih podij u nauci drugoyi polovini HH storichchya Dzhon Gerc yakij priyednavsya do Nordita u 1981 roci pioner u teoriyi nejronnih merezh ye avtorom odnogo z viznachalnih pidruchnikiv u cij galuzi Kim Sneppen stipendiat Nordita z 1989 do 1991 rr spivavtor vidomoyi modeli Baka Sneppena spilnoyi evolyuciyi vzayemodiyuchih vidiv otrimav viznannya za roboti nad samoorganizovanoyu kritichnistyu ta nelinijnoyu dinamikoyu rozshiryuyuchi yih sferu biologichnih merezh 9 Mizhnarodna spivpracya red Doslidniki Nordita spivpracyuyut iz kolegami z usogo svitu jogo partnerami zokrema ye 9 Mizhnarodna akademiya Nilsa Bora Daniya Mizhnarodna shkola peredovih doslidzhen en Italiya Gelsinskij universitet Finlyandiya Potsdamskij astrofizichnij institut Lejbnica Nimechchina Institut teoretichnoyi fiziki Perimetr en Kanada Universitet Ben Guriona Izrayil Universitet Karnegi Mellon SShA Politika Nordita yak centru fizichnih doslidzhen spryamovana na rozshirennya mizhnarodnoyi spivpraci shlyahom pidtrimki molodih doslidnikiv zaluchennya vidatnih vchenih do navchalnogo procesu 1 Primitki red a b v g d Booklet of the Nordic Institute for Theoretical Physics Stockholm Nordita 2012 s 40 Thomas Jonter The Swedish Plans to Acquire Nuclear Weapons 1965 1968 An Analysis of Technical Preparations Science and Global Security 2010 T 18 1 bereznya S 61 86 DOI 10 1080 08929882 2010 486722 a b v g d Helle Kiilerich Editors Einar Gudmundsson Helle Kiilerich Ben Mottelson Christopher Pethick Nordita The Copenhagen Years A Scrapbook Copenhagen Tryk 2100 2021 330 p a b Visnik NAN Ukrayini 2005 6 Arhiv originalu za 17 listopada 2011 Procitovano 11 listopada 2009 Rozental Stefan NB Erindringer om Niels Bohr Gyldendal 1985 135 p ISBN 8700938742 Two friends FysicumsHistoriaBok Lund P 1 17 Carsten Due Nielsen W Christmas Moller Niels Bohr og atomvabnet Historisk Tidsskrift 1987 T 15 vip 2 1 bereznya S 153 155 Henrik Knudsen and Henry Nielsen Uranbjerget om forsogene pa at finde og udnytte Gronlands uran fra 1944 til i dag Copenhagen Vandkunsten 2016 P 29 51 ISBN 8776954145 a b v g Brief history of NORDITA https www nordita org About us History https www nordita org Stadgar for Nordita Nordiska institutet for teoretisk fisyk Stockholms universitet 17 december 2015 Assessment Report for the Nordic Institute for Theoretical Physics NORDITA https www nordforsk org NordForsk 2015 Dzherela red Booklet of the Nordic Institute for Theoretical Physics Stockholm Nordita 2012 s 40 Helle Kiilerich Editors Einar Gudmundsson Helle Kiilerich Ben Mottelson Christopher Pethick Nordita The Copenhagen Years A Scrapbook Copenhagen Tryk 2100 2021 330 p Cya stattya ye kandidatom u dobri statti Obgovorennya nominaciyi vidbuvayetsya na storinci propozicij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skandinavskij institut teoretichnoyi fiziki amp oldid 41881843