Предраг Ніколич (нар. 11 вересня 1960, (Шамац)) – боснійський шахіст, гросмейстер від 1983 року.
Предраг Ніколич | ||||
---|---|---|---|---|
Оригінал імені | серб. кир. Предраг Николић | |||
![]() | ||||
Народження | 11 вересня 1960 (63 роки) (Шамац) | |||
Титул | Міжнародний майстер (1980), Гросмейстер (1983) | |||
Рейтинг ФІДЕ | 2593 (березень 2018) | |||
Піковий рейтинг | 2676 (жовтень 2004) |
Шахова кар'єра
Від початку 1980-х років належав до когорти провідних югославських шахістів. вперше став чемпіоном своєї країни, цей успіх повторив чотири роки по тому. 1983 року переміг у Сараєво (турнір (Босна)), а також поділив 1-ше місце на у (Вршаці), у наступних роках перемагав у Новому Саді (1984), (Рейк'явіку) () i знову в Сараєво (, Bosna). Від того року належав до широкої когорти провідних шахістів світу, що підтвердив на в Загребі, посівши 5-те місце i зупинившись за крок до виходу в (претендентські матчі). переміг на сильному турнірі за запрошенням (Вейк-ан-Зеє) (разом з (Вішванатаном Анандом), (Золтаном Ріблі) i (Д'юлою Саксом)) а також на (меморіалі Відмара), що відбувся в (Порторожі) та Любляні. Через рік досягнув чергового успіху, посівши на міжзональному турнірі в Манілі 8-ме місце i здобувши право грати в матчах претендентів. зустрівся в Сараєво в 1-му колі матчів претендентів з (Борисом Гельфандом), але поступився йому 4½ - 5½. Того самого року здолав у показовому матчі (Енріке Мекінгa), а також переміг на турнірі в (Бледі). Через рік посів 2-ге місце в Буенос-Айресі, а також (після початку громадянської війни в Югославії) оселився в Нідерландах (хоча й не змінив громадянства). У 1994 році вдруге переміг у Вейк-ан-Зеє, а року поділив 1-ше місце в (Рейк'явіку) (разом з (Сіменом Агдестейном) i (Джонатаном Тісдаллом)), крім того здобув у Роттердамі титул , здолавши в додатковій грі (Яна Тіммана). Через рік здобув бронзову медаль на чемпіонаті тієї країни, a два роки по тому - знову золоту. У i роках двічі перемагав у (Сельфоссі) (щоразу разом з (Іваном Соколовим). досягнув найвищого успіху в кар'єрі дотепер - разом з (Василем Іванчуком) поділив перше місце на чемпіонаті Європи, який відбувся в (Антальї). Проте, в додатковій грі на звання чемпіона Європи мусив визнати першість Іванчука i в підсумку завоював срібну медаль. 2007 року здобув у Сараєво звання чемпіона Боснії і Герцеговини. У 2009 році поділив 1-ше місце (разом з (Михайлом Красенковим), i (Даніелем Фрідманом)) на турнірі GfK Open у Гілверсумі.
Тричі брав участь у чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за олімпійською системою:
- (1997) – пройшов до 2-го раунду, в якому поступився (Вішванатанові Ананду),
- – дійшов до 4-го раунду, в якому поступився (Жоелеві Лотьє),
- (2004) – поразка в 1-му колі від (Петера Ача).
Був також дворазовим учасником турнірів на кубок світу, у 2005 i 2007 роках.
Неодноразово представляв Югославію а також Боснію і Герцеговину на командних змаганнях, зокрема:
- дванадцять разів на шахових олімпіадах ((1980), (1984), (1986), (1988), 1990, (1992), (1994), (1996), (1998), (2000), (2002), (2008)); триразовий медаліст: у командному заліку – срібний (1994) i бронзовий (1980), а також в особистому заліку – золотий (1980 – на 4-й шахівниці),
- на (командному чемпіонаті світу) ((1989)); дворазовий медаліст: у командному заліку – срібний (1989), а також в особистому заліку – срібний (1989 – на 2-й шахівниці),
- чотири рази на (командних чемпіонатах Європи) (1983, 1992, 1997, 1999), дворазовий медаліст: у командному заліку – срібний (1983), а також в особистому заліку – золотий (1983 – на 3-й шахівниці).
Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 жовтня 2004 року, досягнувши 2676 пунктів, посідав тоді 28-ме місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 1-ше місце серед шахістів Боснії і Герцеговини.
Зміни рейтингу
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Література
- (ChessBase) Megabase 2007
Посилання
- Особова картка Предрага Ніколича на сайті ФІДЕ
- Партії Предрага Ніколича в базі Chessgames
- Особова картка Предрага Ніколича на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах світу
- Виступи на командних чемпіонатах Європи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет