www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пєшков Зіновій Олексійович фр Zinovi Pechkoff 16 жовтня 1884 Нижній Новгород Російська імперія 27 листопада 1966 Париж П

Пєшков Зіновій Олексійович

Пєшков Зіновій Олексійович (фр. Zinovi Pechkoff, 16 жовтня 1884, Нижній Новгород, Російська імперія— 27 листопада 1966, Париж П'ята французька республіка) — корпусний генерал французької армії, та дипломат. Старший брат Я. М. Свердлова і хрещеник Максима Горького (справжнє ім'я Олексій Максимович Пєшков). Володів сімома іноземними мовами, в тому числі арабською, китайською і японською.

Пєшков Зіновій Олексійович
фр. Zinovi Pechkoff
Зіновій Пєшков в однострої майора Французької армії (1926)
Ім'я при народженні рос. Залман Михайлович Свердлов
Псевдо Свердлов Зіновій Михайлович
Народився 16 жовтня 1884(1884-10-16)
Російська імперія, Нижній Новгород
Помер 27 листопада 1966(1966-11-27) (82 роки)
Париж, П'ята французька республіка
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Громадянство Російська імперія
П'ята французька республіка
Національність єврей
Діяльність військовик, дипломат
Знання мов французька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Посада посол Франції в Японіїd і ambassador of France to Chinad
Військове звання корпусний генерал
Конфесія православний
Рід Свердлови
Брати, сестри Свердлов Яків Михайлович і Свердлов Веніямин Михайлович
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Воєнний хрест 1914—1918
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пєшков.

Біографія ред.

Будинок у Нижньому Новгороді де пройшло дитинство Зіновія Пєшкова

Народився у єврейській родині. Називають різні варіанти його імені при народженні: Свердлов Зіновій (Залман, Соломон, Єшуа-Залман) Михайлович (Мовшевич). Батько Михайло Ізраїлевич Свердлов (помер 1921 року) — гравер; мати — Єлизавета Соломонівна (померла 1900 року) — домогосподарка. Молодшим братом його був Яків (1885—1919), у майбутньому — один із лідерів російських більшовиків. Після смерті дружини (1900) Михайло Ізраїлевич Свердлов прийняв православ'я і одружився другим шлюбом на Марії Олександрівні Кормільцевій; в цьому шлюбі народилося ще двоє синів — Герман та Олександр .

Свердлови мешкали у Нижньому Новгороді на Великій Покровської вулиці в житлових кімнатах (в наш час будинок № 6).

Частим гостем у родині Свердлових був Максим Горький (Олексій Пєшков), який також жив у цьому місті. У 1901 році Зіновій разом з Максимом Горьким був заарештований за звинуваченням у використанні мімеографа — машини для трафаретного друку, з метою революційної пропаганди.

У 1902 році Зіновій поїхав до Арзамасу, де в той час жив на засланні Максим Горький, і брав участь в читанні його нової п'єси «На дні» в ролі Васьки Попілу. Василь Іванович Немирович-Данченко, для якого влаштовувалася вистава, рекомендував Свердлову вчитися на актора. В тому ж році Зіновій намагався вступити до Імператорського філармонічного училища в Москві, але не був зарахований як єврей, особи юдейського віросповідання (за деякими винятками) не мали права жити в Москві (Тимчасові правила). У вересні того ж 1902 року Зіновій прийняв православ'я і отримав від Горького, який став його хрещеним батьком, патронім та прізвище, ставши Зіновієм Олексійовичем Пєшковим. Дізнавшись про це батько Зіновія відрікся від свого сина. Однак зміна прізвища не була визнана владою.

З 1903 по 1904 рік Зіновій проходив навчання в школі Московського художнього театру. У в зв'язку з початком Російсько-японська війна Зіновій у 1904 році, рятуючись від призову до війська, емігрував до Канади, потім США та Італію, здебільшого мешкав у хрещеного, який фактично усиновив Зиновія. У 1910 році Зіновій Пєшков одружився з Лідією Петрівною Бураго, дочкою козацького офіцера, але через п'ять років вони розлучилися. Надалі, розійшовшись з Горьким у поглядах, Зіновій емігрував до Франції, а його дружина Лідія Бураго з чотирирічною донькою Лізою Пєшкової залишилася на Капрі. З початком Першої світової війни вступив до Французького іноземного легіону, потрапивши до 1-го полку Іноземного легіону.

