www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пульсуючі змінні зорі змінні зорі чия яскравість ритмічно змінюється внаслідок розширення і стискання 1 У більшості зір

Пульсуючі змінні зорі

Пульсуючі змінні зорі — змінні зорі, чия яскравість ритмічно змінюється внаслідок розширення і стискання. У більшості зір пульсації зумовлені каппа-механізмом — зміною непрозорості у підповерхневих шарах внаслідок їх іонізації.

Історія Редагувати

Пульсуюча змінна зоря, яка є прототипом одного з найвпливовіших класів змінних зір в астрономії, була відкрита в 1784 році Гудріке (1786). Він був першим, хто спостерігав періодичні та асиметричні зміни світла δ Цефея в тому ж році, коли він відкрив затемнення подвійної зорі β Ліри.

Ще 1879 року Август Ріттер запропонував, що зорі можуть радіально коливатись.

До того крива блиску змінної зорі пояснювалась ефектом затемнення в подвійній зоряній системі або зміною яскравості при обертанні. Гарлоу Шеплі 1914 року, однак, показав, що строго періодична зміна яскравості δ Цефея не пояснюється затемнюваністю; спостережувані радіальні швидкості в подвійній зоряній системі повинні були означати, що зорі повинні кружляти довкола спільного перицентру.

Види коливань Редагувати

Пульсуючі змінні можуть коливатись:

Коливання можуть здійснюватися:

Зміна радіусу коливається від 0 при нерадіальних коливаннях до 10 відсотків у цефеїд; у червоних гігантів спостерігається безперервний перехід атмосфери в міжзоряне середовище, тому зміну радіуса не може бути визначено.

Механізми збудження Редагувати

Домінуючим механізмом збудження пульсацій є каппа-механізм (інша назва — клапанний механізм). Він обумовлений нелінійною непрозорістю в підфотосферних шарах зорі. Енергія, що надходить із надр, частково поглинається в такому шарі і її надходження до поверхні зменшується. Зовнішні шари охолоджуються і для збереження рівноваги стискаються. Однак поглинання енергії є тимчасовим, через деякий час накопичена надлишкова енергія виділяється й надходить у верхні шари атмосфери, що призводить до їх розширення, тоді як у підфотосферному шарі непрозорість знову зростає і цикл починається заново.

Епсилон-механізм, навпаки, ґрунтується на зміні швидкості виробництва енергії при ядерному синтезі. Цей механізм часто припускається, але він ще не підтверджений шляхом спостережень.

Сонце, сонцеподібні зорі і деякі червоні гіганти збуджуються стохастичні коливання внаслідок конвекції: переносу енергії з надр шляхом підйому розігрітої речовини у верхні, холодніші шари, що може збуджувати коливання у зовнішніх шарах атмосфери.

Подвійна система із дуже витягнутою орбітою в уяві художника. Показано стан, коли зорі максимально зблизилися та під дією припливних сил набули еліпсоїдальної форми. Із віддаленням їх форма повертатиметься до кулястої, що призводить до коливань, які на кривій блиску виглядають як «серцебиття».

У подвійних зоряних системах коливання однієї зорі може збуджувати її супутник, внаслідок дії припливних сил, які періодично змінюються через ексцентриситет орбіти. Прикладом є еліпсоїдальні змінні. Коливання збуджуються в періастрі. Із віддаленням зір одна від одної коливання поступово загасають через внутрішнє тертя, але в наступному проході періастру амплітуда знову збільшується.Крива блиску в деяких випадках має вигляд, подібний до кардіограми серця, за що дослідники назвали їх «зорями серцебиття» (англ. heartbeat star). Декілька таких зір було виявлено за допомогою космічного телескопа Кеплера.

Значення Редагувати

Значення пульсацій змінних зір для астрофізики:

Нелінійні ефекти Редагувати

У червоних гігантів коливання не зупиняються на поверхні зорі, а продовжують рух далі, через зовнішню атмосферу. Через нижчу щільність верхніх шарів червоних гігантів, це веде до утворення ударної хвилі, коли частина зовнішньої атмосфери прискорюється понад швидкість утікання. Результатом є значна втрата маси, яка для зір типу OH/IR може досягати 10−4 мас Сонця на рік.

