www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піаніда Борис Микитович Борис Микитович Піаніда справжнє прізвище П янида 30 травня 1920 Дячкове 8 березня 1993 Ірпінь у

Піаніда Борис Микитович

Борис Микитович Піаніда (справжнє прізвище — П'янида; 30 травня 1920, Дячкове — 8 березня 1993, Ірпінь) — український живописець, мистецтвознавець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1947 року. Кандидат мистецтвознавства з 1951 року.

Піаніда Борис Микитович
Народився 30 травня 1920(1920-05-30)
Дячкове, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Українська СРР
Помер 8 березня 1993(1993-03-08) (72 роки)
Ірпінь, Київська область, Україна
Поховання Ірпінь
Країна  УНР
 СРСР
 Україна
Діяльність художник, мистецтвознавець
Alma mater Київський державний художній інститут (1947)
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавства (1951)
Вчителі Донцов Матвій Олексійович, Векштейн Леонід Семенович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Яблонська Тетяна Нилівна і Єлева Костянтин Миколайович
Заклад Київський державний художній інститут
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України
Жанр портрет і пейзаж
Партія КПРС
Нагороди

Біографія і творчість Редагувати

Народився 30 травня 1920 року в селі Дячковому (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). Мистецтво студіював у Матвія Донцова та в Полтавському палаці піонерів у Леоніда Векштейна. У 1938—1941 роках навчався у Харківському художньому інституті. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (18 квітня 1991). У 1942 році отримав пораненя і контузію і був демобілізований.

У 1943—1944 роках навчався у художній академії в Загорську; у 1945—1947 роках — у Київському художньому інституті, був учнем Костянтина Єлеви, Олексія Шовкуненка, Тетяни Яблонської; у 1951 році закінчив аспірантуру при Академії архітектури УРСР.

Протягом 1951—1968 років працював у Києві в Інституті монументального живопису і скульптури Академії архітектури УРСР та у Київському зональному науково-дослідному інституті архітектури споруд Академії будівництва та архітектури УРСР; з 1968 року — викладач, доцент Київського художнього інституту. Член КПРС з 1972 року. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Артема, № 12, квартира № 14.

Упродовж 1974—1993 років мешкав у місті Ірпені в будинку по вулиці Тургенівській, № 18 (отримав у спадщину будинок Матвія Донцова в якому, разом з дружиною, створив музей-садибу Матвія Донцова). Помер в Ірпені 8 березня 1993 року. Похований у Ірпені.

Творчість Редагувати

Працював в галузях станкового (писав портрети, пейзажі) і монументально-декоративного живопису (розписи, мозаїка, вітражі), станкової графіки, а також історії мистецтв і художньої критики. Серед робіт:

  • «Автопортрет» (1938);
  • «Дорога до Самарканда» (1944);
  • «Портрет лейтенанта Н-ського санбата Т. Титаренко» (1944);
  • «За рахунок ворога» (1945);
  • «Переправа ковпаківців через Дніпро в місті Лоєві у 1942 році» (1947);
  • «Щорс» (1949);
  • «Зима в Загорську» (1949);
  • «Пам'ятник Миколі Гоголю в місті Полтаві» (1952);
  • «Портрет народного артиста УРСР Олексія Ватулі» (1954);
  • «У вечірню годину» (1957);
  • «Вечір» (1958);
  • «Дніпропетровський мотив» (1961);
  • «На Полтавщині. Влітку» (1962);
  • «Осінній вечір» (1966);
  • «Тополі» (1967);
  • «Осінь тільки починається. (На бульварі Тараса Шевченка в Києві)» (1967);
  • «Над ставом» (1968);
  • «Портрет мистецтвознавця, реставратора Софії Київської Луки Калениченка» (1976);
  • «Інтер'єр Володимирського собору в Києві» (1979);
  • «У вітряний день» (1980);
  • «Бані Кирилівської церкви в Києві» (1972);
  • «На новобудовах Києва» (1974);
  • «Будинок-музей художника Матвія Донцова в Ірпіні» (1976);
  • «У непогожий осінній день» (1978);
  • «Скульптор Іван Шаповал» (1980).

Створив монументальні роботи для Будинків культури в міста Нової Каховки (1953—1954), селища Рутченкового (1955), села Ксаверівки (1960), Кременчуцької ГЕС (1959—1960). У 1964 році виконав панно із 37 композицій для клубу в Моринцях.