У жовтні 1914 року його підвищено до легіонеру 1-го класу, був у Шампані. У квітні 1915 року його було підвищено до капралу. У квітні 1915 року брав участь у боях біля Аррасу.

У травні 1915 року втратив у Верденській битві праву руку. Був нагороджений Військовим хрестом з пальмовою гілкою. У 1916 році після лікування і реабілітації був відновлений на військовій службі і переведений в офіцери, як перекладач 3-го класу (лейтенант) був відряджений до США, де й перебував до 1917 року.

Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков), 1900

У травні 1917 його було підвищено до офіцера перекладача 2-го класу (капітан). З 1917 по 1920 рік служив в дипломатичних посадах на землях Росії, Румунії, Китаю, Японії, Маньчжурії, Сибіру при О. В. Колчаці, Грузії, Криму (при В. М. Врангелі).

У 1921 році служив секретарем Міжнародної комісії допомоги по збору гуманітарних коштів для РРФСР. З 1921 по 1926 рік був офіцером Французького іноземного легіону у Марокко, де брав участь у військових діях. З 1926 по 1930 рік служив в МЗС Франції. З 1930 по 1937 рік — при Верховному комісарові в Леванті. З 1937 по 1940 рік служив офіцером в іноземному легіону в Марокко. В той час зустрів свою майбутню другу дружину Жаклін Делоне-Бельвіль, вдову дипломата.

Зустрів війну в посаді командира 3-го батальйону 2-го полку іноземному легіону в Північній Африці. Брав участь у Другій світовій війні. Після поразки Франції, в 1940 році емігрував до Лондона, де вступив в рух «Вільна Франція» і був його представником в Південній Африці з 1942 по 1943 рік. У 1943 році отримав звання бригадного генерала, в 1944 році статус посла. З 1943 по 1946 рік був головою місії в Китаї. З 1946 до 1949 року служить главою місії в Японії як посол. У 1950 році вийшов у відставку в званні корпусного генерала.

До 1952 року посол у Токіо, був змінений на посаді Морісом Дежаном.

У 1964 році відправляється зі спеціальною місією до генералісимуса Чан Кайши, до Тайваню.

Був кавалером ордена Почесного легіону. Був другом генерала Шарля де Голля.

Зіновія Пєшкова поховано на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа біля Парижа. Згідно з волею Зиновія Пєшкова, він похований біля підніжжя кенотафа Віри Оболенської на знак поваги до неї та її подвигу.

Родина ред.

  • Батько — Михайло (Мовша) Ізраїлевич Свердлов (1846?- 1921), був гравером;
  • Мати — Єлизавета Соломонівна (1864—1900) — домогосподарка.

У сім'ї росло шестеро дітей — дві дочки (Софія і Сара) і чотири сини (Зіновій, Яків, Веніамін і Лев). Після смерті дружини (1900) Михайло Ізраїлевич Свердлов прийняв православ'я і одружився другим шлюбом на Марії Олександрівні Кормільцевій. В цьому шлюбі народилося ще двоє синів — Герман і Олександр.