Підгрупи Редагувати

  • Змінні типу α Лебедя — нерадіально пульсуючі надгіганти спектральних класів від Bep до Aep і класу світності Ia. Видима нерегулярна зміна яскравості насправді є наслідком накладання декількох близько розташованих періодів. Довжина циклів становить від декількох діб до тижнів.
  • Змінні типу β Цефея (змінні типу β Великого Пса): зорі головної послідовності спектральних класів від B0.5 до В2 і низької амплітуди.
  • Цефеїди — радіально пульсуючі надгіганти з періодами від 1 до 130 діб і амплітудами до 2 зоряних величин у видимому світлі. Їх спектральний клас змінюється (внаслідок пульсації) між F і K, причому в мінімумі спектральний клас пізніший. Важливість цефеїд полягає в існуванні залежності період—світність, тому ці змінні зорі використовуються як стандартні свічки для вимірювання відстані всередині і за межами Чумацького Шляху . У цефеїд виділено чотири підгрупи:
    • Класичні цефєїди — молоді масивні зорі (більше 3-х мас Сонця), які проеволюціонували з головної послідовності і багаторазово перетинають смугу нестабільності. Вони належать до дискової складової галактики (населення І) і часто трапляються в розсіяних зоряних скупченнях.
    • змінні типу W Діви — цефеїди, які належать до кулястої складової галактики, старі зорі (населення ІІ). Вони мають масу менше однієї маси Сонця. Два види цефеїд розрізняються формою кривої блиску та відношенням період-світність.
    • Бімодальні цефеїди типу CEP(B) пульсують щонайменше в двох періодах одразу.
    • підтип DECPS показує невелику амплітуду й симетричні криві блиску. Ці цефеїди пульсують, скоріше за все, у першій гармоніці.
    • Аномальні цефеїди (англ. anomalous Cepheids), прототипом яких є зоря BL Boo. Ці цефєїди мають періоди менше одного дня, як змінні типу RR Ліри, але їх світність на 2 зоряні величини перевищує світність змінних типу RR Ліри, що характерно для цефеїд.
  • Змінні типу δ Щита: короткоперіодичні змінні поблизу головної послідовності з періодами від 0,02 до 0,3 днів і низькою амплітудою, яка як виняток сягає до 0,8 зоряної величини. Спектральний клас від A до F.
  • Змінні типу SX Фенікса: схожі на змінні типу Дельти Щита, але належать до популяції II.
  • Змінні типу γ Золотої Риби: однорідна група зір спектрального класу F0-F2, розташована на головній послідовності або поблизу неї. Період коливається від 0,4 до 3 днів, а амплітуда сягає до 0,1 зоряної величини.
  • Довгоперіодичні блакитні змінні спектрального класу B (LPB) з періодами близько одного дня.
  • До довгоперіодичних змінних належать:
    • Міриди: гігантські зорі пізніх спектральних типів (M, C або S) з емісійними лініями. Криві яскравості змінні, а періоди коливаються від 80 до 1000 діб. Амплітуда у візуальному діапазоні сягає від 2,5 до 8 зоряних величин.
    • Напівправильні змінні зорі (SR) та нерегулярні змінні (L): гіганти і надгіганти від середнього до пізнього спектральних класів. Їх квазіперіоди бувають у діапазоні від 30 до декількох тисяч днів.
  • Змінні типу PV Телескопа — багаті на гелій і вуглець змінні спектрального класу Bp. Амплітуди не перевищують 0,1 зоряної величини, періоди — між 0,1 і одним днем.
  • змінні типу RR Ліри: зорі з регулярною зміною світності до 2 зоряних величин з періодами між 0,2 і 1 днем. Спектральний клас від A до F.
  • Змінні типу RV Тельця: яскраві гіганти і надгіганти спектральних класів від F до K, у яки чергуються глибокі і мілкі мінімуми. Періоди розташовані приблизно між 30 і 150 днів, при чому можуть накладатись довгоперіодичні зміни яскравості близько 1000 днів. Амплітуда може досягати до 3 зоряних величин.
  • Швидкопульсуючі карлики B з періодами порядку декількох хвилин при невеликій амплітуді.
  • змінні типу ZZ Кита: Білі карлики з дуже короткими періодами менше 20 хвилин і малою амплітудою.
  • нововиявлені групи пульсуючих змінних зір, які ще не мають назви в General Catalogue of Variable Stars:
    • Сонцеподібні пульсатори: їх коливання відбуваються не через каппа-механізм, а шляхом висхідних конвективних течій.
    • група молодих зір у розсіяних скупченнях з періодами між 0,1 і 0,7 днів і амплітудами в діапазоні від менше 0,005 зоряних величин. На HR-діаграмі ці зорі лежать між зорями SPB[прояснити] і δ Щита. Пульсації можуть виникати внаслідок обертання зорі.
    • схожі на змінні типу RR Ліри, які мають криву блиску схожу змінні типу RR Ліри, але самі зорі значно меншої світності і маси. Ці зорі еволюціонують тільки шляхом обміну масою в тісних подвійних зоряних системах.
    • Білі карлики малої маси, що утворюються в подвійних системах коли зоря починає перетворюватися на червоний гігант, розширюється, заповнює свою порожнину Роша і, внаслідок цього, більша частина її атмосфери перетікає на зорю-супутник.
    • Гібридні пульсатори: нещодавно виявлені пульсатори з радіальними коливаннями, які коливаються у нижньому (низький порядок / низька амплітуда) p-режимі і g-режимі, а також у вищому (високий порядок / висока амплтітуда) g-режимі. При цьому вони можуть належати до кількох типів змінності одночасно. Приклад: Kepler-11145123 (KIC 11145123) Більшість відомих гібридних пульсатори належать до змінних типів γ Золотої Риби–δ Щита.

