www.wikidata.uk-ua.nina.az

Провіантські склади головні приміщення Музею історії міста Москва Пам ятка архітектури першої половини 19 ст Музей істор

Провіантські склади

Провіантські склади — головні приміщення Музею історії міста Москва. Пам'ятка архітектури першої половини 19 ст.

Музей історії міста Москва ( Провінтські склади )
55°44′11″ пн. ш. 37°35′35″ сх. д. / 55.73648333336077343° пн. ш. 37.59327777780577406° сх. д. / 55.73648333336077343; 37.59327777780577406Координати: 55°44′11″ пн. ш. 37°35′35″ сх. д. / 55.73648333336077343° пн. ш. 37.59327777780577406° сх. д. / 55.73648333336077343; 37.59327777780577406
Тип комплекс будівельd і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Росія
Розташування  Росія Москва, Зубовський бульвар, 2
Стиль Q28666761?
Засновано 1896, переведений у 2006 р. в Провінтські склади
Директор Саприкіна Аліна Миколаївна, 2012 р.
Сайт mosmuseum.ru
Провіантські склади (Росія)
 Провіантські склади у Вікісховищі


Передумови побудови і проєкт ред.

Первісно тут були розташовані Остоженський двір, недобудовані споруди бояр Стрешнєвих та городи слободи. Вхід в музей і нині розташований з боку вулиці Остоженки.

Російська імперія вела практично постійні наступальні і загарбницькі війни. Для постачання армії в різних містах були вибудувані фортеці і провіантські склади. Були такі і в Москві. Замовником нової споруди була Провіантська канцелярія, підпорядкована Військовій колегії (тобто міністерству) з 1724 року.

Ансамбль споруд в Москві на Остоженці був вибудований в період 1829—1835 рр. в стилі ампір. Був використаний типовий проєкт російського надвірного архітектора Василя Стасова. Надвірний архітектор створив проєкт в Інженерному департаменті ще 1821 року. Проєкт був надісланий в Москву перед початком будівництва 1829 року.

Перебування В.П. Стасова в Петербурзі спонукало до передачі будівництва московському архітекторові. Ним став Шестаков Федір Михайлович. В Москві споруди поєднали з декоративними ґратами, пофарбованими в чорний колір, а труби водовідведення - в червоний колір. Згодом авторство віддали архітектору Доменіко Жилярді. Лише архівні розшуки повернули авторство петербурзькому архітекторові.

Опис ансамблю ред.

Розпланування

Ансамбль провіантських складів — це три корпуси одноманітної архітектури, що утворюють протяжний фронт забудови вздовж вулиці Остоженки. Несиметричну і затісну земельну ділянку поділяють корпус вздовж і бічкі — поперек ділянки, в дворі розташована кордегардія. Утилітарні за функцією двоповерхові споруди мають розміри 30 х 80 та висотою 12 метрів і виконані в спрощених формах ампіру. Голі поверхні стін скупо прикрашені вхідними порталами і рустом першого поверху і ліпленими вінками. Нема ні зайвої скульптури, ні колонних портиків і фронтонів. Шестиколонний портик має лише кордегардія в дворі. Всі форми монументальні, суворі і надзвичайно спрощені, як і тип примітивного розпланування, запропонований Федором Шестаковим.

За часів СРСР ред.

На початку 1930-х років земельна ділянка та всі споруди Провіантських складів були передані під заклад автобази Генштаба РККА та машин генералітету.


Це помітно змінило функції споруд, які почали використовувати і перебудовувати не за призначенням. Під час експлуатації споруд як гаражів були прибудовані додаткові пандуси для заїзду автівок та низка нових дрібних прибудов. Двір був захаращений автодеталями. 1948 року за наказом Комітету в справах архітектури Ради міністрів СРСР було проведене історико-архитектурне обстеження ансамблю, котре виявило порушення в експлуатації та збереженні пам'ятки архітектури. Було запропоновано вивести автобазу на нову територію та використовувати споруди за їх цільовими функціями як склади. Але поради Комітету в справах архітектури Ради міністрів СРСР — ніколи не були реалізовані.