  • Брат — Яків Михайлович Свердлов (1885—1919), один з керівників більшовицької партії, голова ВЦВК РРФСР (після революції).
  • Брат — Свердлов Веніямин Михайлович (1887—1939). Ще до революції виїхав до США і відкрив там банк. Після Жовтневого перевороту 1917 року Яків Свердлов викликав брата до Росії. В 1938 році був заарештований і потім розстріляний за вироком ВКВС СРСР як «троцькіст».
  • Брат — Лев Михайлович Свердлов (1893—1914).
  • Сестра — Софія Михайлівна (1882—1951). Була одружена з Леонідом (Лейбою) Ісаковичем Авербахом. Родина мала дітей Іду та Леопольда. Дочка Іда Леонідівна (1905—1938) була дружиною Наркома НКВС Генріха Ягоди. Леопольд Леонідович був відомим радянським критиком (1903—1937).
  • Сара Михайлівна (1890—1964).
  • Єдинокровні брати від другого шлюбу батька — Герман (1905—1984) і Олександр.
  • Дружина (1910—1915) — Лідія Петрівна Бураго, дочка козачого офіцера.
    • Дочка — Єлизавета Зіновіївна Маркова-Пєшкова. Жила разом з матір'ю на Капрі в Італії, потім вийшла заміж за другого секретаря посольства СРСР в Римі, старшого лейтенанта держбезпеки Івана Маркова, з яким в 1937 поїхала в СРСР. У 1938 її чоловік був розстріляний. Вона сиділа в таборі, була звільнена, викладала італійську мову в Військовому інституті іноземних мов, в 1948 році через загрозу нового арешту терміново виїхала з Москви до Кубані, працювала двірником на пляжі та померла в Сочі в 1990 році. Від Маркова мала двох синів 1935 р.н. і 1938 р.н. Старший син Олександр Іванович став капітаном і загинув в 1968. Молодший син Олексій Іванович працював журналістом.

У родинних зв'язках зі Свердловими, була родина Ягода. Батько першого наркому НКВС генерального комісара держбезпеки Генріха Ягоди Гершон Пилипович був двоюрідним братом Михайла Ізраїлевича, батька Зіновія Свердлова.

Згадки у літературі ред.

  • Бажанов Борис Георгійович (1900—1982) — радянський партійний діяч, особистий секретар Й. Сталіна, втікач з СРСР, мемуарист, у 1930 в Парижі видав мемуари «Зі Сталіним у Кремлі». Потім неодноразово перевидавав і розширював свої мемуари як «Спогади особистого секретаря Сталіна». В главі 6 «В більшовицьких верхах», розповідається про родину Свердлових, зокрема й про Зіновія Олексійовича. Особливо підкреслюється, що коли Бажанов, мав намір розповісти Пєшкову, про життя його родини у СРСР, то отримав відповідь, «що це не його родина, й [він] знати про них нічого не хоче».

Нагороди ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Віноградова Т. П., Дементьєва І. Г., Кучерова Т. В., Наумова О. І., Петров І. В. Нижній Новгород: 785 запитань та відповідей. — 2-е вид. перероб. — Н. Новгород: Кварц, 2007. — С. 215. — ISBN 978-5-9900469-9-3
  2. Хронос // Бажанов Борис Георгійович (рос.)

Література ред.

