Інститут Нільса Бора (дан. Niels Bohr Institutet) — науково-дослідний інститут, який займається проблемами астрономії, ядерної фізики, фізики елементарних частин, геофізики та інше, який входить у структуру Копенгагенського університету.
Інститут був заснований 1920 року за фінансової підтримки компанії по варінню пива Carlsberg та знаменитого данського фізика-теоретика Нільса Бора, який завідував кафедрою з 1916 року. У вісімдесяту річницю з дня його народження (7 жовтня 1965 року) Інститут теоретичної фізики Університету Копенгагену отримав ім'я свого засновника.
В 1910-ті, 1920-ті и 1930-ті роки Інститут був центром наук які розвивалися: атомної фізики та квантової фізики. Фізики із всієї Європи та інших кінців світу часто відвідували Інститут, щоб зустрітися і порадитися іщ Нільсом Бором на теми нових теорій та відкриттів. Копенгагенська інтерпретація квантової механіки отримала свою назву завдяки праці, яку провели в Інституті в той час.
Наукові секції Редагувати
Дослідження в Інституті Нільса Бора відбувається у десяти розділах дослідження, що охоплюють широкий спектр фізики, а саме астрофізики, біофізики, фізики твердих тіл, геофізики, фізики елементарних частинок та електронної науки.
Нагороди та заслуги Редагувати
У 2010, університет святкував 125 річницю від дня народження Нільса Бора, інститут заснував Медаль Пошани Інституту ім. Нільса Бора. Це щорічна премія, яка дається тому, хто є «особливим видатним дослідником, який працює як Нільс Бор у галузях міжнародного співробітництва та обміну знаннями».
Медаль розробив данський скульптор Ріккі Рабен спеціально для інституту Нільса Бора. З фронтової частини портрет Нільса Бора, атоми та зірки. Також тут є цитата Бора: У чому полягає ціль людини і що залежить в кінцевому підсумку від людей? Ми залежимо від наших слів. Ми призупинені мовою. Наше завдання — передавати досвід та ідеї іншим. На звороті медалі: Уні,верситету Знань — назва, яку дав Бору Колумбійський Університет 1954 року. Nosce te ipsum на латині що означає «пізнай все». Цю цитату приписують Дельфійському оракулу, який служив Аполлонові в Греції.
Recipients:
- 2010: Лео Каданов
- 2011: Андрій Гейм
- 2012: Хуан Іґнасіо Сірак
- 2013: Fabiola Gianotti
- 2014: Глетчисту Жером Шапелаз
- 2015: Астрофізик Браян П. Шмідт
- 2016: Герард 'т Гофт
Примітки Редагувати
- ↑ Professor Ignacio Cirac receives the Niels Bohr Institute Medal of Honour, Niels Bohr Institute, 9 January 2013
- Aage Petersen, 'the philosophy of Niels Bohr' in Bulletin of the Atomic Scientists, 1963, XIX,7, p.10. It is quoted on the inside of the medal box.
- Leo Kadanoff receives the Niels Bohr Institute's first honorary medal [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.], Niels Bohr Institute, 21 June 2010
- Andre Geim receives Niels Bohr Institute Medal of Honour [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.], Niels Bohr Institute, 8 December 2011
- Fabiola Gianotti receives the Niels Bohr Institute's honorary medal [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.], Niels Bohr Institute, 1 November 2013
- Jérôme Chappellaz receives the Niels Bohr Institute's medal of honour [ 3 липня 2018 у Wayback Machine.], Niels Bohr Institute, 26 November 2014
- Brian Schmidt receives the Niels Bohr Institute Medal of Honour [ 11 лютого 2018 у Wayback Machine.], 2015, Niels Bohr Institute, 29 January 2016
- Gerard ’t Hooft receives the Niels Bohr Institute Medal of Honour, 2016 [ 2016-12-02 у Wayback Machine.], Niels Bohr Institute, 30 November 2016