Тривалі дискусії щодо збереження пам'ятки ред.

Провіантські склади належать до зберігшхся пам'яток архітектури столиці Росії першої половини 19 ст. Чимала кількість історичної забудови Москви була знищена під час соціалістичної реконструкції та утопічних намагань перетворити Москву на зразкове комуністичне місто. Навпаки, Москва стала мегаполісом, малоприємним для мешканців, і втратила вартість історичного міста за думками закордонних фахівців.

Московські Провіантскі склади були вибудовані як комори для збереження харчів для розташованих поряд військових частин — Хамовничіських, Спаських, Лефортовських казарм тощо. Все це сприяло консервації ансамблю, котрий уник невиправданих змін функціонування чи перебудов до 1918 р.

На тлі зростаючого спротиву захисників історичних споруд та мешканців міста від нефахових перебудов, розгорнулись тривалі дискусії щодо збереження архітектурної пам'ятки в період кризи СРСР та відновленого капіталізму. Дискусії зачепили і Уряд Москви. Заклади державної охорони пам'яток історії та культури Москви неодноразово впродовж декількох десятиліть піднімали питання про виведення гаражів Генштабу РККА, а потім радянських вояків. Хоча в ансамблі провели косметичні реставраційні роботи наприкінці 1980-х рр. З 1999 року досягли домовленості із Міністерством оборони Росії отримати Провіантські склади в обмін на побудову двох автогосподарств в іншому місті. Комунальний Уряд Москви витратив близько одного мільярда рублів на побудову автобази на Рубльовському шосе та Бережковській набережній. В серпні 2006 р. тодішній мер Москви Ю. Лужков та голова МЭРТ Герман Греф підписали протокол про отримання у ведення Уряду Москви наступних пам'яток архітектури —

  • Китайгородські фортечні мури
  • Єлисеєвський магазин доби сецесії
  • Будинок Олександра Пушкіна на Арбаті
  • Готель «Національ»
  • Провіантські склади тощо.


Серед претендентів на нові площі в Провіантських складах були скульптурна майстерня відомого Зураба Церетелі, Російська академія мистецтв, московський Музей кіно, московський Музей фотогрфії Ольги Свіблової та Музей історії міста Москва. Останній і отримав кінець кінцем ансамбль Провіантських складів.

Музей вивіз за кордони столиці всі паливні матеріали та десяток шарів старого асфальту, просякнутого мазутом і небезпечного для експонатів та відвідувачів. З весни 2011 року розпочався переїзд музейного закладу із колишньої церкви Івана Богослова під Вязом, де музей перебував в роки СРСР.

Водночас був створений проєкт добудов ансамблю. За проєктом академіка архітектури Юрія Платонова була запропонована побудова ще одного, четвертого корпусу, котрий би замкнув по периметру споруди складів. Отриманий таким чином внутрішній двір планували перекрити новим скляним куполом. За проєктом у єдиний комплекс мали переобладнати і весь підземний поверх складів. В підземному просторі внутрішнього двору пропонували розмістити сервісну зону для відвідувачів музею, фондосховище та інші служби музею. Новозбудований четвертий корпус мали передати під новостворену виставку «Москва майбутнього» в мультимедійному виконанні, а також конференц-зал, інформаційний центр тощо. Новостворений простір-атріум під скляним дахом планували перетворити на спеціальний павільйон — атріум для масових свят і урочистостей на кшталт День міста, Ніч в музеї, Свято історичного спадку. Але натовп, музика і додаткові вібрації погано вплинули би на експонати. До того ж новий скляний купол був мало пов'язаний із історичним образом ансамблю. Проєкт викликав несприйняття через загрозу повторення драматичної долі пейзажного парку і садиби Царицино, котрі відновили з порушеннями реставраційних настанов і перетворили оригінали 18 століття на новітні поп-муляжі і парк діснейленд.