  • Francis Huré, Portraits de Pechkoff, De Fallois, Paris, 2006 ISBN 2-87706-602-9 (фр.)
  • Пархомовський М. Син Росії, генерал Франції. — М.: Московський робочий, 1989 ISBN 5-239-00643-1(рос.)
  • Віноградова Т. П., Дементьєва І. Г., Кучерова Т. В., Наумова О. І., Петров І. В. Нижній Новгород: 785 запитань та відповідей. — 2-е вид. перероб. — Н. Новгород: Кварц, 2007. — С. 215. — ISBN 978-5-9900469-9-3(рос.)
  • Борис Бажанов Спогади колишнього секретаря Сталіна. — СПБВид.:"Всесвітнє слово" 1992.(с) «Третя хвиля», Париж, 1980.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pyeshkov Zinovij Oleksijovich fr Zinovi Pechkoff 16 zhovtnya 1884 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiya 27 listopada 1966 Parizh P yata francuzka respublika korpusnij general francuzkoyi armiyi ta diplomat Starshij brat Ya M Sverdlova i hreshenik Maksima Gorkogo spravzhnye im ya Oleksij Maksimovich Pyeshkov Volodiv simoma inozemnimi movami v tomu chisli arabskoyu kitajskoyu i yaponskoyu Pyeshkov Zinovij Oleksijovichfr Zinovi PechkoffZinovij Pyeshkov v odnostroyi majora Francuzkoyi armiyi 1926 Im ya pri narodzhenni ros Zalman Mihajlovich SverdlovPsevdo Sverdlov Zinovij MihajlovichNarodivsya 16 zhovtnya 1884 1884 10 16 Rosijska imperiya Nizhnij NovgorodPomer 27 listopada 1966 1966 11 27 82 roki Parizh P yata francuzka respublikaPohovannya Sent Zhenev yev de BuaGromadyanstvo Rosijska imperiya P yata francuzka respublikaNacionalnist yevrejDiyalnist vijskovik diplomatZnannya mov francuzkaUchasnik Persha svitova vijna i Druga svitova vijnaPosada posol Franciyi v Yaponiyid i ambassador of France to ChinadVijskove zvannya korpusnij generalKonfesiya pravoslavnijRid SverdloviBrati sestri Sverdlov Yakiv Mihajlovich i Sverdlov Veniyamin MihajlovichNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Voyennij hrest 1914 1918 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pyeshkov Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Zgadki u literaturi 4 Nagorodi 5 Div takozh 6 Posilannya 7 Primitki 8 LiteraturaBiografiya red nbsp Budinok u Nizhnomu Novgorodi de projshlo ditinstvo Zinoviya PyeshkovaNarodivsya u yevrejskij rodini Nazivayut rizni varianti jogo imeni pri narodzhenni Sverdlov Zinovij Zalman Solomon Yeshua Zalman Mihajlovich Movshevich Batko Mihajlo Izrayilevich Sverdlov pomer 1921 roku graver mati Yelizaveta Solomonivna pomerla 1900 roku domogospodarka Molodshim bratom jogo buv Yakiv 1885 1919 u majbutnomu odin iz lideriv rosijskih bilshovikiv Pislya smerti druzhini 1900 Mihajlo Izrayilevich Sverdlov prijnyav pravoslav ya i odruzhivsya drugim shlyubom na Mariyi Oleksandrivni Kormilcevij v comu shlyubi narodilosya she dvoye siniv German ta Oleksandr Sverdlovi meshkali u Nizhnomu Novgorodi na Velikij Pokrovskoyi vulici v zhitlovih kimnatah v nash chas budinok 6 Chastim gostem u rodini Sverdlovih buv Maksim Gorkij Oleksij Pyeshkov yakij takozh zhiv u comu misti U 1901 roci Zinovij razom z Maksimom Gorkim buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u vikoristanni mimeografa mashini dlya trafaretnogo druku z metoyu revolyucijnoyi propagandi U 1902 roci Zinovij poyihav do Arzamasu de v toj chas zhiv na zaslanni Maksim Gorkij i brav uchast v chitanni jogo novoyi p yesi Na dni v roli Vaski Popilu Vasil Ivanovich Nemirovich Danchenko dlya yakogo vlashtovuvalasya vistava rekomenduvav Sverdlovu vchitisya na aktora V tomu zh roci Zinovij namagavsya vstupiti do Imperatorskogo filarmonichnogo uchilisha v Moskvi ale ne buv zarahovanij yak yevrej osobi yudejskogo virospovidannya za deyakimi vinyatkami ne mali prava zhiti v Moskvi