Інше Редагувати

Попри схожість назви, пульсари належать не до пульсуючих, а до обертальних змінних. Їх назва походить від імпульсних радіохвиль, які було отримано при виявленні нейтронних зір.

Джерела Редагувати

  1. Пульсуючі змінні зорі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 388—389. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Gautschy, Alfred (2003). The History Of Radial Stellar Pulsation Theory: A short look at the long road to understand what was seen (англійською). 
  3. ↑ Gravity modes as a way to distinguish between hydrogen- and helium-burning red giant stars 471. 2011. с. 608–611. doi:10.1038/nature09935. 
  4. A Class of Eccentric Binaries with Dynamic Tidal Distortions Discovered with Kepler. 2012. arXiv:1203.6115. 
  5. Hambleton, K.; Fuller, J.; Thompson, S.; Prša, A.; Kurtz, D. W.; Shporer, A.; Isaacson, H.; Howard, A. W.; Endl, M.; Cochran, W.; Murphy, S. J. (13 жовтня 2017). KIC 8164262: a heartbeat star showing tidally induced pulsations with resonant locking. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.) 473 (4). ISSN 0035-8711. doi:10.1093/mnras/stx2673. Процитовано 29 лютого 2020. 
  6. Manuel, Joseph; Hambleton, Kelly (January 2018). Binary Model for the Heartbeat Star System KIC 4142768. AAS (англ.) 231: 146.01. Процитовано 29 лютого 2020. 
  7. Stellar variability in open clusters. I. A new class of variable stars in NGC 3766. 2013. arXiv:1304.5266v2. 
  8. Pulsation models for the 0.26M_sun star mimicking RR Lyrae pulsator. Model survey for the new class of variable stars. 2012. arXiv:1210.6030v2. 
  9. Multi-periodic pulsations of a stripped red giant star in an eclipsing binary. 2013. arXiv:1307.1654v1. 
  10. Observational Asteroseismology (PDF). 2007. с. 14. 
  11. Asteroseismology, с. 679, на «Google Books». Astronomy and Astrophysics Library. Springer Science+Business Media. 2010. с. 679. ISBN 978-1-4020-5803-5. 
  12. Shape of a slowly rotating star measured by asteroseismology 2. 16 листопада 2016. doi:10.1126/sciadv.1601777. 
  13. Shape of a slowly rotating star measured by asteroseismology. 2016-11. 

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Der neue Kosmos (вид. 5). Springer. 1991. ISBN 3-540-53757-0. 
  • Veränderliche Sterne (вид. 3). J. A. Barth. 1990. ISBN 3-335-00224-5. 
  • Understanding Variable Stars. Cambridge University Press. 2007. ISBN 978-0-521-23253-1. 
  • Stellar Structure and Evolution. Astronomy and Astrophysics Library. Springer Verlag. 1994. ISBN 3-540-58013-1. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pulsuyuchi zminni zori zminni zori chiya yaskravist ritmichno zminyuyetsya vnaslidok rozshirennya i stiskannya 1 U bilshosti zir pulsaciyi zumovleni kappa mehanizmom zminoyu neprozorosti u pidpoverhnevih sharah vnaslidok yih ionizaciyi Zmist 1 Istoriya 2 Vidi kolivan 3 Mehanizmi zbudzhennya 4 Znachennya 5 Nelinijni efekti 6 Pidgrupi 7 Inshe 8 Dzherela 9 Div takozh 10 Literatura 11 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPulsuyucha zminna zorya yaka ye prototipom odnogo z najvplivovishih klasiv zminnih zir v astronomiyi bula vidkrita v 1784 roci Gudrike 1786 Vin buv pershim hto sposterigav periodichni ta asimetrichni zmini svitla d Cefeya v tomu zh roci koli vin vidkriv zatemnennya podvijnoyi zori b Liri 2 She 1879 roku Avgust Ritter zaproponuvav sho zori mozhut radialno kolivatis Do togo kriva blisku zminnoyi zori poyasnyuvalas efektom zatemnennya v podvijnij zoryanij sistemi abo zminoyu yaskravosti pri obertanni Garlou Shepli 1914 roku odnak pokazav sho strogo periodichna zmina yaskravosti d Cefeya ne poyasnyuyetsya zatemnyuvanistyu sposterezhuvani radialni shvidkosti v podvijnij zoryanij sistemi povinni buli oznachati sho zori povinni kruzhlyati dovkola spilnogo pericentru Vidi kolivan RedaguvatiPulsuyuchi zminni mozhut kolivatis radialno ne radialno pid kutom 90 do radius vektora Pri neradialnomu pulsatori sila pruzhnosti mozhe buti viklikana gravitaciyeyu g rezhim statichnoyu pidjomnoyu siloyu l rezhim abo tiskom p rezhim Kolivannya mozhut zdijsnyuvatisya na osnovnij chastoti ta abo na garmonici Zmina radiusu kolivayetsya vid 0 pri neradialnih kolivannyah do 10 vidsotkiv u cefeyid u chervonih gigantiv sposterigayetsya bezperervnij perehid atmosferi v mizhzoryane seredovishe tomu zminu radiusa ne mozhe buti viznacheno Mehanizmi zbudzhennya RedaguvatiDominuyuchim mehanizmom zbudzhennya pulsacij ye kappa mehanizm insha nazva klapannij mehanizm Vin obumovlenij nelinijnoyu neprozoristyu v pidfotosfernih sharah zori Energiya sho nadhodit iz nadr chastkovo poglinayetsya v takomu shari i yiyi nadhodzhennya do poverhni zmenshuyetsya Zovnishni shari oholodzhuyutsya i dlya zberezhennya rivnovagi stiskayutsya Odnak poglinannya energiyi ye timchasovim cherez deyakij chas nakopichena nadlishkova energiya vidilyayetsya j nadhodit u verhni shari atmosferi sho prizvodit do yih rozshirennya todi yak u pidfotosfernomu shari neprozorist znovu zrostaye i cikl pochinayetsya zanovo Epsilon mehanizm navpaki gruntuyetsya na zmini shvidkosti virobnictva energiyi pri yadernomu sintezi Cej mehanizm chasto pripuskayetsya ale vin she ne pidtverdzhenij shlyahom sposterezhen Sonce soncepodibni zori i deyaki chervoni giganti zbudzhuyutsya stohastichni kolivannya vnaslidok konvekciyi 3 perenosu energiyi z nadr shlyahom pidjomu rozigritoyi rechovini u verhni holodnishi shari sho mozhe zbudzhuvati kolivannya u zovnishnih sharah atmosferi 3 nbsp Podvijna sistema iz duzhe vityagnutoyu orbitoyu v uyavi hudozhnika Pokazano stan koli zori maksimalno zblizilisya ta pid diyeyu priplivnih sil nabuli elipsoyidalnoyi formi Iz viddalennyam yih forma povertatimetsya do kulyastoyi sho prizvodit do kolivan yaki na krivij blisku viglyadayut yak sercebittya U podvijnih zoryanih sistemah kolivannya odniyeyi zori mozhe zbudzhuvati yiyi suputnik vnaslidok diyi priplivnih sil yaki periodichno zminyuyutsya cherez ekscentrisitet orbiti Prikladom ye elipsoyidalni zminni Kolivannya zbudzhuyutsya v periastri Iz viddalennyam zir odna vid odnoyi kolivannya postupovo zagasayut cherez vnutrishnye tertya ale v nastupnomu prohodi periastru amplituda znovu zbilshuyetsya 4 Kriva blisku v deyakih vipadkah maye viglyad podibnij do kardiogrami sercya za sho doslidniki nazvali yih zoryami sercebittya angl heartbeat star Dekilka takih zir bulo viyavleno za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Keplera 5 6 Znachennya RedaguvatiZnachennya pulsacij zminnih zir dlya astrofiziki Cefeyidi i zminni tipu RR Liri vikoristovuyut z dopomogoyu vidnoshennya period svitnist dlya vimiryuvannya vidstani Astrosejsmologiya dozvolyaye nezalezhnij vid modelej analiz budovi zori Dlya podvijno periodichnih pulsuyuchih zminnih mozhlivo obchislennya masi zori V inshomu vipadku ce mozhlivo zrobiti tilki v podvijnih zoryanih sistemah odnak vnaslidok poperednogo obminu masoyu tam budova zori mozhe vidriznyatisya vid budovi odinarnoyi zori Nelinijni efekti RedaguvatiU chervonih gigantiv kolivannya ne zupinyayutsya na poverhni zori a prodovzhuyut ruh dali cherez zovnishnyu atmosferu Cherez nizhchu shilnist verhnih shariv chervonih gigantiv ce vede do utvorennya udarnoyi hvili koli chastina zovnishnoyi atmosferi priskoryuyetsya ponad shvidkist utikannya Rezultatom ye znachna vtrata masi yaka dlya zir tipu OH IR mozhe dosyagati 10 4 mas Soncya na rik Pidgrupi RedaguvatiZminni tipu a Lebedya neradialno pulsuyuchi nadgiganti spektralnih klasiv vid Bep do Aep i klasu svitnosti Ia Vidima neregulyarna zmina yaskravosti naspravdi ye naslidkom nakladannya dekilkoh blizko roztashovanih periodiv Dovzhina cikliv stanovit vid dekilkoh dib do tizhniv Zminni tipu b Cefeya zminni tipu b Velikogo Psa zori golovnoyi poslidovnosti spektralnih klasiv vid B0 5 do V2 i nizkoyi amplitudi Cefeyidi radialno pulsuyuchi nadgiganti z periodami vid 1 do 130 dib i amplitudami do 2 zoryanih velichin u vidimomu svitli Yih spektralnij klas zminyuyetsya vnaslidok pulsaciyi mizh F i K prichomu v minimumi spektralnij klas piznishij Vazhlivist cefeyid polyagaye v isnuvanni zalezhnosti period svitnist tomu ci zminni zori vikoristovuyutsya yak standartni svichki dlya vimiryuvannya vidstani vseredini i za mezhami Chumackogo Shlyahu U cefeyid vidileno chotiri pidgrupi Klasichni cefyeyidi molodi masivni zori bilshe 3 h mas Soncya yaki proevolyucionuvali z golovnoyi poslidovnosti i bagatorazovo peretinayut smugu nestabilnosti Voni nalezhat do diskovoyi skladovoyi galaktiki naselennya I i chasto traplyayutsya v rozsiyanih zoryanih skupchennyah zminni tipu W Divi cefeyidi yaki