Праскандинавська мова (протоскандинавська, протопівнічногерманська) — індоєвропейська мова, яка була поширена в Скандинавії, виділилась з прагерманської мови ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою скандинавською писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить давньоскандинавську з початком доби вікінгів у 8 столітті.
| Праскандинавська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Скандинавія |
| Носії | 0 ( переросла в давньоскандинавську в 8 столітті) |
| Писемність | Старший футарк |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови |
Фонетика Редагувати
Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики прагерманської мови.
Приголосні Редагувати
| Губно-губний приголосний | Міжзубний приголосний | Ясенний приголосний | Середньопіднебінний приголосний | Задньоязиковий приголосний | Лабіовелярний приголосний | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Носовий приголосний | m | n | (ŋ) | (ŋʷ) | ||
| Проривний приголосний | p b | t d | k ɡ | kʷ ɡʷ | ||
| Фрикативний приголосний | ɸ (β) | θ (ð) | s | z | h (ɣ) | hʷ |
| Вібрант | r | |||||
| Апроксимант | j | w | ||||
| Латеральний приголосний | l |
Голосні Редагувати
Система голосних трохи більше відрізняється від прагерманської мови, ніж система приголосних. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві голосні посунули прагерманські довгі голосні.
|
|
Дифтонги Редагувати
В праскандинавській мові були присутні такі дифтонги — /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.
Наголос Редагувати
У праскандинавській мові наголос падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від індоєвропейської мови, який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних шведській та норвезькій мовах та так званий поштовх (stød) в сучасній данській мові.
Пам'ятки Редагувати
Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є рунічними і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується 2 століттям.
Приклади:
- Øvre Stabu spearhead — найстаріший зі знайдених написів, датується 2 століттям;
- Золоті роги з Галлехуса — два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в Південній Ютландії (Данія);
- Рунічний камінь з Туне, район Естфол, Норвегія, датується 200–450 роками нашої ери;
- Рунічний камінь Ейнанґ, знайдений в Норвегії, датується 4 століттям;
- Спис Краґехул — спис, знайдений в Данії, датується приблизно 500 роком;
- Рунічний камінь з Бйоркеторпу, розташований в ландскапі Блекінге (Швеція), 500-700 рік нашої ери;
- Рунічний камінь з Рьо, знайдений у 1919 році на острові Оттерьо, неподалік шведського міста Ґреббестадт в ландскапі Богуслен.
Запозичення з праскандинавської Редагувати
Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у прибалтійсько-фінських мовах.
Приклади:
- Естонська/Фінська kuningas < *kuningaz "король" (праскандинавська kunungr, konungr)
- Фінська ruhtinas "принц" < *druhtinaz "князь" (праскандинавська dróttinn)
- Фінська sairas "хворий" < *sairaz "хворий" (праскандинавська sárr)
- Естонська juust, Фінська juusto "сир" < *justaz (праскандинавська ostr)
- Естонська/Фінська lammas "вівця" < *lambaz "баранина" (праскандинавська lamb)
- Фінська hurskas "благочестивий" < *hurskaz "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська horskr)
- Фінська runo "поема, руна" < *rūno "таємниця, руна" (праскандинавська rún)
- Фінська vaate "одяг" < *wādiz (праскандинавська váð)
- Фінська viisas "мудрий" < *wīsaz (праскандинавська víss)
Джерела Редагувати
- (англ.)
- Праскандинавська мова [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- Мови світу. Германські та кельтські мови [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)