Timchasovi pravila U veresni togo zh 1902 roku Zinovij prijnyav pravoslav ya i otrimav vid Gorkogo yakij stav jogo hreshenim batkom patronim ta prizvishe stavshi Zinoviyem Oleksijovichem Pyeshkovim Diznavshis pro ce batko Zinoviya vidriksya vid svogo sina Odnak zmina prizvisha ne bula viznana vladoyu 1 Z 1903 po 1904 rik Zinovij prohodiv navchannya v shkoli Moskovskogo hudozhnogo teatru U v zv yazku z pochatkom Rosijsko yaponska vijna Zinovij u 1904 roci ryatuyuchis vid prizovu do vijska emigruvav do Kanadi potim SShA ta Italiyu zdebilshogo meshkav u hreshenogo yakij faktichno usinoviv Zinoviya U 1910 roci Zinovij Pyeshkov odruzhivsya z Lidiyeyu Petrivnoyu Burago dochkoyu kozackogo oficera ale cherez p yat rokiv voni rozluchilisya Nadali rozijshovshis z Gorkim u poglyadah Zinovij emigruvav do Franciyi a jogo druzhina Lidiya Burago z chotiririchnoyu donkoyu Lizoyu Pyeshkovoyi zalishilasya na Kapri Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vstupiv do Francuzkogo inozemnogo legionu potrapivshi do 1 go polku Inozemnogo legionu U zhovtni 1914 roku jogo pidvisheno do legioneru 1 go klasu buv u Shampani U kvitni 1915 roku jogo bulo pidvisheno do kapralu U kvitni 1915 roku brav uchast u boyah bilya Arrasu U travni 1915 roku vtrativ u Verdenskij bitvi pravu ruku Buv nagorodzhenij Vijskovim hrestom z palmovoyu gilkoyu U 1916 roci pislya likuvannya i reabilitaciyi buv vidnovlenij na vijskovij sluzhbi i perevedenij v oficeri yak perekladach 3 go klasu lejtenant buv vidryadzhenij do SShA de j perebuvav do 1917 roku nbsp Maksim Gorkij Oleksij Maksimovich Pyeshkov 1900U travni 1917 jogo bulo pidvisheno do oficera perekladacha 2 go klasu kapitan Z 1917 po 1920 rik sluzhiv v diplomatichnih posadah na zemlyah Rosiyi Rumuniyi Kitayu Yaponiyi Manchzhuriyi Sibiru pri O V Kolchaci Gruziyi Krimu pri V M Vrangeli U 1921 roci sluzhiv sekretarem Mizhnarodnoyi komisiyi dopomogi po zboru gumanitarnih koshtiv dlya RRFSR Z 1921 po 1926 rik buv oficerom Francuzkogo inozemnogo legionu u Marokko de brav uchast u vijskovih diyah Z 1926 po 1930 rik sluzhiv v MZS Franciyi Z 1930 po 1937 rik pri Verhovnomu komisarovi v Levanti Z 1937 po 1940 rik sluzhiv oficerom v inozemnomu legionu v Marokko V toj chas zustriv svoyu majbutnyu drugu druzhinu Zhaklin Delone Belvil vdovu diplomata Zustriv vijnu v posadi komandira 3 go bataljonu 2 go polku inozemnomu legionu v Pivnichnij Africi Brav uchast u Drugij svitovij vijni Pislya porazki Franciyi v 1940 roci emigruvav do Londona de vstupiv v ruh Vilna Franciya i buv jogo predstavnikom v Pivdennij Africi z 1942 po 1943 rik U 1943 roci otrimav zvannya brigadnogo generala v 1944 roci status posla Z 1943 po 1946 rik buv golovoyu misiyi v Kitayi Z 1946 do 1949 roku sluzhit glavoyu misiyi v Yaponiyi yak posol U 1950 roci vijshov u vidstavku v zvanni korpusnogo generala Do 1952 roku posol u Tokio buv zminenij na posadi Morisom Dezhanom U 1964 roci vidpravlyayetsya zi specialnoyu misiyeyu do generalisimusa Chan Kajshi do Tajvanyu Buv kavalerom ordena Pochesnogo legionu Buv drugom generala Sharlya de Gollya Zinoviya Pyeshkova pohovano na cvintari Sent Zhenev yev de Bua bilya Parizha Zgidno z voleyu Zinoviya Pyeshkova vin pohovanij bilya pidnizhzhya kenotafa Viri Obolenskoyi na znak povagi do neyi ta yiyi podvigu Rodina red Batko Mihajlo Movsha Izrayilevich Sverdlov 1846 1921 buv graverom Mati Yelizaveta Solomonivna 1864 1900 domogospodarka U sim yi roslo shestero ditej dvi dochki Sofiya i Sara i chotiri sini Zinovij Yakiv Veniamin i Lev Pislya smerti druzhini 1900 Mihajlo Izrayilevich Sverdlov prijnyav pravoslav ya i odruzhivsya drugim shlyubom na Mariyi Oleksandrivni Kormilcevij V comu shlyubi narodilosya she dvoye siniv German i Oleksandr Brat Yakiv Mihajlovich Sverdlov 1885 1919 odin z kerivnikiv bilshovickoyi partiyi golova VCVK RRFSR pislya revolyuciyi Brat Sverdlov Veniyamin Mihajlovich 1887 1939 She do revolyuciyi viyihav do SShA i vidkriv tam bank Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Yakiv Sverdlov viklikav brata do Rosiyi V 1938 roci buv zaareshtovanij i potim rozstrilyanij za virokom VKVS SRSR yak trockist Brat Lev Mihajlovich Sverdlov 1893 1914 Sestra Sofiya Mihajlivna 1882 1951 Bula odruzhena z Leonidom Lejboyu Isakovichem Averbahom Rodina mala ditej Idu ta Leopolda Dochka Ida Leonidivna 1905 1938 bula druzhinoyu Narkoma NKVS Genriha Yagodi Leopold Leonidovich buv vidomim radyanskim kritikom 1903 1937 Sara Mihajlivna 1890 1964 Yedinokrovni brati vid drugogo shlyubu batka German 1905 1984 i Oleksandr Druzhina 1910 1915 Lidiya Petrivna Burago dochka kozachogo oficera Dochka Yelizaveta Zinoviyivna Markova Pyeshkova Zhila razom z matir yu na Kapri v Italiyi potim vijshla zamizh za drugogo sekretarya posolstva SRSR v Rimi starshogo lejtenanta derzhbezpeki Ivana Markova z yakim v 1937 poyihala v SRSR U 1938 yiyi cholovik buv rozstrilyanij Vona sidila v tabori bula zvilnena vikladala italijsku movu v Vijskovomu instituti inozemnih mov v 1948 roci cherez zagrozu novogo areshtu terminovo viyihala z Moskvi do Kubani pracyuvala dvirnikom na plyazhi ta pomerla v Sochi v 1990 roci Vid Markova mala dvoh siniv 1935 r n i 1938 r n Starshij sin Oleksandr Ivanovich stav kapitanom i zaginuv v 1968 Molodshij sin Oleksij Ivanovich pracyuvav zhurnalistom U rodinnih zv yazkah zi Sverdlovimi bula rodina Yagoda Batko pershogo narkomu NKVS generalnogo komisara derzhbezpeki Genriha Yagodi Gershon Pilipovich buv dvoyuridnim bratom Mihajla Izrayilevicha batka Zinoviya Sverdlova Zgadki u literaturi red Bazhanov Boris Georgijovich 1900 1982 radyanskij partijnij diyach osobistij sekretar J Stalina vtikach z SRSR memuarist 2 u 1930 v Parizhi vidav memuari Zi Stalinim u Kremli Potim neodnorazovo perevidavav i rozshiryuvav svoyi memuari yak Spogadi osobistogo sekretarya Stalina V glavi 6 V bilshovickih verhah rozpovidayetsya pro rodinu Sverdlovih zokrema j pro Zinoviya Oleksijovicha Osoblivo pidkreslyuyetsya sho koli Bazhanov mav namir rozpovisti Pyeshkovu pro zhittya jogo rodini u SRSR to otrimav vidpovid sho ce ne jogo rodina j vin znati pro nih nichogo ne hoche Nagorodi red nbsp Franciya Orden Pochesnogo legionu Velikij Hrest Kavaler Vijskovij hrest 1916 Div takozh red Sverdlov Yakiv Mihajlovich Bazhanov Boris Georgijovich Maksim Gorkij Sharl de GollPosilannya red Sajt muzeyu Dim na naberezhnoyi Maurice Dejean Boris Bazhanov Spogadi kolishnogo sekretarya Stalina ros Primitki red Vinogradova T P Dementyeva I G Kucherova T V Naumova O I Petrov I V Nizhnij Novgorod 785 zapitan ta vidpovidej 2 e vid pererob N Novgorod Kvarc 2007 S 215 ISBN 978 5 9900469 9 3 Hronos Bazhanov Boris Georgijovich ros Literatura red Francis Hure Portraits de Pechkoff De Fallois Paris 2006 ISBN 2 87706 602 9 fr Parhomovskij M Sin Rosiyi general Franciyi M Moskovskij robochij 1989 ISBN 5 239 00643 1 ros Vinogradova T P Dementyeva I G Kucherova T V Naumova O I Petrov I V Nizhnij Novgorod 785 zapitan ta vidpovidej 2 e vid pererob N Novgorod Kvarc 2007 S 215 ISBN 978 5 9900469 9 3 ros Boris Bazhanov Spogadi kolishnogo sekretarya Stalina SPBVid Vsesvitnye slovo 1992 s Tretya hvilya Parizh 1980 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pyeshkov Zinovij Oleksijovich amp oldid 35798616