nalezhat do kulyastoyi skladovoyi galaktiki stari zori naselennya II Voni mayut masu menshe odniyeyi masi Soncya Dva vidi cefeyid rozriznyayutsya formoyu krivoyi blisku ta vidnoshennyam period svitnist Bimodalni cefeyidi tipu CEP B pulsuyut shonajmenshe v dvoh periodah odrazu pidtip DECPS pokazuye neveliku amplitudu j simetrichni krivi blisku Ci cefeyidi pulsuyut skorishe za vse u pershij garmonici Anomalni cefeyidi angl anomalous Cepheids prototipom yakih ye zorya BL Boo Ci cefyeyidi mayut periodi menshe odnogo dnya yak zminni tipu RR Liri ale yih svitnist na 2 zoryani velichini perevishuye svitnist zminnih tipu RR Liri sho harakterno dlya cefeyid Zminni tipu d Shita korotkoperiodichni zminni poblizu golovnoyi poslidovnosti z periodami vid 0 02 do 0 3 dniv i nizkoyu amplitudoyu yaka yak vinyatok syagaye do 0 8 zoryanoyi velichini Spektralnij klas vid A do F Zminni tipu SX Feniksa shozhi na zminni tipu Delti Shita ale nalezhat do populyaciyi II Zminni tipu g Zolotoyi Ribi odnoridna grupa zir spektralnogo klasu F0 F2 roztashovana na golovnij poslidovnosti abo poblizu neyi Period kolivayetsya vid 0 4 do 3 dniv a amplituda syagaye do 0 1 zoryanoyi velichini Dovgoperiodichni blakitni zminni spektralnogo klasu B LPB z periodami blizko odnogo dnya Do dovgoperiodichnih zminnih nalezhat Miridi gigantski zori piznih spektralnih tipiv M C abo S z emisijnimi liniyami Krivi yaskravosti zminni a periodi kolivayutsya vid 80 do 1000 dib Amplituda u vizualnomu diapazoni syagaye vid 2 5 do 8 zoryanih velichin Napivpravilni zminni zori SR ta neregulyarni zminni L giganti i nadgiganti vid serednogo do piznogo spektralnih klasiv Yih kvaziperiodi buvayut u diapazoni vid 30 do dekilkoh tisyach dniv Zminni tipu PV Teleskopa bagati na gelij i vuglec zminni spektralnogo klasu Bp Amplitudi ne perevishuyut 0 1 zoryanoyi velichini periodi mizh 0 1 i odnim dnem zminni tipu RR Liri zori z regulyarnoyu zminoyu svitnosti do 2 zoryanih velichin z periodami mizh 0 2 i 1 dnem Spektralnij klas vid A do F Zminni tipu RV Telcya yaskravi giganti i nadgiganti spektralnih klasiv vid F do K u yaki cherguyutsya gliboki i milki minimumi Periodi roztashovani priblizno mizh 30 i 150 dniv pri chomu mozhut nakladatis dovgoperiodichni zmini yaskravosti blizko 1000 dniv Amplituda mozhe dosyagati do 3 zoryanih velichin Shvidkopulsuyuchi karliki B z periodami poryadku dekilkoh hvilin pri nevelikij amplitudi zminni tipu ZZ Kita Bili karliki z duzhe korotkimi periodami menshe 20 hvilin i maloyu amplitudoyu novoviyavleni grupi pulsuyuchih zminnih zir yaki she ne mayut nazvi v General Catalogue of Variable Stars Soncepodibni pulsatori yih kolivannya vidbuvayutsya ne cherez kappa mehanizm a shlyahom vishidnih konvektivnih techij grupa molodih zir u rozsiyanih skupchennyah z periodami mizh 0 1 i 0 7 dniv i amplitudami v diapazoni vid menshe 0 005 zoryanih velichin Na HR diagrami ci zori lezhat mizh zoryami SPB proyasniti i d Shita Pulsaciyi mozhut vinikati vnaslidok obertannya zori 7 shozhi na zminni tipu RR Liri yaki mayut krivu blisku shozhu zminni tipu RR Liri ale sami zori znachno menshoyi svitnosti i masi Ci zori evolyucionuyut tilki shlyahom obminu masoyu v tisnih podvijnih zoryanih sistemah 8 Bili karliki