Музейне використання ред.

Будинок Пашкова
Військовий шпиталь в Лефортово, Москва, малюнок початку 19 ст.
Кузнецький міст. Москва наприкінці 18 ст. Реконструкція К.К. Лопяло (міст і оточення не існують).

В сучасній (на початок 21 ст.) міжнародній музейній практиці в більшості столиць титульні музеї перетворені на великі багатофункціональні центри суспільного життя, освіти та культури. Їх площа може сягати від 40 до 120.000 кв. м. Визнання історично вартісними споруд різних епох сприяє їх перетворенню на філії титульних музеїв. Всі вони - об'єкти культурного піклування та державного і міжнародного туризму.

Все це притаманно відтепер і Музею історії міста Москва та його філіям. В споруди історичного ансамблю на Зубовському бульварі перевезено більш ніж 990 000 зразків експонатів Музею Москви. А це — історичні меблі, відділ костюма декількох епох, відділ образотворчого та ужиткового мистецтва( килими, порцеляна, освітлювальні прилади, побутова техніка, антикварні автівки), документальних джерел з історії Москви, фонд фото, фонд рідкісної та антикварної книги, археологічні знахідки, нумізматика за десять століть тощо.


В нових музейних експозиціях репрезентовані такі теми як «Стара і середньовічна Москва», «Москва 18 та 19 ст.», «Москва 20 ст. Обличчя доби» тощо. В 2012 роціу Музей оприлюднив Науковій раді концепцію ще одної експозиції «Москва — місто безперевного розвитку».

Вже створена нова робоча група задля розробки нового образу Музею Москви в 21 столітті за участі фахівців суміжних областей - архітекторів, дослідників історії Москви, дизайнерів, психологів та музейних технологів. Вироблений проєкт планують оприлюднити широкому колу фахівців та відвідувачів для аналізу та можливих зауважень і пропозицій.

Філії музею міста Москва ред.

Джерела ред.

  • «Провиантские магазины. Диалог прошлого с настоящим», Москва, 2010 год. «Лингфа-Ф». ISBN 978-5-91477-007-2. 160 стр.

Примітки ред.

  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
  2. . Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 29 листопада 2013. 

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Провіантські склади

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Proviantski skladi golovni primishennya Muzeyu istoriyi mista Moskva Pam yatka arhitekturi pershoyi polovini 19 st Muzej istoriyi mista Moskva Provintski skladi 55 44 11 pn sh 37 35 35 sh d 55 73648333336077343 pn sh 37 59327777780577406 sh d 55 73648333336077343 37 59327777780577406 Koordinati 55 44 11 pn sh 37 35 35 sh d 55 73648333336077343 pn sh 37 59327777780577406 sh d 55 73648333336077343 37 59327777780577406Tip kompleks budiveld i pam yatka arhitekturi d Status spadshini ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyad 1 Krayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Moskva Zubovskij bulvar 2Stil Q28666761 Zasnovano 1896 perevedenij u 2006 r v Provintski skladiDirektor Saprikina Alina Mikolayivna 2012 r Sajt mosmuseum ruProviantski skladi Rosiya Proviantski skladi u Vikishovishi Zmist 1 Peredumovi pobudovi i proyekt 2 Opis ansamblyu 3 Za chasiv SRSR 4 Trivali diskusiyi shodo zberezhennya pam yatki 5 Muzejne vikoristannya 6 Filiyi muzeyu mista Moskva 7 Dzherela 8 Primitki 9 Div takozhPeredumovi pobudovi i proyekt red Pervisno tut buli roztashovani Ostozhenskij dvir nedobudovani sporudi boyar Streshnyevih ta gorodi slobodi Vhid v muzej i nini roztashovanij z boku vulici Ostozhenki Rosijska imperiya vela praktichno postijni nastupalni i zagarbnicki vijni Dlya postachannya armiyi v riznih mistah buli vibuduvani forteci i proviantski skladi Buli taki i v Moskvi Zamovnikom novoyi sporudi bula Proviantska kancelyariya pidporyadkovana Vijskovij kolegiyi tobto ministerstvu z 1724 roku Ansambl sporud v Moskvi na Ostozhenci buv vibudovanij v period 1829 1835 rr v stili ampir Buv vikoristanij tipovij proyekt rosijskogo nadvirnogo arhitektora Vasilya Stasova Nadvirnij arhitektor stvoriv proyekt v Inzhenernomu departamenti she 1821 roku Proyekt buv nadislanij v Moskvu pered pochatkom budivnictva 1829 roku Perebuvannya V P Stasova v Peterburzi sponukalo do peredachi budivnictva moskovskomu arhitektorovi Nim stav Shestakov Fedir Mihajlovich V Moskvi sporudi poyednali z dekorativnimi gratami pofarbovanimi v chornij kolir a trubi vodovidvedennya v chervonij kolir Zgodom avtorstvo viddali arhitektoru Domeniko Zhilyardi Lishe arhivni rozshuki povernuli avtorstvo peterburzkomu arhitektorovi Opis ansamblyu red nbsp RozplanuvannyaAnsambl proviantskih skladiv ce tri korpusi odnomanitnoyi arhitekturi sho utvoryuyut protyazhnij front zabudovi vzdovzh vulici Ostozhenki Nesimetrichnu i zatisnu zemelnu dilyanku podilyayut korpus vzdovzh i bichki poperek dilyanki v dvori roztashovana kordegardiya Utilitarni za funkciyeyu dvopoverhovi sporudi mayut rozmiri 30 h 80 ta visotoyu 12 metriv i vikonani v sproshenih formah ampiru Goli poverhni stin skupo prikrasheni vhidnimi portalami i rustom pershogo poverhu i liplenimi vinkami Nema ni zajvoyi skulpturi ni kolonnih portikiv i frontoniv Shestikolonnij portik maye lishe kordegardiya v dvori Vsi formi monumentalni suvori i nadzvichajno sprosheni yak i tip primitivnogo rozplanuvannya zaproponovanij Fedorom Shestakovim nbsp Vhid v muzej nbsp Fasadna storona na vulicyu nbsp KordegardiyaZa chasiv SRSR red Na pochatku 1930 h rokiv zemelna dilyanka ta vsi sporudi Proviantskih skladiv buli peredani pid zaklad avtobazi Genshtaba RKKA ta mashin generalitetu Ce pomitno zminilo funkciyi sporud yaki pochali vikoristovuvati i perebudovuvati ne za priznachennyam Pid chas ekspluataciyi sporud yak garazhiv buli pribudovani dodatkovi pandusi dlya zayizdu avtivok ta nizka novih dribnih pribudov Dvir buv zaharashenij avtodetalyami 1948 roku za nakazom Komitetu v spravah arhitekturi Radi ministriv SRSR bulo provedene istoriko arhitekturne obstezhennya ansamblyu kotre viyavilo porushennya v ekspluataciyi ta zberezhenni pam yatki arhitekturi Bulo zaproponovano vivesti avtobazu na novu teritoriyu ta vikoristovuvati sporudi za yih cilovimi funkciyami yak skladi Ale poradi Komitetu v spravah arhitekturi Radi ministriv SRSR nikoli ne buli realizovani Trivali diskusiyi shodo zberezhennya pam yatki red Proviantski skladi nalezhat do zberigshhsya pam yatok arhitekturi stolici Rosiyi pershoyi polovini 19 st Chimala kilkist istorichnoyi zabudovi Moskvi bula znishena pid chas socialistichnoyi rekonstrukciyi ta utopichnih namagan peretvoriti Moskvu na zrazkove komunistichne misto Navpaki Moskva stala megapolisom malopriyemnim dlya meshkanciv i vtratila vartist istorichnogo mista za dumkami zakordonnih fahivciv Moskovski Proviantski skladi buli vibudovani yak komori dlya zberezhennya harchiv dlya roztashovanih poryad vijskovih chastin Hamovnichiskih Spaskih Lefortovskih kazarm tosho Vse ce spriyalo konservaciyi ansamblyu kotrij unik nevipravdanih zmin funkcionuvannya chi perebudov do 1918 r Na tli zrostayuchogo sprotivu zahisnikiv istorichnih sporud ta meshkanciv mista vid nefahovih perebudov rozgornulis trivali diskusiyi shodo zberezhennya arhitekturnoyi pam yatki v period krizi SRSR ta vidnovlenogo kapitalizmu Diskusiyi zachepili i Uryad Moskvi Zakladi derzhavnoyi ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Moskvi neodnorazovo vprodovzh dekilkoh desyatilit pidnimali pitannya pro vivedennya garazhiv Genshtabu RKKA a potim radyanskih voyakiv Hocha v ansambli proveli kosmetichni restavracijni roboti naprikinci 1980 h rr Z 1999 roku dosyagli domovlenosti iz Ministerstvom oboroni Rosiyi otrimati Proviantski skladi v obmin na pobudovu dvoh avtogospodarstv v inshomu misti Komunalnij Uryad Moskvi vitrativ blizko odnogo milyarda rubliv na pobudovu avtobazi na Rublovskomu shose ta Berezhkovskij naberezhnij V serpni 2006 r todishnij mer Moskvi Yu Luzhkov ta golova MERT German Gref pidpisali protokol pro otrimannya u vedennya Uryadu Moskvi nastupnih pam yatok arhitekturi Kitajgorodski fortechni muri Yeliseyevskij magazin dobi secesiyi Budinok Oleksandra Pushkina na Arbati Gotel Nacional Proviantski skladi tosho Sered pretendentiv na novi ploshi v Proviantskih skladah buli skulpturna majsternya vidomogo Zuraba Cereteli Rosijska akademiya mistectv moskovskij Muzej kino moskovskij Muzej fotogrfiyi Olgi Sviblovoyi ta Muzej istoriyi mista Moskva Ostannij i otrimav kinec kincem ansambl Proviantskih skladiv Muzej viviz za kordoni stolici vsi palivni materiali ta desyatok shariv starogo asfaltu prosyaknutogo mazutom i nebezpechnogo dlya eksponativ ta vidviduvachiv Z vesni 2011 roku rozpochavsya pereyizd muzejnogo zakladu iz kolishnoyi cerkvi Ivana Bogoslova pid Vyazom de muzej perebuvav v roki SRSR Vodnochas buv stvorenij proyekt dobudov ansamblyu Za proyektom akademika arhitekturi Yuriya Platonova bula zaproponovana pobudova she odnogo chetvertogo korpusu kotrij bi zamknuv po perimetru sporudi skladiv Otrimanij takim chinom vnutrishnij dvir planuvali perekriti novim sklyanim kupolom Za proyektom u yedinij kompleks mali pereobladnati i ves pidzemnij poverh skladiv V pidzemnomu prostori vnutrishnogo dvoru proponuvali rozmistiti servisnu zonu dlya vidviduvachiv muzeyu fondoshovishe ta