Окремі роботи художника збенрігаються у Національному художньому музеї України, Національному музеї історії України та Національномуй музеї Тараса Шевченка у Києві, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Полтавському, Дніпровському, Кіровоградському, Горлівському художніх музеях.

Брав участь у мистецьких виставках у Полтаві з 1940 року, Києві з 1945 року, Москві у 1947—1948, 1960 роках, Празі у 1948 році. Персональні виставки відбулися у Полтаві у 1968, 1980 роках, Києві у 1970, 1980 роках.

  • Матвій Олексійович Донцов. Київ, 1962;
  • К вопросу о развитии монументально-декоративного искусства в Украинской ССР // Строительство и архитектура. 1965. Вып. 2;
  • Звіт митців Полтавщини // Мистецтво. 1968. № 3;
  • Разговор о синтезе // Декоративное искусство СССР. 1968. № 6;
  • Українське монументальне мистецтво. Київ, 1970;
  • Василь Гнатович Непийпиво: Виставка живопису. Каталог. Київ, 1971;
  • Павло Матвійович Горобець. Виставка живопису і графіки: Каталог. Київ, 1973;
  • Зінаїда Зацепіна: Каталог виставки. Київ, 1977;
  • Пензлем і різцем: [До 175-річчя народження Миколи Гоголя] // Народна творчість та етнографія. 1984. № 2.