maloyi masi sho utvoryuyutsya v podvijnih sistemah koli zorya pochinaye peretvoryuvatisya na chervonij gigant rozshiryuyetsya zapovnyuye svoyu porozhninu Rosha i vnaslidok cogo bilsha chastina yiyi atmosferi peretikaye na zoryu suputnik 9 Gibridni pulsatori neshodavno viyavleni pulsatori z radialnimi kolivannyami yaki kolivayutsya u nizhnomu nizkij poryadok nizka amplituda p rezhimi i g rezhimi a takozh u vishomu visokij poryadok visoka ampltituda g rezhimi 10 11 Pri comu voni mozhut nalezhati do kilkoh tipiv zminnosti odnochasno Priklad Kepler 11145123 KIC 11145123 12 Bilshist vidomih gibridnih pulsatori nalezhat do zminnih tipiv g Zolotoyi Ribi d Shita 13 Inshe RedaguvatiPopri shozhist nazvi pulsari nalezhat ne do pulsuyuchih a do obertalnih zminnih Yih nazva pohodit vid impulsnih radiohvil yaki bulo otrimano pri viyavlenni nejtronnih zir Dzherela Redaguvati Pulsuyuchi zminni zori Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 388 389 ISBN 966 613 263 X Gautschy Alfred 2003 The History Of Radial Stellar Pulsation Theory A short look at the long road to understand what was seen anglijskoyu a b Gravity modes as a way to distinguish between hydrogen and helium burning red giant stars 471 2011 s 608 611 doi 10 1038 nature09935 A Class of Eccentric Binaries with Dynamic Tidal Distortions Discovered with Kepler 2012 arXiv 1203 6115 Hambleton K Fuller J Thompson S Prsa A Kurtz D W Shporer A Isaacson H Howard A W Endl M Cochran W Murphy S J 13 zhovtnya 2017 KIC 8164262 a heartbeat star showing tidally induced pulsations with resonant locking Monthly Notices of the Royal Astronomical Society angl 473 4 ISSN 0035 8711 doi 10 1093 mnras stx2673 Procitovano 29 lyutogo 2020 Manuel Joseph Hambleton Kelly January 2018 Binary Model for the Heartbeat Star System KIC 4142768 AAS angl 231 146 01 Procitovano 29 lyutogo 2020 Stellar variability in open clusters I A new class of variable stars in NGC 3766 2013 arXiv 1304 5266v2 Pulsation models for the 0 26M sun star mimicking RR Lyrae pulsator Model survey for the new class of variable stars 2012 arXiv 1210 6030v2 Multi periodic pulsations of a stripped red giant star in an eclipsing binary 2013 arXiv 1307 1654v1 Observational Asteroseismology PDF 2007 s 14 Asteroseismology s 679 na Google Books Astronomy and Astrophysics Library Springer Science Business Media 2010 s 679 ISBN 978 1 4020 5803 5 Shape of a slowly rotating star measured by asteroseismology 2 16 listopada 2016 doi 10 1126 sciadv 1601777 Shape of a slowly rotating star measured by asteroseismology 2016 11 Div takozh RedaguvatiZminni zori Smuga nestabilnostiLiteratura RedaguvatiDer neue Kosmos vid 5 Springer 1991 ISBN 3 540 53757 0 Veranderliche Sterne vid 3 J A Barth 1990 ISBN 3 335 00224 5 Understanding Variable Stars Cambridge University Press 2007 ISBN 978 0 521 23253 1 Stellar Structure and Evolution Astronomy and Astrophysics Library Springer Verlag 1994 ISBN 3 540 58013 1 Posilannya Redaguvati nbsp Yak pracyuyut i chomu vinikayut pulsaciyi u zir na YouTube nbsp Osnovni tipi pulsuyuchih zir na YouTube nbsp Nestandartni i ridkisni tipi pulsuyuchih zminnih zir na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pulsuyuchi zminni zori amp oldid 38174620