inshi sluzhbi muzeyu Novozbudovanij chetvertij korpus mali peredati pid novostvorenu vistavku Moskva majbutnogo v multimedijnomu vikonanni a takozh konferenc zal informacijnij centr tosho Novostvorenij prostir atrium pid sklyanim dahom planuvali peretvoriti na specialnij paviljon atrium dlya masovih svyat i urochistostej na kshtalt Den mista Nich v muzeyi Svyato istorichnogo spadku Ale natovp muzika i dodatkovi vibraciyi pogano vplinuli bi na eksponati Do togo zh novij sklyanij kupol buv malo pov yazanij iz istorichnim obrazom ansamblyu Proyekt viklikav nesprijnyattya cherez zagrozu povtorennya dramatichnoyi doli pejzazhnogo parku i sadibi Caricino kotri vidnovili z porushennyami restavracijnih nastanov i peretvorili originali 18 stolittya na novitni pop mulyazhi i park disnejlend Muzejne vikoristannya red nbsp Budinok Pashkova nbsp Vijskovij shpital v Lefortovo Moskva malyunok pochatku 19 st nbsp Kuzneckij mist Moskva naprikinci 18 st Rekonstrukciya K K Lopyalo mist i otochennya ne isnuyut V suchasnij na pochatok 21 st mizhnarodnij muzejnij praktici v bilshosti stolic titulni muzeyi peretvoreni na veliki bagatofunkcionalni centri suspilnogo zhittya osviti ta kulturi Yih plosha mozhe syagati vid 40 do 120 000 kv m Viznannya istorichno vartisnimi sporud riznih epoh spriyaye yih peretvorennyu na filiyi titulnih muzeyiv Vsi voni ob yekti kulturnogo pikluvannya ta derzhavnogo i mizhnarodnogo turizmu Vse ce pritamanno vidteper i Muzeyu istoriyi mista Moskva ta jogo filiyam V sporudi istorichnogo ansamblyu na Zubovskomu bulvari perevezeno bilsh nizh 990 000 zrazkiv eksponativ Muzeyu Moskvi A ce istorichni mebli viddil kostyuma dekilkoh epoh viddil obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva kilimi porcelyana osvitlyuvalni priladi pobutova tehnika antikvarni avtivki dokumentalnih dzherel z istoriyi Moskvi fond foto fond ridkisnoyi ta antikvarnoyi knigi arheologichni znahidki numizmatika za desyat stolit tosho nbsp Kabinet rosijskogo istorika Sitina P V rekonstrukciya nbsp Avtivka Ford T Tin Lizzie nbsp Vistavka Zhinochi modi v Rosiyi za 200 rokiv nbsp V novih muzejnih ekspoziciyah reprezentovani taki temi yak Stara i serednovichna Moskva Moskva 18 ta 19 st Moskva 20 st Oblichchya dobi tosho V 2012 rociu Muzej oprilyudniv Naukovij radi koncepciyu she odnoyi ekspoziciyi Moskva misto bezperevnogo rozvitku Vzhe stvorena nova robocha grupa zadlya rozrobki novogo obrazu Muzeyu Moskvi v 21 stolitti za uchasti fahivciv sumizhnih oblastej arhitektoriv doslidnikiv istoriyi Moskvi dizajneriv psihologiv ta muzejnih tehnologiv Viroblenij proyekt planuyut oprilyudniti shirokomu kolu fahivciv ta vidviduvachiv dlya analizu ta mozhlivih zauvazhen i propozicij Filiyi muzeyu mista Moskva red Muzej istoriyi Lefortovo Muzej rosijskoyi garmoniki A Mireka Muzej arheologiyi Moskvi Muzej Anglijskij dvir Muzej rosijskoyi sadibnoyi kulturi Sadiba knyaziv Golicinih Vlahernske Kuzmiki 2 Dzherela red Proviantskie magaziny Dialog proshlogo s nastoyashim Moskva 2010 god Lingfa F ISBN 978 5 91477 007 2 160 str Primitki red Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 listopada 2013 Procitovano 29 listopada 2013 Div takozh red nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Arhitektura nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Proviantski skladi Ampir Stasov Vasil Petrovich Rosijska imperiya Pam yatka arhitekturi Spisok muzeyiv Moskvi Caricino Restavraciya mistectvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Proviantski skladi amp oldid 34482127