У мистетві Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Пианида Борис Никитович / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)
  2. Ирпенская буквица. Ирпенское культурологическое общество имени Дмитрия Паламарчука.
  3. Анатолій Зборовський. Творець культурної атмосфери Ірпеня. / Українська Народна Рада Приірпіння. Ірпінська міська громадська організація УНР. 27 березня 2012.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boris Mikitovich Pianida spravzhnye prizvishe P yanida 30 travnya 1920 Dyachkove 8 bereznya 1993 Irpin ukrayinskij zhivopisec mistectvoznavec i pedagog chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1947 roku Kandidat mistectvoznavstva z 1951 roku Pianida Boris MikitovichNarodivsya 30 travnya 1920 1920 05 30 Dyachkove Poltavskij povit Poltavska guberniya Ukrayinska SRRPomer 8 bereznya 1993 1993 03 08 72 roki Irpin Kiyivska oblast UkrayinaPohovannya IrpinKrayina UNR SRSR UkrayinaDiyalnist hudozhnik mistectvoznavecAlma mater Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1947 Naukovij stupin kandidat mistectvoznavstva 1951 Vchiteli Doncov Matvij Oleksijovich Vekshtejn Leonid Semenovich Shovkunenko Oleksij Oleksijovich Yablonska Tetyana Nilivna i Yeleva Kostyantin MikolajovichZaklad Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institutUchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniZhanr portret i pejzazhPartiya KPRSNagorodi Zmist 1 Biografiya i tvorchist 2 Tvorchist 3 U mistetvi 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya i tvorchist RedaguvatiNarodivsya 30 travnya 1920 roku v seli Dyachkovomu nini Poltavskij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayina Mistectvo studiyuvav u Matviya Doncova ta v Poltavskomu palaci pioneriv u Leonida Vekshtejna U 1938 1941 rokah navchavsya u Harkivskomu hudozhnomu instituti Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 18 kvitnya 1991 1 U 1942 roci otrimav poranenya i kontuziyu i buv demobilizovanij U 1943 1944 rokah navchavsya u hudozhnij akademiyi v Zagorsku u 1945 1947 rokah u Kiyivskomu hudozhnomu instituti buv uchnem Kostyantina Yelevi Oleksiya Shovkunenka Tetyani Yablonskoyi u 1951 roci zakinchiv aspiranturu pri Akademiyi arhitekturi URSR Protyagom 1951 1968 rokiv pracyuvav u Kiyevi v Instituti monumentalnogo zhivopisu i skulpturi Akademiyi arhitekturi URSR ta u Kiyivskomu zonalnomu naukovo doslidnomu instituti arhitekturi sporud Akademiyi budivnictva ta arhitekturi URSR z 1968 roku vikladach docent Kiyivskogo hudozhnogo institutu Chlen KPRS z 1972 roku Meshkav u Kiyevi v budinku na vulici Artema 12 kvartira 14 Uprodovzh 1974 1993 rokiv meshkav u misti Irpeni v budinku po vulici Turgenivskij 18 otrimav u spadshinu budinok Matviya Doncova v yakomu razom z druzhinoyu stvoriv muzej sadibu Matviya Doncova 2 Pomer v Irpeni 8 bereznya 1993 roku Pohovanij u Irpeni Tvorchist RedaguvatiPracyuvav v galuzyah stankovogo pisav portreti pejzazhi i monumentalno dekorativnogo zhivopisu rozpisi mozayika vitrazhi stankovoyi grafiki a takozh istoriyi mistectv i hudozhnoyi kritiki Sered robit zhivopis Avtoportret 1938 Doroga do Samarkanda 1944 Portret lejtenanta N skogo sanbata T Titarenko 1944 Za rahunok voroga 1945 Pereprava kovpakivciv cherez Dnipro v misti Loyevi u 1942 roci 1947 Shors 1949 Zima v Zagorsku 1949 Pam yatnik Mikoli Gogolyu v misti Poltavi 1952 Portret narodnogo artista URSR Oleksiya Vatuli 1954 U vechirnyu godinu 1957 Vechir 1958 Dnipropetrovskij motiv 1961 Na Poltavshini Vlitku 1962 Osinnij vechir 1966 Topoli 1967 Osin tilki pochinayetsya Na bulvari Tarasa Shevchenka v Kiyevi 1967 Nad stavom 1968 Portret mistectvoznavcya restavratora Sofiyi Kiyivskoyi Luki Kalenichenka 1976 Inter yer Volodimirskogo soboru v Kiyevi 1979 U vitryanij den 1980 grafika Bani Kirilivskoyi cerkvi v Kiyevi 1972 Na novobudovah Kiyeva 1974 Budinok muzej hudozhnika Matviya Doncova v Irpini 1976 U nepogozhij osinnij den 1978 Skulptor Ivan Shapoval 1980 Stvoriv monumentalni roboti dlya Budinkiv kulturi v mista Novoyi Kahovki 1953 1954 selisha Rutchenkovogo 1955 sela Ksaverivki 1960 Kremenchuckoyi GES 1959 1960 U 1964 roci vikonav panno iz 37 kompozicij dlya klubu v Morincyah Okremi roboti hudozhnika zbenrigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini ta Nacionalnomuj muzeyi Tarasa Shevchenka u Kiyevi Shevchenkivskomu nacionalnomu zapovidniku u Kanevi Poltavskomu Dniprovskomu Kirovogradskomu Gorlivskomu hudozhnih muzeyah Brav uchast u misteckih vistavkah u Poltavi z 1940 roku Kiyevi z 1945 roku Moskvi u 1947 1948 1960 rokah Prazi u 1948 roci Personalni vistavki vidbulisya u Poltavi u 1968 1980 rokah Kiyevi u 1970 1980 rokah Avtor pracMatvij Oleksijovich Doncov Kiyiv 1962 K voprosu o razvitii monumentalno dekorativnogo iskusstva v Ukrainskoj SSR Stroitelstvo i arhitektura 1965 Vyp 2 Zvit mitciv Poltavshini Mistectvo 1968 3 Razgovor o sinteze Dekorativnoe iskusstvo SSSR 1968 6 Ukrayinske monumentalne mistectvo Kiyiv 1970 Vasil Gnatovich Nepijpivo Vistavka zhivopisu Katalog Kiyiv 1971 Pavlo Matvijovich Gorobec Vistavka zhivopisu i grafiki Katalog Kiyiv 1973 Zinayida Zacepina Katalog vistavki Kiyiv 1977 Penzlem i rizcem Do 175 richchya narodzhennya Mikoli Gogolya Narodna tvorchist ta etnografiya 1984 2 U mistetvi RedaguvatiU 1978 roci pogruddya hudozhnika stvoriv skulptor Ivan Shapoval U 2012 roci vijshov dokumentalnij film rezhisera Lini Agarkovoyi Boris Pianida naukovec mitec pedagog 3 Primitki Redaguvati Pianida Boris Nikitovich Pamyat naroda Yubilejnaya kartoteka ros Irpenskaya bukvica Irpenskoe kulturologicheskoe obshestvo imeni Dmitriya Palamarchuka Anatolij Zborovskij Tvorec kulturnoyi atmosferi Irpenya Ukrayinska Narodna Rada Priirpinnya Irpinska miska gromadska organizaciya UNR 27 bereznya 2012 Literatura RedaguvatiPianida Boris Mikitovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 364 Pianida Boris Mikitovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 178 Marina Yur Pianida Boris Mikitovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 125 126 V M Hanko Pianida Boris Mikitovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pianida Boris Mikitovich amp oldid 40150355